Ухвала суду № 95623909, 10.03.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2325/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді Михайлишин В.М., за участю секретаря Куні О.І., прокурора Сита Ю.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Васильчук Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні змінене клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070060000056 від 21.01.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2020 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020070060000056 від 21.01.2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно обвинувального акту на початку грудня 2019 року ОСОБА_1 у змові з невстановленою досудовим розслідуванням особою, за попередньою домовленістю про сприяння за винагороду в незаконному переправленні осіб через державний кордон України зустрів на залізничному вокзалі в м. Мукачево ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який незаконно потрапив на територію України, та якого в подальшому шляхом надання невстановленого транспортного засобу перевіз до будинку № 44, по вул. Головній, в с. Яноші, Берегівського району, де переховував останнього, надавав проживання, харчування та керував його діями, як особою, яка бажає незаконно перетнути державний кордон України, з метою підшукання співучасника (співучасників), в якості провідника, і вичікування слушного часу для переправлення через кордон України до Угорщини.

З метою доведення свого злочинного умислу ОСОБА_1 16.01.2020 року в м. Берегове, за грошову винагороду підшукав та умовив співучасника, в якості провідника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в свою чергу за вказівкою ОСОБА_1 про необхідність для доведення злочину до кінця двох провідників, залучив до злочинної діяльності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які мали сприяти йому у незаконному переправленні через державний кордон України, раніше приховуваного ним громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 ..

В подальшому, ОСОБА_1 , отримавши від ОСОБА_2 у невстановлений слідством час 19.01.2020 року в м. Берегове, по вул. Б.Хмельницького, 4700 Євро, що за курсом Національного банку України становило 126444,10 гривень, разом з невстановленою слідством особою, на легковому автомобілі марки «VOLKSWAGEN», моделі «Golf», сірого кольору, в салоні якого знаходився ОСОБА_2 , попередньо домовившись, підібрав співучасників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з якими разом прослідували в с. Астей, Берегівського району, де зупинилися на вказаному автомобілі поблизу міжнародного автомобільного пункту пропуску «Лужанка».

Тоді, біля 18:30 години ОСОБА_1 передав для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які діяли з ним за попередньою змовою та його вказівками, ОСОБА_2 .. Після цього останні, шляхом надання вказівок та порад, через поле у напрямку 187-188 прикордонних знаків Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, що розташований біля с. Астей, Берегівського району, направляли і супроводжували, з метою уникнення прикордонних нарядів, вказаного громадянина Російської Федерації, до державного кордону України з Угорщиною. Далі, переправили останнього, через загороджувальний паркан з метою незаконного потрапляння на територію Угорщини, де о 01:30 годині на околиці населеного пункту ОСОБА_5 всі троє були затримані нарядом прикордонної поліції Угорщини.

03 березня 2021 року до початку судового засідання прокурор Берегівської місцевої прокуратури подав до суду письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175 760 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, оскільки строк дії якого спливає 19.01.2021 року. Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду не відпав, оскільки останній під час досудового розслідування знаходився у розшуку.

Своє клопотання прокурор мотивував тим, що 12 травня 2020 року слідчий СВ Берегівського ВП ГУНП в Закарпатській області Боднар В.В. відносно ОСОБА_1 складено повідомлення про підозру про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

22 травня 2020 року ОСОБА_1 був оголошений в розшук так як по місцю свого проживання останній був відсутній, а також його місцезнаходження органу досудового розслідування було невідоме.

Під час досудового розслідування ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність відносно нього кримінального провадження та підозри у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема про таке свідчить повідомлення дружини ОСОБА_6 на спецлінію 102 від 26.06.2020 року про те, що слідчий Берегівського ВП безпідставно переслідує її чоловіка, а також факт укладення угоди про надання правової допомоги останньому у даному кримінальному провадженні адвокатом Луговим М.Р. від 19.05.2020 року.

24 вересня 2020 року місце знаходження ОСОБА_1 було встановлено та при проведенні обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , останній був затриманий працівниками поліції та досудове розслідування у кримінальному провадженні було відновлено.

Крім цього, 03 березня 2021 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання про зміну до клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , в якому прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строком на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 170 250 гривень, тобто по 02 травня 2021 року. У разі звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов`язки:

1)Прибувати до суду за першою вимогою прокурора або суду;

2)Не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу прокурора або суду.

В судовому засіданні прокурор Сита Ю.Ю. підтримав змінене клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 діб із визначенням розміру застави. Прокурор пояснив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, під час досудового слідства був оголошений в розшук, що свідчить про те, що він може в подальшому переховуватися від суду, у зв`язку з чим відносно нього необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, просив долучити до матеріалів справи копію листа прикордонного оперативно-розшукового відділу головного оперативно-розшукового відділу Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління державної прикордонної служби України від 05.06.2020 року, згідно якого повідомлено про те, що ГОРВ Мукачівського прикордонного загону 05.06.2020 року заведено оперативно-розшукову справу № 38/2020 від 05.06.2020 року з кваліфікацією ч. 3 ст. 332 КК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Захисник Васильчук Л.Б. в судовому засіданні заперечила обґрунтованість клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризику ухилення обвинуваченим від суду немає, оскільки він не переховувався на стадії досудового розслідування. Стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, які б підтверджували необхідність продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .. При цьому, сторона обвинувачення посилається на докази, які були надані при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та не надає жодного нового доказу на підтвердження наявності ризику переховування обвинуваченого від суду. Крім цього, захисник вважала, що запропонований прокурором розмір застави є максимально великим щодо тяжкого злочину, яка є неприйнятною для обвинуваченого з урахуванням того, що він більше шести місяців уже утримується під вартою, його дружина не працює та на його утриманні є троє дітей.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

В судовому засіданні прокурор Сита Ю.Ю. заперечив щодо твердження захисника Васильчук Л.Б. про порушення порядку оголошення в розшук обвинуваченого ОСОБА_1 на стадії досудового розслідування, а саме, що на час прийняття слідчим Боднар В.В. постанови про оголошення розшуку, ОСОБА_1 в установленому законом порядку ще не набув статусу підозрюваного на стадії досудового розслідування та слідчим не було вжито жодних заходів для встановлення місця знаходження обвинуваченого. Так, прокурор наголосив, що долучена захисником довідка видана 19.02.2021 року відділенням поліції № 2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області містить інформацію лише щодо розшуку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 01.01.2020 року по 19.02.2021 року тільки по Мукачівському РУП ГУНП в Закарпатській області.

Захисник Луговий М.Р. в судове засідання не з`явився, будучи повідомленим належним чином про місце, дату і час розгляду справи.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до висновку, що змінене клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

20 листопада 2020 року в підготовчому судовому засіданні ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 175 760 (сто сімдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень, тобто по 19 січня 2021 року (том 1 а.с. 88-93).

11 січня 2021 року в судовому засіданні ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів із визначенням розміру застави у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 170 250 (сто сімдесят тисяч двісті п`ятдесят) гривень, тобто по 12 березня 2021 року (том 1 а.с. 164-174).

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France ), 12369/86, 26 червня 1991 року).

Водночас практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Між цим, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Із долучених, захисником Луговим М.Р., в підготовчому судовому засіданні свідоцтв про зміну імені вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 23 вересня 2014 року змінив своє прізвище та ім`я на « ОСОБА_8 », а 09 червня 2017 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 змінив своє прізвище та ім`я на « ОСОБА_10 ».

Крім того, із вимоги УІАП ГУНП в Закарпатській області від 08.05.2020 року вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був засуджений 24.12.2009 року Міжгірським районним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі та позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, судом встановлено, що по даному кримінальному провадженню судовий розгляд ще не закінчено, ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 втрачає силу 12.03.2021 року, а ризики, визначені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.

Зокрема, ризик щодо переховування обвинуваченим ОСОБА_1 від суду підтверджується тим, що останній перебував у розшуку під час досудового розслідування; неодноразово змінював своє прізвище та ім`я, що в подальшому може продовжувати робити; за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, раніше судимий, що підтвердив і сам обвинувачений в попередньому судовому засіданні.

Отже, суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, для забезпечення належної процесуальної поведінки суд вважає, що продовжений щодо ОСОБА_1 11.01.2021 року Берегівським районним судом запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід продовжити на 60 днів з визначенням застави у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 170 250 (сто сімдесят тисяч двісті п`ятдесят) гривень, тобто по 09 травня 2021 року.

При цьому, суд вважає, що в разі внесення обвинуваченим застави, на нього слід покласти обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою прокурора або суду;

2) не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу прокурора або суду.

Керуючись ч. 1 ст. 177, ч. 3 ст. 331, ст.ст. 363, 371, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Змінене клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженцю с. Верхнє Студене, Міжгірського району, Закарпатської області, мешканцю АДРЕСА_3 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 , громадянину України, строк тримання під вартою на 60 днів з визначенням застави у розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 170 250 (сто сімдесят тисяч двісті п`ятдесят) гривень, тобто по 09 травня 2021 року.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_1 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі звільнення ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою прокурора або суду;

2) не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу прокурора або суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Михайлишин В.М.