Вирок № 95622332, 16.03.2021, Волноваський районний суд Донецької області

221/7024/19

1-кп/221/260/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року місто Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

Судді - ПИСАНЕЦЬ Н.В.,

При секретарі - Гуровій Л.Л.,

За участі прокурора - Коваль Є.В.,

Захисника - Шагеєва О.Р.,

Обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі суду, під час відкритого судового засідання за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №12019050630001349 від 18.08.2019 року за яким обвинувачується:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у м. Невельськ, РФ, громадянина України, має середню освіту, офіційно непрацевлаштований, неодружений, не має неповнолітніх дітей на утриманні, в силу ст. 89 КК України не судимий, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 17 серпня 2019 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, діючи умисно, керуючись раптово виниклим наміром на викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, шляхом проникнення до житла, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, прийшов до домоволодіння, що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 . Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , розбив ногою вікно, через яке в подальшому просунув руку, аби відчинити двері, та таємно викрав з території вищевказаного будинку телевізор LG 21 FU 1 R вартістю 833 гривні 80 копійок. Після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 833 гривні 80 копійки.

Поряд з цим, 17 серпня 2019 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , діючи умисно, разом з ОСОБА_3 , керуючись раптово виниклим наміром на викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, шляхом проникнення до житла, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, прийшли до домоволодіння, що розташовується за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому запевнивши останнього, що дане домоволодіння належить йому. Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 з території вищевказаного будинку, таємно викрав мікрохвильову піч Candy CMW2070M вартістю 1196 гривень 37 копійок та електрочайник Delfa 3000 X вартістю 194 гривні 56 копійок. Після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник. Викраденим розпорядився на власний розсуд, а саме: віддав ОСОБА_3 , тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 1390 гривень 93 копійки.

Органом досудового розслідування умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, що завдала значної шкоди потерпілому.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою провину, у скоєному розкаявся, зазначив, пояснював причини вчинення ним злочинів відсутністю грошових коштів на той момент.

Потерпіла ОСОБА_2 будучи належним чином сповіщеною про час та дату розгляду справи, до зали суду не з`явилась, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежитись допитом обвинуваченого та вивченням письмових доказів, що характеризують його особу.

Підстав для визнання доказів, зібраних органом досудового розслідування, такими, що є неналежними чи недопустимими, суд не вбачає.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені наданими прокурором письмовими доказами та показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні і які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого обвинуваченому діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке було вчинене ОСОБА_1 мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і ОСОБА_1 винний у його вчиненні, так як він таємно викрав чуже майно, поєднавши це з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, що завдала значної шкоди потерпілому.

Вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченому покарання, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення. Дане ж покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 року).

Згідно ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім`ї , його матеріальний стан, тощо.

Кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України, є тяжким злочином.

Так, згідно характеризуючих даних, що містяться у матеріалах кримінального провадження, встановлено, що ОСОБА_1 є раніше судимою особою, перебуває на обліку у лікаря нарколога, за місцем мешкання характеризується задовільно, є інвалідом 3 групи, визнав свою провину та розкаявся, беручи до уваги інтереси суспільства, суд вважає, що перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства та вбачає необхідність призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України та вважає, що саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, які пом`якшують, відповідно ст. 66 КК України покарання обвинуваченого є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує, відповідно до ст. 67 КК України покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Речовий доказ у справі - телевізор LG 21 FU 1 R, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити останній.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, ст.185ч.3 КК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

У відповідності зі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речовий доказ у справі - телевізор LG 21 FU 1 R, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити останній.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Суддя: Н.В. Писанець