Ухвала суду № 95622177, 16.03.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5667/18

1-кп/219/172/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року. Колегія суддів Артемівського міськрайонного суду Донецької області у складі: головуючого - судді : Погрібної Н.М.,

суддів : Медінцевої Н.М.,

Шевченко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Захарчук М.В.,

прокурора : Самохіної Л.В.,

захисника : Коломієць О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження по кримінальному провадженню по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки Російської Федерації, громадянки України, проживаючої за адресою АДРЕСА_1

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

1 червня 2018 року у провадження Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за номером 42017050000000787, за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 Кримінального кодексу України, реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка захисника про отримання копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 07.06.2018 року призначене підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.1 ст. 258-3 КК України.

Захисник Коломієць О.В. в підготовчому судовому засіданні заперечувала проти здійснення спеціального судового провадження у зв`язку з тим, що не має даних, про те, що ОСОБА_1 перебуває в районі проведення антитерористичної операції або на непідконтрольній Україні території.

Обвинувачена ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилась по невідомим суду причинам, хоча була належним чином повідомлена про час та місце проведення підготовчого судового засідання, шляхом оголошення у пресі, виклики її до суду в якості обвинуваченої були опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр».

Вислухавши думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали обвинувального акту та матеріали клопотання про здійснення спеціального судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про відмову в здійсненні спеціального судового провадження, та оголошення обвинуваченої ОСОБА_1 в розшук з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 314 КПК України передбачено, що підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого.

Місцем проживання ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акту є: м. Єнакієве, на теперішній час тимчасово окупована територія України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції» (далі за текстом – Закон), ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Суд підкреслює, що право обвинувачуваного захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, є істотним елементом засобів процесуального захисту, гарантованого ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року. Крім того, «Міжнародний пакт про громадянські та політичні права» 1966 року передбачає, що кожний має право при розгляді будь-якого пред`явленого йому обвинувачення на ряд гарантій на основі повної рівності й, зокрема, бути засудженим у його присутності та захищати себе особисто або за допомогою обраного ним захисника.

Таким чином, особиста присутність особи у судовому процесі виділена як одна з найбільш фундаментальних гарантій права на справедливий розгляд справи, гарантований ст.6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 р., відповідно до якої «кожна людина має право під час будь-якого кримінального обвинувачення, що їй пред`явлене, на справедливий розгляд справи судом».

Процедури «іn absentia» неминуче припускають деякий відступ від загальних правил кримінального процесу. Особливе значення при цьому надається питанню про забезпечення прав відсутнього в залі судового засідання обвинуваченого. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати таке провадження. При цьому, суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Так, у рішенні «Меденіца проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Ключове значення в цьому випадку відіграє повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійсненне відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (справа «Сейдовіч проти Італії»). Повідомлення має бути зроблене офіційно, а твердження про наявність повідомлення з листів родичів (справа «Т. проти Італії») або від співробітників засобів масової інформації (справа «Шомоді проти Італії»), є необґрунтованими.

Так, у справі «Сейдович проти Італії» суд зазначив, що питання, яке слід вирішити в даній справі, полягає в тому, чи можна за відсутністю офіційного повідомлення про справу вважати заявника в достатній мірі проінформованим про те, що він був притягнутий до кримінальної відповідальності та відбудеться судовий розгляд його справи, щоб він мав можливість вирішити: відмовитися від свого права приймати участь в слуханні справи чи ухилитися від правосуддя. В даній справі суду не було продемонстровано, що заявник був в достатній мірі проінформований про притягнення його до кримінальної відповідальності та про пред`явлені йому обвинувачення. З цих підстав неможна робити висновок, що він намагався ухилитися від суду чи недвозначно відмовився від свого права прибути в судове засідання. Така ситуація може мати місце, зокрема, коли обвинувачений публічно або в письмовій формі заявляє про те, що не має наміру реагувати на повістку про явку до суду, яка була отримана не від властей, а з інших джерел, або, коли обвинуваченому вдалося уникнути арешту.

У справі «Колоцца проти Італії» суд зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п. 3 Конвенції, є складовими елементами серед інших загального поняття "справедливий розгляд у суді" (див. рішення у справі «Годди проти Італії» від 9 квітня 1984 р. Серія А, т.76, с.11, п.28). Це право необхідно поєднувати, шляхом пошуку "розумного співвідношення", з суспільним інтересом і, зокрема, з інтересами відправлення правосуддя. На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.

Значущим у розумінні практики ЄСПЛ видається знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з`явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Європейський суд у подібних справах окремо досліджує як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати будь-які заходи. Крім того, обвинувачений, що не з`явився до зали судового засідання, ні за яких обставин не може бути позбавлений права на захист за посередництвом обраного ним захисника. При цьому суд зазначає, що у будь-якому разі, до яких би заходів не вдавалася влада для забезпечення належної явки обвинуваченого, вона не вправі застосовувати несумірні засоби для досягнення зазначеної мети.

Більш того, як зазначено ЄСПЛ в рішенні «Колоцца проти Італії» підпункти (с), (d) та (е) п.3 гарантують кожній людині, якій пред`явлено кримінальне обвинувачення, право «захищати себе особисто», «допитувати свідків, що показують проти неї, або мати право на те, щоб ці свідки були допитані», «користуватися безкоштовною допомогою перекладача, якщо вона не розуміє мови, що використовується в суді, або не говорить на цій мові», і важко уявити собі, як обвинувачений може здійснювати ці права, не будучи присутнім. В даному випадку Суду не доводиться встановлювати, відмовився і за яких обставин обвинувачений від здійснення свого права бути присутнім при розгляді справи, оскільки в будь-якому випадку, відповідно до усталеної прецедентної практики суду, відмова від здійснення права, гарантованого Конвенцією, повинна бути встановлена недвозначним чином (див. рішення у справі Неймастера» від 7 травня 1974 року Серія А, т.17, с.16, п.36;).

В судовому засіданні встановлено, що 07.11.2016 року ОСОБА_1 оголошено у розшук.

Таким чином, із наданих прокурором матеріалів колегія суддів вбачала, що факти, які б могли свідчити про те, що ОСОБА_1 знала про розпочате кримінальне провадження, отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, була обізнана із своїми правами, які мали б бути їй роз`яснено, - відсутні.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора та здійснення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України за відсутності обвинуваченої в порядку спеціального судового провадження.

Відповідно до ст.335 КПК України, у разі якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, суд зупиняє судове провадження щодо цього обвинуваченого до його розшуку або видужання і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Враховуючи те, що відповідно до положень частини 2 статті 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та даних щодо ухилення обвинуваченої ОСОБА_1 від явки у судове засідання, колегія суддів вважає необхідним на підставі положень статті 335 КПК України зупинити підготовче судове провадження відносно ОСОБА_1 та оголосити її у розшук.

Керуючись ст. ст. 323,335, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури Самохіної Л.В. про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні № 42017050000000787 від 27.09.2017 відносно обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України- відмовити.

Оголосити розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 (за відомостями, що зазначені в обвинувальному акті).

Організацію виконання розшуку обвинуваченої ОСОБА_1 доручити прокурору першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадження слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури Самохіній Л.В., яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Підготовче кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 258-3 КК України зупинити до її розшуку, а після встановлення її місця знаходження забезпечити її доставку до Артемівського міськрайонного суду Донецької області для можливості призначення обвинувального акту до проведення підготовчого судового засідання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу виготовлено у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Колегія суддів: Н.М. Погрібна

Н.М. Медінцева

Л.В.Шевченко

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя

Суддя Н.М.Погрібна