Ухвала суду № 95619815, 04.03.2021, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 718/500/21

Провадження №2/718/123/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04.03.2021 року м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мінів О.І., розглянувши матеріали справи №718/500/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області (місце знаходження: вул. Шевченка, 156, с. Мамаївці Кіцманський район Чернівецька область) про визнання права власності на будинок в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

03.03.2021 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Кошман І.В. звернулася до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а також вимогам ст. 95 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 5 ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, позивачем ОСОБА_1 до матеріалі справи не долучено доказів, що підтверджують вказані в позовній заяві обставини.

Відсутні докази перебування ОСОБА_1 в родинних відносинах із померлими ОСОБА_2 ти ОСОБА_3 , зважаючи на розбіжності в прізвищах та відсутність витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про шлюб.

Відсутні підтверджуючі документи, що квартира АДРЕСА_2 , право власності на яке хоче визнати позивач, входить в масу спадкового майна, враховуючи, що померла ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 26.02.1999 року, придбала у власність та володіла житловим будинком по АДРЕСА_3 .

Позивачем не додано довідку сільської ради про коло спадкоємців. З поданих до матеріалів справи документів не можливо встановити, чи є позивач єдиним спадкоємцем, чи є інші спадкоємці, або особи, які мають право на обов`язкову частку у спадковому майні спадкодавця за заповітом або за законом.

А згідно довідки Мамаївської сільської ради від 01.03.2021 №47, в господарстві АДРЕСА_3 , крім померлого ОСОБА_3 , зареєстрований з 03.03.2000 року і по даний час - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак у суду є сумніви щодо вірного зазначення складу учасників справи.

Відсутні будь-які докази чи відомості про те, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 прийняв або вважається таким, що прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ще ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Слід також зазначити, що оцінка об`єкта нерухомості проведена за адресою відмінною ніж та, за якою позивач просить визнати право власності за нею. Відтак є сумніви щодо вірного зазначення ціни позову та , як результат, щодо суми сплаченого судового збору.

Згідно вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити в собі відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

У даному випадку, досудове врегулювання спору є обов`язковим виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема: видають свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа,яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Згідно приписів глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України №296/5 від 22.02.2012 р., нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Позивач, ставлячи питання про визнання за ним у судовому порядку права власності на майно у порядку спадкування, має вказати на правові підстави його звернення саме до суду з подібною вимогою, - має надати до суду відомості про об`єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказане майно та надати письмову відмову (постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії) нотаріуса у видачі такого свідоцтва з вказівкою на підстави такої відмови.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Тобто, передумовою звернення в суд із позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є наявність відмови нотаріуса в оформленні спадщини.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Про це неодноразово наголошує Верховний Суд, зокрема у постановах від 24.07.2019 у справі № 2-6322/04 та від 16 січня 2019 року у справі №2-390/2006.

Отже, подаючи позовну заяву до суду, позивач не виконала визначені законодавством та зазначені вище вимоги до позовної заяви та не надала доказів досудового врегулювання спору.

Крім того, зазначена позовна заява подана та підписана саме адвокатом Кошман І.В., як представником позивача ОСОБА_1 , в її інтересах.

Поряд із цим, адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій. Право на подання позову (скарги) та підписання від імені позивача (скаржниці) позовної заяви (скарги) не є тотожним праву на представництво інтересів у суді.

Згідно з частиною 7 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 18 жовтня 2018 року у справі № 811/1507/18, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату; повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об`єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.

Незважаючи на вищезазначене, представником позивача – адвокатом Кошман І.В до позовної заяви не додано договір про надання правової допомоги (чи витяг із нього або довіреність), яким би адвокату було надано право підпису та звертатись до суду із такою позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 , що є неприпустимим та унеможливлює суд перевірити процесуальну правоздатність останнього діяти у інтересах свого довірителя, а отже і надане законом право звертатися до суду в інтересах іншої особи (підписувати від його імені позовну заяву).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно до ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст. 185 ЦПК України).

При цьому, способом виконання ухвали суду є складання тексту нової редакції позовної заяви із усуненими недоліками, а не подання суду роз`яснень, заяв, пояснень. Виправлена позовна заява із додатками має бути подана в примірниках для суду та учасників справи.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185,260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мамаївської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області про визнання права власності на будинок в порядку спадкування – залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити позивачу право усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог встановлених ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Мінів