Вирок № 95619467, 18.03.2021, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 695/2947/19

Провадження № 1-кп/692/13/21

18.03.2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Чепурного О.П.,

при секретарі - Бубир В.М.,

за участю прокурора - Циганника А.В., обвинуваченої - ОСОБА_1 , захисника обвинуваченої - Бруса С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Драбів кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дзержинськ Донецької області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , та фактично проживаюча за адресою АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, освіта середня-спеціальна, вдова, не працюючої, пенсіонер, на утриманні неповнолітніх дітей немає, інвалідом будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЄС, депутатом будь-якого рівня не являється, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту від 29 серпня 2019 року ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення органом досудового розслідування в тому, що вона, будучи головним бухгалтером Комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі» Золотоніської районної ради Черкаської області (далі - Територіальний центр), яка призначена на вказану посаду наказом директора Територіального центру № 138а від 01.09.2005, будучи службовою особою, наділеною, згідно посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої 04.04.2019 директором Територіального центру, організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, діючи з прямим умислом, спрямованим на одержання неправомірної вигоди для Територіального центру, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для Територіального центру, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, протягом 2019 року, під час усних розмов неодноразово висловлювала потерпілій ОСОБА_2 вимогу надати неправомірну вигоду для Територіального центру, а саме грошові кошти в сумі 17 450 гривень (сімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят гривень), за не вчинення дій щодо виселення сестри потерпілої ОСОБА_3 , яка перебувала на утриманні Територіального центру відповідно до договору про надання соціальних послуг від 16.02.2017, на що потерпіла була вимушена погодитися з метою недопущення погіршення становища своєї сестри ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, спрямованим на одержання неправомірної вигоди для Територіального центру, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для Територіального центру, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, 31.05.2019 близько 11 години 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету розташованого на другому поверсі у приміщенні Золотоніської районної ради, за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 5, отримала від потерпілої ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 7000 (сім тисяч) гривень.

Вона ж, продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи з прямим умислом, спрямованим на одержання неправомірної вигоди для Територіального центру, з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди для Територіального центру, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх негативних наслідків, 03.06.2019 близько 09 години 00 хвилин, перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету розташованого на другому поверсі у приміщенні Золотоніської районної ради, за адресою: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 5, отримала від потерпілої ОСОБА_2 другу частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди для третьої особи за не вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та пояснила, що вона працювала на посаді головного бухгалтера в Територіальному центрі, на початку січня 2019 року керівництву установи стало відомо, що у їх підопічної ОСОБА_3 є два земельні паї в с. Плешкані, орендну плату за ці паї отримала без доручення її двоюрідна сестра ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_3 неодноразово скаржилась, що не отримує від родичів кошти за паї керівництво вирішило їй допомогти. Від орендаря вони дізналися, що отримані кошти за оренду ОСОБА_2 відвезе ОСОБА_3 . Під час зустрічі у голови РДА ОСОБА_2 завила що нікому повертати гроші вона не буде, але згодом погодилась, їй дали реквізити рахунку, але в неї не вийшло це зробити. Керівництву і їй було відомо від працівників будинку пристарілих, що ОСОБА_2 коли відвідувала ОСОБА_3 відмовилась повернути їй кошти за оренду земельних паїв у руки, проте погоджувалась повернути їх на рахунок будинку пристарілих в спецфонд. 30 травня 2019 року в другій половині дня їй зателефонувала ОСОБА_2 і намагалася повернути кошти саме їй. На пропозицію залишити кошти іншому бухгалтеру остання не погодилась. Вважає, що це було спеціально сплановано проти неї. Коли ОСОБА_2 принесла кошти у сумі 7000 грн. вона доклала своїх гроші за комісію у сумі 200 грн., і бухгалтер в цей же день поклала кошти на рахунок. 03.06.2019 року ОСОБА_2 також принесла їй на роботу решту коштів у сумі 10000 грн., які також було доручено бухгалтеру покласти на рахунок закладу через установу банку, а за комісію вона також доклала свої 200 грн. Ніякого умислу привласнювати кошти підопічної у неї не було. На установу покладено обов?зки здійснювати піклування про осіб які у них перебувають. Розмови з ОСОБА_2 про можливе виселення ОСОБА_3 не було. Кошти повинні були бути зараховані на благодійний рахунок для використання на потреби ОСОБА_3 .

Суд, дослідивши докази та вислухавши доводи сторін кримінального провадження дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч.3 ст.368 КК України з огляду на наступне.

По-перше, злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України, відноситься до злочинів у сфері службової діяльності. Об`єктом посягання цього злочину не можуть бути права та інтереси фізичної особи. Об?єктом злочину в даному випадку є правильна (нормальна) діяльність комунальної установи. За таких обставин ОСОБА_2 не може бути потерпілою від злочину, а може брати учаться у провадженні в якості заявника та свідка.

По-друге, кошти, які отримала ОСОБА_1 від ОСОБА_2 не мають ознак неправомірної вигоди. Сам факт отримання ОСОБА_1 коштів від ОСОБА_2 підтверджений наданими доказами стороною обвинувачення, а саме: відеозаписом, поясненнями потерпілої, обвинуваченої, грошовими коштами в сумі 10200 грн., прибутковими касовими ордерами від 31.05.2019 №5, 6. Проте, судом встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до договорів про надання соціальних послуг та наказу Територіального центру «Про прийняття на соціальне обслуговування» від 16.02.2017 року №6 прийнята на повне державне утримання у відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центру. Дана особа, як особа похилого віку потребує надання їй соціальних послуг. Відповідно до наказу директора Територіального центру від 26.12.2016 року № 66 завідувачу відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання в селищі Пальміра ОСОБА_4 делеговані повноваження по представленню майнових та фінансових інтересів непрацездатних громадян, які проживають у відділенні згідно їх письмових заяв та доручень. Дорученням від 21.08.2018 року ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_4 одержати орендну плату за земельні паї, які знаходяться в оренді в ПСП « Плешкані» с.Коврай. На підставі вказаних документів ОСОБА_4 мала право вести переговори з особою, яка отримала кошти за оренду земельного паю ОСОБА_3 з метою повернення їх власнику. Згідно п.2.6 посадової інструкції ОСОБА_1 вона як головний бухгалтер підписує документи, які є підставою для приймання грошових коштів. В самих прибуткових касових ордерах як підстава для прийняття коштів від ОСОБА_2 відмічено, що вони стосуються паїв ОСОБА_3 (земельних). Як пояснила ОСОБА_2 нею було отримано орендну плату за земельні паї ОСОБА_3 у ПСП «Плешкані» без її доручення у розмірі 17450 грн. Статтею 66 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо над фізичною особою, яка перебуває у навчальному закладі, закладі охорони здоров`я або закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад. Отже над ОСОБА_3 , як фізичною особою, яка перебуває у закладі соціального захисту - Територіальному центрі, даною установою відповідно до закону здійснюється над нею піклування. Ч.3 ст.69 Цивільного кодексу України визначено, що піклувальник зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Тому саме на даний заклад законом покладено обов`язок дбати про майно підопічного. Коли керівництву закладу стало відомо про наявність коштів підопічної, які перебувають без законних на те підстав у інших осіб, останні зобов`язані були вжити заходів щодо повернення даних коштів підопічній. Після вжиття таких заходів заклад мав право вирішити питання їх повернення як безпосередньо підопічній фізичній особі або за її погодженням міг розмістити їх на рахунку закладу. У разі незгоди з діями піклувальника щодо розпорядження отриманими коштами підопічного його дії можуть бути оскаржені заінтересованою особою в тому числі до суду (аналогія закону ст.79 ЦК України). Відтак, суд вважає, що отримані кошти підопічної ОСОБА_3 , закладом у якому вона перебуває через бухгалтерію цього закладу не мають ознак неправомірної вигоди для цього закладу. Це виключає в діях ОСОБА_1 як бухгалтера Територіального центру ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

По-третє суд вважає, що стороною обвинувачення також не доведений сам факт вимагання неправомірної вигоди. Так, прямим доказом вимагання кошів є лише покази самої потерпілої по справі - ОСОБА_2 , яка показала, що в січні 2019 року їй зателефонувала ОСОБА_1 і повідомила їй щоб вона повернула гроші у сумі 17450 грн. за оренду земельного паю, які належать ОСОБА_3 , потім ще кілька разів телефонувала ОСОБА_1 та казала, що якщо вона не поверне гроші, то договір про перебування ОСОБА_3 в їх закладі буде розірваний в односторонньому порядку і її сестра буде виселена. Про необхідність повернення коштів їй казала і ОСОБА_4 , яка і направила її з цим питанням до ОСОБА_1 . Проте, лише показів однієї особи в даному випадку суд вважає недостатньо для вирішення питання про відповідальність особи, крім того вони не узгоджуються з іншими доказами. З розсекреченої телефонної розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 30.05.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 в цей день вперше звернулася до ОСОБА_1 з питанням повернення грошей за оренду земельних паїв, які належать ОСОБА_3 . Під час розмови ОСОБА_1 не чинила будь-якого тиску і не вимагала від ОСОБА_2 повернення коштів. При цьому, будь-яких згадок про попередні умови повернення коштів чи обіцянок не чинити перешкод у проживанні сестри потерпілої після повернення коштів між співрозмовниками не було. Після цієї розмови інших доказів, які б у сукупності дали змогу вважати доведеним факт вимагання поза розумним сумнівом слідством зібрано не було. Сама обвинувачена заперечує факт вимагання коштів шляхом погрози припинення догляду закладом над ОСОБА_3 .

Форма спілкування та коло повноважень ОСОБА_1 щодо повернення коштів підопічної цього закладу не має юридичного значення для кваліфікації кримінального правопорушення за ст.368 КК України, а можуть мати за певних обставин інші юридичні наслідки (дисциплінарна, цивільна відповідальність). Крім того, в діях ОСОБА_1 не вбачається ознак і інших можливих кримінальних правопорушень, передбачених ст.189, 355 КК України. ОСОБА_3 не є близькою родичкою ОСОБА_2 , оскільки остання приходиться їй двоюрідною сестрою (для кваліфікації за ст.189 КК України).

Відтак, суд дійшов до висновку, що в діях обвинуваченої ОСОБА_1 відсутні обов`язкові ознаки об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України - одержання неправомірної вимоги, що поєднано з вимаганням, та вважає, що ОСОБА_1 є невинуватою, а тому її необхідно виправдати.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України, накладений на них арешт скасувати, цивільний позов не заявлено, процесуальні вирита слід віднести на рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.370-374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.3 ст.368 КК України у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення та виправдати її.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 942 грн. 06 коп. компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Скасувати арешт накладений на речові докази ухвалами Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 червня 2019 року по справі №695/1942/19 (провадження №1-кс/695/639/19), та від 04 червня 2019 року по справі №695/1942/19 (провадження №1-кс/695/640/19).

Речові докази, а саме: копію картки реквізитів для зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 ; копія доручення від 21.08.2018 від ОСОБА_3 на ОСОБА_4 про право одержувати орендну плату за зданий в оренду земельний пай в ПСП «Плешкані»; DVD+R диск з відеозаписом проведення огляду місця події від 03.06.2019; DVD+R диск з відеозаписом проведення обшуку від 03.06.2019; аркуш паперу з написом «17495, 7000,00 здано» на 1 арк., виданий 03.06.2019 ОСОБА_2 ; реквізити отримувача КУ «Територіальний центр в Золотоніському районі» вилучені 03.06.2019 в ході проведення огляду місця події; матеріальний (електронний) носій інформації - карта пам`яті micro SD НС 8 Gb, Зол. МРВ/47т від 27.05.2019 до вх. 91т від 11.06.2019; DVD - R диск №14/3435т; DVD+R диск з відеозаписом допиту потерпілої ОСОБА_2 , проведеного 02.08.2019; DVD+R диск з відеозаписом допиту свідка ОСОБА_3 , проведеного 02.07.2019; оригінал доручення від 21.08.2018 ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ,; оригінал листа № 31 від 30.01.2019 комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради в Черкаській області адресований ПСП «Плешкані»; оригінал заяви ОСОБА_3 на адресу комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському районі Золотоніської районної ради в Черкаській області; оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № 6 від 31.05.2019; оригінал квитанції до прибуткового касового ордеру № б/н, про прийняття від ОСОБА_2 благодійної допомоги (за паї), на суму сім тисяч гривень; особова справа № 6 на ОСОБА_3 ; оригінал книги обліку реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів; оригінал журналу наказів; оригінал прибуткового касового ордеру № 5 від 31.05.2019 на суму благодійної допомоги (паї) від ОСОБА_3 в розмірі 7000 грн. прийнятої від ОСОБА_2 ; оригінал прибуткового касового ордеру № 6 дата відсутня на суму благодійної допомоги (паї) від ОСОБА_3 в розмірі 10000 грн. прийнятої від ОСОБА_2 ; оригінал квитанції № 13, дата операції 31.05.2019 на суму, благодійної допомоги в розмірі 7000 грн. від платника ОСОБА_2 на адресу отримувача КУ «Територіальний центр в Золотоніському районі»; оригінал доручення від 04.03.2019 від ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ; оригінал довіреності від 02.03.2017 від ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ; оригінал довіреності від 23.03.2018 від ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ; оригінал довіреності від 23.03.2018 від ОСОБА_3 на ОСОБА_4 ; оригінал заяви про прийняття благодійного внеску від ОСОБА_3 на директора Комунальної Установи «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в Золотоніському району Золотоніської районної ради Черкаської області ОСОБА_5 - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження;

грошові кошти в сумі 10000 грн., а саме купюри номіналом: 500 грн. серії СБ 8180347; 500 грн. серії БР 6888615; 500 грн. серії ФД 8223590; 500 грн. серії ЛИ 1875368; 500 грн. серії ФЖ 1875368; 500 грн. серії 33 0873037; 500 грн. серії ФЖ 7522515; 500 грн. серії ВГ 4169998; 500 грн. серії ФЗ 4118792; 500 грн. серії BE 5400256; 500 грн. серії ФБ 9934037; 500 грн. серії СГ 8736273; 500 грн. серії УГ 7437675; 500 грн. серії ВЖ 3776093; 500 грн. серії ФБ 2289106; 500 грн. серії ГТ 1197413; 500 грн. серії БТ 6419666; 500 грн. серії БН 4618493; 500 грн. серії БН 4618493; 500 грн. серії ВФ 0723179; 500 грн. серії ВБ 5963510, які передані на зберігання до Черкаської філії АБ «УКРГАЗБАНК» - повернути власнику Управлінню Служби Безпеки України в Черкаській області;

грошові кошти в сумі 200 грн., купюра номіналом: 200 грн. серії КМ 2557464, які передані на зберігання до Черкаської філії АБ «УКРГАЗБАНК» - повернути власнику ОСОБА_1 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Драбівський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: