Рішення № 95619198, 11.03.2021, Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/1363/19

Провадження № 2/634/45/21

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021 року

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі головуючого судді –Зимовського О.С., за участю секретаря судового засідання – Лісняк С.П., розглянувши в залі суду в смт Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Приватного акціонерного товариства «Сахновщинське імені М.О. Ключки» про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, ОСОБА_11 до Приватного акціонерного товариства «Сахновщинське імені М.О. Ключки» про визнання недійсним договору оренди землі від 19.03.2018 року, -

встановив:

До Сахновщинського районного суду Харківської області звернулись з позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про визнання недійсними договорів оренди землі та додаткових угод укладених між ними та ВАТ «Племінний завод ім. 20-річчя Жовтня».

В подальшому позивачі змінили свої позовні вимоги та просили визнати недійсними додаткові угоди до договорів оренди землі укладених між ними та ПРАТ «Сахновщинське імені М.О. Ключки», яке є правонаступником ВАТ «Племінний завод ім. 20-річчя Жовтня» та ОСОБА_11 до ПРАТ «Сахновщинське імені М.О. Ключки» про визнання недійсним договору оренди землі від 19.03.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2017 році ПАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», правонаступником якого є ПрАТ «Сахновщинське імені М.О. Ключки», було нібито укладені додаткові угоди до договорів оренди землі від 2009 року, між позивачами та ВАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», які в свою чергу були зареєстровані у встановленому законом порядку ПрАТ «Сахновщинське імені М.О. Ключки».

Вказані додаткові угоди позивачі ніколи не підписували і дізналися про їх існування тільки тоді, коли вирішили самостійно обробляти свої земельні ділянки. З цією метою восени 2018 року позивачі звернулися до голови правління ПрАТ «Сахновщинське імені М.О. Ключки» з вимогою у наступному році не обробляти їхні земельні ділянки, проте отримали відмову, яка з боку відповідача була мотивована наявністю у нього спірних додаткових угод до договорів оренди.

30.07.2018 року державним реєстратором Первомайської міської ради Харківської області був зареєстрований договір оренди землі від 19.03.2018 року, нібито укладений між ОСОБА_11 та ПАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», номер запису про інші речове право 27323794. Разом з тим, позивач ОСОБА_11 вказаний договір з відповідачем не підписувала і вчиняти від її імені правочини нікому не доручала, про існування вказаного договору дізналася з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Оскільки позивачі ніколи ніяких додаткових договорів з ПрАТ «Сахновщинське імені М.О. Ключки» не підписували, вказані факти стали приводом для звернення позивачів до суду за захистом своїх прав та законних інтересів а саме про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі та договору оренди землі від 19.03.2018 року між ОСОБА_11 і ПрАТ «Сахновщинське імені М.О. Ключки»

У судовому засіданні представник позивачів – ОСОБА_12 підтримала змінені позовні, вимоги та просила їх задовольнити

У судове засідання 11.03.2021 року представник позивачів та позивачі не з`явилися, ОСОБА_12 надала заяву про розгляд справи за її відсутності та позивачів, позов просила задовольнити.

Представник відповідача ПрАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» у судове засідання не з`явився направив до суду заяву в якій заперечував проти задоволення позову та просив справу розглядати у його відсутності. У направленому до суду відзиві, зазначив, що посилання позивачів на необізнаність існування спірних договорів оренди земель є помилковим, оскільки ПрАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключки» регулярно сплачувалися кошти за оренду землі. Позивачами ставиться під сумнів лише їх підписи у договорах оренди земель та додаткових угодах, проте не викликають сумніву їх підписи в актах передання земельних ділянок та отримання оплат за оренду. Зміст позову не містить жодного посилання на доказ про доведеність позивачем факту саме порушення прав та інтересів оспорюваними договорами чи їх умовами. Відповідачем сумлінно сплачуються кошти за оренду земельних ділянок, які отримуються безпосередньо позивачами, а отже їх права жодним чином не порушуються. До відзиву додано копії доказів оплати по договорам оренди земель за період часу з 2008 року по 2018 рік, а також копії податкового розрахунку суд доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма 1-ДФ) за період часу з 2011 року по 2019 рік.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди земельної ділянки.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з приписами частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

З матеріалів справи а саме з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі б/н від 27.02.2009 укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», зареєстрована 07.06.2018 державним реєстратором в Лозівській РДА Харківської області, номер запису про інше речове право 26586394. Додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі б/н від 27.02.2009 укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», зареєстрована 05.06.2018 державним реєстратором в Лозівській РДА Харківської області, номер запису про інше речове право 26562605. Додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі б/н від 27.02.2009 укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», зареєстрована 30.07.2018 державним реєстратором Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, номер запису про інше речове право 27322654. Додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі б/н від 26.02.2009 укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «Племінний завод ім.20- річчя Жовтня», зареєстрована 05.06.2018 державним реєстратором Лозівської райдержадміністрації Харківської області, номер запису про інше речове право 26561905. Додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі б/н від 26.02.2009 укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ «Племінний завод ім.20- річчя Жовтня», зареєстрована 15.06.2018 державним реєстратором в Лозівській РДА Харківської області, номер запису про інше речове право 28814467. Додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі б/н від 26.02.2009 укладеного між ОСОБА_6 та ВАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», зареєстрована 08.01.2019 р. державним реєстратором Лозівської РДА Харківської області, номер запису про інше речове право 22559672. Додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі б/н від 27.02.2009 укладеного між ОСОБА_7 та ВАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», зареєстрована 05.10.2018 державним реєстратором Виконавчого комітету Первомайської міської ради Харківської області, номер запису про інше речове право 28344550. Додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі б/н від 27.02.2009 укладеного між ОСОБА_9 та ПАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», зареєстрована 07.06.2018 державним реєстратором в Лозівській РДА Харківської області, номер запису про інше речове право 26587639. Додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі б/н від 28.02.2009 укладеного між ОСОБА_10 та ПАТ «Племінний завод ім.20 річчя Жовтня», зареєстрована 15.06.2018 державним реєстратором в Лозівськії РДА Харківської області, номер запису про інше речове право 26701228.

30.07.2018р. державним реєстратором Первомайської міської ради Харківської області був зареєстрований договір оренди землі від 19.03.2018, укладений між ОСОБА_11 та ПАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», номер запису про інші речове право 27323794.

Також 30.07.2018 державним реєстратором Первомайської міської ради Харківське області була зареєстрована додаткова угода від 21.09.2017 до договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_8 та ПАТ «Племінний завод ім.20-річчя Жовтня», номер запису про інше речове право 27297030.

Судом за клопотанням представника відповідача було постановлено ухвалу про витребування оригіналів додаткових угод до договорів оренди землі, однак позивачі повідомили суд про відсутність у них примірників додаткових угод і про їх існування їм стало відомо лише після порушення кримінального провадження № 12018220420000355. Також зазначили, що в позовній заяві вони просили їх витребувати саме у відповідача, який в свою чергу їх до суду не надав посилаючись на нібито їх викрадення.

Ухвалою суду від 03.10.2019 року було постановлено витребувати у відповідача оригінали спірних договорів. Разом з тим, відповідачем ПрАТ «Сахновщинське ім. М.О. Ключики» не виконано вимогу суду та не повідомлено суд про причини невиконання.

Виходячи з того, що зобов`язання, покладне на відповідача про надання оригіналів спірних додаткових угод до договорів оренди не було виконане, це виключило можливість призначення судової почеркознавчої експертизи для спростування або підтвердження виконання підпису у спірних угодах особисто позивачами, так як для проведення експертизи документа необхідний його оригінал.

З урахуванням вимог ч.10 ст. 84 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано твердження позивачів про те, що оспорювані правочини не було укладено, як і не доведено обставини їх укладання.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16 звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

У справі, що розглядається, позивачі звернулися з вимогою про визнання недійсними договорів оренди, посилаюсь на те, що ці договори не підписували, умови їх не погоджували.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Отже, аналізуючи законодавство, яке регулює дане питання, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц від 16.06.2020 року, суд прийшов до висновку про неукладеність спірних договорів.

Вимоги про усунення перешкод у користуванні належного позивачам майна, зокрема щодо повернення спірних земельних ділянок позивачами не заявлено, а визнання цих договорів недійсними є неефективним способом захисту порушеного права, так як спірні договори є неукладеними.

За таких обставин, враховуючи правову позицію викладену у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16, суд приходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.

Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 89, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд-

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Приватного акціонерного товариства «Сахновщинське імені М.О. Ключки» про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, ОСОБА_11 до Приватного акціонерного товариства «Сахновщинське імені М.О. Ключки» про визнання недійсним договору оренди землі від 19.03.2018 року – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги з дня складання його повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18.03.2021 року.

Суддя: /підпис/

Копія вірна. Суддя: