Постанова № 95618915, 16.03.2021, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 635/7317/19 Провадження №1-кп/630/2/21

У Х В А Л А

16 березня 2021 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області колегіально у складі

головуючого судді Дем`яненко І.В.,

суддів Зінченка О.В.,

Малихіна О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Павлухіної О.С.,

прокурора Власенко О.В.

захисників обвинувачених Мартиненка С.В.,

Деркач С.А.,

Максименка О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин, Харківської області клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинувачених та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Деркача Станіслава Анатолійовича про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого в межах обвинувального акту за кримінальним провадженням № 120018220430001423, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Люботинського міського суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ч.3 ст. 187 КК України, ОСОБА_1 за ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 296, ч.3 ст. 187 КК України.

Відносно обвинувачених обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 19 березня 2021 року.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, обраного ухвалою слідчого судді Харківського районного суду Харківської області та в подальшому продовженого ухвалами Люботинського міського суду Харківської області, оскільки строк його обрано до 19 березня 2021 року включно. Клопотання обґрунтоване тим, що відносно ОСОБА_1 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 296, ч.1 ст. 263 КК України, відносно ОСОБА_2 , ОСОБА_3 наявна обґрунтована підозра у вчиненні ними злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України а також наявні ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник просили відмовити в задоволенні клопотання, посилаючись на істотне порушення процесуальних норм, його необґрунтованість. Просили врахувати, що обвинувачений не переховувався від слідства та суду, відсутні підстави вважати, що він може чинити тиск на свідків та потерпілих. Також зазначили, що ОСОБА_2 перебуває у цивільному шлюбі, мав джерела доходу, працював за кордоном, за отримані кошти утримував родину з двома дітьми, має дозвіл на виїзд до Польші та запрошення на роботу за кордон.

Обвинувачені та їх захисники вказували на безпідставність заявлених прокурором клопотань, недоведеність ризиків, які вважали припущеннями прокурора, просили застосувати більш м`які запобіжні заходи.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 – Максименко О.В. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на необґрунтованість, недоведеність ризиків, відсутність доказів на підтвердження існування ризиків, оскільки прокурор лише формально перераховує підстави, які на його думку є ризиками. Крім того, просив врахувати, що ОСОБА_3 є інвалідом ІІІ групи, отримує пенсію, потребує постійної медичної допомоги та нагляду, має житло для проживання з цивільною дружиною. На теперішній час має онкологічне захворювання.

Захисник просить змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на частковий домашній арешт, щоб він мав змогу працювати та отримати медичну допомогу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, просили застосувати до нього більш м`який запобіжний захід. ОСОБА_1 має місце мешкання, не переховувався від слідства та не буде переховуватись від суду, має на утриманні двох дітей, вихованням яких він буде займатися, коли дружина працюватиме.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Мартиненко С.В. зазначив, що ризики, зазначені прокурором є надуманими та недоведеними. Крім того, він просив врахувати, що родині його підзахисного бракує коштів, а ОСОБА_1 , в свою чергу, міг би допомогти родині. Адвокат Мартиненко С.В. просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Крім того, від захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Деркача С.А. надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. В обґрунтування заявленого клопотання захисник посилається на те, що ризики, які були підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу значно зменшились та зникли. Зокрема, за весь час ОСОБА_2 не чинив тиску на свідків та потерпілих, на теперішній час свідки та потерпілі допитані, тому взагалі немає необхідності тиснути на них, відомостей про вчинення тиску на свідків та потерпілих прокурором не надано.

Стосовно ризику переховування від органів досудового розслідування та суду то цей ризик є також припущенням прокурора та на його підтвердження не надано жодного доказу. Обвинувачений ОСОБА_2 не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, бо не вбачає в цьому необхідності. Тітка обвинуваченого ОСОБА_4 надала письмову заяву, в якій зазначає, що вона згодна на проживання її племінника ОСОБА_2 в належному їй будинку в смт. Краснокутськ та не заперечує, щоб за вказаною адресою ОСОБА_2 перебував під цілодобовим домашнім арештом. ОСОБА_4 зазначає, що з її сторони буде забезпечене цілодобове перебування ОСОБА_2 в її будинку.

Таким чином у обвинуваченого є постійне місце проживання, де він може перебувати під цілодобовим домашнім арештом.

Обвинувачений мав намір працювати за кордоном, на підтвердження чого свідчать, документи на працевлаштування в Польші, які були вилучені правоохоронцями під час його затримання. ОСОБА_2 до затримання проживав разом з цивільною дружиною та її дітьми як одна родина, тому в нього наявні міцні соціальні зв`язки.

Cтосовно ризику вчиненння нових злочинів обвинуваченим, то захисник зазначає, що ОСОБА_2 тримається під вартою 1 рік 9 місяців та зробив для себе відповідні висновки, під цілодобовим домашнім арештом він постійно буде перебувати в будинку, що забезпечить запобігання ризиків так само як і перебування в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

На підставі викладеного, обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник вважали за необхідне змінити йому міру запобіжного заходу.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та їх захисники підтримали клопотання ОСОБА_5 .

Прокурор заперечувала проти клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , оскільки воно необґрунтоване, не надано належних доказів, які б свідчили про відсутність ризиків, які стали підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу. Крім того, прокурор зазначила, що з наданих документів не можливо встановити родинні зв`язки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .. Також викликає сумнів можливість спільного проживання обвинуваченого з дружиною, дітьми та тіткою в будинку, площею 16 кв.м, адже ОСОБА_2 зазначає, що в разі зміни запобіжного заходу проживатиме з дружиною та її дітьми.

Колегія суддів, вислухавши учасників провадження, дослідивши направлені до суду матеріали, приходить до наступного висновку.

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 КПК України, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Колегія суддів приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_2 – адвоката Деркача С.А. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суду надано копію заяви ОСОБА_4 та копію правоустановчого документу на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд відхиляє доводи захисника щодо надання згоди ОСОБА_4 на проживання ОСОБА_2 у її будинку та його перебування під цілодобовим домашнім арештом у вказаному будинку, оскільки враховуючи встановлені судом ризики, а також висновок суду про те, що вони продовжують існувати, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти цим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_2

ОСОБА_4 зазначає, що вона зі своєї сторони зможе забезпечити цілодобове знаходження ОСОБА_2 в її житловому будинку та виконання ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Вказані твердження, на думку колегії суддів, є не переконливими та не зможуть забезпечити належних гарантій виконання ОСОБА_2 процесуальних обов`язків.

Проте, контроль за поведінкою обвинуваченого, відносно якого застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту здійснюють працівники органу національної поліції.

Наявність житлового будинку у родичів обвинуваченого не може слугувати єдиною підставою для зміни запобіжного заходу.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Слідчий суддя вважав підтвердженим наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Суд вважає, що на даний час враховані слідчим суддею ризики не відпали та продовжують існувати.

При цьому суд виходить із того, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1

обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням у насильства.

Суд враховує характер вчиненого злочину, у вчиненні якого пред`явлено обвинувачення, попередні судимості ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в зв`язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про продовження існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків або потерпілих у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинучуються

При цьому, колегія суддів керується принципом презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачуються ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими.

Також суд дійшов висновку, що на даний час враховані слідчим суддею ризики не відпали та продовжують існувати. Обвинувачені та їх захисники не надали суду доказів наявності будь-яких обставин, які свідчать про те, що такі ризики зменшились або відпали.

Оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, враховуючи ризик втечі, зумовлений тяжкістю покарання за інкримінованим обвинуваченим злочином та обґрунтованість підозри, яка встановлена при застосуванні запобіжного заходу, суд вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність злочинів, вчинення яких інкримінується обвинуваченим, дані про особи обвинувачених, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які суд вважає доведеними. Із зазначених підстав суд приходить до висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу та виправдовують тримання осіб під вартою.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що обвинувальний акт знаходиться на розгляді в суді, існує необхідність проведення великої кількості процесуальних дій відповідно до затвердженого судом порядку, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання обвинувачених під вартою на 60 днів.

Стороною захисту не було подано до суду будь-яких доказів про відсутність ризиків. Захисниками обвинуваченого ОСОБА_3 не надано доказів того, що ОСОБА_3 не може отримати належну медичну допомогу в умовах СІЗО та не може за медичними показниками перебувати в умовах СІЗО.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження обставини, на які посилаються обвинувачені у своїх поясненнях з приводу заявлених клопотань, будь-яких нових доводів та обставин, які не були б відомі і враховані при обранні їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і які б свідчили про необхідність її зміни, суду надано не було. Отже, підстав для зміни міри запобіжного заходу ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судом не вбачається.

При цьому зважаючи на недоведеність обвинуваченими та захисниками зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зникнення ризику, яким обумовлювали обрання запобіжного заходу обвинуваченим та його продовження, суд вважає непереконливими і необґрунтованими їх доводи, відсутніми достатні підстави для зміни запобіжного заходу, а наявні ризики не відпали.

Суд визнає, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

Крім того, суд, керуючись п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при постановленні даної ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177,178 КПК України, вважає за необхідне не визначати обвинуваченим ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 розмір застави, оскільки останні обвинувачуються у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Приймаючи до уваги, що ухвала суду від 19 січня 2021 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинувачених припиняє свою дію 19 березня 2021 року, а судове провадження не завершене, тому колегія суддів вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим строк тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 194, 199 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – задовольнити повністю.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 14 травня 2021 року включно.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 14 травня 2021 року включно.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 14 травня 2021 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Деркача С.А. про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.

Повний текст виготовлено 18 березня 2021 року

Головуючий суддя (підпис) І.В.Дем`яненко

Судді (підпис) О.В. Зінченко

(підпис) О.О.Малихін