Вирок № 95618877, 18.03.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/607/21

Номер провадження 1-кп/629/212/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

прокурора -Петренка Ю.І., Дьолога В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Остапенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

-22.06.1995 року судовою колегією у кримінальних справах Харківського обласного суду за ч. 4 ст. 81 КК України до 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 3 роки

-02.10.1996 року Лозівським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 17 ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, ст. 42, ст. 43 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців з конфіскацією майна,

-14.04.2016 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

-07.08.2017 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 198, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнено умовно достроково 27.08.2019 на невідбутий строк 5 місяців 12 днів,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

в с т а н о в и в:

07.09.2020 близько 11:00 год. ОСОБА_1 перебував на березі поряд водоймища в с. Домаха м. Лозова Харківської області, де спільно з ОСОБА_2 вживав алкогольні напої. В ході розпиття спиртних напоїв у ОСОБА_1 виник умисел на відкрите заволодіння майном належним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які того ж дня відпочивали на березі вказаного водоймища. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 відкрито, користуючись тим, що потерпіла ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_4 зайшли до водоймища та відплили ближче до його середини, не реагуючи на їхні зауваження, заволодів двома пакетами потерпілих, з їх особистими речами, а саме мобільним телефоном марки Xiaomi MI 9Т вартістю 4861,00 грн. належним ОСОБА_3 , спричинивши останній матеріальну шкоду на вказану вище суму; мобільним телефоном марки Xiaomi Redmi 4 х вартістю 1267,00 грн., який належав ОСОБА_4 , та відкрито заволодів велосипедом «ХВЗ» «Україна» вартістю 717,00 грн, який належав ОСОБА_4 , спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 1984,00 грн.

Прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області пред`явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Потерпілою ОСОБА_3 пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, у розмірі 4861 гривні 00 копійок.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, 07.09.2020 близько 11:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на березі поряд водоймища в с. Домаха м. Лозова Харківської області, за вищевказаних обставин, діючи повторно, відкрито викрав мобільний телефон належний ОСОБА_3 , та мобільний телефон і велосипед «ХВЗ» «Україна», які належали ОСОБА_4 , з якими з місця події зник, щоб продати та мати кошти на придбання спиртного. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст. 186 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, щиро каявся, висловлював жаль з приводу вчиненого. Вказав, що вчинення злочину було обумовлено перебуванням у стані алкогольного сп`яніння. Цивільний позов визнав в повному обсязі.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 186 КК України та призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Враховуючи покази обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, доказів щодо речових доказів, судових експертиз, висновку органу пробації.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, суд находить його вину повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Враховуючи час, спосіб, місце вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186 КК України, яке інкримінуються обвинуваченому, ступінь здійснення злочинного наміру, послідовність дій обвинуваченого, в тому числі і після вчинення злочину, наступні дії обвинуваченого щодо розпорядження викраденим майном, та показання обвинуваченого свідчать про спрямованість умислу обвинуваченого на вчинення відкритого викрадення чужого майна(грабіж), повторно.

Так, в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз`яснено, що крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, котра у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені й оцінюються як викрадення.

Обвинувачений показав, що усвідомлював, що його дії помічені й оцінюються потерпілими як викрадення, оскільки потерпілі вчиняли дії, направлені на припинення цього правопорушення, зробили зауваження, на що обвинувачений не реагував і з місця скоєння злочину зник, утримуючи при собі викрадене майно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину (ст. 12 КК України).

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше неодноразово судимий з урахуванням положень п. 11 розділу 2 прикінцевих та перехідних положень КК України, за якими правила, встановлені КК 1960 року щодо погашення і зняття судимості, поширюються на осіб, які вчинили злочини до набрання чинності КК України 2001 року, з огляду на положення ст. 55 КК 1960 року, а також на положення ч. 5 ст. 90 КК України 2001 року щодо переривання перебігу строку погашення судимості і обчислення заново у разі якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знов вчинить кримінальне правопорушення, береться до уваги, що обвинувачений має середню спеціальну освіту, не працює, розлучений, зі слів має неповнолітню дитину, невійськовозобов`язаний, на обліку у лікаря - психіатра не перебуває, з 1996 року перебував на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання наркотиків (опіоїдів, психостимуляторів), знятий з обліку у 2013 році у зв`язку з засудженням.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як дуже високий, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб оцінюється як високий. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, що він розлучений, зі слів має дитину, офіційно не працює, має слабкі соціальні зв`язки, раніше неодноразово судимий в т.ч. за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив, після звільнення з місць позбавлення волі знов вчинив кримінальне правопорушення, діяв повторно, діяв умисно, з корисливих мотивів, з огляду на встановлені судом обставини, що пом`якшують, обтяжують покарання, суд призначає обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 186 КК України і доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Міру запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, суд залишає до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 24 грудня 2020 року.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Потерпілою ОСОБА_3 пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у розмірі 4861 гривень, який обвинувачений визнав в повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Дослідивши доводи, якими обґрунтовується цивільний позов, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, приймаючи до уваги визнання обвинуваченим позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в повному обсязі.

Підстави для застосування до обвинуваченого ст.ст. 69, 69-1, 75, 76 КК України відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-20/22285-ТВ від 22.12.2020 року в сумі 1144,15 грн.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ строком на П`ЯТЬ років.

Міру запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою, залишити до вступу вироку в законну силу.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 24 грудня 2020 року.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 4861 /чотири тисячі вісімсот шістдесят одну/ гривню 00 копійок.

Речові докази: велосипед марки «Україна», мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 4 х, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 , залишити їй же.

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.12.2020 на велосипед марки «Україна».

Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 14.12.2020 на мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 4 х.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-20/22285-ТВ від 22.12.2020 року в сумі 1144,15 грн., які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач: ГУК Харків обл/МТГ Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя: К.Ш.Харабадзе