Рішення № 95618868, 16.03.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2021

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О.,

Справа № 629/938/21

Номер провадження 2/629/575/21

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія "Дінеро"»

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капілат»

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна

третя особа - приватний виконавець Харківського виконавчого округу Кудряшов Дмитро В`ячеславович

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилається на те, що вона є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК». У вказаній банківській установі в неї відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 за договором SAMDNWFC00020875785 від 07.10.2015 року. Позивачем було заповнено та надано співробітнику банку анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських, послуг. У зв`язку з цим, на її ім`я було оформлено картку «Картка для виплат» та відкрито рахунок. Своїм підписом у анкеті-заяві, позивач підтвердила факт ознайомлення з договором про надання банківських послуг до його укладення та погодилася з його умовами, а також з Умовами та правилами надання банківських послуг, які затверджені 06 березня 2010 року, Тарифами банку. За вказаним картковим рахунком також передбачалася можливість встановлення кредитного ліміту. У квітня 2019 року, на вказаному рахунку з`явилися грошові кошти, а саме: 26.04.2019 року у розмірі 4975,00 гривень 00 копійок, та 30.04.2019 року у розмірі 3084,50 гривні 50 копійок. Вказані кошти, позивач в подальшому використала на потреби своєї сім`ї так як вважала, що це кредитні можливості, які надав саме АТ КБ «ПРИВАТБАНК» визначивши кредитний ліміт. У вказаний період позивач дійсно цікавилася можливістю отримання грошових коштів та передивлялася пропозиції різних фінансових установ, які рекламували свої послуги на різних інформаційних ресурсах у мережі інтернет. Починаючи з травня 2019 року на телефон позивача почали надходити телефонні дзвінки від різних осіб, які представлялися працівниками фінансової компанії. Вказані особи вимагали в негайно сплати кошти за користування кредитом. Враховуючи ту обставину, що позивач жодних кредитних договорів не підписувала та не укладала і грошових коштів крім тих, що знаходилися картковому рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» і які вважала встановленим згідно правил надання банківських послуг кредитним лімітом, не використовувала, позивач звернулася до керівника відділенні банку за адресою: АДРЕСА_1 . Під час зустрічі з`ясувалося, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до грошових коштів, що надійшли у якості переказу на карту, не має жодного відношення. У кінці листопада 2020 року на адресу її помешкання надійшла поштова кореспонденція від Приватного виконавця Харківського виконавчого округу Кудряшова Дмитра В`ячеславовича, яка містила наступні документи: лист вих. № 63622733/7753 від 14.11.2020 року; постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.11.2020 року (ВП № 63622733). З наведеної вище кореспонденції, позивачу стало відомо, що приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 63622733, щодо стягнення на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 16558,85 гривень 85 копійок та основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1655,88 гривень 88 копійок. У зв`язку з тим, що про підстави відкриття виконавчого провадження позивачу нічого не було відомо, 30.11.2020 року, вона звернулася до приватного виконавця з заявою у якій просила надати можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження та надати копію виконавчого документу та заяви стягувача. 15.12.2020 року на адресу позивача від приватного виконавця надійшла копія виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. від 21.10.2020 року (зареєстровано в реєстрі за № 5012) та копія заяви про примусове виконання рішення вих 4407847 від 26.10.2020 року. З наданих документів вбачається, що підставою для відкриття виконавчого провадження ВП № 63622733 став виконавчий напис нотаріуса від 21.10.2020 року вчинений, приватним нотаріусом приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною. Вважає даний виконавчий напис вчинено незаконно, тому, що жодних документів та/або правочинів з відповідачами ніколи не підписувала. Надані для ознайомлення матеріали виконавчого провадження не містять жодних доказів того, що ТОВ «Вердикт Капітал» взагалі має відношення до взаємовідносин, що виникли між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія "Дінеро"» за кредитним договором та є стягувачем. Інформація, яка міститься у виконавчому написі містить інформацію стосовно позивача та є інформацією з обмеженим доступом. Її використання, є таким, що порушує норми Конституції України, вимоги законодавства про захист персональних даних та законодавства України про інформацію адже доступу до вказаної інформації, відповідачам не надавала. Кредитного договору AG6310877 від 26.04.2019 не укладала. Крім того, матеріали виконавчого провадження та виконавчий напис не містить боргового документу, заяви на видачу готівки тощо, які б підтверджували отримання суми боргу. У приватного нотаріуса не було підстав вважати, що розмір заборгованості є безспірним. ТОВ «Вердикт капілат» звертаючись до приватного нотаріуса намагається стягнути грошові кошти за зобов`язаннями, які фактично не є безспірними. У зв`язку з чим дії відповідачів, щодо нарахування процентів. є незаконними та такими, шо порушують права споживача. В позові зазначено, що розмір суми судових витрат полягає у понесених позивачем витратах на правничу допомогу відповідно до договору про надання правничої допомоги від 29.12.2020 у розмірі 2000 гривень. На підставі вищевикладеного, просить визнати незаконними дії відповідачів щодо здійснення агресивної підприємницької практики, яка фактично містить елементи примусу, докучання та неналежного впливу та полягає у безпідставному нарахуванні заборгованості, процентів та штрафних санкцій; визнати виконавчий напис від 21.10.2020 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буджиганчук Євдокією Юріївною який зареєстровано в реєстрі за № 5012 таким, що не підлягає виконанню; стягнути понесені судові витрати.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт капітал» в наданому суду відзиві на позовну заяву вказав, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість, можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначила жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Крім того, зауважив, що до позовної заяви позивачем не надано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, в тому числі документів, які б підтверджували перерахунок коштів адвокату.

Позивач у судове засідання не з`явилась, в наданій суду телефонограмі просила розгляд справи проводити за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія "Дінеро"», треті особи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Згідно до положення ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.04.2019, між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія "Дінеро"» були підписані Спеціальні умови для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG 6310877 та надана сума позики, яка становила 8100 гривень 00 копійок, зі сплатою відсотків, в день 1,40%, комісії за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю, в день 121,5 грн, реальною річною відсотковою ставкою: 504,00 %, штраф, якщо є:50%, з датою погашення 26.05.2019.

29.04.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія "Дінеро"» укладено додаткові угоди № AM 5693479 до спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG 6310877.

21.10.2020 був вчинений виконавчий напис Буждиганчук Євдокією Юріївною, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за Кредитним договором AG6310877 від 26.04.2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою «Фінансова компанія "Дінеро"», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 22-08/19 та Додаткової угоди № 8 від 27.12.2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Стягнення заборгованості проводилася за період з 27.12.2019 по 06.10.2020. Сума заборгованості склала 15558,85 гривень, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 8000,00 гривень, сума заборгованості за відсотками та комісіями – 7558,85 гривень. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача, в розмірі 1000 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню – 16558,85 гривень. Зареєстровано в реєстрі за № 5012.

14.11.2020 приватним виконавцем Кудряшовим Дмитром Вячеславовичем відкрите виконавче провадження ВП № 63622733 з примусового виконання Виконавчого напису № 5012 виданого 21.10.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 16558,85 гривень.

За загальними правилами ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених у ч.1 ст.16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19), зазначають на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 року

№ 3425-XII та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595(далі – Порядок № 296/5).

Пунктом 19 ст. 34 Закону № 3425-XII визначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів передбачена Главою 14 Закону № 3425-XII та Главою 16 розділу ІІ Порядку.

За статтею 87 Закону № 3425-XII для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі – Перелік №1172).

У статті 88 Закону № 3425-XII визначені умови вчинення виконавчих написів, за якими нотаріус вчиняє виконавчі написи:

- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зазначені умови вчинення виконавчого напису також містяться і в пунктах 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172. При цьому цей Перелік № 1172 не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі № 3425-XII та Порядку № 296/5.

В подальшому, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Цією постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" Переліку № 1172 та доповнено його новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Дана постанова надала право нотаріусу вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Разом з тим, вказану постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін, а Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Отже, чина редакція Переліку № 1172 передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Матеріали справи свідчать, що нотаріально посвідчений договір між сторонами не укладався.

Не зважаючи на відсутність оригіналу нотаріально посвідченого договору та те, що судовим рішенням 22 лютого 2017 року були скасовані зміни до Переліку № 1172 в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна вчинила виконавчий напис на підставі договору споживчого кредиту, який не є нотаріально посвідченим договором, не забезпечений іпотекою.

Крім того, нотаріусом не було дотримано вимог законодавства щодо наявності безспірної заборгованості. З договору споживчого кредиту та заяви про вчинення виконавчого напису неможливо встановити наявність безспірної заборгованості, оскільки, ці документи не відображають інформацію щодо здійснення боржником останньої оплати по кредиту, не містять відомостей, яким саме чином нараховувались відсотки за користування кредитними коштами, з них не можливо встановити дійсний розмір заборгованості. Фактично нотаріус не мав достовірної та повної інформації щодо заборгованості боржника.

При цьому, відповідно до п.п. 2.3. Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

У порядку ст. 81 ЦПК України відповідачем ТОВ «Вердикт Капітал» не було надано доказів про отримання позивачем ОСОБА_1 письмової вимоги (повідомлення) про усунення порушень основного зобов`язання.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В статті 19 Закону України « Про захист прав споживачів» передбачено, що агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача стосовно придбання продукції. При встановленні того, чи містить підприємницька практика елементи примусу, докучання або неналежного впливу, до уваги береться:1) час, характер та повторюваність пропозицій щодо придбання продукції;2) вживання образливих або загрозливих висловів;3) використання тяжкої для споживача обставини, про яку продавцю або виконавцю було відомо, для впливу на рішення споживача;4) встановлення обтяжливих або непропорційних позадоговірних перешкод для здійснення споживачем своїх прав за договором, включаючи положення про право споживача розірвати договір або замінити продукцію чи укласти договір з іншим суб`єктом господарювання;5) загроза здійснити незаконні або неправомірні дії. Як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики:1) створення враження, що споживач не може залишити приміщення продавця (виконавця) без укладення договору або здійснення оплати;2) здійснення тривалих та/або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;3) здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача;4) вимога оплати продукції, поставленої продавцем (виконавцем), якщо споживач не давав прямої та недвозначної згоди на її придбання. Перелік форм агресивної підприємницької практики не є вичерпним.

Позивачем у відповідності до положень ст.ст. 76-81 ЦПК України не доведена вимога щодо визнання незаконними дії відповідачів щодо здійснення агресивної підприємницької практики, яка фактично містить елементи примусу, докучання та неналежного впливу у відношенні до позивача та полягає у безпідставному нарахуванні заборгованості, процентів та штрафних санкцій.

Доказів, які фактично містять елементи примусу, докучання або неналежного впливу та істотно впливає чи може вплинути на свободу вибору або поведінку позивача споживача стосовно придбання продукції, останнім не надано.

Факт звернення відповідача до приватного нотаріуса для вчинення виконавчого напису не свідчить про здійснення у відношенні позивача агресивної підприємницької практики в розумінні вимог Закону України « Про захист прав споживачів»

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів понесених нею судових витрат, суд зазначає, що при звернення до суду позивачем судовий збір не сплачувався, до позову був доданий договір про надання правничої допомоги від 29.12.2020, в позові позивач зазначила, що судові витрати полягають у її витратах на правничу допомогу, яку вона понесла відповідно до договору про надання правничої допомоги від 29.12.2020 у розмірі 2000 гривень.

Так, до витрат на правничу допомогу адвоката віднесено: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату. У разі якщо фізична особа провадить незалежну адвокатську діяльність та одночасно застосовує спрощену систему оподаткування, така особа веде дві книги обліку: одну — затверджену наказом Міндоходів України від 16.09.2013 р. № 481 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи — підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку ї ведення» (для відображення доходів, отриманих від незалежної адвокатської діяльності), другу — затверджену наказом Мінфіну України від 15.12.2011 р. № 1637 «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» (залежно від обраної групи платника єдиного податку). Подання податкової звітності такою особою має певні особливості.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із договору про надання правової допомоги від 29.12.2020 року між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Бусуєк Л.А., адвокат надає клієнту правничу допомогу, а саме складає позовну заяву про захист прав споживачів та визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню та представляє інтереси клієнта з цього позову в судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях. Сторонами у договорі визначена сума витрат на правничу допомогу, яка складає 2000 гривень, та сплачується протягом місця з моменту підписання договору /а.с.17/.

Разом з тим, позивачем не надано акту прийому-передачі наданих послуг, платіжних документів про оплату таких послуг, розрахунку таких витрат. Відсутність вказаних документів вказує на недоведеність позивачем здійснення витрат на правову допомогу. Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд покладає на відповідачів витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265,268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений 21 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, зареєстрований в реєстрі за № 5012, про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість у розмірі 16 558 гривень 85 копійок таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на користь держави судовий збір у розмірі 908 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Лозівський міськрайонний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія "Дінеро"», код ЄДРПОУ 41350844, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, літера А

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капілат», код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5Б

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 38, прим. 147, кім. 5,7

третя особа - приватний виконавець Харківського виконавчого округу Кудряшов Дмитро В`ячеславович, місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_3

Суддя К.Ш.Харабадзе