Ухвала суду № 95617065, 18.03.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/4195/16-ц

Провадження №2-др/203/9/2021

УХВАЛА

18 березня 2021 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа – Регіональний сервісний центр МВС у Дніпропетровській області, про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення коштів,

у с т а н о в и в:

1. 09 вересня 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа – Регіональний сервісний центр МВС у Дніпропетровській області, про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення коштів (т. 1 а.с.а.с. 3 – 11, т. 3 а.с. 53).

2. 23 лютого 2021 року суд ухвалив рішення, яким задовольнив заявлений позов частково (т. 5 а.с.а.с. 80 – 83).

3. У судових дебатах представник позивачів звернувся до суду із заявою про відшкодування понесених судових витрат та намір подати суду відповідні докази (т. 5 а.с. 77-звор.).

4. 27 лютого 2021 року представник позивачки звернувся до суду із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

5. Представник позивачки у судовому засіданні підтримав подану заяву, а представник ОСОБА_3 та ОСОБА_5 – заперечував проти її задоволення.

6. Решта відповідачів, представник третьої особи до суду не з`явилися, були повідомлені належним чином.

7. Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подана заява не підлягає задоволення з таких підстав.

8. Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

9. Згідно зі статтею 246 ЦПК якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

10. Аналіз приведеної норми свідчить про те, що право сторони на відшкодування судових витрат на підставі статті 246 ЦПК не є абсолютним і може бути реалізоване винятково у випадку, коли така сторона не надала докази понесення відповідних витрат під час розгляду справи з поважних причин. Відсутність таких причин є підставою для відмови стороні в ухваленні додаткового рішення.

11. Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачка додала до заяви копії квитанцій, датованих періодом від 22.07.2016 по 26.09.2017.

12. При цьому жодних доводів, які б свідчили про поважність причин ненадання вказаних доказів протягом розгляду справи – тобто протягом чотирьох років і п`яти місяців, подана заява не містить.

13. Суд критично ставиться до пояснень представника позивачки, згідно з якими такою причиною є запроваджений карантин та географічна віддаленість від м. Дніпра, оскільки ці обставини не є перешкодою для надіслання відповідних квитанцій поштовим або електронним зв`язком. Крім того, суд бере до уваги й те, що карантин в Україні було запроваджено лише у березні 2020 року, а справа перебувала у суді від вересня 2016 року.

14. Додатковою підставою для відмови у задоволенні поданої заяви, на думку суду, є те, що частина понесених витрат у сумі 13 000,00 грн відноситься до часу, що передував зверненню позивачів до суду з позовом.

15. Керуючись статтями 131, 141, 246, 258 – 260, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа – Регіональний сервісний центр МВС у Дніпропетровській області, про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення коштів залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному статтею 261 ЦПК.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадця ти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 358 ЦПК.

Повну ухвалу складено 18 березня 2021 року.

Суддя М.О. Католікян