Рішення № 95616934, 18.03.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/10554/20

провадження 2/201/837/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Храмцевич Т.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпро цивільну справу за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих сум, коштів та судових витрат,

ВСТАНОВИВ:

Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради 09 листопада 2020 року звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення надміру нарахованих грошових коштів та судових витрат, позовні вимоги не доповнювалися і не уточнювалися. Позивач в своєму позові посилається на те, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 06 грудня 2019 року, відповідно до «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 січня 2014 року № 505 їй була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період з 07 грудня 2019 року по 06 червня 2020 року за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа - завдання Міністерства соціальної політики України від 16 квітня 2020 року № 5462/0/2-30 було проведено масовий перерахунок на продовження строку виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам. Розпорядженням на продовження строку виплати допомоги переміщеним особам на проживання від 04 травня 2020 року ОСОБА_1 було продовжено строк виплати допомоги з 07 червня 2020 року по 06 грудня 2020 року у сумі 1 884 грн..

Відповідно до п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в інших регіонах, тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганських областях, Автономній республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткне крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Для контролю за фактом наявності нерухомості спеціалістами управління і зроблено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, з якого виявлено, що у власності члена отримувача допомоги - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (чоловік заявниці) з 30 січня 2020 року на праві приватної власності знаходиться житлове приміщення розташоване не на окупованій території та не в зоні АТО, за адресою: АДРЕСА_2 , про що відповідач повинен був повідомити управління, але не зробив цього. Внаслідок чого ОСОБА_1 були надміру виплачені бюджетні кошти в сумі 7536 грн. протягом періоду з 01 лютого 2020 року по 31 травня 2020 року.

Термін повернення надміру виплачених бюджетних коштів в сумі 7536 грн. встановлено з 14 липня 2020 року у місячний термін. На теперішній час надміру нараховані бюджетні кошти не повернуто.

Відповідно до п. 11 Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Отже, вказані гроші відповідачем отримані і використані в інтересах сім`ї, кошти отримані безпідставно, на прохання позивача добровільно вирішити спір відповідач не відповів нічого. Позивачу завдана шкода. Позивач просив стягнути з відповідача вказану безпідставно отриману суму грошей, судовими витратами, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та/або її представник в судове засідання не з`явилися, про день та час слухання справи повідомлялися належним чином. Вказаним і матеріалами справи, проти позовних вимог не заперечувала, погодилася з викладеними в позові обставинами, не заперечувала проти розгляду справи за наявними матеріалами по закону і проти розгляду справи за її відсутності.

З`ясувавши позицію сторін, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що відповідно до п. 13 Положення (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) ОСОБА_1 подала заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами. На підставі заяви ОСОБА_1 від 06 грудня 2019 року, відповідно до «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 січня 2014 року № 505 їй була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період з 07 грудня 2019 року по 06 червня 2020 року за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа - завдання Міністерства соціальної політики України від 16 квітня 2020 року № 5462/0/2-30 було проведено масовий перерахунок на продовження строку виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам. Розпорядженням на продовження строку виплати допомоги переміщеним особам на проживання від 04 травня 2020 року ОСОБА_1 було продовжено строк виплати допомоги з 07 червня 2020 року по 06 грудня 2020 року у сумі 1 884 грн..

Згідно п. 2 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення у районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше шість місяців.

Відповідно до п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в інших регіонах, тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганських областях, Автономній республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткне крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Для контролю за фактом наявності нерухомості спеціалістами управління і зроблено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, з якого виявлено, що у власності члена отримувача допомоги - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (чоловік заявниці) з 30 січня 2020 року на праві приватної власності знаходиться житлове приміщення розташоване не на окупованій території та не в зоні АТО, за адресою: АДРЕСА_2 , про що відповідач повинен був повідомити управління, але не зробив цього. Внаслідок чого ОСОБА_1 були надміру виплачені бюджетні кошти в сумі 7536 грн. 00 коп. протягом періоду з 01 лютого 2020 року по 31 травня 2020 року.

Термін повернення надміру виплачених бюджетних коштів в сумі 7536 грн. 00 встановлено з 14 липня 2020 року у місячний термін. На теперішній час надміру нараховані бюджетні кошти не повернуто.

Відповідачу було призначено щомісячну адресну допомогу на підставі її заяви від 06 грудня 2019 року. У заяві про призначення допомоги ОСОБА_1 взяла на зобов`язання повідомити про всі обставини, що впливають на призначення допомоги ставила свій підпис і усвідомлювала, що надання неточних чи неповних відомостей тяг собою відповідальність за законодавством України та одночасно давав згоду на отримання інформації відносно себе, та членів своєї сім`ї, пов`язаною з наданням допомоги уповноваженими особами управління.

Законодавство України покладає на заявників відповідальність за надані відомості або не надання інформації про зміну обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплаченої внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно законом.

Відповідно до п. 11 Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, надмірно виплачені внаслідок подання недостовірних документів, неповідомлення про зміну обставин, які впливають на виплату грошової допомоги повертаються уповноваженим представником сім`ї самостійно. У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених v статті 1 цього Закону. Тому, враховуючи вищевикладене, позивач просив розглянути позов за фактичним місцезнаходженням відповідача, за місцем отримання державної допомоги, тобто за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, вказані гроші відповідачем отримані і використані в інтересах сім`ї, кошти отримані безпідставно, на прохання позивача добровільно вирішити спір відповідач не відповів нічого, в добровільному порядку спір не вирішено і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Суд вважає позовну заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: «1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…».

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання рішення Соборної районної у місті Дніпрі ради від 15 лютого 2019 року № 206 «Про припинення юридичної особи - управління соціального захисту Соборної районної у місті Дніпрі ради» враховуючи рішення Дніпровської міської ради від 23 січня 2019 року № 40/40 «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради припинило свою діяльність як юридична особа шляхом приєднання до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис від 09 квітня 2020 року № 12241120014021920 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради. Таким чином, процедуру припинення юридичної особи завершено та з 09 квітня 2020 року Центральне УСЗН ДМР є правонаступником управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради.

В судовому засіданні з`ясовано, що дійсно відповідно до п. 13 Положення (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) ОСОБА_1 подала заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами. На підставі заяви ОСОБА_1 від 06 грудня 2019 року, відповідно до «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 січня 2014 року № 505 їй була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період з 07 грудня 2019 року по 06 червня 2020 року за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно підпункту 5 пункту 5 Положення (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) субсидія не призначається, якщо будь-хто із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням субсидії (призначенням субсидії без звернення) здійснив купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатив послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв`язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов`язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень.

Одночасно п. 14 Положення було визначено, що громадянин, якому призначено субсидію, зобов`язаний протягом місяця поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, їх соціального статусу, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання, підприємств - виробників/виконавців житлово-комунальних послуг, купівлю товарів або оплату послуг, передбачених підпунктом 5 пункту 5 цього Положення, шляхом подання відповідних документів.

Відповідно до листа - завдання Міністерства соціальної політики України від 16 квітня 2020 року № 5462/0/2-30 було проведено масовий перерахунок на продовження строку виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам. Розпорядженням на продовження строку виплати допомоги переміщеним особам на проживання від 04 травня 2020 року ОСОБА_1 було продовжено строк виплати допомоги з 07 червня 2020 року по 06 грудня 2020 року у сумі 1 884 грн..

Згідно п. 2 Порядку грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення у районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше шість місяців.

Грошова допомога виплачується шляхом перерахування на поточний рахунок відкритий відповідно до цього Порядку, безоплатно в установі уповноваженого банку. Грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім`ю та виплачує одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім`ї.

Згідно з п. 13 Положення громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру.

Відповідно до п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім`ї має у власності житлове приміщення, розташоване в інших регіонах, тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганських областях, Автономній республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткне крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Відповідно до п. 12 Порядку, виплата допомоги припиняється з наступного місяця в разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.

Для контролю за фактом наявності нерухомості спеціалістами управління і зроблено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, з якого виявлено, що у власності члена отримувача допомоги - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (чоловік заявниці) з 30 січня 2020 року на праві приватної власності знаходиться житлове приміщення розташоване не на окупованій території та не в зоні АТО, за адресою: АДРЕСА_2 , про що відповідач повинен був повідомити управління, але не зробив цього. Внаслідок чого ОСОБА_1 були надміру виплачені бюджетні кошти в сумі 7536 грн. 00 коп. протягом періоду з 01 лютого 2020 року по 31 травня 2020 року.

Термін повернення надміру виплачених бюджетних коштів в сумі 7536 грн. 00 встановлено з 14 липня 2020 року у місячний термін. На теперішній час надміру нараховані бюджетні кошти не повернуто.

Відповідачу було призначено щомісячну адресну допомогу на підставі її заяви від 06 грудня 2019 року. У заяві про призначення допомоги ОСОБА_1 взяла на зобов`язання повідомити про всі обставини, що впливають на призначення допомоги ставила свій підпис і усвідомлювала, що надання неточних чи неповних відомостей тяг собою відповідальність за законодавством України та одночасно давав згоду на отримання інформації відносно себе, та членів своєї сім`ї, пов`язаною з наданням допомоги уповноваженими особами управління.

Законодавство України покладає на заявників відповідальність за надані відомості або не надання інформації про зміну обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплаченої внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно законом.

Відповідно до п. 11 Порядку уповноважений представник сім`ї, якому призначено грошову допомогу, зобов`язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, надмірно виплачені внаслідок подання недостовірних документів, неповідомлення про зміну обставин, які впливають на виплату грошової допомоги повертаються уповноваженим представником сім`ї самостійно. У разі неможливості добровільного повернення або утримання надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Відповідно до п. 20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію і визначення її розміру, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення, сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію.

Отже, вказані гроші відповідачем отримані і використані в інтересах сім`ї, кошти отримані безпідставно, на прохання позивача добровільно вирішити спір відповідач не відповів нічого, в добровільному порядку спір не вирішено і позивач вимушений був звертатися з позовом до суду.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином неправомірними діями відповідача, пов`язаними з використанням коштів позивача було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинному зв`язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи (відповідача).

Згiдно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на якi вона посилається як на пiдставу своїх вимог i заперечень. Частиною 3 вказаної статтi передбачено, що доказуванню пiдлягають обставини, якi мають значення для ухвалення рiшення у справi i щодо яких у сторін та iнших осiб, якi беруть участь у справi, виникає спiр.

Тобто, відповідач повинен довести, що його дiями не було порушено його права або права позивача. Однак, жодних доказiв відповідачем до суду не надано.

Вiдповiдно до ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Позивач заперечує будь-які домовленості і зобов`язання стосовно відповідача по незаконним (з точки зору відповідача) діям відносно них по сумі боргу та строку її повернення, предмета спору, а відповідач цього не довів, твердження відповідача про наявність будь-яких інших зобов`язань стосовно позовних вимог є припущенням.

Згідно до ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.

Згідно ст. 82 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу. Слід також зазначити, що відповідач в разі наявності труднощів щодо витребування доказів по справі, відповідно до статті 84 ЦПК України, міг би скористатися своїм процесуальним правом та звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів. Але в даному разі цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об`єктивні підстави вважати, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України_якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, що порушення зобов`язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України_встановлено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З огляду на вищевикладене, позивачем доведено належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань (надання достовірних відомостей в декларації). Отже вимога позивача про стягнення коштів ґрунтується на вимогах закону, а відтак за відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Відповідно до ст. 7 ЦК України за звичаєм ділового обороту ризик покладається на ту сторону в правочині, яка має невиконані зобов`язання по відношенню до іншої сторони правочину (ст. 526 ЦК України). Оспорюваним кредитним договором обов`язок по поверненню суми кредиту покладається на позичальника, тож валютні ризики несе позичальник як сторона, яка має невиконані зобов`язання за кредитним договором.

Відповідач свідомо звернувся до позивача з метою отримання вказаних коштів та згідно умов договору, постанови підтвердив, що повністю розуміє всі умови наданих послуг, свої права та обов`язки за положенням, постановою і погоджується з ними. Зміна обставин, на які може посилатися відповідач, ніяким чином не пов`язана з умовами виконання зобов`язання. Позивач свої зобов`язання виконав, позичальник, в свою чергу, отримав те, на що розраховував - грошові кошти для своїх потреб.

Відсутність у позичальника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у розумінні вимог статті 617 ЦК України. А стаття 625 ЦК України прямо вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами, оскільки це прямо передбачено статтею 629 ЦК України.

Не може суд прийняти до уваги незгоду відповідача з певними положеннями позову, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об`єктивно не підтверджена. Позовні вимоги не уточнювалися, зустрічні вимоги не заявлено.

Позивач при подачі позову сплатив судовий збір, поніс витрати, отже вказаний судовий збір з витратами також потрібно стягнути з відповідача. Згідно з ч. 3 ст. 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

При таких обставинах суд вважає можливим позовну заяву задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти в сумі 7 536 гривень, а також стягнути витрати з відповідача на користь позивача сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2 102 грн..

Таким чином, викладені позивачем обставини знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідач суду не надав, позовна заява ґрунтується на законі та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 22, 202, 204, 207, 526, 530, 611, 625, 627 ЦК України, «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», затвердженого Постановою КМУ від 21 жовтня 1995 року № 848, ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 42788347, суму в розмірі 7 536 грн. 00 коп. (сім тисяч п`ятьсот тридцять шість гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 2 102 грн..

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя -