Постанова № 9561651, 27.04.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р. Справа № 2a-826/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лучко О.О.,

при секретарі Круглій О.М.,

за участю сторін:

представника позивача: Яневича О.М.,

представника відповідача: не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі, вул. Валова, 47,м. Коломия,Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Печеніжинський меблевий комбінат", вул. Набережна, 56,смт. Печеніжин,Коломийський район, Івано-Франківська область,78274

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2010 року управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі звернулося до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Печеніжинський меблевий комбінат" про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування в сумі 20855,21грн., яка виникла станом на 03.03.2010р., в тому числі: за травень 2009р. - 1969,09 грн., за грудень 2009р. - 10358,18 грн. та 8527,94 грн. штрафних санкцій і пені. Позовні вимоги мотивувало тим, що відповідачем порушено вимоги ст.20 та ст.106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та допущено вказану заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та просив стягнути дану заборгованість в повному обсязі.

Представник відповідача повторно в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про вручення повістки. Дана неявка не перешкоджає розгляду справи без участі представника відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ВАТ "Печеніжинський меблевий комбінат" відповідно до Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” та Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” є платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Відповідач допустив заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування відповідно за травень і грудень 2009 року в розмірі відповідно 1969,09 грн. та 10358,18 грн. Дану заборгованість не сплатив.

У зв”язку з несплатою (несвоєчасною сплатою) страхових внесків за період з 22.01.2004 по 20.06.2008р. до відповідача застосовано штрафні санкції та пеню на суму 8527,94 грн., в тому числі 4942,65 грн. штрафні санкції та 3585,29 грн. пені на підставі рішення управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі №513 від 16.09.2009р.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 даного Закону та розділу 4 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”відповідач зобов”язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески в розмірі 32 % суми фактичних витрат на оплату праці і 1-5 % від суми доходу у вигляді заробітної плати.

Відповідно до ч.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2 ст.20 зазначеного Закону).

Згідно з ч.12 ст.20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

В силу ч.2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Як свідчать матеріали справи, відповідач неналежно виконував свої зобов”язання по сплаті страхових внесків, а саме: не сплатив страхові внески згідно поданих ним розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, за травень 2009 року в розмірі 1969,09 грн. та за грудень 2009 року в розмірі 10358,18 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість, поданими розрахунками, а також іншими матеріалами справи.(а.с.5-7).

В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за несплату страхових внесків за період з 22.01.2004 року по 20.06.2008 року УПФУ в Коломийському районі 16.09.2009 року винесло рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків №513 в розмірі 4942,65 грн. нарахованих фінансових санкцій та 3585,29 грн. пені.

Застосована сума фінансових санкцій і пені є адміністративно-господарськими санкціями.

За змістом статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд вважає, що вказане рішення прийняте із порушенням терміну застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки згідно картки особового рахунку платника - відповідача фінансова санкція та пеня були застосовані до відповідача 16 вересня 2009 року за період з 22.01.2004 року по 20.06.2008 року, тобто більш ніж через рік з останньої дати порушення ним строків сплати страхових внесків.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на положення пункту 15 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого строк позовної давності щодо стягнення недоїмки пені та штрафів не застосовується, оскільки у вищенаведеній нормі мова йде про стягнення недоїмки.

Так, стаття 250 Господарського кодексу України регламентує загальний строк щодо застосування таких санкцій. А тому, суд приходить до висновку, що представником позивача невірно зроблено посилання на норму Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», оскільки поняття «стягнення»та «застосування»не є тотожними. В даному випадку стягується заборгованість по рішенню про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Враховуючи положення статті 250 Господарського кодексу України, а також пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Господарського аодексу України, Управління Пенсійного Фонду могло застосувати до відповідача штрафні санкції протягом 6 місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через 1 рік з дня порушення норми закону.

Отже, беручи до уваги розрахунок фінансових санкцій та пені, рішення управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за №513 від 16.09.2009 року прийняте з пропуском терміну, передбаченого законодавством, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків за травень та грудень 2009 року перед управлінням ПФУ в Коломийському районі, яка підлягає задоволенню, становить 12327,27 грн. Станом на день розгляду справи дана заборгованість не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з суб”єкта господарської діяльності - ВАТ “Печеніжинський меблевий комбінат”(код ЄДРПОУ 05496230, вул. Набережна,56, смт.Печеніжин, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78274) на користь управління Пенсійного фонду України в Коломийському районі заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування за травень та грудень 2009 року в сумі 12327,27грн. (дванадцять тисяч триста двадцять сім гривень двадцять сім копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 30.04.10 року.