Ухвала суду № 95614919, 17.03.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"17" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/3698/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРЕКС ПЛЮС" про забезпечення позову за вх.№2-333/21 від 15.03.2021 року по справі №916/3698/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРЕКС ПЛЮС" (вул. Преображенська, 23, Одеса,Одеська область, 65082) до відповідачі: 1.Виконавчий комітет Одеської міської ради (пл. Думська, 1, Одеса, Одеська область, 65026) 2. Одеська міська рада (пл. Думська, 1, Одеса, Одеська область, 65026) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременка Івана Миколайовича (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6) про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державного запису

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРЕКС ПЛЮС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради та до Одеської міської ради, в якому просить господарський суд: про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державного запису .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2021 відкрито провадження у справі № 916/3698/20 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.03.2021р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: державного реєстратора Юридичного департаменту Одеської міської ради Єременка Івана Миколайовича

15.03.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРЕКС ПЛЮС" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову, згідно з якою заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради до набрання законної сили судового рішення по справі №916/3698/20, вчиняти будь-які дії, щодо передачі третім особам в оренду або в інше користування об`єкт - громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) загальною площею 5022 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21.

Обґрунтовуючи заяву, заявник зазначає, що 17 березня 2021 року на сесії Одеської міської ради буде розглядатися питання, щодо передачі в оренду об`єкта - громадська будівля пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) загальною площею 5022 кв.м., знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова 21, без проведення аукціону бюджетним благочинним організаціям по пільговій ставці. Про винесення даного питання на сесії Одеської міської ради вирішувалося на комісії з питань комунальної власності, економічної інвестиційної політики та підприємництва 12 березня 2021 року, що підтверджується відеотранстляцією з сайту «YouTube» за посиленням ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Також заявник зазначає, що намір передати Одеською міською радою вищевказаний об`єкт в оренду підтверджується проектом рішення, яке уже розміщене на сайті Одеської міської ради та яке буде розглянуто на сесії Одеської міської ради 17 березня 2021 року В додатку даного рішення, в п. 110 значиться об`єкт громадська будівля пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) загальною площею 5022 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21., яку відповідач хоче без аукціону передати в оренду третім особам.

Отже заявник вважає, що у разі вчинення Одеською міською радою (яка діє від імені територіальної громади м. Одеси) дій, а саме передачі в оренду об`єкта - громадська будівля пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) загальною площею 5022 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова 21, цим самим значно утруднить або зробить неможливим виконання судового рішення, оскільки, частина майна, яка у разі задоволення позову повернеться у володіння ТОВ «ПЕТРЕКС ПЛЮС», буде перебувати у володінні третіх осіб (орендарів), а також може погіршитись за якістю на момент виконання рішення, що змусить ТОВ «ПЕТРЕКС ПЛЮС» знову звертатися до суду за захистом своїх прав (розірвання договору оренди, вилучення майна з незаконного володіння, відшкодування збитків тощо).

Відповідачі 16.03.2021р. надали до суду заперечення на заяву про забезпечення позову відповідно яких просять суд відмовити заявнику у задоволенні заяви з підстав зазначених у запереченнях.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРЕКС ПЛЮС" про забезпечення позову за вх.№2-333/21 від 15.03.2021 року по справі №916/3698/20, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем до заяви про забезпечення позову додана роздруківка проекту рішення Одеської міської ради «Про затвердження Переліку другого типу об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають передачі в оренду без проведення аукціону», розміщеного на офіційному веб-сайті Одеської міської ради, підготовленого Департаментом комунальної власності Одеської міської ради.

Дійсно, вказаний вище проект рішення розглядався на засіданні постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної політики та підприємництва Одеської міської ради, яке відбулося 12.03.2021 року, та відеозапис якої є публічно доступним у мережі Інтернет за посиланням: https://www.youtube.com/watch? v=9074XafsWO8 про, що також не заперечують відповідачі.

Згідно з ч. 15 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п. 17 ст. 24 Регламенту Одеської міської ради VIII скликання, затвердженого рішення Одеської міської ради від 02.12.2020 року № 1- VIII (є публічно доступним на офіційному веб-сайті Одеської міської ради за посиланням: https://omr.gov.ua/ru/acts/council/182169/), порядок денний сесії, сформований на підставі проектів рішень, що були подані та оформлені відповідно до вимог Регламенту, вноситься міським головою на затвердження радою на початку пленарного засідання.

Отже, остаточне рішення про те, чи підлягатиме розгляду проект рішення на пленарному засіданні ради, приймається внаслідок затвердження радою порядку денного, у якому закріплені питання, що мають розглядатися радою за відповідними проектами рішення та чи буде він затверджений, позивачем не враховано у заяві про забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає, що позивач лише припускає можливість порушення його прав, свобод та інтересів здійсненням дій, про заборону вчиняти дії які заявлені у заяві про забезпечення позову, не обґрунтовуючи такий висновок жодними доказами, а також матеріально-правовими нормами. Крім того, слід врахувати, що доказування не може грунтуватися на припущеннях, виходячи з приписів процесуального закону.

При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як припущення про передачу в оренду третім особам спірного об`єкта - громадська будівля пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) загальною площею 5022 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова 21, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, оскільки, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, а також не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136-138, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРЕКС ПЛЮС" про забезпечення позову за вх.№2-333/21 від 15.03.2021 року по справі №916/3698/20.

Ухвала набирає законної сили 17.03.2021р. та може бути оскаржена у вставленому Господарським процесуальним кодексом порядку.

Суддя С.В. Літвінов