Рішення № 95614717, 18.03.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2021 справа № 914/103/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. розглянув матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства “Захід-Бетон-Буд”, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр “Інженерна Екологія”, м. Львів,

предмет позову: стягнення 95 030,00 грн.,

підстава позову: порушення умов договору про поставки товару № 24-07/20 від 07.07.2020 року,

без виклику сторін.

ПРОЦЕС

16.01.2021 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Захід-Бетон-Буд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр “Інженерна Екологія” про стягнення 95 030,00 грн.

Ухвалою суду від 21.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження без судового засідання та без виклику сторін. Зазначено, що розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі – 21.02.2021 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу – строк на подання відповіді на відзив, роз`яснено, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до Господарського процесуального кодексу України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися сторонами протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

25.02.2021 року до суду повернувся конверт, адресований позивачу на повідомлену суду адресу, яка відповідає надим, що розміщені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - місто Львів, вул. Земельна, будинок 6. Інших адрес суду не повідомлено, із матеріалів справи не встановлено.

Конверти, адресовані відповідачу на повідомлені суду адреси: юридичну та поштову, до суду не повернулися, згідно з відстеженням поштових відправлень за трек-кодами 7901413691900 і 7901413691918 такі вручені 28.01.2021 року. Відтак, відповідач повідомлений про дане судове провадження належним чином і завчасно.

Відводів складу суду сторонами не заявлено.

Відзив ні у встановлений законом строк, ні на час постановлення рішення відповідачем не подано.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача 95 030,00 грн. заборгованості, що виникла внаслідок порушення умов договору про поставки. Позивач стверджує, що ним був поставлений товар згідно з видатковими накладними та товарно-транспортних накладних на суму 130 030 грн. 00 коп. Відповідачем було частково оплачено товар у сумі 35 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням. Решта вартості товару не оплачена, що стало підставою звернення до суду.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

07.07.2020 року Приватним підприємством “Захід-Бетон-Буд” (згідно з договором – постачальник, згідно з матеріалами справи - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр “Інженерна Екологія” (згідно з договором – покупець, згідно з матеріалами справи - відповідач) уклали договір поставки товару № 24-07/20, відповідно до якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, поставити товар та/або надати послуги автобетононасоса, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених цим договором, приймати та оплачувати товар та/або послуги (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент, одиниці виміру та загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення, а також вартість товару відображаються у видаткових накладних, актах приймання-передачі, специфікаціях, замовленнях тощо.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п. 2.2 договору асортимент товару, що є предметом цього договору вказується в специфікації (додаток до даного договору), що є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна товару, що є предметом цього договору вказується в специфікації (додаток до даного договору) та/або в рахунках-фактурах, та/або видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного договору.

Позивачем поставлено відповідачу товар – бетон на загальну суму 130 030,00 грн., що підтверджується таким:

видаткової накладної № 807006 від 08.07.2020 року на суму 15 030,00 грн. і товарно-транспортної накладної № 807006 від 08.07.2020 року,

видаткової накладної № 807007 від 08.07.2020 року на суму 15 030,00 грн. і товарно-транспортної накладної № 807007 від 08.07.2020 року,

видаткової накладної № 1407001 від 14.07.2020 року на суму 17 800,00 грн. і товарно-транспортної накладної № 1407001 від 14.07.2020 року,

видаткової накладної № 1407003 від 14.07.2020 року на суму 16 020,00 грн. і товарно-транспортної накладної № 1407003 від 14.07.2020 року,

видаткової накладної № 1407002 від 14.07.2020 року на суму 19 580,00 грн. і товарно-транспортної накладної № 1407002 від 14.07.2020 року,

видаткової накладної № 2107011 від 21.07.2020 року на суму 12 180,00 грн. і товарно-транспортної накладної № 2107011 від 21.07.2020 року,

видаткової накладної № 2107006 від 21.07.2020 року на суму 13 920,00 грн. і товарно-транспортної накладної № 2107006 від 21.07.2020 року,

видаткової накладної № 2307038 від 23.07.2020 року на суму 20 470,000 грн. і товарно-транспортної накладної № 2307038 від 23.07.2020 року.

Згідно з платіжним дорученням № 147 від 29.07.2020 року відповідачем сплачено позивачу 35 000,00 грн. з призначенням платежу «оплата згідно рахунку № 481 від 27.07.2020 року».

Докази оплати решти суми в розмірі 95 030,00 грн. сторонами суду не подано.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.

Відтак, із поданих суду доказів встановлено, що на виконання договору поставки № 24-07/20 від 07.07.2020 року упродовж липня 2020 року Приватним підприємством “Захід-Бетон-Буд” поставлено, а Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр “Інженерна Екологія” прийнято товар, загальною вартістю 130 030,00 грн.

Оплата товару Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр “Інженерна Екологія” здійснена лише частково – на суму 35 000,00 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю з огляду на таке.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч.1,2 ст. 712 ЦК України).

Як встановлено вище, підтверджується матеріалами справи та не заперечується і не спростовується відповідачем, упродовж липня 2020 року позивач поставив відповідачу товар, загальною вартістю 130 030,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором сторони погодили, що оплата за товар, доставку, послуги автобетононасоса здійснюється на умовах 100% попередньої оплати, або протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару чи надання послуги (п. 4.7 договору).

Суд звертає увагу, що виставлення позивачем відповідачу рахунків чи наявності інших умов, які б впливали на момент настання у відповідача обов`язку оплатити отриманий від позивача товар, сторонами не погоджувалось. Також суд звертає увагу, що до матеріалів справи не долучено специфікації, яка згідно з п. 2.2 договору є його невід`ємною частиною. Разом з тим, згідно з п. 1.2 договору найменування, асортимент, одиниці виміру та загальна кількість товару, що поставляється, його часткове співвідношення, а також вартість товару відображаються у видаткових накладних, актах приймання-передачі, специфікаціях, замовленнях тощо. Тому, враховуючи підписання відповідачем усіх видаткових накладних, долучених до матеріалів справи, які складені на підставі договору № 24-07/20 від 07.07.2020 року, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача за час розгляду даної справи, суд вважає, що позивачем доставлено відповідачу обумовлений договором товар.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем здійснено лише одну оплату 29.07.2020 року. Оплата вартості товару в сумі 95 030,00 грн. відповідачем не здійснена.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що з урахуванням умови п. 4.7 договору поставки строк оплати щодо кожної поставки закінчувався у інший момент, а саме по поставці, здійсненій 08.07.2020 року, - 11.07.2020 року, по поставці, здійсненій 14.07.2020 року, - 17.07.2020 року, по поставці, здійсненій 21.07.2020 року, - 24.07.2020 року, по поставці, здійсненій 23.07.2020 року, - 27.07.2020 року. Відповідно, з кожного наступного дня після визначеної дати, а саме з 12.07.2020 року, з 18.07.2020 року, з 25.07.2020 року та з 28.07.2020 року відповідач вважався таким, що прострочив виконання зобов`язання на суму відповідної поставки. Здійснена 29.07.2020 року часткова оплата також здійснена поза погодженим сторонами строком оплати.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідачем не сплачено вартість отриманого товару відповідно до кожної партії поставки у погоджені сторонами строки. Відтак, твердження позивача про виникнення у відповідача заборгованості в розмірі 95 030,00 грн. є обґрунтованим. Залишок вартості неоплаченого товар у сумі 95 030,00 грн. на час звернення з позов до суду та на час постановлення рішення вданій справі є простроченим. Відповідно, позовні вимоги про стягнення вказаної суми заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничий центр “Інженерна Екологія” (ідентифікаційний код юридичної особи 13797649, 79044, Львівська обл., місто Львів, вулиця Горбачевського, будинок 8) на користь Приватного підприємства “Захід-Бетон-Буд”, (ідентифікаційний код юридичної особи 38287359, 79037, Львівська обл., місто Львів, вул. Земельна, будинок 6) 95 030,00 грн. заборгованості та 2 102,0 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 18.03.2021 року.

Суддя Р.І. Матвіїв