Рішення № 95614583, 09.03.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2021 справа № 914/2820/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Банзула М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів,

до відповідача: Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добрий газда", м. Львів,

про: стягнення заборгованості у розмірі 308 454,78 грн.

представники сторін:

від позивача: Коцелко Ю. В.;

від відповідача: Мураль Ю.І.

Представникам сторін, що з`явились в судове засідання, роз`яснено права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Акорд".

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" до Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добрий газда" про стягнення заборгованості в розмірі 308 454,78 грн.

Ухвалою від 02.11.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено у підготовчому засіданні на 01.12.2020 року. У судовому засіданні 01.12.2020 року розгляд справи було відкладено на 22.12.2020 року. 22.12.2020 року підготовче судове засідання було відкладене на 26.01.2021 року. 26.01.2021 року підготовче судове засідання було відкладене на 09.02.2021 року.

Ухвалою від 09.02.2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду по суті на 01.03.2021 року. В судовому засіданні оголошено перерву до 09.03.2021 року.

Сторони явку повноважних представників в судове засідання по суті забезпечили.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст. 13 ГПК України, судом створювались учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

В судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину рішення.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивача

17.03.2011 року між Львівським міським комунальним підприємством «Львівтеплоенерго» та Об`єднанням співласників багатоквартирного будинку “Добрий газда» укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №4881 Ш.

За період з 01.08.2019 року по 31.07.2020 року виникла заборгованість в розмірі 294 255,84 грн., яка станом на дату подання позовної заяви не погашена.

З урахуванням 3 % річних та інфляційних втрат загальна сума заборгованості становить 308 454,78 грн.

Аргументи відповідача

Відповідач проти позовних вимог заперечив з наступних підстав. Постановою НКРЕКП від 10.12.2018 № 1688 (втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3205), яка встановлювала тариф на виготовлення теплової енергії у 2019 році визначено, що для виробництва та надання населенню послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води - 1021,39 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3205 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії» для ЛМКП «Львівтеплоенерго» установлено тарифи на виробництво теплової енергії, що використовується для забезпечення послугами населення - 1026,12 грн за 1 Гкал (без ПДВ). Ця постанова набрала чинності з 01.01.2020 року.

Водночас, постановою НКРЕКП від 17.03.2020 року № 656 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 року № 3205» - внесено відповідні зміни, а саме: в абзацах другому - п`ятому пункту 1 цифри « 1026,12», « 1024,23», « 1021,23» та « 1023,79» замінити відповідно цифрами « 810,32», « 808,98», « 806,93» та «808,64».

Як вбачається із вищенаведеного, з 17.03.2020 року тариф на виробництво теплової енергії, що використовується для забезпечення послугами населення є зменшеним на 215,80 грн.

За оскаржуваний період з 01.08.2019 року по 31.07.2020 року Позивачем виставлялися рахунки Відповідачу із тарифом, який не відповідав тарифу затвердженому Регулятором, що у свою чергу є грубим порушенням норм законодавства України. Зокрема, у матеріалах справи знаходиться Розрахунок заборгованості із зазначенням тарифу, який виставлявся Позивачем.

Однак, Відповідач в ході судових дебатів, визнав позовні вимоги повністю, проти задоволення не заперечував.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.03.2011 року Сторонами укладено Договір №4881Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Позивач свої договірні зобов`язання виконав, поставив теплову енергію для опалення та здійснив гаряче водопостачання в необхідних обсягах, даний факт Відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за гаряче водопостачання та теплову енергію для опалення проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими не забороненими законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

Пунктом 6.3 передбачено, що споживач до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує теплопостачальній організації вартість гарячого водопостачання, фактично спожитої теплової енергії для опалення та щомісячну величину плати за приєднане теплове навантаження.

Супровідним листом №08/492 від 17.09.2020 року голові правління ОСББ «Дорий газда» скеровано Акт звірки взаєморозрахунків за Договором. Основна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 294 255,84 грн.

Позивачем виставлялись рахунки на оплату наданих по Договору послуг. Відповідачем проводилось часткове погашення суми заборгованості.

ОЦІНКА СУДУ

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.

Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

З 1 травня 2019 року в повному обсязі введено в дію Закон України від 09.11.2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі — Закон), практична реалізація норм і положень якого, зокрема, що регулюють надання та оплату комунальних послуг, здійснюватиметься з переходом на нові договірні відносин між виконавцями комунальних послуг і споживачами.

При цьому Законом чітко визначено умови перехідного періоду.

По-перше, передбачено, що до дати набрання чинності договорами про надання комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом (тобто, до дати набрання чинності новими договорами про надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), договори про надання комунальних послуг, які укладені до введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2019 року), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами (пункт 3 розділу VI Закону);

По-друге, передбачено, що нові договори про надання комунальних послуг між споживачами та виконавцями цих послуг мають бути укладені протягом одного року з дати введення в дію цього Закону (тобто, до 01.05.2020 року) (пункт 3 та 4 розділу VI Закону);

По-третє, Законом встановлено, що не пізніш як протягом одного року з дня введення в дію цього Закону (тобто, не пізніше ніж 01.05.2020 року) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону (пункт 4 розділу VI Закону);

По-четверте, передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не приймуть рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного Законом (до 01.05.2020 року), між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону (пункт 5 розділу VI Закону).

Отже, до переходу на нові договори про надання комунальних послуг, що укладатимуться за правилами, визначеними Законом, та відповідно до типових договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України окремо для різних моделей організації договірних відносин, продовжують діяти старі договори про надання комунальних послуг, що укладалися за вимогами Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (із змінами) та Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, як для споживачів багатоквартирних будинків, так і для споживачів приватного сектору.

Тарифи на комунальні послуги є однією із істотних умов договорів про надання комунальних послуг.

Таким чином, в умовах дії договорів про надання комунальних послуг, що укладалися до 01.05.2019 року, до споживачів застосовуються тарифи, встановленні відповідним уповноваженим органом до 01.05.2019 року.

Разом з тим після 01.05.2019 року у органів місцевого самоврядування та НКРЕКП відсутні повноваження щодо встановлення (у тому числі за результатами коригування) тарифів на комунальні послуги, що надавалися виконавцями комунальних послуг за відповідними договорами, укладеними до 01.05.2019 року.

Тож до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг за вимогами і правилами Закону, нарахування плати за комунальні послуги підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення здійснюється відповідно до умов договорів, укладених до 01.05.2019 року.

Таким чином з 01.05.2019 року Законом змінено не лише назви комунальних послуг, а й змінено підходи до їх надання, обліку, адміністрування, порядку формування та встановлення тарифів.

Застосування тарифів на комунальні послуги, передбачених статтею 5 Закону (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), які встановлені уповноваженими органами (органами місцевого самоврядування та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) після 01.05.2019 року, може здійснюватися виключно в умовах переходу на нові договори про надання комунальних послуг.

На даний час між виконавцем послуг ЛМКП «Львівтеплоенерго» та споживачами співвласниками багатоквартирних будинків укладені чинні договори постачання теплової енергії в гарячій воді. Такі договори враховують положення Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630.

З наведеного вбачається, що тарифи, які застосовувались ЛМКП «Львівтеплоенерго» є обґрунтованими, оскільки застосовувався тариф затверджений постановою НКРЄКП від 10.12.2018 року №1716 та №1756.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦК України засадами цивільного законодавства є свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, справедливість, добросовісність та розумність.

Статтею 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Сторони укладено договір №4881/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 17.03.2011 року. Сторонами підписано додатки до договору. Відповідач проводив часткове погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано 3% річних в сумі 9024,57 грн, інфляційні в сумі 5 174,37 грн.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних та встановлено, що такі нараховано вірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 294 255,84 грн. основного боргу, 9 024,57 грн 3% річних, 5 134,37 грн. інфляційних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Добрий газда» (79002, м. Львів, вул. Панча, 18Б, ЄДРПОУ 37443644) на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, ЄДРПОУ 05506460) заборгованість в розмірі 308 454,78 грн., з яких основна заборгованість – 294 255,84 грн., 3 % річних – 9 024,57 грн., інфляційні втрати – 5 174,37 грн. та судовий збір в розмірі 4 626,81 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені в ст. 256, 257 ГПК України.

Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за такою веб-адресою - http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 17.03.2021 року.

Суддя З.В. Горецька