Рішення № 95614548, 15.03.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року м. Харків Справа № 913/18/21

Провадження № 30/913/18/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», м. Київ

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», м. Київ

до відповідача - Фермерського господарства «Максагро», смт Білолуцьк Новопсковського району Луганської області

про стягнення 1 154 177 грн 77 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання Славич В.І.

У засіданні брали участь:

від позивача (заявника) - Литвин А.Б., адвокат, довіреність б/н від 29.01.2021;

від відповідача - представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства «Максагро», в якому заявлено вимогу про стягнення штрафу в розмірі 1154177,77 грн за недопоставлений товар (насіння соняшника) за договором поставки № Р90041 від 18.08.2020.

Рішенням господарського суду Луганської області від 01.03.2021 у справі № 913/18/21 позовні вимоги ТОВ «САТЕЛЛИТ» до відповідача – ФГ «Максагро» про стягнення 1154177,77 грн задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто штраф у розмірі 1154177,77 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 17312,67 грн.

У вищезазначеному рішенні зазначено про те, що позивачем до початку судових дебатів заявлено про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, однак, точну суму понесених судових витрат та докази на їх підтвердження позивачем буде надано протягом 5 днів з моменту ухвалення рішення суду.

05 березня 2021 року до господарського суду Луганської області надійшла заява представника позивача (ТОВ «САТЕЛЛИТ») – адвоката Литвина А.Б., б/н від 05.03.2021, про винесення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат після ухвалення рішення у справі № 913/18/21, в якій представник просить:

- визнати поважними причини, з яких було неможливо до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених ТОВ «САТЕЛЛИТ» судових витрат;

- долучити до матеріалів справи докази понесених витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат;

- вирішити питання щодо витрат на професійну правничу допомогу та інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи та понесених ТОВ «САТЕЛЛИТ» під час розгляду даної справи, а саме: стягнути з відповідача 91424,21 грн.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.03.2021 заяву прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.03.2021 об 11 год. 00 хв.

У судове засідання прибув представник позивача.

Відповідач участь свого представника у засіданні суду не забезпечив, про дату, час та місце розгляду заяви судом повідомлявся належним чином, шляхом надсилання ухвали суду від 09.03.2021 за його адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому явка сторін у судове засіданні не визнавалася судом обов`язковою.

З огляду на обмежений строк розгляду заяви про стягнення витрат на правову допомогу (не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог), суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви у судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши матеріали справи та подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даному випадку представник позивача письмово повідомив про надання відповідних доказів у відповіді на відзив, наданої під час проведення підготовчих дій (а. с. 177), тобто заявив до закінчення судових дебатів.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2021 року судом ухвалене рішення у справі № 913/18/21, а вже 05 березня 2021 року від представника позивача – адвоката Литвина А.Б., на адресу суду надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів у підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, заява та відповідні докази були подані позивачем у строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України, а тому підстави для визнання поважними причини, з яких було неможливо подати докази, що підтверджують розмір понесених ТОВ «САТЕЛЛИТ» судових витрат, відсутні.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № № 379/1418/18, яка в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України судом враховується при виборі і застосуванні норм права.

Крім того, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така правова позиція викладена в постанові ОП КГС Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04); у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача - адвокат Литвин А.Б., подав до суду наступні документи:

- посвідчену належним чином копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1450 виданого 25.03.2015 на ім`я Литвина А.Б. (а.с. 180);

- посвідчену належним чином копію довіреності б/н від 29.01.2021, виданої на ім`я Литвина А.Б., який є адвокатом Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» (а.с. 181-182);

- посвідчені належним чином копії договору про надання юридичних послуг та послуг адвокатів № 0793-583 від 20.01.2016, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери», та Умов надання юридичних послуг (а.с. 207-210);

- посвідчену належним чином копію додаткової угоди б/н від 29.12.2017 до договору (а.с. 211);

- посвідчену належним чином копію додаткової угоди б/н від 18.01.2021 до договору (а.с. 212);

- посвідчену належним чином копію наказу Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» № 01-пр від 11.01.2018 про прийняття Литвина А.Б. на посаду адвоката (а.с. 213);

- посвідчену належним чином копію Акту здачі-прийняття виконаних робіт № 54-1 від 01.03.2021, загальна вартість яких становить 91424,21 грн (а.с. 226);

- посвідчену належним чином копію рахунку на оплату наданих послуг № 32071 від 01.03.2021 на суму 91424,21 грн з деталізацією видів виконаних робіт (а.с. 227-229).

Детально проаналізувавши надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, зазначені у деталізації види наданої правничої допомоги, з урахуванням матеріалів справи, суд вважає, що витрати в сумі 91424,21 грн є неспівмірними зі складністю справи, наданим обсягом послуг та особливо витраченим часом на їх надання, наприклад:- підготовка відповіді на відзив не вимагала від позивача значного часу та обсягу роботи, який заявлений у деталізації рахунку № 32071 від 01.03.2021, оскільки більша частина цього документу містить текст статей ГПК України, ЦК України, ГК України, норми Закону України «Про торгово-промислові палати України» та умови пунктів 9.1, 9.2, 9.3, 9.4 договору; - витрачений час, заявлений у деталізації того ж рахунку, на представництво інтересів адвокатом (Литвин А.Б.) у суді не відповідає дійсності (протокол судового засідання від 02.02.2021 – початок судового засідання - 11-02, закінчення судового засідання – 11-07 (а. с. 167); протокол судового засідання від 16.02.2021 – початок судового засідання – 11-04, закінчення судового засідання – 11-16 (а. с. 187); - витрачений час є завищеним для підготовки пакету документів, необхідних для відправлення відповідачу та для подачі в суд відповіді на відзив у справі № 913/18/21 за позовом ТОВ «САТЕЛЛИТ» до Фермерського господарства «Максагро», а також отримання у представника клієнта необхідних копій документів для долучення до вказаної відповіді на відзив, оскільки за матеріалами справи додаток до відповіді на відзив містить докази відправлення відповідачу даної відповіді, копія свідоцтва Литвина А.Б. про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія довіреності на підтвердження повноважень адвоката та копія листа ТОВ «САТЕЛЛИТ» від 06.10.2020 (а. с. 177) тощо.

Крім того, судом встановлено, що не всі види правничої допомоги вказаного вище адвоката були пов`язані зі цією справою № 913/18/21, а саме: у деталізації рахунку № 32071 від 01.03.2021 зазначено про додаткове напрацювання проекту реєстру переданих від клієнта к ЮФ документів у іншій судовій справі - № 913/17/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 91424,21 грн. є неспівмірними з цією справою, яка не є складною, суд ставить під сумнів обґрунтованість визначення часу для надання відповідних послуг в рамках цієї справи, а тому загальний обґрунтований розмір витрат складає 33844,90 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню, до стягнення з відповідача на користь позивача належать 33844,90 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ» – адвоката Литвина А.Б., б/н від 05.03.2021, про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат після ухвалення рішення у справі № 913/18/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Максагро», 92323, Луганська область, Новопсковський район, смт Білолуцьк, вул. Слобожанська, буд. 81, ідентифікаційний код 35126307, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САТЕЛЛИТ», 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, буд. 32-Б, офіс 1019, ідентифікаційний код 13501985, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 33844,90 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 ГПК України.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.03.2021.

Суддя І.П. Голенко