Рішення № 95614122, 18.03.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Номер провадження: 2-а/537/8/2021

Справа № 537/4152/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2021 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Дядечко І.І., за участі секретаря судового засідання Кошеленко Я.С., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Департаменту патрульної поліції – Коломієць О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці Полтавської області за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи ОСОБА_1 до суб`єкта владних повноважень – інспектора Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Безуглої Світлани Григорівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого прохає суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову серії ЕАМ №3413923 від 11.11.2020 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП у відношенні нього, а справу закрити за відсутності складу правопорушення; витрати на судовий збір у розмірі 420,40 грн та комісію банку у розмірі 20,00 грн покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено про те, що позивач 11 листопада 2020 року о 7 годині 53 хвилині рухався на належному йому автомобілі марки ВА3 21013 д/н НОМЕР_1 по просп. Лесі Українки в м. Кременчук пристебнутий ременем безпеки. В цей час його було зупинено працівниками поліції, відстібнувши ремінь безпеки він вийшов з транспортного засобу, де без пояснень причини його попросили відкрити багажник, після чого впевнившись у відсутності в ньому заборонених предметів йому було виписано постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 51 грн. На прохання надати докази правопорушення інспектор відмовив, мотивуючи свої дії тим, що не може цього зробити. Позивач вважає, що складання протоколу та винесення постанови відносно нього є абсолютно безпідставним, оскільки він рухався у транспортному засобі пристебнутий ременем безпеки. При винесенні постанови було грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КУпАП. Всіх наданих йому цим законом прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення. На думку позивача для винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення інспектор не мав правових підстав, оскільки вина в скоєнні інкримінованого йому правопорушення законним способом не доведена, а ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачена обставина, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, відсутність події та складу адміністративного правопорушення. Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови, інспектором були грубо порушені вимоги КУпАП та Правил дорожнього руху України, в зв`язку з чим позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

07.12.2020 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області провадження у справі відкрито, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05.02.2021, залучено до участі у справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі, з підстав, що зазначені у ньому.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції – Коломієць О.Ю. в судовому засіданні у задоволенні адміністративного позову просила відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю, оскільки позивач дійсно порушив вимоги п. 2.3 «в» ПДР України, а саме керував транспортним засобом ВАЗ 21013, номерний знак НОМЕР_2 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки. Таким чином, вона вважає, що інспектором БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області Безуглою С.Г. було прийнято правомірне рішення про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідач - інспектор БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області Безугла С.Г. в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. При цьому надала відзив, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач порушив п.п. 2.3 «в» ПДР України, процедура щодо винесення оскаржуваної постанови нею не була порушена і вона діяла в межах наданих законом повноважень, просила справу розглянути без її участі.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, розглянувши справу, безпосередньо дослідивши надані сторонами докази, суд встановив таке.

11 листопада 2020 року інспектором роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції Безуглою С.Г. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ №3413923, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 грн.

Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що останній 11.11.2020 о 07 год. 53 хв. в м. Кременчуці по просп. Лесі Українки, 71, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_3 , обладнаним засобами пасивної безпеки був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України.

Частиною 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», передбачено, що учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону. Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР України), учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.п. 2.3 «в» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Частиною 5 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 213 КУпАП справа про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

З наведеного вбачається, що у випадку вчинення повнолітніми особами адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 КУпАП, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається та уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, в ній не наведено жодного доказу на яких ґрунтується висновок відповідача про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

При обґрунтуванні позову та в судовому засіданні позивач посилається на відсутність самого факту порушення ним вимог п.п. 2.3 «в» ПДР України, за порушення вимог яких ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зазначаючи, що під час керування автомобілем він вимоги ПДР України не порушував, був пристебнутий ременем безпеки.

В свою чергу, на обґрунтування відзиву на позов та на підтвердження порушення позивачем 11 листопада 2020 року вимог ПДР України, за порушення яких ч. 5 ст. 121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, відповідачем надано відеозапис, який було зроблено за допомогою технічного приладу, що має функції відеозапису.

Із вказаного відеозапису, який досліджено судом в судовому засіданні, вбачається, що на ньому зафіксовані події, які відбулися 11 листопада 2020 року після того, як працівником поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача та на них взагалі не зафіксовано обставини, які б свідчили про те, що позивач 11 листопада 2020 року о 07 год. 53 хв. в м. Кременчуці по просп. Лесі Українки, 71, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_3 , обладнаним засобами пасивної безпеки не був пристебнутий ременем безпеки.

Тобто відповідачем не надано суду належних доказів на основі яких у визначеному законом порядку було встановлено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, винність позивача та доказів, якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач при обґрунтуванні позову.

Окрім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 11 листопада 2020 року він їхав в автомобілі на задньому сидінні. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 їхали з переду та були пристебнуті пасками безпеки. Автомобіль рухався по другій полосі, а за ним позаду рухався автомобіль патрульної поліції, який почав подавати їм сигнал мигтінням фар. ОСОБА_1 перестроїв автомобіль в перший ряд. Після того, як автомобіль патрульної поліції порівнявся з їх автомобілем, був поданий звуковий сигнал про необхідність зупинити автомобіль. Коли вони зупинились, підійшов працівник поліції та повідомив, що ОСОБА_1 керував автомобілем з не пристебнутий паском безпеки, на що він заперечив, та пояснив, що був пристебнутий. Проте працівник поліції повідомив, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з не пристебнутим паском безпеки зафіксовано на відеозаписі, проте на прохання його показати відмовився та склав постанову.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 11 листопада 2020 року вони їхали в автомобілі по вулиці Жукова в м. Кременчуці в сторону району Молодіжний. За кермом перебував ОСОБА_1 позаду їх автомобіля рухався автомобіль працівників поліції, який подавав сигнальні маячки з вимогою зупинитися біля узбіччя. Після того, як вони вийшли з автомобіля, до них підійшов працівник поліції та повідомив, що водій та він їхали з не пристебнутими пасками безпеки. Проте з вказаним твердженням свідок не погоджується, оскільки він та водій були пристебнуті. Про що розмовляв ОСОБА_4 з працівником поліції він не знає, оскільки присутній при розмові не був. Особисто він пояснення працівникам поліції не надавав, оскільки йому жодних питань з приводу того, чи були вони пристебнуті пасками безпеки, не задавав.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, а тому враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов в частині скасування оскаржуваної постанови є законним та обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи..

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви був сплачений судовий збір в розмірі 420 грн 40 коп, що підтверджується квитанцією № 19 від 30.11.2020 та 20 грн комісії банку, що підтверджується квитанцією № 19/К3 від 30.11.2020.

Таким чином, враховуючи те, що комісія банку за сплату суми судового збору за подання позовної заяви до суду не відноситься до витрат, пов`язаних з розглядом справи, позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне з відповідача Департаменту патрульної поліції стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 420,40 грн на користь позивача.

Керуючись ст. 6-11, 12, 14, 20, 22, 25, 72-77, 79, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 271, 286, п. 3 Розділу VІ КАС України, суд -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Безуглої Світлани Григорівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенанта поліції Безуглої Світлани Григорівни серії ЕАМ №3413923 від 11.11.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 51 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження:03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд.3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 420,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам процесу, що згідно п. 3 Розділу VІ КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

.

Суддя І.І.Дядечко