Постанова № 9561371, 25.03.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2010 р. Справа № 2a-910/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Грицюка П.П.

при секретарі Кузишин Р.М.

за участю:

представника позивача: територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області Семенців І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій за постановою № 081136 від 10.03.2009 року в розмірі 510 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2010 року територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій за постановою № 081136 від 10.03.2009 року в розмірі 510 гривень.

Позов мотивовано тим, що 27.02.2009 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлені порушення вимог положень статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без ліцензійної картки. Виявлені порушення зафіксовані в акті за №110871 від 27.02.2009 року. За наслідками розгляду вказаних актів, 10.03.2009 року винесено постанову за №081136 про застосування фінансових санкцій в розмірі 510 гривень. У передбачений строк суму застосованих фінансових санкцій в розмірі 510 гривень відповідачем добровільно не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач не з'явився в судове засідання, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений представником позивача в друкованих засобах масової інформації.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.02.2009 року працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області виявлено та задокументовано в акті за №110871 факт експлуатації легкового автомобіля (державний номерний знак НОМЕР_1), облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, що є порушення вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивачем 10.03.2009 року, у відповідності до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за виявлене порушення щодо відповідача постановою за №081136 застосовані фінансові санкції на загальну суму 510 гривень. Відповідачем фінансові санкції не сплачено.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в України визначені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Відповідно пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному

транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Стаття 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає перелік документів, на підставі яких виконують пасажирські перевезення, згідно положень якої:

Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи передбачені законодавством України.

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає, що ліцензійною карткою транспортного засобу є документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.

Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є спеціальною нормою, якою встановлено, що за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки встановлюється штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частинами 4 та 5 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявлені порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обовязковою до виконання.

Пунктом 28 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України фінансова санкція повинна бути перерахована субєктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом пятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.

У передбачений законом термін сума застосованих фінансових санкцій відповідачем добровільно не сплачена. Постанова в порядку передбаченому пунктом 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду не оскаржувалась.

Суд зазначає, що при здійсненні відповідачем експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі наявність документів, передбачених статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»є обовязком відповідача, порушення якого тягне наслідки у вигляді застосування штрафних санкції, передбачених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення на користь Державного бюджету України з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1, фінансових санкцій в с умі 510 (пятсот десять) гривень за постановою про застосування фінансових санкцій № 081136 від 10.03.2009 року є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статями 158-163, 167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в дохід Державного бюджету на рахунок №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО-836014, код одержувача 20568100 з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, АДРЕСА_1, фінансові санкції в с умі 510 (пятсот десять) гривень за постановою про застосування фінансових санкцій № 081136 від 10.03.2009 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя:\підпис\ ОСОБА_3

Постанова складена в повному обсязі 29.03.2010 року.