Вирок № 95613667, 17.03.2021, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 433/2475/18

Провадження № 1-кп/419/35/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

суддів - Лободюка В.А., Іванової О.М.,

за участю: секретаря - Московченко О.В.,

прокурорів - Волосенка В.П.,

Зіньковського А.Ю., Сердюкова М.П. захисника - Воронка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Новоайдар Луганської області кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 22017130000000148 від 27.06.2017 року в порядку спеціального судового провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганська, одруженого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 258-3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року у м. Луганську з метою здійснення терористичної діяльності утворено так звану «Луганську народну республіку» (далі - «ЛНР»), одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (шляхом відокремлення від України території Луганської області в порушення порядку, встановленого Конституцією України).

Вказана організація є стійким об`єднанням невизначеного кола осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому її структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.

Згідно з абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», терористичною організацією визнається стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

При цьому терористична діяльність, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», охоплює:

- планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; -підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях;

- організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;

- вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; -пропаганду і поширення ідеології тероризму;

- фінансування та інше сприяння тероризму.

13.04.2014 Радою Національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради Національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» №405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

07.10.2014 наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України №33/6/а районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей.

30.04.2018 Указом Президента України введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях».

До проведення антитерористичної операції, відповідно до ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, а також інші правоохоронні органи.

Постановою Верховної Ради України від 17.03.2015 №254-VІІІ, визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, до яких належать райони, міста, селища, села, що визначаються рішенням Верховної Ради України.

Постановою Верховною Радою України від 17.03.2015 № 252-VІІІ визначено, що до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, і які водночас є тимчасово окупованою територією, в т.ч. м. Луганськ.

Терористична організація «ЛНР» діє на території України незаконно та її учасники вчиняють терористичні акти - захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування із застосуванням зброї, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, в тому числі щодо визнання легітимності діяльності «ЛНР» та влади її керівників, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних Сил України й інших військових формувань України, задіяними у проведенні антитерористичної операції на території Луганської області.

Організація є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також має розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно, з єдиним планом спільних злочинних дій.

Завданням зазначеної організації відповідно до злочинного задуму невстановлених осіб, які сумісно її створили, є застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів, викрадення та вбивства громадян, а також інших необхідних злочинних дій, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, заподіяння значної майнової шкоди і настання інших тяжких наслідків з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, шляхом закликів до введення військ Російської Федерації на територію Луганської області, міжнародного ускладнення, дестабілізації суспільно- політичної обстановки в регіоні та державі зокрема, впливу на діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, а також привернення уваги громадськості до політичних поглядів терористів, відповідно до яких державна влада в Україні є нелегітимною.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.

При цьому на керівників та учасників підрозділів силового блоку покладається забезпечення стійкості «ЛНР» шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу представники підрозділів політичного блоку організовують збір та отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників організації та осіб, лояльне налаштованих до їхньої діяльності, чим також забезпечують існування вказаного об`єднання нелегітимних представників тимчасово окупованих територій окремих районів Луганської області.

«ЛНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Так, на учасників підрозділів політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:

- створення так званих органів державної влади «ЛНР» та організація їх діяльності;

- видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ЛНР»;

- організація та проведення незаконного референдуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного псевдодержавного утворення «ЛНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності «ЛНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників та осіб, лояльне налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з незаконним державним утворенням «Донецька народна республіка» та її лідерами з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам та Збройним Силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ЛНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам бойового блоку «ЛНР» для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ЛНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників підрозділів силового блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладались наступні обов`язки:

- систематична організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції;

- організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ЛНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями, з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України;

- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ЛНР» та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Луганської області;

- скоєння терористичних актів та диверсій на території України;

- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Луганської області про визнання суверенітету незаконного псевдодержавного утворення «ЛНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- вчинення дій, спрямованих на унеможливлення проведення 25.05.2014 позачергових виборів Президента України на території Луганської області;

- організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників організації.

Реалізуючи свої злочинні наміри, нелегітимними представниками окремих районів Луганської області, які назвали себе «ЛНР», в порушення вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997, а саме ст. 7 (згідно якої місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення; предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим законом та іншими законами до відання місцевого самоврядування; на місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади; порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначається законом про референдуми) та п.п. 18, 19 ч. 1 ст. 26 (згідно яких виключно на пленарних засіданнях місцевих рад вирішується питання прийняття рішення про проведення місцевого референдуму) 11 травня 2014 року організовано та проведено т.зв. референдум з питанням «Чи підтримуєте Ви Акт про державну самостійність Луганської Народної Республіки?», за результатами якого оголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка».

Відповідно до звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою- агресором, затверджене постановою Верховної Ради України 27.01.2015 №129-VIII; заяви Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою Верховної Ради України 04.02.2015 №145-VІІІ; заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресій Російської Федерації та подолання її наслідків», схвалену постановою Верховної Ради України 21.04.2015 №337-VІІІ, «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями, референдум, проведений у травні 2014 року - фіктивним, проведеним у неконституційний спосіб.

З метою реалізації злочинних намірів щодо насильницького захоплення державної влади та зміни конституційного ладу, представниками самопроголошених органів влади терористичної організації «ЛНР» 25 червня 2014 року прийнятий так званий Закон «Про систему виконавчих органів державної влади «ЛНР», яким передбачено, що систему виконавчих органів державної влади «ЛНР» становлять: Голова Республіки, Рада міністрів, міністерства, державні комітети, служби, агентства, інспекції та інші органи виконавчої влади «ЛНР»;

14 серпня 2014 року представники «ЛНР» на підконтрольній їй частині Луганської області, всупереч вимогам діючого законодавства України, призначили т.зв. «Голову ЛНР», який приступив до виконання повноважень.

09 жовтня 2014 року «Головою ЛНР» виданий указ № 16/01/10/14, яким створено «Міністерство державної безпеки ЛНР» (далі - «МДБ ЛНР») та затверджено «Положення».

Відповідно до положення «Про Міністерство державної безпеки ЛНР», «МДБ ЛНР» - це центральний воєнізований орган державного управління, який проводить в межах своєї компетенції державну політику в сфері забезпечення національної безпеки «ЛНР», який здійснює регулювання і управління у сфері забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави в межах своїх повноважень, який координує діяльність у цій сфері інших центральних органів державного управління, а також безпосередньо реалізує основні напрями діяльності та завдання органів державної безпеки «ЛНР».

25 листопада 2014 року «Головою «ЛНР» виданий указ № 51/1/01/11/14, згідно з яким створена структура виконавчих органів влади «ЛНР», до складу яких, відповідно до «Закону ЛНР» «Про систему виконавчих органів державної влади ЛНР», увійшло так зване «Міністерство державної безпеки ЛНР».

На виконання вищезазначеного «Указу голови «ЛНР», прийнято «Тимчасовий порядок роботи органів державної безпеки ЛНР», який затверджений «Указом голови ЛНР» № 37/01/01/15 від 31.01.2015.

Відповідно до ст. 2 «Тимчасового порядку роботи органів державної безпеки «ЛНР»:

1. До органів державної безпеки відносяться:

а) Міністерство державної безпеки;

б) управління (відділи) Міністерства державної безпеки в окремих регіонах «ЛНР» (територіальні органи безпеки);

в) управління (відділи) Міністерства державної безпеки в Народної міліції «ЛНР» (органи безпеки в військах);

г) управління (відділи, загони) Міністерства державної безпеки по прикордонній службі (прикордонні органи);

д) інші управління (відділи) Міністерства державної безпеки, які здійснюють окремі повноваження Міністерства державної безпеки або забезпечують діяльність органів державної безпеки (інші органи безпеки);

е) центри спеціальної підготовки, підрозділи спеціального призначення, підприємства, освітні установи, науково дослідні, експертні, судово-експертні, військово- медичні та військово-будівельні підрозділи.

2. Територіальні органи безпеки, органи безпеки в військах, прикордонні органи та інші органи безпеки є територіальними органами Міністерства державної безпеки і знаходяться в його прямому підпорядкуванні.

3. Міністерство державної безпеки, територіальні органи безпеки, органи безпеки у військах і прикордонні органи можуть мати в своєму складі підрозділи, які безпосередньо реалізують основні напрямки діяльності органів державної безпеки.

Згідно з ст. 9 «Тимчасового порядку роботи органів державної безпеки ЛНР», органи державної безпеки (до складу яких входять Міністерство державної безпеки, його територіальні органи, органи в військах, прикордонні органи, тощо) - це єдина централізована система органів державної безпеки, які здійснюють рішення в межах своїх повноважень завдань з забезпечення безпеки «ЛНР». Діяльність органів державної безпеки здійснюється за наступними напрямками: контррозвідувальна діяльність; боротьба з тероризмом; боротьба зі злочинністю; розвідувальна діяльність; прикордонна діяльність; забезпечення інформаційної безпеки; забезпечення безпеки Голови «ЛНР».

Так, на початку 2015 року, більш точну дату та час встановити на даний час не виявляється можливим, у громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на участь в діяльності терористичної організації «ЛНР» шляхом участі в сформованих політичним блоком вказаної організації правоохоронних органів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку 2015 року ОСОБА_1 вступив на службу до «відділу військової контррозвідки «Міністерства державної безпеки «ЛНР», після чого він приступив до виконання функціональних обов`язків зі здійснення незаконних оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності у військовій сфері на користь терористичної організації «ЛНР», що діє на тимчасово окупованій частині території Луганській області, яка опинилася під контролем збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Будучи співробітником "відділу військової контррозвідки", розташованого за адресою: Луганська область, м. Луганськ, Жовтневий район, вул. Радянська, 79, ОСОБА_1 використовуючи норми юридично нікчемних нормативно- правових актів «ЛНР», а саме: положення «Про Міністерство державної безпеки ЛНР», «Тимчасовий порядок роботи органів державної безпеки ЛНР», «Кримінально-процесуальний кодекс ЛНР», виконує функції представника силового блоку терористичної організації «ЛНР», до функціональних обов`язків якого відноситься:

- проводити гласно і негласно оперативно-розшукові заходи, здійснювати при їх проведенні вилучення документів, предметів, матеріалів і повідомлень, а також переривати надання послуг зв`язку в разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров`ю особи, а також загрози державної, військової, економічної, інформаційної або екологічної безпеки «ЛНР»;

- встановлювати на безоплатній або платній основі відносини співробітництва з особами, що виявили згоду надавати сприяння на конфіденційній основі органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

- використовувати в ході проведення оперативно-розшукових заходів за договором або усною угодою службові приміщення, майно підприємств, установ, організацій, військових частин, а також житлові та нежитлові приміщення, транспортні засоби та інше майно фізичних і юридичних осіб;

- використовувати в цілях конспірації документи, що зашифровують посадових осіб, відомчу приналежність підприємств, установ, організацій, підрозділів, приміщень і транспортних засобів органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також особистість громадян, які надають їм сприяння на конфіденційній основі;

- створювати в установленому законодавством «ЛНР» порядку підприємства, установи, організації та підрозділи, необхідні для вирішення завдань.

Будучи співробітником «відділу військової контррозвідки» ОСОБА_1 на виконання вищевказаних «нормативно-правових актів» здійснює оперативно-розшукові заходи з виявлення осіб, лояльно налаштованих до України, які перетинають лінію розмежування між підконтрольною державній владі територією Луганської області та непідконтрольною державній владі територією Луганської області, шляхом перевірки документів та особистих речей, які можуть свідчити про прихильність осіб до територіальної цілісності України та невизнання псевдодержавного утворення «Луганська народна республіка».

Крім того, ОСОБА_1 , будучи співробітником «відділу військової контррозвідки МДБ ЛНР», використовуючи норми юридично нікчемних нормативно-правових актів «ЛНР», а саме: положення «Про Міністерство державної безпеки ЛНР», «Тимчасовий порядок роботи органів державної безпеки Луганської народної республіки», «Кримінально-процесуальний кодекс Луганської народної республіки», 13 липня 2017 року, перебуваючи на контрольному пункті в`їзду-виїзду «Станиця Луганська», що розташований у Станично-Луганському районі Луганської області зі сторони непідконтрольній державній владі території Луганської області, здійснював заходи з виявлення осіб, лояльно налаштованих до України.

Так, 13.07.2017 ОСОБА_1 , нехтуючи статтею 3 Конституції України та визначеним поняттям, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнається в Україні найвищою соціальною цінністю, всупереч встановленого статтею 33 Конституції України - права на посягання життя та здоров`я іншої особи, маючи прямий умисел, направлений на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, виконуючи свої «посадові обов`язки», діючи умисно, за відсутності будь-яких законних підстав, усвідомлюючи свої протиправні дії, близько 11 год. незаконно затримав на КПВВ «Станиця Луганська» для перевірки документів ОСОБА_2 , яка рухалась до м. Луганська. Після чого забрав в останньої паспорт громадянки України, мобільний телефон, яким вона користувалася та посадив до автомобіля, який ОСОБА_1 використовував для виконання своїх службових обов`язків, незаконно позбавив волі, що виразилося в обмеженні особистої волі ОСОБА_2 шляхом унеможливлення останньої покинути автомобіль.

У подальшому, маючи умисел на викрадення людини, ОСОБА_1 на своєму службовому автомобілі незаконно доставив ОСОБА_2 до адміністративної будівлі «МДБ ЛНР», що розташована за адресою: Луганська область, м. Луганськ, Жовтневий район, вул. Радянська, 79, де передав іншим співробітникам «МДБ ЛНР».

Вказані дії громадянина України ОСОБА_1 негативно вплинули на фізичні та фізіологічні відчуття ОСОБА_2 , що виразилися у неможливості останньої покинути автомобіль та повідомити про своє затримання правоохоронні органи України.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 146 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, тобто як вчинення дій, направлених на незаконне позбавлення волі та викрадення людини, що супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань та вчинення умисних дій, спрямованих на участь в діяльності терористичної організації.

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи у встановленому кримінальним процесуальним кодексом України порядку повідомленим про те, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, повідомлено його про підозру, та спрямовано до суду обвинувальний акт, у судові засідання не з`явився.

Винуватість ОСОБА_1 доведена зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні показами потерпілої, свідків, протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України, а саме:

- показами допитаної у судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2 , відповідно до яких 13 липня 2017 року о 6:30 ранку вона вийшла з дому, де мешкала, за адресою АДРЕСА_2 , і на зупинці, яка розташована на кільці кварталу 50 лет Октября, сіла в автобус, що прямував до блок-посту т.зв. лнр в Станиці Луганській. Мета її поїздки в підконтрольну Україні частини Станиці Луганській - отримання гуманітарної допомоги від благодійної організації АДРА для наступної передачі її знайомим і рідним, що мешкають на окупованій території, які не можуть здійснити таку поїздку самостійно.

О 8:30 ранку вона вже була в Станиці, отримала гуманітарний вантаж у кількості двох сумок по 16 кг. кожна, і о 10:20 пройшла перевірку на українському КПВВ в луганському напрямку та покинула територію України.

Десь о 10:40 ранку вона дійшла до блок-посту т.зв. лнр, пройшла там паспортний контроль і попрямувала із своїм вантажем на автобусну зупинку, щоб доїхати автобусом до Луганська але її зупинили голосним окликом, який сильно налякав її. Обернувшись, вона побачила, що вигук «Стояти!» був від молодика в камуфляжі, який стояв в дверях вагончику, де «прикордонники лнр» перевіряють паспорти громадян, що перетинають лінію зіткнення між т.зв. лнр та Україною.

Цей «прикордонник» спитав її про вміст сумок на що вона відповіла, що везе гуманітарну допомогу для рідних, які не в змозі зробити це самостійно. На питання, від кого ця допомога, відповіла, що від релігійної організації, але не пам`ятає, чи то євангелістська, чи то баптистська ця організація. Вона була налякана окликом і не змогла одразу згадати, що то організація адвентистів АДРА. Ця плутанина викликала в нього підзору щодо її особистості, і він затримав її для перевірки. Змусив викласти вміст сумок, в яких не було нічого підозрілого, а потім забрав в неї паспорт та телефон і пішов з ними назад в вагончик.

Коли вона збирала викладені речі в сумку, не помітила, як її телефон і паспорт були передані іншому військовому, якого вже під час слідчих дій, що були проведені після її звільнення, вона впізнала як ОСОБА_1 . Під час очікування повернення своїх документів і телефона, щоб не стояти під палаючим сонцем вона сіла на лавку, яка стояла в тіні побудови, що розташовувалася через доріжку від вагончика «прикордонників». Як вона зрозуміла, то був «офіс» т.зв. мдб лнр і її паспорт з телефоном були передані на перевірку саме співробітнику мдб.

Ця людина була середнього зросту, на вік 45-55 років, з коротко стриженим темним волоссям. Був одягнутий в світлий військовий камуфляж без розпізнавальних знаків.

ОСОБА_1 з її паспортом і телефоном підійшов до неї, сів поруч на лавку і почав з`ясовувати її дані: прізвище, ім`я, по батькові, де мешкає, номер телефону. Це все він записував на аркуш паперу. Потім він спитав у неї, коли вона останнього разу була в Києві. Вона відповіла, що півтори місяці тому.

ОСОБА_1 після її відповіді про перебування в Києві встав і пішов в побудову, біля якої вони сиділи. Потім кудись вийшов. Десь через 10-15 хвилин до її сумок, які вона залишила біля вагончику під сонцем, під`їхало авто кольору кави з молоком, схожа на марку DAEWOO. З неї вийшов ОСОБА_1 , підійшов до сумок і став перекладати їх і кравчучку в багажник автівки. Вона підійшла до нього і спитала, навіщо він це робить і коли їй повернуть її паспорт і телефон. У відповідь він відчинив двері машини і сказав, щоб вона сіла в машину, він відвезе її додому, бо важкі сумки. Вона сіла в автівку ОСОБА_1 на заднє сидіння. Він сів за кермо і вони поїхали в напрямку Луганська.

Але він її обманув, машина проїхала повз її будинок і попрямувала в центр Луганська. Він відвіз її до будівлі колишньої СБУ на вулиці Радянській, 79, в якій на той час вже третій рік розташовувалося республіканське мдб. Весь цей час вона не мала змоги зв`язатися з рідними і повідомити їм про своє затримання, бо ОСОБА_1 не вважав за потрібне повернути її телефон.

За будівлею колишнього обласного відділення НБУ був в`їзд на територію мдб, в дворі хвилин 20 ОСОБА_1 на когось чекав. Потім наказав їй вийти з машини, взяв під руку і повів в під`їзд одної з будівель, розташованих в цьому дворі. Вони піднялися на третій поверх і зупинилися в великому кабінеті, з вікон якого було видно частину Луганська - Кам`яний брід.

Згодом до кабінету зайшли дві особи в цивільному, яким ОСОБА_1 «передав» її і які вчинили їй допит, що тривав 6-7 годин. А сам він весь час знаходився в кабінеті, дивився у вікно і участі у допиті, який тримав до вечора, не приймав. І після допиту вона його більше не бачила.

Під час допиту особи в цивільному, які були слідчими мдб лнр, застосовували до неї фізичний і психологічний тиск. На неї одягали наручники, тому що вона намагалася взяти для ознайомлення записи на папері, які робилися цими слідчими при вивченні змісту її телефона. Пару разів вдарили головою об стіл за те, що грубила їм. Залякували, що будуть судити її за диверсії і шпигунтво, за співробітництво з СБУ і ЗСУ і посадять за грати на 20 років.

Коли її допитували, декілька раз телефонувала мама і ще хтось з незнайомого їй номера. Але їй не давали можливості відповісти, бо тримали її в наручниках, застібнутих за спиною.

Після допиту слідчі надягли їй на голову мішок і відвели в інше місце, де зачинили в приміщенні, що знаходилося в підвалі будинку. Перед цим в неї вилучили особисті речі, які начебто були заборонені під час утримання у в`язниці: літня курточка, шнурки з кросовок, заколка для волосся, золоте кільце.

Того ж вечора їй знову надягли мішок на голову і відвели на допит в головну будівлю мдб, в кімнату, що розташовувалася на третьому поверсі. Знову застосовували фізичний і психологічний тиск, намагалися налякати і вибити з неї зізнання в співробітництві з українськими спецслужбами і військовими.

Такі ж допити проводилися на другий і на третій день її перебування в мдб. На п`ятий день слідчі мдб лнр заявили, що проведуть обшук в квартирі, де живуть вони з мамою і вимагали її згоду на ці дії в паперовому вигляді.

Потім вони втратили інтерес до неї.

Загалом вона провела в замкненому приміщені в підвалі мгб 16 днів.

В обідню годину 29 липня 2017 року ці ж самі слідчі, яким 13 липня її передав ОСОБА_1 заявили, що відпускають її додому і змусили написати заяву на ім`я міністра державної безпеки лнр ОСОБА_3 проте, що вона не має до них претензій щодо свого затримання та про те, що до неї не застосовувалися заходи фізичного і психологічного впливу.

Через дві години після написання заяви їй повернули особисті речі, які були вилучені перед ув`язненням. Потім ці слідчі мгб знову надягли їй на голову мішок, вивели з приміщення, посадили в автівку і повезли, але не додому, а на пункт пропуску лнр в Станиці Луганській. Вже там вони повернули їй паспорт, який перед цим провели через прикордонний контроль, і телефон, а також дві сумки з гуманітарною допомогою, які вона 13 липня везла в Луганськ. Після цього її відпустили і вона пішла в напрямку українського КПВВ в Станиці Луганській.

За весь час її перебування в будівлі мдб їй відмовляли в дзвінку мамі для повідомлення їй про своє затримання і місце перебування. Весь цей час вона була позбавлена можливості вільно пересуватися.

-показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , відповідно до яких він володіє інформацією зі слів проїжджаючих на КПП, зокрема зі слів ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 служить на блокпосту «ЛНР» та передавав йому «привіт», а також запитував чи служать окремі люди, казав, що ще прийде «їхня влада». Також він чув що ОСОБА_1 ніс службу на пропускному пункті «Ізварино».

На посту ОСОБА_1 проводив огляд людей та їх речей. Наскільки йому відомо всі рідні ОСОБА_1 знаходяться на непідконтрольній території.

ОСОБА_1 він знає так як раніше вони служили разом на прикордонній заставі «Красна Талівка» і жили по сусідству.

- показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , відповідно до яких він є прикордонником та раніше служив разом із ОСОБА_1 на впс «Красна Талівка» з 2006 по 2008 роки. Зі слів знайомих, зокрема ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , йому відомо, що ОСОБА_1 «стояв» на одному з блокпостів «лнр» Станиця-Луганська. Також хтось з його колег казав, що ОСОБА_1 служить в «МГБ».

- показами допитаного у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 , відповідно до яких він є прикордонником, служить з 2015 року, а до того працював на нафтобазі. Бачив ОСОБА_1 на блокпосту через р. Сіверський Донець (Станиця-Луганська) в формі з автоматом. На формі були шеврони із написом «росія», сама форма також російського зразка. На блокпосту також були легкові автомобілі але перефарбовані.

ОСОБА_1 зупиняв та перевіряв автомобілі, а саме переглядав документи, вантаж, з`ясовував напрямок руху. У той період він на протязі близько 4-х місяців до червня 2014 року по 2-3 рази на тиждень їздив через даний блокпост і постійно бачив там ОСОБА_1

-показами допитаної у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 , відповідно до яких вона навчалась у коледжі в м. Луганську. В кінці вересня 2015 року коли вона пішки проходила через блокпост т. зв. "ЛНР", що неподалік пам`ятнику князю Ігорю , її почали запитувати чи є у неї брат який раніше працював в ДАІ на що вона промовчала. Тоді у неї забрали телефон, почали проглядати фото та знайшли фото із зображенням її хлопця в формі. Після цього вона спілкувалась лише з одним чоловіком який представився та показав їй посвідчення на даний час вона пам`ятає лише його прізвище ОСОБА_1 . Він був у військовій формі з автоматом. Він почав розпитувати хто це такий, а вона продовжувала уникати відповіді. На це їй сказав, що вона опиниться або у комендатурі, або у підвалі. Після цього вона розповіла про брата та хлопця, а він записав всі їхні дані. В подальшосу неодноразово бачила цього чоловіка при проходжені блокпосту.

- витягом з кримінального провадження № 22017130000000148 яким підтверджується факт внесення відомостей до ЄРДР 27.06.2017 року за ознаками складу злочинів передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 258-3 КК України ( Том 1, а.с. 1-2);

- копією відповіді на запит з Луганської ОДА щодо оцінки обсягів шкоди, завданої незаконними воєнізованими формуваннями, з якої вбачається, що протягом 2015-2016 років відповідно до Генерального плану відбудови інфраструктури населених пунктів Луганської області, загальна сума збитків по 9002 об`єктам склала 8851,1 млн грн, а станом на 01.04.2017 року загальна сума збитків по 7417 об`єктам складає 8987,6 млн грн (Том 1, а.с. 201-202);

- відповіддю на доручення в якій містяться відомості щодо того, що ОСОБА_1 займає посаду «оперуповноваженого відділу контррозвідки МДБ ЛНР» та організовує роботу з контррозвідувального забезпечення пунктів пропуску т. зв. ЛНР, які знаходяться навпроти смт Станиця Луганська, здійснює розвідувальну діяльність, координує роботу інших співробітників МДБ ЛНР та СПО МДБ ЛНР за номерів мобільних телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 (Том 1, а.с. 90);

- відповіддю на доручення в якій зазначаються, особисті дані ОСОБА_1 членів його сім`ї, а також те що ОСОБА_1 використовує номери телефонів: НОМЕР_1 , НОМЕР_5 (Том 1, а.с. 111);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2015 року з участю свідка ОСОБА_11 ( ОСОБА_11 ), підтверджується, факт впізнання свідком ОСОБА_1 як особу яку неодноразово бачила на блокпосту біля «Князя Ігоря», де він перевіряв її документи при проході на тимчасово окуповану територію та пред`являв при цьому службове посвідчення співробітника т. зв. «міністерства державної безпеки ЛНР» (Том 1, а.с. 150-151);

- протоколом за результатами проведення НСРД від 10.12.2015 №2/24188 та DVD-R диском №1314 від 02.11.2015 в яких зафіксовано телефонну розмову невстановленої особи, яка користувалася телефоном НОМЕР_6 із іншою невстановленою особою, яка відбулась 21.10.2015 о 12 год. 29 хв. та стосувалась ОСОБА_1 . Під час розмови невстановлена особа повідомляє, що ОСОБА_1 потрібно зробити документи прикриття та що він його співробітник, але для всіх інших ніби переведений сюди» (Том 2, а.с. 137-145);

- протоколом за результатами проведення НСРД від 20.05.2017 №2/10875 та DVD-R диском №2641 від 23.05.2016. в яких зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_1 , який користувався телефоном НОМЕР_1 з невстановленими особами, щодо його службової діяльності, зокрема згадується, що ОСОБА_1 буде знаходитись на заставі, також спілкується про необхідність отримання даних окремих осіб та щодо затримання ОСОБА_14 та доставлення його «на підвал» (Том 2, а.с. 157-162);

- протоколом за результатами проведення НСРД від 25.10.2016 №2/13829 та DVD-R диском №995 від 17.09.2015 в яких зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_1 , який користувався телефоном НОМЕР_1 з невстановленими особами щодо його службової діяльності, зокрема щодо ОСОБА_15 , яка за інформацією наявною у ОСОБА_1 та його колег співмешкає з «укропом» і їздить до них та інше (Том 2, а.с. 178-180);

- протоколом за результатами проведення НСРД від 14.09.2015 №2/19386 та DVD-R диском №1012 від 18.09.2015 року в яких зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_1 , який користувався телефоном НОМЕР_7 з невстановленими особами з питань, які стосуються його службової діяльності, зокрема, щодо можливого переміщення військовослужбовців ЗСУ територією тимчасово підконтрольною т. зв. «лнр» та щодо обстрілу автостанції (Том 2, а.с. 196-205, 221)

- протоколом за результатами проведення НСРД від 14.09.2015 №2/19385 та DVD-R диском №612 від 22.06.2015 року в яких зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_1 , з невстановленими особами, які стосуються його службової діяльності, зокрема в розмовах ОСОБА_1 представляється працівником ВКР МДБ (том-2, а.с. 206-221).

- протоколом за результатами проведення НСРД від 12.10.2015 №2/21109 та DVD-R диском №612 від 22.06.2015 в яких зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_1 , який користувався телефоном НОМЕР_1 з невстановленими особами які стосуються його службової діяльності, зокрема в розмовах ОСОБА_1 представляється працівником відділу КР (Том 2, а.с. 222-226) .

- протоколом за результатами проведення НСРД від 19.10.2016 №2/13470 та DVD-R диском №1758 від 14.01.2016 року в яких зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_1 , який користується телефоном НОМЕР_7 з невстановленими особами, зокрема щодо нападу ДРГ, вибухів в районі автостанції та того, що наряд на лінії зіткнення не озброєний (Том 2, а.с. 242-244) .

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.08.2017 року з участю потерпілої ОСОБА_2 , підтверджується, факт впізнання потерпілою особи під № 3 як особи, яка 13.07.2017 року на пункті пропуску Станиця Луганська затримала її та відвезла до адміністративної будівлі УСБУ м. Луганськ (Том 2, а.с. 97-99);

- довідкою від 01.08.2017 року підтверджується, що особа зображена під №3 у протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.08.2017 року є ОСОБА_1 (Том 2, а.с. 100);

Що стосується зауважень захисника обвинуваченого-адвоката Воронка В.В. щодо того, що стороною обвинувачення не було доведено, що ОСОБА_1 займав посаду оперуповноваженого, то суд вважає їх обгрунтованими та виключає посилання на це з формулювання обвинувачення, оскільки суду не було надано жодного переконливого доказу який би вказував на це, а відповідь з СБУ без підтвердження іншими доказами не може підтвердити дану обставину поза розумним сумнівом, разом з тим з матеріалів Н(Р)СД встановлено, що ОСОБА_1 був співробітником «ВКР МДБ ЛНР» та виконував ряд функцій зазначених в формулюванні обвинувачення, а тому суд відхиляє доводи сторони захисту з цього приводу.

Також суд вважає слушним твердження захисника щодо відсутності в діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки ч. 2 ст. 146 КК України, як заподіяння потерпілій фізичних страждань, оскільки про це не вказується в формулюванні обвинувачення, а тому суд вважає за доцільне виключити дану кваліфікуючу ознаку та відповідно змінити кваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 146 КК України.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до показів потерпілої, ОСОБА_1 діяв узгоджено з іншими працівниками «МДБ ЛНР», які утримували її тривалий час та заподіяли тілесні ушкодження, однак посилання на ці обставини також відсутні в обвинуваченні, а самостійно збільшити обсяг обвинувачення, суд не має права, тому не враховує дані обставини при кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Що стосується посилань захисника на нерозбірливість протоколу пред`явлення особи для впізнання, суд вважає їх необгрунтованими, оскільки це не завадило зрозуміти зміст даного протоколу, не заслуговують на увагу і його доводи щодо неможливості розгляду кримінального провадження без участі обвинуваченого, оскільки це прямо передбачено КПК України.

За таких обставин, суд вважає, що показання свідків, а також інші письмові докази, які досліджені під час здійснення спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 є достовірними, належними та допустимими, оскільки узгоджуються між собою, та у своїй сукупності, поза розумним сумнівом, підтверджують його вину у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 1 ст. 146 КК України.

Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Таким чином умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 258-3 та ч. 1 ст. 146 КК України, як незаконне позбавлення волі та викрадення людини та участь в діяльності терористичної організації.

Кримінальне провадження розглядалось в порядку спеціального судового провадження, згідно вимог ст. 323 КПК України, тому, відповідно до вимог закону, обвинувачений ОСОБА_1 сповіщався про день і час розгляду кримінального провадження у встановлений КПК України спосіб, його захист здійснювався адвокатом, як під час досудового розслідування так і у суді, що свідчить про те, що права обвинуваченого в ході досудового слідства, а також під час судового розгляду не були порушені.

При цьому судом встановлено, що розглянуте кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого.

Суд, при призначенні покарання ОСОБА_1 , враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер та відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинені обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких та особливо тяжких злочинів.

Обвинувачений не судимий, не має утриманців, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, одружений.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину щодо особи з інвалідністю.

Враховуюче викладене, тяжкість скоєного кримінального правопорушення, суспільну небезпеку вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, відсутність обставин, які пом`якшують та наявність обставини що обтяжує покарання обвинуваченого, його особу, суд вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчиненню нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 146 КК України та у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 258-3 КК України, з конфіскацією майна та призначити остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов заявлений в інтересах потерпілої з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості підлягає частковому задоволенню, оскільки судом встановлено, що фізичний біль та страждання їй були заподіяні не ОСОБА_1 , а іншими особами.

Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368 - 371, ст. 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 1 ст. 146 КК України, та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 258-3 КК України у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією всього наявного на праві власності майна;

- за ч. 1 ст. 146 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років з конфіскацією всього наявного на праві власності майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дати його затримання та початку реального виконання покарання у виді позбавлення волі.

Цивільний позов в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень).

Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_1 і етапування його для відбування покарання у виді позбавлення волі доручити ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Новоайдарський районний суд Луганської області протягом 30 діб з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити захиснику та прокурору.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Головуючий суддя: Мартинюк В.Б.

Судді: Лободюк В.А.

Іванова О.М.