Постанова № 9561298, 07.04.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року об 11-30 годині,                               Справа № 2а-1568/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

при секретарі           Васильченко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

адміністративну справу за позовом ДПІ у м. Енергодар Запорізької області

до приватного підприємства «Рубін» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

звернувшись до суду, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 170 гривень, яка виникла внаслідок несплати ним до бюджету визначених перевіркою податкових зобов’язань по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб.

У зв’язку з тим, що відповідач до цього часу суму податкових зобов’язань не сплатив, позивач просить стягнути з нього вищевказану заборгованість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з'явився з неповажної причини, про час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, заперечення проти позову до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 10.04.2003 виконавчим комітетом Енергодарської міської ради ПП «Рубін» було зареєстровано як юридичну особу за № 04526934 Ю 0020248.

22.03.2004 відповідачу було видано свідоцтво про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва-юридичною особою за ставкою єдиного податку 6 відсотків і застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2004 році, але зобов’язання по сплаті єдиного податку підприємство виконувало неналежним чином. Так, за результатами невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності ПП «Рубін» встановлено порушення пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - закон №2181) та п.4 Указу Президента України №727/98 «Про спрощену систему оподаткування ,обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», а саме неподання розрахунку сплати єдиного податку за II квартал 2004 року.

Згідно із п.4 зазначеного Указу, за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

За наслідками перевірки 01.03.2007 складено акт №129/1501/32460796, який направлено на адресу платника податків рекомендованим листом, але 10.04.2007 він повернувся з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», про що того ж дня складено акт №79 про неможливість його вручення.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у м. Енергодар винесено податкове повідомлення-рішення №0001811501/0, яким визначено податкове зобов’язання - з урахуванням штрафних санкцій - на загальну суму 170 гривень. 10.04.2007 зазначене рішення направлено на адресу відповідача, про що свідчить особистий підпис директора на

поштовому повідомленні.

Зазначене рішення відповідачем не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку, тобто є узгодженим.

З метою погашення боргу ДПІ направило боржнику першу (№ 1/137 від 07.05.2007) та другу (№2/208 від 16.07.2007) податкові вимоги. Перша вимога отримана 14.06.2007 представником відповідача особисто, друга повернулась з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання», про що складено відповідний акт від 20.08.2007.

ПП «Рубін» не надав доказів погашення податкового боргу ні позивачу, ні суду.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990, податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Податкове зобов’язання та податковий борг, згідно пп.1.2, 1.3 ст.1 закону №2181, є зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, або у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього закону, податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 зазначеного закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно п.5.4 вищевказаного закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У зв’язку з тим, що відповідач не сплатив суму податкового зобов’язання протягом встановлено строку, ця сума набуває статусу податкового боргу. Тому суд вважає, що податковий борг, який виник у зв’язку із несплатою відповідачем єдиного податку, підтверджений документально та підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст.17,158-162,167 КАС України, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", суд

ПОСТАНОВИВ:

          адміністративний позов задовольнити.

          Стягнути з приватного підприємства «Рубін» (71500, Запорізька область, м. Енергодар вул. Курчатова, 16/96, ЄДРПОУ 32460796) на користь місцевого бюджету м. Енергодар Запорізької області на р/р 34212378700015 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677056, код бюджетної класифікації 16050100, заборгованість перед бюджетом по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у розмірі 170 (ста сімдесяти) гривень.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня проголошення постанови шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.          У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш