Рішення № 95612408, 18.03.2021, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1720/20

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 березня 2021 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді: Берелет В.В.

секретаря: Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Кринички цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що з 21 січня 2015 року по 08 жовтня 2020 року знаходився у трудових відносинах з відповідачем. Під час його знаходження у трудових відносинах та на момент звільнення 08 жовтня 2020 року, з боку відповідача була нарахована, але не виплачена заборгованість по заробітній платі у розмірі 53763,20 грн. 08жовтня 2020 року він був звільнений на підставі п.1 ст.36 КЗпП України згідно наказу №209-к від 08 жовтня 2020 року. У день звільнення відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, а лише надав розрахунковий листок за жовтень 2020 року, що є грубим порушенням ч.1 ст.116КЗпП України. Неодноразові звернення до відповідача щодо надання довідок про заборгованість, копії наказу про звільнення та довідки щодо місячної заробітної плати залишено без задоволення. Тому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у сумі 53763,20 грн, в частині стягнути середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення просить залишити без розгляду.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи сповіщений.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21 січня 2015 року позивач був прийнятий на роботу у ТОВ «СОЛОМА», згідно наказу № 18-К від 21 січня 2015 року. Згідно наказу № 209-К від 08.10.2020 року ОСОБА_1 було звільнено з ТОВ «СОЛОМА» за згодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП, що підтверджується копією трудової (а.с.11). За час роботи у ТОВ «Солома» перед позивачем виникла заборгованість із виплати заробітної плати, так, згідно розрахункового листка за жовтень місяць 2020 року, борг підприємства на кінець місяця складає 253763,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст.16ЦК України,кожна особамає правозвернутися досуду зазахистом свогоос Відповідно до ст. 47 КЗпП України - власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статі 116 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до ст.116 КЗпП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації, проводиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 3, 6 ст, 43 Конституції України - Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом

Доказів того, що на час розгляду справи дана заборгованість із заробітної плати перед позивачем погашена, відповідачем суду не надано. Вимоги працівника про стягнення належної йому заробітної плати в судовому порядку відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України не обмежені будь-яким строком, тому суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі в повному обсязі.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» ,установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 ( 100-95-п ) (з наступними змінами і доповненнями).

Згідно з п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обов`язок власника або уповноваженого ним органом, передбачений ст.117 Кодексу законів про працю України, щодо виплати працівнику середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку є саме випадком збереження середньої заробітної плати.

Згідно п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так як на час розгляду спору позивачеві не виплачена заробітна плата, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку з моменту звільнення по час ухвалення рішення суду.

Судом виносилась ухвала про зобов`язання відповідача надати довідку про розмір заборгованості із заробітної плати, але даного доказу суду не надано.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Оскільки позивач відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави в сумі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 280-282 ЦПК України суд,–

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» (Дніпропетровська обл. Верхньодніпровський район) м. Верхівцеве, вул. Нова, буд.50-А, ЄДРПОУ 36933660) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 53763 (п`ятдесят три тисячі сімсот шістдесят три) грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» (Дніпропетровська обл. Верхньодніпровський район) м. Верхівцеве, вул. Нова, буд.50-А, ЄДРПОУ 36933660) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛОМА» (Дніпропетровська обл. Верхньодніпровський район) м. Верхівцеве, вул. Нова, буд.50-А, ЄДРПОУ 36933660) на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.

Вимоги в частині стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення просить залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Суддя: В. В. Берелет

р