Ухвала суду № 95612328, 26.02.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 208/1237/21

№ провадження 2/208/1136/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2021 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «про зняття арешту з нерухомого майна», -

встановив:

В лютому 2021 року до провадження Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшов зазначений позов, за яким позивач - ОСОБА_1 , просить:

-Скасувати постанову Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ 34974176, ВП 25024694 від 20.02.2011 року про арешт нерухомого майна;

-Скасувати постанову Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ 34974176, ВП 28350063 від 31.08.2011 року про арешт нерухомого майна;

-Скасувати постанову Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції, код ЄДРПОУ 34974176, б/н від 11.03.2011 року про арешт нерухомого майна;

-Вилучити інформацію з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна з інформацією про арешт нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 .

Конституційне право на судовий захист від посягань на майно фізичних та юридичних осіб відображено, зокрема, у вимогах до суду про звільнення майна з-під арешту.

Згідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження по даній справі, враховуючи вимоги ст.ст. 175,176,177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне вказану позовну заяву залишити без руху:

У відповідності до частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Всупереч пункту 5 частини 3 статті 175ЦПК України позовна заява не містить виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги в частині звернення до суду в порядку позовного провадження, а не у порядку передбаченому розділом VII ЦПК.

Відповідно до п.2 вказаної Постанови позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з долучених копій документів вбачаються розбіжності у прохальній частині позову та копіях документів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкту № 236289136 від 10 грудня 2020 року право власності визначене за « ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , за частковим співпадінням». В позовній заяві позивач вказує своє прізвище ім`я та по-батькові як « ОСОБА_1 ».

У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.

У спорах про зняття арешту з майна, яке є предметом застави (іпотеки) або придбано за рахунок кредиту, який не погашено, в якості третіх осіб у встановленому законом порядку залучаються заставодержатель (іпотекодержатель) або кредитор.

Отже, якщо арешт накладено в порядку виконання рішення суду державним виконавцем, а не ухвалою судді, і позивачем не ставиться питання про визнання права власності на арештоване майно, а лише вимога про зняття з нього арешту, яке і так належить позивачу на праві власності, то належним відповідачем у даній справі є особа, в інтересах якої накладено арешт на майно.

Однак позивачем ОСОБА_1 в якості відповідача зазначено Заводський відділ державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Дніпропетровській області.

Але з наданих матеріалів позовної заяви не можливо встановити з приводу чого був накладений арешт на нерухоме майно позивача, у якому провадженні, хто був боржником і стягувачем у виконавчому провадженні, чи закінчене виконавче провадження.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Крім того, Європейський Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У справі надання повної, детальної інформації щодо заявлених вимог та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду. Право бути поінформованим про характер і підставу позову потрібно розглядати у світлі права мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Позивачем ОСОБА_1 не зазначено з якого саме майна необхідно зняти арешт, та взагалі не додано жодного документу на підтвердження права власності та майно, підстави його набуття позивачем та документи, що це підтверджують.

Суд роз`яснює, за нормою ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Будь яких клопотань стосовно витребування доказів на підтвердження наявності обтяжень у Бюро технічної інвентаризації - підприємства, комунальної власності, які до 28 грудня 2012 року монопольно здійснювали технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна та до 1 січня 2013 року — державну реєстрацію прав власності на них позивачем ОСОБА_1 не надано.

Також, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, позивачем подані копії без належного засвідчення.

Як зазначає Пленум ВС України у Постанові №2 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у позовній заяві повинні міститися не лише позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину".

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В зв`язку із вищевказаними обставинами, суддя вважає за необхідне надати позивачеві строк для виправлення вищевказаних недоліків, а саме:

-належним та допустим доказом довести, підстави звернення із позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Дніпропетровській області;

-вказати, яке саме право свободи чи інтереси позивача порушено відповідачем;

-надати належні та допустимі докази на підтвердження викладених обставин;

-вказати, з якого саме майна необхідно зняти арешт, та підтвердити право власності на нього;

-усунути розбіжності, щодо прізвище ім`я та по-батькові позивача.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали до встановленої дати, вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) «про зняття арешту з нерухомого майна»- залишити без руху.

Надати позивачу для усунення зазначених недоліків заяви десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачеві, що згідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаться неподаною і повертається позивачеві.

Згідно до ст.353 ЦПК України, ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя : Івченко Т. П.