Ухвала суду № 95612242, 17.03.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2609/20

Провадження № 1кп/201/223/2021

УХВАЛА

17 березня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Мельниченка С.П., суддів Гончаренка В.М. та Ткаченко Н.В. за участі секретаря судового засідання Кірюшина Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12019040650000257 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Синельникове Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Кліпацька Е.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисники Лагунов П.В.

Сисоєв Є.О.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 15 п. п. 1, 5, 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, відносно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу закінчується 25.03.2021 судом поставлено питання про доцільність продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, на що прокурор просив про продовження строку запобіжного заходу в зв`язку з тим, що існують серйозні ризики переховування обвинуваченого від суду та, так як не допитані потерпілі і свідки, існує ризик впливу на них.

Обвинувачений та його захисники заперечували проти продовження строків тримання під вартою посилаючись на те, що прокурором, вкотре, в порушення вимог КПК України не подано письмове клопотання, чим порушено право на захист. В той же час, ризик встановлений судом раніше постійно зменшується, а прокурор не надав доказів того що він не зменшується і взагалі не довів наявність ризиків. Докази очевидно отримані незаконно і обвинувачення не обґрунтоване, в той час як домашній арешт може забезпечити будь-який ризик. Крім того, обвинувачений має міцні соціальні зв`язки, дружина у неоплачуваній відпустці по догляду за дитиною, хоча могла б працювати, в разі перебування обвинуваченого під домашній арештом.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує: вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, які є доволі міцними, так як останній має зареєстроване місце проживання, має сім`ю і малолітніх дітей на утриманні, його стан здоров`я, який погіршився зі слів обвинуваченого. Також суд враховує, що обвинувачений до затримання не працював, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також обставини злочину, описані в обвинувальному акті, які характеризуються прямим умислом, усвідомленням можливих наслідків і високою суспільною небезпечністю, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, яке являється особливо тяжким, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, перебуваючи на свободі, може намагатись уникнути суду, розуміючи можливі наслідки розгляду кримінального провадження щодо нього.

Цей ризик на сьогоднішній день не зменшився і, враховуючи обставини злочину описаного в обвинувальному акті, особу обвинуваченого описану вище, а також інтереси суспільної небезпеки, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід не здатний забезпечити встановлений судом ризик, а тому вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк його тримання під вартою на термін в межах визначених КПК України.

При цьому наявність сім`ї та утриманців, хоча і може знижувати ступінь ризику, однак суспільна небезпека в даному випадку превалює над потребою дитини в догляді, яка до того ж такого догляду і не позбавлена на сьогодні.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Посилання сторони захисту на те, що прокурором не подано письмове клопотання не є перешкодою для вирішення питання про доцільність продовження строків тримання під вартою, так як ст. 331 КПК України не вимагає письмового клопотання при умові постановки питання доцільності продовження строків тримання під вартою судом на обговорення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 15 травня 2021 року.

Ухвала може бути оскаржена в п`ятиденний строк з дня її проголошення шляхом подання скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали суду.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко

Суддя В.М. Гончаренко

Суддя Н.В. Ткаченко