Ухвала суду № 95612170, 17.03.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/1110/21

Провадження № 1-кс/932/1053/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кіпчарський О.М., з участю секретаря судового засідання Кубрак К.В., прокурора Карпенка Р.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Жорніченка Д.В., Валаха О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Чокан Н.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого секретарем приватного виконавця, неодруженого, раніше несудимого,

у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040640002212 від 24.12.2020 року у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, -

в с т а н о в и в :

до слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська звернувся старший слідчий слідчого відділу відділення поліції №7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області Чокан Н.І. із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.

Вказане клопотання погоджено прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Карпенко Р.І.

В обгрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що слідчим відділом Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області розслідується кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040640002212 від 24.12.2020 року.

Слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та групою невстановлених осіб у невстановленому в ході досудового розслідування місці вступили у попередню злочинну змову, спрямовану на незаконне проникнення до будинку АДРЕСА_3 , а також із застосуванням насильства виселення з вказаного будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які фактично мешкали у ньому.

Так, 26.06.2020 року, приблизно о 13 год.58 хв., ОСОБА_1 , діючи за попередньо змовою з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановленими слідством особами, реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконні проникнення та виселення із застосуванням насильства, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, прибули до будинку АДРЕСА_3 .

Фактично проникнути на територію домоволодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та іншим не вдалося у зв`язку з наявністю замку на хвіртці воріт та категоричною забороною ОСОБА_4 .

У зв`язку з цим, приблизно о 15 год.45 хв. ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановленими особами, без дозволу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , подолавши фізичний спротив останнього шляхом відштовхування та не допуску його до хвіртки воріт домоволодіння, за допомогою викликаного фахівця з аварійного відчинення замків, відчинили замок на хвіртці воріт домоволодіння та зайшли на його територію, зачинивши за собою хвіртку, тим самим виключивши можливість ОСОБА_4 , зайти до вказаного домоволодіння. Після цього ОСОБА_3 діючи спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та невстановленими особами за допомогою викликаного фахівця з аварійного відчинення замків, відчинили замки двох вхідних дверей будинку та всупереч волі осіб, що мешкали в ньому, зайшли до нього, де пред`явили ОСОБА_5 , незаконну вимогу негайно виселитися з будинку, погрожуючи фізичним насильством.

У зв`язку з відмовою ОСОБА_5 залишити будинок ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_2 та невстановлених осіб, долаючи фізичний супротив потерпілої, діючи згідно з відведеною їм роллю, застосували до неї фізичне насильство у вигляді викручування та здавлення її рук, штовхання, чим спричинили фізичний біль.

Після цього, 26.06.2020 о 18 год.11 хв. ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_3 , в присутності ОСОБА_2 та невстановлених осіб, діючи згідно з відведеною їм роллю, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне виселення проживаючих в ньому осіб, за відсутності відповідного судового рішення, всупереч волі потерпілих, із застосуванням фізичної сили, утримуючи руки ОСОБА_5 , за спиною, примусово вивели її з будинку. У подальшому, з метою перешкоджання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знову потрапити до будинку, було змінено замки на хвіртці та вхідних дверях.

Слідчий вказує, що внаслідок того, що ОСОБА_2 діючи спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та невстановленими особами, обмежили доступ до будинку АДРЕСА_3 , потерпілий ОСОБА_4 також був позбавлений можливості користуватися ним.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та невстановленими слідством особами, вчинив дії, направлені на незаконні проникнення та виселення потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із будинку АДРЕСА_3 .

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи, а також незаконне виселення особи, вчинене із застосуванням насильства, за попередньою змовою групою осіб.

У клопотанні слідчий вказує, що 24.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.162 КК України.

Слідчий зазначає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також з метою запобігти спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні його доводам, просить таке задовольнити.

Підозрюваний та його захисники проти заявленого клопотання заперечили, вказують, що підозра необґрунтована, ризики позапроцесуальної поведінки прокурором не доведені, ОСОБА_1 не було належним чином вручено повідомлення про підозру, а отже він не набув статусу підозрюваного, просять в задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши доводи прокурора на підтримання заявленого клопотання, думку підозрюваного та його захисників, дослідивши надані сторонами докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до реєстру за № 12020040640002212 від 24.12.2020 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.

Вказане кримінальне провадження виділене з матеріалів кримінального провадження № 12018040640002212, що підтверджується постановою прокурора від 24.12.2020 року, яке попередньо об`єднане з крмінальним провадженням № 12020040640001465 від 26.06.2020 року.

27.01.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.

Таким чином, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні розпочав свій відлік із 27.01.2021 року, на даний час такий не продовжувався, а тому завершується 27.03.2021 року.

24.02.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України.

За положеннями ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

За вимогами ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов`язковою. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

За нормами Глави 11 КПК України, а саме ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Статтею 136 КПК України встановлено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

В судовому засіданні прокурором, в якості підтвердження вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, надано відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 інформовано, що йому зараз буде вручено повідомлення про підозру, останній кудись телефонував, потім вимагав від присутніх надати документи, що підтверджують їх особи, не дочекавшись надання документів, ОСОБА_1 сів у свій автомобіль та поїхав, окрім цього, повідомлення про підозру надсилалось ОСОБА_1 надсилалось засобами поштового зв`язку.

Вказане свідчить та підтверджує той факт, що стороною обвинувачення вжито достатніх заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, а отже останній набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Згідно повідомленої підозри ОСОБА_1 підозрюється у незаконному проникненні до житла особи, а також у незаконному виселенні особи, вчинене із застосуванням насильства, за попередньою змовою групою осіб, за обставин, що викладені вище.

Причетність підозрюваного ОСОБА_1 та обґрунтованість його підозри у вчиненні інкримінованих йому дій підтверджується доказами долученими до матеріалів клопотання, а саме: протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 від 26.06.2020 року, які підтвердили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають в будинку впродовж тривалого часу, протоколами допиту потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 26.06.2020 року, які надали покази щодо обставин свого виселення, копіями паспортів потерпілих, з яких вбачається, що місце їх проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , це також підтверджується довідкою адресно-довідкового підрозділу міграційної служби, а також протоколом перегляду відеозапису від 12.11.2020 року, де зафіксовано події, які мали місце 26.06.2020 року в будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

За положеннями ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За приписами ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_1 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 162 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України, ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя, зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 178 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Згідно ч. 1,4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні прокурором не доведено недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, подія правопорушення мала місце ще 26.06.2020 року, всі докази долучені до клопотання на підтвердження обґрунтованості підозри датовані теж 26.06.2020 року, окрім протоколу огляду відеозапису з місця події, який датований 12.11.2020 року, будь-яких інших дій після 12.11.2020 року, які б впливали на обґрунтованість підозри, органом досудового розслідування не вчинялось, натомість повідомлення про підозру складено та вручено ОСОБА_1 лише 24.02.2021 року, а з клопотанням про застосування запобіжного заходу слідчий звернувся до слідчого судді по спливу фактично тижня з дня повідомлення про підозру – 04.03.2021 року.

В судовому засіданні прокурор не довів того факту, що впродовж часу з 26.06.2020 року по день розгляду даного клопотання, підозрюваний від органів досудового розслідування переховувався, у прокурора відсутня інформація, що за цей час підозрюваний впливав на свідків чи потерпілих, чи допускав будь-яку іншу поза процесуальну поведінку.

Підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий, працевлаштований, має місце постійного проживання, за судовими викликами з`являвся, відтак, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту явно не відповідає ступеню ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного, а запобігти наявним ризикам можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, поклавши на підозрюваного ряд обов`язків, що сприяли б його належній процесуальній поведінці.

Керуючись ст. 2, 7-9, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194-196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції №7 Дніпровського районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області Чокан Н.І.про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- з`являтися за викликом до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та/або праці;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та/або інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд за межі території України;

- не спілкуватись із свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню, без дозволу слідчого, прокурора чи суду.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - до 27 березня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.М. Кіпчарський