Рішення № 95609513, 18.03.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 р. м. Чернівці справа № 600/2858/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду через свого представника з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області в призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи наступні періоди зайнятості: 01.09.1980 р. - 21.07.1983 р., 01.06.1992 р. - 08.11.1992 р., 22.08.1992 р. - 01.09.2004 р., 01.04.2004 р. - 30.06.2004 р., 01.01.2005 р. - 31.01.2005 р., 01.05.2005 р. - 31.05.2005 р., 01.02.2006 р. - 28.02.2006 р., 01.04.2006 р. - 30.04.2006 р., 01.07.2006 р. - 31.07.2006 р., 01.02.2007 р. - 28.02.2007 р., 01.03.2009 р. - 31.05.2009 р., 01.01.2010 р. - 31.03.2010 р., 01.05.2010 р. - 30.09.2010 р., 01.11.2010 р. - 30.11.2010 р., 01.12.2011 р. - 30.09.2012 р., 01.11.2012 р. - 31.07.2013 р., 01.09.2013 р. - 30.09.2013 р.;

- зарахувати до стажу роботи за Списком № 2 наступні періоди зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці: з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р., з 27.04.1984 р. по 28.04.1986 р., з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р., з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р., з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р., з 09.06.1989 р. по 08.11.1992 р., з 01.06.1992 р. по 01.12.2004 р., з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р., з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р., з 01.09.2013 р. по 31.05.2019 р., з 03.06.2019 р. по 10.12.2019 р., з 11.12.2019 р. по 04.03.2020 р., з 12.08.2020 р. по 26.10.2020 р.;

- призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах, починаючи з 26.10.2020 р.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.02.2021 р. 600/1427/20-а, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, оформлену листом від 26.10.2020 р. №2400-0206-8/29373.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи наступні періоди зайнятості, а саме: з 01.09.1980 р. по 20.07.1983 р., з 01.04.2004 р. по 30.06.2004 р., з 01.01.2005 р. по 31.01.2005 р., з 01.05.2005 р. по 31.05.2005 р., з 01.02.2006 р. по 28.02.2006 р., з 01.04.2006 р. по 30.04.2006 р., з 01.07.2006 р. по 31.07.2006 р., з 01.02.2007 р. по 28.02.2007 р., з 01.03.2009 р. по 31.05.2009 р., з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р., з 01.05.2010 р. по 30.09.2010 р., з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р., з 01.12.2011 р. по 30.09.2012 р., з 01.11.2012 р. по 31.07.2013 р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 професій та робіт, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення наступні періоди зайнятості на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, а саме: з 01.09.1980 р. - 20.07.1983 р., з 25.07.1983 р. по 16.04.1984 р., з 27.04.1984 р. по 28.04.1986 р., з 29.07.1986 р. по 01.10.1986 р., з 14.10.1986 р. по 16.12.1987 р., з 28.12.1987 р. по 01.06.1989 р., з 09.06.1989 р. по 31.05.1992 р., з 22.08.1992 р. по 01.12.2004 р., з 06.12.2004 р. по 30.12.2010 р., з 01.07.2011 р. по 12.08.2013 р., з 01.09.2013 р. по 31.05.2019 р., з 03.06.2019 р. по 10.12.2019 р., з 11.12.2019 р. по 04.03.2020 р., з 12.08.2020 р. по 12.10.2020 р.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 12.10.2020 р.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області судові витрати (судовий збір) в сумі 840,80 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Представником позивача подано заяву, в якій просить постановити додаткове рішення, яким стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 10000,00 грн судових витрат понесених на правничу допомогу.

Відповідачем подано заяву - клопотання про зменшення судових витрат, в якій просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, посилаючись на необґрунтованість поданої представником позивача заяви про ухвалення додаткового рішення. оскільки, витрати є неспірозмірними.

За приписами ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи приписи ст. 252 КАС України, суд розглядає клопотання про ухвалення додаткового рішення в тому самому порядку, що й судове рішення, зокрема, у порядку письмового провадження.

Перевіривши доводи заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 6 та 7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З аналізу наведених правових норм, суд приходить до висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 р. у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 р. у справі № 814/698/16 та від 18.10.2018 р. у справі №813/4989/17.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 01.11.2020 р.; додаток № 1 від 02.11.2020 р. до договору про надання правової допомоги від 01.11.2020 р.; акт виконаних робіт № 1 від 17.02.2021 р.; квитанцію б/н від 17.02.2021 р.

Згідно додатку № 1 від 02.11.2020 р. до договору про надання правової допомоги від 01.11.2020 р., у зв`язку із розглядом справи № 824/2858/20-а за послуги передбачені п. 1, 2 договору клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 1000,00 грн за кожну годину витраченого адвокатом часу для виконання послуг відповідно до Договору протягом 10 днів з дати підписання акта виконаних робіт.

Згідно акту виконаних робіт б/н від 17.02.2021 р., позивачем понесено наступні витрати: ознайомлення із матеріалами справи, збір інформації, необхідної для написання відзиву - витрачено 3 год.; зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції - 2 год.; підготовка та подання позовної заяви до суду, формування додатків до суду - витрачено 5 год. Всього, згідно акту сума наданих послуг складає 10000,00 грн.

Відповідно до змісту заяви про судові витрати, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати понесені на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

До матеріалів справи представником позивача долучено також квитанцію від 17.02.2021 р. за надання професійної правничої допомоги на суму 10000,00 грн.

Суд частково погоджується із заявою представника позивача про стягнення судових витрат, виходячи з наступного.

Як видно із матеріалів справи, відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України, дана справа є незначної складності, розглядалася без участі сторін у порядку письмового провадження.

Суд вважає, що у даному випадку витрати на надання правничої допомоги необхідно обраховувати, виходячи із реальної участі представника позивача в підготовці справи.

Як вказує представник позивача у акті виконаних робіт, у зв`язку із розглядом справи ним на зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиції витрачено 2 год. (з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи).

Суд погоджується з понесеними по справі витратами та затратою часу в 2 год., у зв`язку з проведенням зустрічей, консультацій клієнта, узгодження правової позиції на суму 2000,00 грн (з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи).

Стосовно підготовки та подання позовної заяви до суду, формування додатків до суду суд зазначає наступне.

Так, у акті виконаних робіт представником позивача заначено, що ним для підготовки та подання позовної заяви до суду, формування додатків до суду витрачено 5 год., з розрахунку 1000,00 грн за одну годину роботи. Всього, 5000,00 грн.

Суд виходить із того, що достатньо для підготовки та подання позовної заяви до суду - 4 год. Відтак розумними та співмірними є витрати, відповідно, в розмірі 4000,00 грн (1000,00 грн Х 4), виходячи із договірної ціни з розрахунку 10000 грн за одну годину роботи

Суд зауважує, що формування додатків до суду, не відносяться до правничої допомоги.

Стосовно ознайомлення із матеріалами справи, збір інформації, необхідної для написання відзиву, суд зазначає, що вказані витрати у розмірі 3000,00 грн безпідставно включено, оскільки відзив представник позивача до суду не подавав, а в матеріалах справи відсутні докази написання відзиву представником позивача.

Крім того, з матеріалів справи видно, що представник позивача після відкриття провадження у справі не знайомився з матеріалами даної справи.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що представником позивача у зв`язку із розглядом даної справи фактично витрачено на професійну правничу допомогу 6 годин.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини по справі, на переконання суду, в ході розгляду заяви про розподіл судових витрат, позивачем обґрунтовано витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн (6 год. х 1000,00 грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Враховуючи рішення суду про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що заява про стягнення судових витрат підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень на користь позивача судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Відтак, стягненню на користь позивача підлягають судові витрати (витрати на професійну правничу допомогу) у розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Враховуючи предмет спору, суд приходить до переконання, що представник позивача довів частково обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу та його пропорційність відповідно до предмету спору.

Оскільки позивачем не дотримано вимоги ст. ст. 134, 139 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Беручи до уваги складність справи, виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих послуг та виконаних робіт, предмет спору та категорію (складність) справи, суд стягує на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 132, 134, 241-246, 252 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Заяву представника заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання рішення протиправним та зобов`язати вчинити певні дії, – задовольнити частково.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

3. В іншій частині заяви представника позивача - відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України додаткове рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя В.К. Левицький