Рішення № 95609456, 18.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року справа № 580/238/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

21.01.2021 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дій щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу;

зобов`язання відповідача прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу позивача в сумі 472489,62грн.

Додатково просила судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що з моменту вступу постанов Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 у справі №823/3762/14 та від 22.04.2016 у справі №823/3761/14 пройшов термін більше 3-х років. Відповідач в порушення норм податкового законодавства відмовив у списанні безнадійного податкового боргу.

Ухвалою суду від 22.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також встановлено відповідачу строк, тривалістю п`ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву.

08.02.2021 відповідач подав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Зазначив, що повернення виконавчого листа стягувачу у зв`язку з відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, не є підставою для визнання боргу безнадійним. Додатково зазначив, що позивач не визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою чи померлою. Тому вказані норми закону не застосовані відповідачем.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх викликом суду не надходили, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу за наявними письмовими доказами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до даних ЄДРПОУ позивач (РНОКПП НОМЕР_1 ) 23.08.2019 припинила свою підприємницьку діяльність.

Із даних автоматизованої системи «Діловодоство» суд установив, що на розгляді Черкаського окружного адміністративного суду перебували адміністративні справи №823/3762/14 та №823/3761/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Зокрема, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 адміністративний позов задоволено частково. Присуджено стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг у сумі 140414 (сто сорок тисяч чотириста чотирнадцять)грн. 35коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 332075 (триста тридцять дві тисячі сімдесят п`ять) грн. 27коп.

На підставі вказаних судових рішень Черкаський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи № 823/3761/14 та № 823/3762/14, на підставі яких відкрито виконавчі провадження №60331737 та №60331548 відповідно.

29.10.2020 головний державний виконавець Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Петренко С.В.виніс постанови про повернення вказаних вище виконавчих документів стягувачу у зв`язку із тим, що транспортні засоби позивача (боржника), розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Із даних автоматизованої системи виконавчого провадження суд установив, що виконавчі провадження №60331737 та №60331548 у статусі завершених.

Позивач 03.11.2020 та 08.12.2020 звернулася письмовими заявами до відповідача, в яких просила списати з неї податковий борг в сумі 472489,62грн., як безнадійний, про що прийняти відповідне рішення.

Відповідач листом від 05.01.2021 №64/6/23-00-13-0219 повідомив, що станом на 05.01.2021 за позивачем рахується заборгованість:

з ПДВ в сумі 332075,31грн;

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 183622,31грн.;

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів фізичної особи у вигляді заробітної плати, в сумі 510,00грн.;

із земельного податку з фізичних осіб в сумі 160,75грн.;

з єдиного внеску, що нараховується роботодавцем на суми заробітної плати, в сумі 9364,28грн.;

з єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців в сумі 29416,87грн.

Вказав, що вказані вище судові рішення підлягають обов`язковому виконанню. Тому податковий борг не підлягає списанню, як безнадійний.

Не погоджуючись зі вказаним позивач звернулася в суд.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За вимогами підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання визнається податковим боргом.

Пунктом 54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 ПК України).

Підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

На підставі п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення може звернутися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. При цьому, за рішенням суду він стягується державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з п.102.1. ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.

Відповідно до підп.102.3.1.-102.3.5. п.102.3. ст.102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого:

платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні;

контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків;

контролюючим органом зупинено, продовжено, перенесено строки проведення перевірки у порядку, передбаченому статтями 44, 82 та 85 цього Кодексу або Митним кодексом України;

контролюючий орган не може провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у зв`язку із:

складанням акта про неможливість проведення перевірки (крім випадку визнання незаконними дій із складання такого акта);

недопущенням платником податків посадових осіб контролюючого органу до перевірки при дотриманні умов контролюючим органом:

а) визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 81 цього Кодексу;

б) визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, передбачених статтею 349 Митного кодексу України;

оскарженням платником податків у судовому порядку рішення контролюючого органу про проведення перевірки (крім випадків визнання протиправним та/або скасування такого рішення);

здійснюється адміністративне або судове оскарження платником податків рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання.

Згідно з п.102.4. ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Суд врахував наявність вказаних вище судових рішень щодо стягнення з позивача податкового боргу, які набрали законної сили, та відсутність доказів оплати присудженого податкового боргу позивача.

Відповідно до п.101.1. ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з підп.101.2.1. - 101.2.6. п.101.2. ст.101 ПК України під терміном "безнадійний" розуміється:

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Наявності вказаних у законі фактів для визнання безнадійною заборгованості позивача в сумі 472489,62грн у заявлених спірних правовідносинах не підтверджено.

Відповідно до п.101.3. ст.101 ПК України у разі якщо фізична особа, яка у судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з`являється або якщо фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку з дотриманням строків позовної давності починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.

Судові рішення з приводу дєздатності позивача не ухвалювалися.

Згідно з п.101.4. ст.101 ПК України органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.101.5. ст.101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм списання безнадійного податкового боргу врегульовано Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом від 10.10.2013 №577 Міністерства доходів і зборів України (далі – Порядок №577).

Відповідно до п.1.2. розділу І Порядку №577 визначено, що його дія поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов`язок сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Норми цього Порядку не поширюються на податковий борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством.

Згідно з п.2.1. розділу ІІ Порядку №577 під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти:

1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

2) податковий борг фізичної особи, яка:

визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу;

4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується:

Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п`ять календарних років;

рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;

висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;

5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків - на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до п.2.2. розділу ІІ Порядку №577 якщо фізична особа, яка в судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з`являється або якщо фізичну особу, яка перебувала в розшуку понад 720 днів, розшукано, то списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню в загальному порядку з дотриманням строків давності, починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.

Згідно з п.3.1. розділу ІІІ Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Відповідно до п.3.2. розділу ІІІ Порядку №577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається:

у випадках, визначених у підпункті 1 та абзаці другому підпункту 2 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата набрання чинності відповідним рішенням суду;

у випадку, визначеному в абзаці третьому підпункту 2 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата підписання акта опису спадкового майна;

у випадку, визначеному в абзаці четвертому підпункту 2 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата, визначена в даних відповідних органів;

у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів;

у випадку, визначеному в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - день, що настає за граничним терміном погашення грошових зобов`язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт непереборної сили;

у випадку, визначеному в підпункті 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата припинення, зазначена у відповідному повідомленні державного реєстратора.

Докази наявності в заявлених правовідносинах вказаних вище обставин відсутні. Тому доводи позивача про те, що вказане вище заборгованість є безнадійною, не обгрунтовані.

Згідно з п. 3.3. розділу ІІІ Порядку №577 списанню підлягає також розстрочений (відстрочений) податковий борг (у тому числі нараховані на такий податковий борг проценти), який визнано безнадійним відповідно до Кодексу.

Рішення про списання розстроченого (відстроченого) податкового боргу, який визнано безнадійним у повному обсязі, є підставою для прийняття рішення про скасування розстрочення (відстрочення) та дострокового розірвання договору, укладеного з таким платником податків.

Якщо списанню підлягає лише частина визнаного безнадійним розстроченого (відстроченого) податкового боргу, то відповідні зміни вносяться в установленому законодавством порядку до договору про розстрочення (відстрочення).

Відповідно до п.3.4. розділу ІІІ Порядку №577 списанню підлягає податковий борг із фіксованого сільськогосподарського податку, плати за землю за період з дня настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) і до закінчення термінів його сплати за календарний рік, у якому такі обставини виникли.

В аналогічному порядку здійснюється списання безнадійного податкового боргу з єдиного податку - до закінчення термінів його сплати за відповідний звітний квартал.

Згідно з п.4.1. розділу ІV Порядку №577 у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

Відповідно до п.4.2. розділу ІV Порядку №577 за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №577 встановлено, що в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Згідно з п.4.4. розділу ІV Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Відповідно до п.4.5. розділу ІV Порядку №577 рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Для вирішення судового спору суд врахував ст.129 Конституції України та ч.1 ст.370 КАС України, якими визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Завершальною стадію судового провадження являється виконання судового рішення як гарантія захисту порушених прав та інтересів осіб, які звернулись до суду за їх відновленням.

Відтак, рішення суду, які набрали законної сили, підлягають обов`язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Позивач, як особа, якій належить виконати вказані вище судові рішення, повинна здійснити дії, встановлені Законом і рішенням суду, а постанова органу виконавчої служби з приводу повернення виконавчого документа з підстав відсутності майна боржника не має правового значення для заявлених спірних правовідносин.

Отже, відмовляючи позивачу у списанні заборгованості, як безнадійної, відповідач діяв з повним дотриманням меж, порядку та способу дій, визначенних законом, та не допустив порушення заявлених прав позивача.

Тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 43142920) про:

визнання протиправними дій щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу;

зобов`язання прийняти рішення щодо списання безнадійного податкового боргу позивача в сумі 472 489,62грн.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Рішення складене у повному обсязі та підписане 18.03.2021.