Постанова № 9560918, 03.03.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2010 року о 14-10 годині Справа № 2а-6779/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі колегії: головуючого - судді Матяш О.В.,

суддів: Артоуз О.О.,Садового І.В.,

при секретарі Полтавці Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом СДПІ по роботі з великими платниками податків

у м. Запоріжжі

до ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить стягнути з ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» в доход держави все отримане за договором №08-08-04 від 28.07.2004 у сумі вартості отриманого за договором - 2462679,44 гривень та з ТОВ «Енергохолдинг» у сумі виконаного зобовязання за цим же договором - 2462679,44 гривень.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив в уточненому позові, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2009 по справі № 9/16/08-АП справу за їх позовом направлено на новий розгляд в частині відмови в задоволенні позову про стягнення в доход держави з ТОВ «Енергохолдинг» та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» всього отриманого за договором в сумі виконаного зобовязання - 2462679,44 гривень. В іншій частині судові рішення щодо закриття провадження у справі про визнання недійсним договору від 28.07.2004 між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» й ТОВ «Енергохолдинг» про постачання природного газу залишені без змін у звязку із нікчемністю правочину.

При цьому позивач зазначив, що в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» були виявлені підстави незаконності правочинів (угод), на підставі яких сформовано податковий кредит та валові витрати підприємства, а саме договору постачання природного газу №08-08-04 від 28.07.2004 між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» та ТОВ «Енергохолдинг».

На виконання умов вказаного договору ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» отримав від ТОВ «Енергохолдинг» природний газ на загальну суму 2462679,44 гривень, в тому числі 410446,57 гривень ПДВ, що підтверджується актами прийому-передачі.

ДПА у Запорізькій області направило до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області по справі №2а-22/2007 від 17.04.2007, згідно якого визнано недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», що розташований в м. Камені-Каширському по вулиці Волі, 2а, а саме: статут у звязку із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників з дати державної реєстрації, тобто з 25.09.2003; запис про проведення державної реєстрації товариства через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможливо усунути, запис тієї ж дати його державної реєстрації; реєстрацію даного товариства платником податку на додану вартість, свідоцтво №02385599 з дати його реєстрації, тобто з 29.09.2003; реєстрацію товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі - 26.09.2003. Крім того, припинено юридичну особу товариство «Енергохолдинг», що в місті Камені-Каширському по вулиці Волі,2а.

На підставі даного судового рішення Камінь-Каширською МДПІ Волинської області складено акт №3 від 12.06.2007 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - ТОВ «Енергохолдинг» - з 29.03.2003.

На підставі зазначеного договору ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» в податковому обліку було відображено витрати, понесені у звязку із придбанням природного газу у ТОВ «Енергохолдинг», в сумі 2052232,87 гривень. При цьому умовні втрати бюджету з податку на прибуток складають 513058 гривень.

Крім того, до складу податкового кредиту ВАТ «Запоріжабразив» включено суму податку на додану вартість, сплаченого у звязку із придбанням природного газу у ТОВ «Енергохолдинг», в розмірі 410447 гривень.

Позивач також зазначає, що господарським судом Запорізької області (постанова від 14.02.2008) та Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом (ухвала від 15.01.2009) встановлено договір №08-08-04 від 28.07.2004 нікчемним, оскільки його уклали з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того, позивач вважає, що спірний договір укладений юридичною особою, яка була зареєстрована противоправним шляхом, про що свідчить постанова Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 по справі №2а-22/2007, а також цей договір не підписувався правомочною особою ТОВ «Енергохолдинг», що підтверджується свідченням його засновника та директора, які відображені в вищезазначеній постанові суду.

Відповідно до ст.208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням.

На підставі вищевикладеного представник позивача просить позов задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, зокрема, зазначили, що факт визнання в судовому порядку недійсними установчих документів, державної реєстрації та свідоцтва платника ПДВ з моменту реєстрації ТОВ «Енергохолдинг» не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації цього товариства та до моменту виключення його з державного реєстру.

Предметом розгляду у справі Камінь-Каширського районного суду є відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність умислу при укладенні договору №08-08-04 при здійсненні ними підприємницької діяльності.

Тому наявність умислу підприємства на укладання угоди, яка завідома суперечить інтересам держави і суспільства, не може бути підтверджена рішенням районного суду про визнання недійсними установчих документів.

До того ж постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2008 було скасовано вищезазначену постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 й винесено нову постанову, якою установчі документи ТОВ «Енергохолдинг» визнано недійсними з дати набрання постановою суду законної сили, а також припинено юридичну особу ТОВ «Енергохолдинг».

Посилання позивача на встановлений судами по справі №9/16/08 факт нікчемності договору є безпідставним, враховуючи мотивування Вищого адміністративного суду України щодо скасування рішень.

Безпідставними та не обґрунтованими є також посилання позивача на ті обставини, що визнання недійсними установчих документів ТОВ «Епергохолдинг» автоматично призводить до того, що: ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» та ТОВ «Енергохолдииг» на час укладання договору, станом на 2004 рік, були «фіктивними» контрагентами; всі юридично значимі дії, у тому числі і договір №08-08-04 від 28.07.2004, були фіктивними; валові витрати ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» здійснені незаконно.

У звязку з цим представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.07.2004 між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» й ТОВ «Енергохолдинг» було укладено договір № 08-08-04 про постачання природного газу. залишені без змін у звязку із нікчемністю правочину.

Постановою господарського суду Запорізької області від 14.02.2008 по справі № 9/16/08 за цим позовом (тобто саме по цій справі, яка розглядається) провадження в частині визнання договору недійсним було закрито, а в іншій частині позову - стягнення коштів - відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009 вказана постанова залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України зазначені постанова та ухвала скасовані в частині відмови в задоволенні позову про стягнення в доход держави з ТОВ «Енергохолдинг» та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» всього отриманого за договором в сумі виконаного зобовязання - 2462679,44 гривень, з направленням справи на новий розгляд.

В уточненому позові позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення трьома підставами:

1). існуванням постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 по справі 2а-22/2007, якою визнані недійсними установчі документи ТОВ "Енергохолдинг": статут (у звязку із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників) - з дати державної реєстрації, тобто з 25.09.2003; запис про проведення державної реєстрації товариства (через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можливо усунути) -з 25.09.2003; реєстрація даного товариства платником податку на додану вартість (свідоцтво №02385599) - з дати його реєстрації, тобто з 29.09.2003; реєстрація товариства як платника податків - з дати його реєстрації в податковому органі - з 26.09.2003;

2). встановленням постановою господарського суду Запорізької області від 14.02.2008 та ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2009 по справі № 9/16/08 (тобто саме по цій самій справі) факту нікчемності договору № 08-08-04 від 28.07.2004;

3).фактом скасування вищезазначених рішень першої та другої інстанцій Вищим адміністративним судом України - ухвала від 24.11.2009 - та поверненням справи на новий розгляд.

Але з цим суд погодитись не може, виходячи з того, що:

1). існує постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2008, якою скасовано вищезазначену постанову Камінь-Каширського районного суду й визнано недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг» з дати набрання постановою суду законної сили, а також припинено юридичну особу ТОВ «Енергохолдинг», на підставі чого це товариство 10.12.2009 вилучене з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у звязку із припиненням даної юридичної особи (ліквідацією за рішенням суду), згідно даних Головного управління статистики у Волинській області ( лист №10-07/03 від 27.01.2010).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, у разі ліквідації підприємства, що було стороною у справі.

Тому суд приходить до висновку, що необхідно закрити провадження у справі в частині стягнення коштів з ТОВ «Енергохолдинг»;

2). В ухвалі ВАСУ від 24.11.2009 (стор.З) зазначено, що «висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення». «Судами зазначено про нікчемність договору № 08-08-04 від 28.07.2004 у зв'язку з встановленням фактів його виконання обома сторонами, визнання недійсними постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 по справі 2а-22/2007 установчих документів ТОВ "Енергохолдинг", запису про проведення державної реєстрації, реєстрації платником податку на додану вартість. Проте такий висновок є передчасним».

Таким чином, посилання позивача на встановлений судами по справі № 9/16/08 факт нікчемності договору є безпідставним, враховуючи мотивування ВАСУ щодо скасування рішень цих судів.

Статтею 207 ГК України передбачено, що необхідною умовою для визнання угоди недійсною внаслідок її укладання з метою завідомо суперечливою інтересам держави і суспільства або її укладання учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності) та відповідного висновку суду стосовно нікчемності правочину є з'ясування, у чому конкретно полягала така мета та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

З вищенаведеного можна зробити висновок про те, що рішення судів першої та другої інстанцій по справі № 9/16/08 були частково скасовані не тому, що судами не стягнуто в доход держави кошти, а зовсім з іншої причини - не обґрунтування позивачем підстав визнання договору нікчемним, що є не припустимим.

В уточненому позові не наведені обставини та докази на підтвердження того, що, укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Зазначених обставин та доказів не було надано позивачем і у судовому засіданні під час розгляду справи. Позивачем також не доведений факт наявності умислу на укладання такої угоди.

Наявність умислу при укладенні угоди не може бути підтверджено лише рішенням Камінь-Каширського районного суду про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи та свідоцтва платника ПДВ однієї із сторін договору, оскільки предметом дослідження в такій справі є відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність умислу при укладенні угоди при здійсненні ним підприємницької діяльності.

Сам факт визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів підприємства, його державної реєстрації та свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі в разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Надані у судових засіданнях докази свідчать про те, що ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» було сплачено всі необхідні подати і збори за період 2004 -2005 роки.

Будь-яких доказів про несплату податків товариством «Енергохолдинг» у адміністративному позові не наведено, тому суд вважає, що підприємством були сплачені всі податки та збори.

Таким чином, відповідачами по справі у повному обсязі виконані вимоги ст.67 Конституції України про те, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі в 2005 році здійснювала позапланові документальні перевірки з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету ПДВ за період з серпня 2004 року по січень 2005 року, і жодних зауважень як до податкових накладних, виданих ТОВ «Енергохолдинг», так і порядку їх включення до податкового кредиту не виникало.

Відповідачем надано суду усі необхідні документи, які свідчать про відсутність умислу та наміру у комбінату укладати угоду з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства , а саме:

- акт перевірки СДПІ №33/26-20/00222226 від 12.11.2004 з питань правильності задекларованого відємного значення ПДВ за серпень 2004 року (а.с. 105-112 том №1);

- довідка №43/26-20/00222226 від 17.12.2004 про результати позапланової документальної перевірки з питання правильності задекларованого відємного значення ПДВ за вересень 2004 року (а.с. 113-118 том №1);

- довідка №19/32-02/00222226 від 14.01.2005 про результати позапланової документальної перевірки з питання правильності задекларованого відємного значення ПДВ за листопад 2004 року (а.с. 119-124 том №1);

- довідка №30/32-02/00222226 від 24.01.2005 про результати позапланової документальної перевірки з питання правильності задекларованого відємного значення ПДВ за грудень 2004 року (а.с. 125-130 том №1);

- довідка №97/13-312/00222226 від 23.03.2005 про результати позапланової документальної перевірки з питання правильності задекларованого відємного значення ПДВ за січень 2005 року (а.с. 131-138 том №1);

- двосторонні акти прийому-передачі природного газу від 31.08.2004, 30.09.2004, 31.10.2004, 30.11.2004, 31.12.2004;

- платіжні доручення на оплату за отриманий газ №3816 від 05.08.2004, №4149 від 20.08.2004, №4356 від 03.09.2004, №4357 від 03.09.2004, №4777 від 23.09.2004, №4823 від 05.10.2004, №4822 від 05.10.2004, №5214 від 21.10.2004, №5331 від 27.10.2004, №5541 від 04.11.2004, №5542 від 04.11.2004, №5973 від 26.11.2004, №6036 від 30.11.2004, №107 від 30.11.2004, №6137 від 14.12.2004, №233 від 19.01.2005;

- податкові накладні за №№ 242, 275, 329, 374, 390 та додатки.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 закону України «Про податок на додану вартість», право нарахування податку та складання податкових накладних надане виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату укладання спірного договору та виписки податкових накладних контрагент ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» - ТОВ «Енергохолдинг» - перебував на податковому обліку як платник податку на додану вартість та мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

Судом встановлено, що у позивача не було підстав для не включення до податкового кредиту сум ПДВ, підтверджених податковими накладними, виписками.

Посилання позивача на постанову Пленуму Верховного суду України №3 від 28.04.1978 та роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999 щодо визнання угоди недійсною, відповідно до ст.49 ЦК України, є безпідставним.

Згідно до п.п.1,2 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01.01.2004, цивільний кодекс УРСР від 18.07.1963 втратив чинність.

Цивільний кодекс, який набрав чинності, не містить таких публічно-правових наслідків укладання недійсної угоди, які були встановлені ст. 49 ЦК УРСР.

Цим кодексом скасована відповідальність (правові наслідки) у вигляді публічно-правової санкції - стягнення в доход держави одержаного однією чи обома сторонами за угодою за укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства. Наслідком укладення угоди, яка порушує публічний порядок (ст.228 ЦК), не є адміністративно-правова конфіскація.

Згідно ч.2 ст.5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Суд вважає, що неможливо застосувати при вирішенні спору публічно-правових санкцій, встановлених законом, чинним на момент укладення угоди між ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» та ТОВ «Енергохолдинг», але відсутніх у діючому Цивільному кодексі.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивачем - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі - не доведено, що спірний договір є нікчемним, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.17, 158-162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

відмовити СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі у задоволенні позову до ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» про стягнення коштів.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова виготовлена у повному обсязі 19.03.2010.

Головуючий - суддя О.В. Матяш

Судді: О.О. Артоуз

І.В. Садовий