Рішення № 95608814, 17.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 березня 2021 року № 520/17442/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ43143704) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7780-57, від 06.11.2020 р. Головного Управління ДПС у Харківській області про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 8925,77 грн., яка виникла станом на 31.10.2020 р.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області привести дані податкового обліку у відповідність та скасувати записи про нарахуваннями зобов`язання із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування:

- від 19.04.2018, 17Є, нараховано ЄВ ФОП, в т.ч. з незалежною професійною діяльністю Нарахування єдиного внеску N 10165777/еvвід 19.04.2018., 1638,12 грн.;

- від 19.07.2018, 17Є, ОСОБА_2 , в т.ч. з незалежною професійною діяльністю Нарахування єдиного внеску N 10187694/еvвід 19.07.2018., 2 457,18 грн.;

- від 19.10.2018, 17Є, ОСОБА_2 , в т.ч. з незалежною професійною діяльністю Нарахування єдиного внеску N 10210622/еvвід 19.10.2018., 2 457,18 грн.;

- від 21.01.2019, 17Є, ОСОБА_2 , в т.ч. з незалежною професійною діяльністю Нарахування єдиного внеску N 1464767/еvвід 21.01.2019., 2 457,18 грн.;

- стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКГІП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1681,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704).

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначив, що 25.11.2020 р. отримав поштою від Головного Управління ДФС у Харківській області Вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7780-57 від 06.11.2020 р. з єдиного внеску в сумі 8925,77 грн., яка виникла станом на 31.10.2020 року. Позивач вважає вказану вимогу протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів. При цьому вказав що він є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування, види господарської діяльності - діяльність у сфері права та має свідоцтво про право на здійснення діяльності адвокатською діяльністю. Вважає, що оскільки зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (далі - Закон № 755-IV), до нього не можуть застосовуватись положення частини 3 статті 5 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI). З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, який провадить незалежну професійну діяльність, співпадають, то він не має обов`язку сплачувати єдиний соціальний внесок за кожним з видів такої діяльності подвійно, що суперечить принципам законодавства у сфері державного соціального страхування.

Представник відповідача подано відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначив, що при винесенні оскаржуваної вимоги податковий орган діяв у відповідності до вимог Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI зі змінами та доповненнями, згідно з Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016№ 441 (далі - Порядок).

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, код НОМЕР_1 , взятий на облік платника податків 29.06.2006, (виписка з ЄДР), перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Харківській області. Київське управління, Київська ДПІ (Московський район м. Харкова). Використовує спрощену систему оподаткування та є платником єдиного податку. Також, на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 13.08.2008 №34 має право на заняття адвокатською діяльністю, Свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 1570 від 01.07.2013р.

Позивач, як фізична особа-підприємець, відповідно до п.4 частини першої статті 4 Закону України № 2464, є платником єдиного соціального внеску та йому присвоєно реєстраційний номер платника єдиного внеску № И15599. Позивач самостійно нараховує та сплачує єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, про що свідчать платіжні доручення на сплату єдиного внеску за період з 1-го кварталу 2017 року по 1-й квартал 2019 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року у справі № 520/4147/19, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області визнано протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7780-57, від 21.02.2019 р. Головного Управління ДФС у Харківській області про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 8925,77грн., яка виникла станом на 31.01.2019р.

Визнано протиправним та скасувати Рішення №0034125706 Головного Управління ДФС у Харківській області від 28.03.2019 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування).

Згідно даних ІТС “Податковий блок” в обліковій картці платника єдиного внеску ОСОБА_1 , в автоматичному режиму проведені нарахування по єдиному внеску за період 09.02.2018 – 19.10.2020 та є заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 8 925,77 грн. Як вбачається згідно даних ІТС “Податковий блок” в обліковій картці платника єдиного внеску ОСОБА_1 борг в сумі 8925,77 грн. виник за період з 09.02.2018 по 21.01.2019 року, в подальшому суми нараховані та сплачені співпадають. Отже період за який нараховано заборгованість, вже розглядався судом в іншій адміністративній справі.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України , обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дослідивши надані матеріали, суд вказує, що порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” №2464-УІ , згідно з ч. 2, 3 ст. 9 якого, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” №2464-УІ встановлено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового Кодексу України, взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Разом з тим, згідно з п. 65.2 ст. 65 ПК України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Єдиного Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому відповідно до п.п. 65.4.4 п. 65.4 ст. 65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Тобто, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа (якою, в тому числі, є і фізична особа-підприємець).

Так само, не передбачена можливість податкового обліку без державної реєстрації підприємницької діяльності самозайнятої особи, що здійснюється виключно за волевиявленням (заявою) такої особи, шляхом внесення до Єдиного Державного реєстру відповідних записів.

При цьому, ніяких належних доказів державної реєстрації Позивача як особи, що здійснює незалежну професійну діяльність, до 08.05.2019 року (дати подання особисто Позивачем відповідної заяви) Відповідачем суду та стороні позивача не надано.

Внесення ГУ ДФС в Харківській області даних до інтегрованої картки платника не є тотожним державній реєстрації такого платника за його заявою та внесенню даних до Єдиного Державного реєстру.

Також слід зазначити, що 08.05.2019 року за відповідною заявою Позивач зареєстрований та взятий на облік саме як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що було б неможливо при існуванні попередньої, автоматичної його реєстрації (без подання заяви реєстратору).

Закон не покладає обов`язку сплати єдиного внеску особою, що є фізичною особою-підприємцем та одночасно впроваджує індивідуальну професійну діяльність, за кожен вид діяльності окремо, а посилання Відповідача щодо існування такого обов`язку не відповідають положенням чинного законодавства.

Так, Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” №2464-VІ не врегульовано відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному здійсненні підприємницької діяльності в якості фізичної особи-підприємця та перебуванні фізичної особи на обліку як самозайнятої особи, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1. статті 14 ПКУ самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

В свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником у межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.

Вказана позиція підтверджена рішенням Верховного Суду України від 02.09.2019 року про зразковій справі № 520/3939/19.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управлінні ДПС у Харківській області привести у відповідність облікові дані інформаційної системи органу доходів і зборів платника податків, суд зазначає наступне.

У Порядку ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року №422 зазначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДПС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДПС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДПС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДПС (крім платежів, які контролюються органами ДПС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки “платник відсутній в реєстрі”; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом “Платежі до з`ясування”; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 422 встановлено, що розбіжності не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДПС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом “Платежі до з`ясування”. Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом “Платежі до з`ясування” здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа №825/999/17) та від 26 лютого 2019 року (справа №805/4374/15-а).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат провести відповідно до положення ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-7780-57, від 06.11.2020 р. Головного Управління ДПС у Харківській області про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 8925,77 грн., яка виникла станом на 31.10.2020 р.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 ( вісімсот вісімдесят) грн.80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.