Рішення № 95608179, 01.03.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7703/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Клочка К.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

22 грудня 2020 року ОСОБА_1 (надалі – позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі – відповідач, або ГУДПС у Полтавській області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 6 грудня 2019 року №Ф-196562-54-У на суму 2997,86 грн, з яких: 169,07 грн – штрафи, 2828,79 грн – пеня.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 4 серпня 2014 року проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 . Крім того, позивач у період 2013 та 2014 роки, окрім здійснення підприємницької діяльності працював у ТОВ "Хорол-Аква" найманим працівником і сплачував ЄСВ. Фактично відповідач намагається стягнути борг повторно.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

14 січня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи на правомірність оскаржуваної вимоги та зазначив, що у зв`язку із несвоєчасною сплатою ЄСВ контролюючим органом винесено рішення про накладення на позивача штрафу та нарахування пені, при цьому, у зв`язку із несплатою у повному обсязі таких зобов`язань відповідачем сформовано оскаржувану вимогу.

26 січня 20214 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якому позивач наполягає на відсутності заборгованості та повній сплаті усіх зобов`язань.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, судом встановлено наступні обставини.

15 травня 2013 року проведено державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 , про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань здійснено запис 258000000000003023, місцезнаходження фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_1 .

4 серпня 2014 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань здійснено запис 25800060002003023.

На підставі заяви від 6 червня 2013 року ОСОБА_1 перебував на спрощеній системі оподаткування.

6 грудня 2019 року ГУ ДПС у Полтавській області складено вимогу про сплату боргу (недоїдки) з єдиного внеску №Ф-196562-54-У на суму 2997,86 грн, з яких: 169,07 грн – штрафи, 2828,79 грн – пеня.

9 грудня 2020 року позивач дізнався про вказану вимогу з матеріалів виконавчого провадження №62044369 та не погодившись з нею звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

У зв`язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" адміністрування єдиного внеску з 01 жовтня 2013 року здійснюють органи доходів і зборів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 3 частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI (в редакції до 01 січня 2018 року) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з абзацом 3 частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI (в редакції з 01 січня 2018 року) платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Водночас, підпунктом 2 пункту 6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449, визначено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпункті 3 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які обрали спрощену систему оподаткування платники сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону №2464-VI).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята статті 9 Закону №2464-VI).

За приписами статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску, зокрема, такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Відповідно до пункту 4 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

Якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Судом встановлено, що 10 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-196562-54 від 3 вересня 2020 року на суму 2 221,71 грн.

У справі №440/6508/20 судом встановлено, що 26 жовтня 2016 року державним виконавцем Хорольського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 52124796 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ в розмірі 422,65 грн, нарахованої згідно вимоги № Ф-390-25У від 24 листопада 2014 року.

26 жовтня 2016 року державним виконавцем Хорольського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №52125093 про стягнення із ОСОБА_1 штрафу в сумі 248,67 грн та пені в розмірі 62,84 грн, згідно рішення № 0003141700 від 2 червня 2014 року.

26 жовтня 2016 року державним виконавцем Хорольського районного ВДВС ГТУЮ у Полтавській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №52124731 про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості зі сплати ЄСВ в розмірі 1 267,95 грн, нарахованої згідно вимоги № Ф-390-25У від 27 серпня 2014 року.

3 вересня 2020 року ГУ ДПС у Полтавській області сформовано вимогу № Ф-196562-54, згідно якої ОСОБА_1 зобов`язано сплатити пеню в розмірі 2 221,71 грн.

Вважаючи вимогу №Ф-196562-54 від 3 вересня 2020 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі №440/6508/20 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Судовим рішенням встановлено, що згідно інтегрованої картки платника єдиного внеску - позивача: станом на 31 грудня 2014 року рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 2 002,11 грн, в тому числі недоїмка - 1 939,27 грн та пеня - 62,84 грн; станом на 20 жовтня 2016 року зараховано 311,51 грн сплати заборгованості по єдиному внеску; станом на 31 грудня 2016 року рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 1 690,60 грн; станом на 31 грудня 2017 року рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 1 690,60 грн; станом на 13 березня 2019 року зараховано 1 690,60 грн сплати заборгованості по єдиному внеску.

24 жовтня 2019 року начальником Лубенського управління ГУ ДПС у Полтавській області О.В. Коломієць винесено рішенням №0055385433 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, згідно якого на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 169,07 грн та нараховано пеню в розмірі 2 282,79 грн.

Суми штрафу та пені по вказаному рішенні відображені у інтегрованій картці платника податків-позивача 29 листопада 2019 року.

За відомостями з інтегрованої картки платника податків-позивача 07 серпня 2020 року зараховано сплату 321,60 грн та 28 серпня 2020 року - 454,55 грн відповідно.

Станом на 31 серпня 2020 року залишок несплаченої пені становив 2 221,71 грн.

Суд прийшов до висновку, що за викладених обставин, враховуючи наявність у позивача заборгованості з єдиного внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, в тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування, у загальному розмірі 2 221,71 грн, з яких пеня в сумі 2 221,71 грн, контролюючим органом правомірно та обґрунтовано відповідно до статті 25 Закону №2464-VI 03 вересня 2020 року сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 2 221,71 грн.

У цій адміністративній справі предметом розгляду є правомірність нарахування відповідачем боргу у розмірі 2997,86, з яких: штрафи – 169,07 грн, пеня – 2828,79 грн,

Відповідно до даних з інтегрованої картки позивача за ОСОБА_1 обліковувалася заборгованість по єдиному внеску станом на 1 січня 2019 року в сумі 1690,60 грн за такими періодами: в сумі 1267,95 грн по терміну сплати 21 липня 2014 року поквартального авансового внеску за другий квартал 2014 року; в сумі 422,65 грн по терміну сплати 20 жовтня 2014 року поквартального авансового внеску за третій квартал 2014 року (липень). За другий квартал 2014 року по терміну сплати 21 липня 2014 року сума поквартального авансового внеску становила 1267,95 грн.

Отже, у зв`язку із тим, що за позивачем рахувалася заборгованість зі сплати фінансових санкцій накладених рішенням №0055385433 від 24 жовтня 2019 року, яке є чинним, контролюючим органом 6 грудня 2019 року сформовано вимогу №Ф-196562-54У.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі №440/6508/20 набрало законної сили 28 січня 2021 року.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

З огляду на те, що правомірність нарахування єдиного внеску станом на 31.08.2020 у розмірі 2 221,71 грн (з урахування сплати позивачем протягом 2020 року 321, 60 грн та 454,55 грн) встановлено рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі №440/6508/20, яке набрало законної сили, сума недоїмки з єдиного внеску станом на 06.12.2019 в розмірі 2997,86 грн, з яких: 169,07 грн – штрафи, 2828,79 грн – пеня, що визначені оскарженою у цій справі вимогою ГУ ДПС у Полтавській області від 6 грудня 2019 року №Ф-196562-54-У, остання винесена правомірно.

Отже, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні позову підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправною та скасування вимоги – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.І. Клочко