
Справа № 420/158/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Приватного підприємства «Компанія «Софторг» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулося Приватне підприємство «Компанія «Софторг» з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/100146/2 від 03.08.2020 року.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Київської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією містилися розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
24 грудня 2019 року між компанією «Fialan (Shanghai) Import&Export Co. LTD» (продавець») та ПП «Компанія «Софторг» (покупець) укладений контракт №2412/FLN, за умовами якого продавець передає у власність, а покупець приймає на умовах поставки FOB Шанхай, Китай та FOB Нінгбо, Китай машини та обладнання для текстильного, швейного, трикотажного виробництва, комплектуючих і запасних частин до нього (аркуші справи 15-17).
Відповідно до п. 2-4 контракту, ціни по позиціях вказані у відповідному конкретній поставці інвойсі. Ціни вказані в інвойсі відповідно умовам поставки включають в себе вартість пакування, маркування та оформлення на експорт. Загальну суму контракту складає сумарна вартість всіх інвойсів по контракту. Товар повинен бути поставлен на умовах, які вказані в інвойсі. Дата відвантаження залежить від розміру замовлення, обговорюється та фіксується у проформі інвойсі на кожне окреме замовлення. Валютою платежу є валюта вказана у інвойсі до контракту. В разі відсутності додаткових умов у інвойсі, сума повинна бути перерахована на рахунок продавця наступним чином: 100% передоплати на рахунок продавця після отримання проформи інвойсу.
28 травня 2020 року між компанією «Fialan (Shanghai) Import&Export Co. LTD» (продавець») та ПП «Компанія «Софторг» (покупець) укладено додаткову угоду №28/05-20 до контракту №2412/FLN від 24.12.2019 року про наступне: сторони дійшли згоди про те, що продавець передає у власність, а покупець приймає товар на умовах поставки DAT Київ Україна (аркуш справи 18).
З метою митного оформлення товару за вищевказаним контрактом, 02.08.2020 року декларантом до Київської митниці Держмитслужби подана митна декларація №UА100430/2020/008296, в якій митна вартість визначена за основним методом – за ціною контракту №2412/FLN від 24.12.2019 року.
Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.
У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.
Під час здійснення Київською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що документи не підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, зовнішньоекономічним контрактом від 24.12.2019 року №2412/FLN встановлено умови поставки FOB Шанхай, Китай та FOB Нінгбо, Китай, проте за МД від 02.08.2020 року №UА100430/2020/008296 заявлено умови поставки – DAT Київ. Пунктом 4 зовнішньоекономічного контракту передбачено передоплату після отримання проформи-інвойсу, яка також зазначена в інвойсі від 28.05.2020 року №FS20200528, проте проформа-інвойс та банківські платіжні документи до митного оформлення декларантом не надано. Тому з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
Декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угодою, контрактом); копію митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо рахунок сплачено – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу митного органу декларантом надіслано повідомлення від 03.08.2020 року про неможливість надання додаткових документів та прохання прийняти рішення щодо оформлення МД (аркуш справи 70).
Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.
Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Київською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2020/100146/2 від 03.08.2020 року за другорядним методом визначення митної вартості – резервним методом, яке позивачем оскаржено до суду в цій справі.
Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки – за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.
Так, декларантом наданий до митних органів контракт, в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані прас-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості, умов поставки товару, тощо.
Щодо твердження митного органу про те, що подані декларантом документи містять розбіжності, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема, зовнішньоекономічним контрактом від 24.12.2019 року №2412/FLN встановлено умови поставки FOB Шанхай, Китай та FOB Нінгбо, Китай, проте за МД від 02.08.2020 року №UА100430/2020/008296 заявлено умови поставки – DAT Київ, суд зазначає, що відповідно до додаткової угоди від 28 травня 2020 року №28/05-20 до контракт №2412/FLN від 24.12.2019 року, укладеної між компанією «Fialan (Shanghai) Import&Export Co. LTD» (продавець») та ПП «Компанія «Софторг» (покупець) продавець передає у власність, а покупець приймає вартість на умовах DAT Київ Україна, а тому в даному випадку розбіжності відсутні.
Щодо тверджень митного органу про те, що пунктом 4 зовнішньоекономічного контракту передбачено передоплату після отримання проформи-інвойсу, яка також зазначена в інвойсі від 28.05.2020 року №FS20200528, проте проформа-інвойс та банківські платіжні документи до митного оформлення декларантом не надано, суд зазначає наступне.
Відповідно до п 4 контракту від 24 грудня 2019 року №2412/FLN, валютою платежу є валюта вказана у інвойсі до контракту. В разі відсутності додаткових умов у інвойсі, сума повинна бути перерахована на рахунок продавця наступним чином: 100% передоплати на рахунок продавця після отримання проформи інвойсу.
При цьому, відповідно до наявного в матеріалах справи Інвойсу №FS20200528 від 28.05.2020 року Term of payment: 120 days from unloading in the airoport of destination (Термін оплати: 120 днів з моменту вивантаження в аеропорту призначення).
З матеріалів справи вбачається, що товар був доставлений на митну територію України 31 липня 2020 року, тобто на момент здійснення митного оформлення товару (02 серпня 2020 року) 120 денний термін оплати не сплинув, у зв`язку із чим позивач не міг надати до митного органу зазначені платіжні документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.
Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.
Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства «Компанія «Софторг» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Приватного підприємства «Компанія «Софторг» (вул. Дальницька, 50/21, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 30628780) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8А, Солом`янський район, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA100000/2020/100146/2 від 03.08.2020 року – задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA100000/2020/100146/2 від 03.08.2020 року.
Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8А, Солом`янський район, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Компанія «Софторг» (вул. Дальницька, 50/21, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 30628780) сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.І. Свида
.
Судове рішення № 95608141, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/158/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: