
Справа № 420/618/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернувся адвокат ОСОБА_1 з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №153/1/14-2/2020 від 15.12.2020 року, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу – відповіді на відзив.
Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно притягнуто його до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики в частині не розірвання договорів з клієнтами через існування конфлікту інтересів між ними. Позивач не погоджується з твердженнями про наявність конфлікту інтересів між його клієнтами, скарги на позивача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності ініційовані для тиску у зв`язку із здійсненням адвокатської діяльності. Позивач зазначає, що будь-яких доказів наявності конфлікту інтересів між його клієнтами не має, відповідачем пропущений річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності з дня вчинення проступку, рішення дисциплінарної палати підписано особою, яка проводила щодо адвоката перевірку, а також не підписано Головою КДКА, що суперечить Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону. Таким чином, позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, не обґрунтованим та має бути скасовано судом.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач допустив порушення Правил адвокатської етики, правомірно притягнутий до дисциплінарної відповідальності та під час розгляду дисциплінарної справи позивача відповідачем дотримані вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120. Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності в зв`язку із наявним конфліктом інтересів між його клієнтами та не розірванням з цих підстав угод з клієнтами, тобто, не уникнення конфлікту інтересів. Крім того, позивачем не здійснювався належним чином захист клієнта з підстав не ознайомлення обвинуваченого з процесуальними документами в кримінальному провадженні зрозумілою мовою, тобто, з перекладом. Щодо строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач зазначає, що порушення є триваючим, оскільки доручення Регіонального центру безоплатної правової допомоги в Одеській області на надання допомоги ОСОБА_2 є діючим та угода між позивачем та його клієнтом – ОСОБА_3 не розірвана, а щодо інших скарг, до них застосовані строки притягнення до дисциплінарної відповідальності. Щодо строків проведення перевірки, їх тривалість обумовлено перевіркою 18 скарг на позивача та ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, направлення чисельних запитів до слідчого ізолятору, суду, Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, оскарженням позивачем рішення про порушення дисциплінарного провадження до ВКДКА, тощо. Щодо неналежного підписання оскаржуваного рішення, відповідач зазначає, що це рішення не має підписувати Голова КДКА, оскільки він не приймав участь в засіданні та в голосуванні не приймав рішення член комісії, який проводив перевірку щодо адвоката.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивача, заперечення відповідача, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 є адвокатом, йому 30.06.2011 року видане свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2059, на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 24.06.2011 року №VI-22/178.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 21, ч. 1, 2 ст. 34, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, в тому числі, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, до якого відноситься, в тому числі, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №153/1/14-2/2020 від 15.12.2020 року адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців, а за скаргами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 закрито дисциплінарну справу у зв`язку із закінченням строку для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Так, до КДКА Одеської області протягом грудня 2018 року – січня 2019 року надійшло ряд скарг на адвоката ОСОБА_1 від громадянина РФ ОСОБА_2 , якому адвоката було призначено за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги в Одеській області. В зазначених скаргах ОСОБА_2 вказував, що всі процесуальні дії здійснювалися на незрозумілій для нього українській мові, він був позбавлений можливості ознайомитися з обвинувальним актом, протоколами, журналами судових засідань, рішеннями судів на російській мові, однак адвокат на ці порушення не реагував та не роз`яснив йому права, не відреагував на передачу справи для розгляду по суті судді, який ухвалював рішення в якості слідчого судді, не реагував на порушення норм КПК України під час судового слідства, тобто, проявляв бездіяльність.
Крім того, до КДКА Одеської області протягом грудня 2018 – січня, лютого 2019 року надходили скарги ОСОБА_4 , яка є обвинуваченою разом з ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в кримінальному провадженні, на адвоката ОСОБА_1 , який не виконував свої обов`язки за договором і не надавав їй правову допомогу, у неї наявні сумніви щодо компетентності адвоката, оскільки він проігнорував участь слідчого судді в розгляді кримінального провадження по суті, а тому вона просила не допускати адвоката до захисту її в суді. Крім того, ОСОБА_4 зазначила, що має місце конфлікт інтересів між нею та іншими клієнтами позивача ( ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ).
Також, до КДКА Одеської області в березні 2019 року надійшла скарга ОСОБА_5 (мати обвинуваченої ОСОБА_4 ), в якій зазначено що адвокат ОСОБА_1 та вона уклали договір на надання правової допомоги доньці, по якому позивач взяв гонорар, але потім відмовився від захисту ОСОБА_4 , однак про конфлікт інтересів при укладенні договору їй не повідомив.
До КДКА Одеської області протягом березня-липня 2019 року надходили скарги ОСОБА_3 на дії адвоката Питомця Артема Валерійовича, який свідомо позбавив його права на захист у кримінальному провадженні за договором на захист інтересів, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 проходять по одному кримінальному провадженню як обвинувачені і мають конфлікт інтересів, адвокат зазначив що такий захист можливий та отримав гонорар за свої послуги, однак в подальшому відмовився від захисту, але гонорар не повернув. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що адвокат проігнорував участь слідчого судді в розгляді кримінального провадження по суті, проігнорував конфлікт інтересів між клієнтами.
Всі ці скарги на засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області протягом березня-квітня, червня 2019 року були об`єднані в одне дисциплінарне провадження під №153/19.
Перевірка за скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в об`єднаній справі №153/19 на дій адвоката ОСОБА_1 за дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області, проводилася заступником голови дисциплінарної палати ОСОБА_6 , який склав довідку про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області 3 грудня 2019 року прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , а також призначення розгляду справи на 24.12.2019 року о 16:30.
В подальшому 24 грудня 2019 року за клопотанням адвоката розгляд дисциплінарної справи був зупинений до 21 січня 2020 року, однак в зв`язку із неповідомленням заявників розгляд справи був перенесений на 18 лютого 2020 року.
При цьому, 18 лютого 2020 року від адвоката надійшло клопотання про зупинення провадження та направлення матеріалів дисциплінарного провадження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в зв`язку із оскарженням позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно нього від 3 грудня 2019 року.
Від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 27 серпня 2020 року до КДКА Одеської області надійшла копія рішення про залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарною комісії адвокатури Одеської області від 3 грудня 2019 року – без змін.
Розгляд дисциплінарної справи був призначений на 13 жовтня 2020 року, однак в зв`язку з карантинними обмеженнями та в подальшому хворобою членів комісії був перенесений на 10 листопада 2020 року, а потім на 24 листопада 2020 року, однак в цей день позивач заявив клопотання про перенесення розгляду справи, яке було задоволено та розгляд справи призначений на 15 грудня 2020 року та в цей день відповідачем було прийнято оскаржуване рішення.
Під час розгляду дисциплінарної скарги стосовно позивача комісія прийшла до висновку, що адвокатом Питомцем Артемом Валерійовичем грубо порушені вимоги ч. 1 ст. 46, ч. 1 ст. 52, ч. 2 ст. 54, п. 1 ч. 2 ст. 78 КПК України, ст. 7, 11, 22, 34, 35, 43 «Правил адвокатської етики», ст. 26 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися у разі повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку.
При прийнятті рішення щодо зупинення права позивача на здійснення адвокатської діяльності строком на 12 місяців комісія враховувала рішення дисциплінарної палати від 21.07.2020 року, яким позивач вже притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності строком на 3 місяці по іншій справі за скаргою ОСОБА_7 .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 36, ст. 37, ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 1-3 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.
Суд вважає, що відповідачем додержаний порядок притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, оскільки підставою для відкриття дисциплінарного провадження були чисельні звернення клієнтів позивача, захист яких він здійснював в кримінальному провадженні, перевірка об`єднаного провадження за скаргами була доручена заступнику голови КДКА, яким складена довідка про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку, на підставі якої комісією прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження, про що свідчить відповідний протокол та рішення. За результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи комісією прийнято рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
В матеріалах справи містяться дані про те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12061480003353, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_4 ОСОБА_3 ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Незважаючи на наявний конфлікт інтересів між обвинуваченими, позивач взяв на себе захист всіх трьох обвинувачених.
Так, за дорученнями Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги в Одеській області від 24 квітня 2018 року, від 25.04.2018 року, від 31.08.2018 року позивач здійснював захист ОСОБА_2 . Зазначені доручення діють до закриття кримінального провадження; закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень; використання всіх національних засобів правового захисту.
Крім того, за договором від 16.05.2018 року №16/18 про надання правової допомоги, укладеним з ОСОБА_5 , яка діяла в інтересах доньки – ОСОБА_4 , позивач здійснював захист ОСОБА_4 в кримінальному провадженні, однак слідчий відмовив в допуску адвоката Питомця Артема Валерійовича для надання правової допомоги ОСОБА_4 , оскільки він був захисником підозрюваного ОСОБА_2 , який відмовлявся давати свідчення на відміну від ОСОБА_4 , яка давала правдиві свідчення в кримінальному провадженні, тобто, мав місце конфлікт інтересів між клієнтами позивача, про що слідчим винесена відповідна постанова від 15.06.2018 року.
Також, за договором від 11.06.2018 року №33/18 про надання правової допомоги, позивач надавав правову допомогу Максимову В.М., однак слідчий відмовив в допуску адвоката Питомця Артема Валерійовича для надання правової допомоги ОСОБА_3 , оскільки він був захисником підозрюваного ОСОБА_2 , тобто, мав місце конфлікт інтересів між клієнтами позивача, про що слідчим винесена відповідна постанова від 18.06.2018 року.
Позивач 21.12.2018 року в односторонньому порядку відмовився від надання правової допомоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перед судовим засіданням в Київському районному суді м. Одеси та зазначив, що буде захищати тільки ОСОБА_4 , з якої укладена відповідна угода, однак протягом квітня 2018 року і до 21.12.2018 року позивач надавав правову допомогу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
Крім того, ОСОБА_4 27.12.2018 року звернулася до Київського районного суду м. Одеси і попросила не допускати позивача до її захисту в кримінальному провадженні в зв`язку з неналежним виконання ним своїх обов`язків по договору, однак позивач 16.01.2019 року та 18.01.2019 року з`явився в судове засідання в якості захисника ОСОБА_4 та клопотання про не допуск до її захисту позивача було розглянуто судом вже після розгляду клопотань про відвід прокурора та продовження запобіжного заходу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 46, ч. 1 ст. 54, п. 1 ч. 2 ст. 78 КПК України захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.
Підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його.
Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадку якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги.
Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; 2) надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу; 3) приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом чи на тимчасовій основі на підставі договору, має всі обов`язки, встановлені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», іншими законами України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
Адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору у разі, якщо адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом; адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.
Відповідно до положень ст. 7, 11, 16, 20, 34 «Правил адвокатської етики», затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 9 червня 2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
На вимогу клієнта до укладення договору про надання правової допомоги адвокат має повідомити клієнту обставини, що можуть вплинути на можливе виникнення конфлікту інтересів.
Адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги.
У випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування конфлікту інтересів між інтересами цього та інших клієнтів, а також інших осіб за обставин, зазначених у статтях 20 та 22 Правил, він повинен розірвати договір з клієнтом (чи кількома з клієнтів) та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації.
Обов`язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що позивач прийняв на себе зобов`язання щодо захисту трьох обвинувачених по одному кримінальному провадженню за підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, скоєного групою осіб, при цьому у відповідності до положень ст. 27 КК України співучасниками злочину, поряд з виконавцем, є організатор, підбурювач, посібник, а відповідно до обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується як організатор злочину, а ОСОБА_4 ОСОБА_3 , як виконавці, що вже само по собі свідчить про конфлікт інтересів цих осіб між собою.
Таким чином, суд вважає, що матеріалами дисциплінарного провадження підтверджуються висновки відповідача про те, що позивач при захисту трьох осіб в одному кримінальному провадженні діяв в умовах конфлікту інтересів між клієнтами, не розірвав договори та порушив норми як КПК України, так і Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Правил адвокатської етики», тощо.
Відповідно до правової позиції, викладеній в постанові від 26 листопада 2020 року по справі №818/1718/17 Верховний Суд зазначив, що згідно із Рекомендаціями К (2000) про свободу здійснення професії адвоката, обов`язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів.
У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів. Також адвокат зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так і колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.
Порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи із обставин справи, більш того розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту.
Статтею 20 Правил адвокатської етики чітко не визначено, коли саме закінчується термін адвоката на представництво, тому у будь-якому випадку адвокат повинен дотримуватися усіх заходів для уникнення конфлікту інтересів між новим та попереднім клієнтами. Закінченні строку дії довіреності не свідчить про те, що конфіденційна інформація, яка стала відомою адвокату від попереднього клієнта не може бути використаною для нового клієнта. Від адвоката вимагається отримання письмового погодження від клієнта. За відсутності письмового погодження клієнта, у разі виникнення конфлікту інтересів у процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний.
Обов`язки адвоката, що випливають із принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
Крім того, схожі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 24 червня 2020 року по справі №821/890/18.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в рішеннях, які зазначені вище.
Також матеріалами дисциплінарного провадження підтверджується, що тільки 26.11.2018 року адвокат відреагував на не здійснення перекладу процесуальних документів, складених в кримінальному провадженні клієнту – ОСОБА_2 , про що свідчать дані журналу судового засідання Київського районного суду м. Одеси та відповідна ухвала суду. При цьому, ОСОБА_2 виклав в скарзі обставини щодо не здійснення перекладу йому документів та не роз`яснення такого права йому адвокатом.
Таким чином, матеріалами дисциплінарного провадження підтверджуються викладені обставини та наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення ст. 11 «Правил адвокатської етики».
Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем пропущений річний строк на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд їх не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Верховний Суд в рішенні від 9 серпня 2019 року по справі №1540/4358/18 зазначив, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить поняття «триваюче правопорушення» проте триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
В матеріалах дисциплінарної справи відсутні докази та позивачем вони не надані про те, що доручення на представництво інтересів ОСОБА_2 припинено та договір на надання правової допомоги ОСОБА_3 – розірваний, тобто, порушення є триваючим.
Крім того, обов`язок адвоката щодо уникнення конфлікту інтересів має дотримуватися навіть після виконання доручення клієнта відповідно до ч. 2 ст. 35 «Правил адвокатської етики».
Щодо порушення строків проведення дисциплінарного провадження щодо позивача, суд приймає до уваги доводи відповідача про те, що тривалий розгляд дисциплінарної справи пов`язаний з великою кількістю скарг на позивача, необхідністю отримання документів з кримінального провадження, судів, Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги в Одеській області, оскарженням рішення про порушення дисциплінарного провадження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України, протиепідемічні заходи, які були запроваджені на території України, тощо, що свідчить про обґрунтованість причин такого розгляду.
Крім того, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в рішенні від 8 жовтня 2020 року у справі №826/3443/18 про те, що положеннями статті 38 та 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якими врегульовані питання щодо проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, порушення дисциплінарної справи не визначені строки здійснення такої перевірки та порушення справи.
Тридцятиденний строк здійснення перевірки, вирішення питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката встановлений п. 30, 31 Положення № 120, при цьому встановлена можливість перевищення зазначеного строку у виняткових випадках, тобто, наведений строк не є безумовним та присічним, а його перевищення допускається.
Обставини перевищення визначеного пунктом 30 Положення строку, за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що це вплинуло на сам процес встановлення обставин відповідачем та його результат, не може слугувати достатнім свідченням того, що спірне рішення неправомірне. Перевищення такого процедурного строку не вплинуло на остаточний результат прийнятого рішення.
Слід зазначити, що з матеріалів дисциплінарної справи не вбачається будь-яких навмисних дій відповідача щодо затягування розгляду дисциплінарної справи, в дисциплінарній справі зібрана велика кількість матеріалів і доказів, на підставі яких приймалося оскаржуване рішення, сама дисциплінарна справа об`єднує в собі 18 скарг, всі перенесення розгляду справи обґрунтовані та вчинені, в тому числі, на задоволення клопотань позивача.
Щодо тверджень позивача про протиправність оскаржуваного рішення з підстав його не підписання Головою КДКА, а також підписання особою, яка здійснювала перевірку стосовно позивача, суд ці твердження не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до положень п. 8.12. Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від « 17» грудня 2013 року № 268, у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п`ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
При цьому, відповідно до положень п. 4.5, 4.6, 4.8, 6.2 Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, робота кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може проходити у формі засідання кваліфікаційної палати (щодо допуску до складання іспитів), засідання складом певної палати за участі Голови КДКА (анулювання свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю), дисциплінарної палати.
Таким чином, Голова КДКА в даному випадку не має підписувати рішення дисциплінарної палати, до того ж він не приймав участі в роботі цієї палати при прийнятті рішення щодо позивача.
Крім того, відповідно до протоколу засідання дисциплінарної палати від 15.12.2020 року ОСОБА_6 , який проводив перевірку за об`єднаним провадженням стосовно позивача та складав відповідну довідку, не приймав участі у голосуванні та не приймав оскаржуваного рішення, а тому не порушував вимог ст. 41 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» в частині заборони на прийняття участі у голосуванні членом дисциплінарної палати, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
А щодо іншого члена дисциплінарної палати – ОСОБА_8 , слід зазначити, що він не проводив перевірка за об`єднаним провадженням, не складав довідку, а тому на нього заборона, передбачена ст. 41 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» не розповсюджується.
Щодо тверджень позивача про відсутність повторності для зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю, з підстав оскарження попереднього рішення до суду, суд їх не приймає до уваги, оскільки оскарження рішення не зупиняє його дію та на даний час рішення не скасоване судом і є діючим та з цих підстав наявні ознаки повторності в діях позивача.
Таким чином, доводи позивача спростовуються матеріалами дисциплінарного провадження щодо нього, відповідачем не допущено будь-яких порушень при прийнятті оскаржуваного рішення, рішення є обґрунтованим, опирається на наявні в дисциплінарному провадженні докази, а тому у суду відсутні підстави для скасування такого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (вул. Жуковського, 23, кв. 1, 1-А м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 23861029) про визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області №153/1/14-2/2020 від 15.12.2020 року, яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 12 місяців – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л. І. Свида
.
Судове рішення № 95608111, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 18.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/618/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: