Рішення № 95607911, 17.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/741/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними матеріалами, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1661 від 23 грудня 2020 року про відмову у перерахунку пенсії з Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на Закон України «Про державну службу»;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з 17.12.2020 року та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 17.12.2020 року у розмірі 60% від усіх сум складових заробітної плати, з урахуванням довідки №373/Г/15-32-10-02-09 від 17.12.2020 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.12.2020 року видану Головним управлінням ДПС в Одеській області та довідки №372/Г/15-32-10-02-09 від 17.12.2020 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби видану Головним управлінням ДПС в Одеській області, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначила, що на час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року, мала не менше 20 років страхового стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби.

Відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у призначенні пенсії державного службовця, на думку ОСОБА_1 , є протиправною, з огляду на те, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби у податкових органах має зараховуватись до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року, вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№7284/21 від 15.02.21р.) на позовну заяву (а.с.71-72).

Відзив обґрунтований наступним.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зазначило, що відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності ним Законом обчислюється у порядку та на умовах встановлених на той час законодавством. Враховуючи чинне на той час законодавство, віднесення посад державних службовців до відповідних категорій посад державних службовців здійснюється відповідно до статті 25 Закону України «Про держану службу» №3723-XII від 16.12.1993 року. Посади працівників органів державної податкової служби цією статтею не передбачені.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №503-р (503-97-р) від 12.09.1997 «Про віднесення посад працівників місцевих державних податкових адміністрацій до відповідних категорій посад державних службовців» віднесено до відповідних категорій посад державних службовців тільки ті посади працівників державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, які не мають спеціальних звань. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні знання згідно із статтею 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Таким чином, посадові особи органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, Законом України «Про держану службу» №3723-XII від 16.12.1993 року, Кабінетом Міністрів України не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців.

ОСОБА_1 не було присвоєно рангу державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року.

На думку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оскільки, посадовим особам контролюючих органів відповідно до статті 343 Податкового кодексу України присвоюється спеціальні звання - ці посади не належать до категорії посад державних службовців.

У відповіді на відзив (вх.№9785/21 від 26.02.21р.) ОСОБА_1 наголошувала, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому, період проходження такої служби у податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця (а.с.79).

Станом на 17 березня 2021 року, інших заяв по суті справи від сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віко відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (а.с.9,61).

17.12.2020 року, ОСОБА_1 звернулась з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про перехід з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року (а.с.49 зворотній бік-50).

До заяви від 17.12.2020 року, ОСОБА_1 було надано довідки Головного управління ДПС в Одеській області №373/Г/15-32-10-02-09 від 17.12.2020 року «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» (а.с.51) та №372/Г/15-32-10-02-09 від 17.12.2020 року «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби» (а.с.52).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1661 від 23.12.2020 року «Про відмову у перерахунку пенсії з Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на Закон України «Про державну службу», ОСОБА_1 відмовлено у здійснені переведення у зв`язку з тим, що посадові особи контролюючих органів не належать до категорії посад державних службовців (а.с.53).

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року – протиправним, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно з частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Відповідно частини 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях на час розгляду справи в суді регламентуються Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року (далі – Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш, як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року (далі - Закон №3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі - №1058-IV), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас відповідно до статті 90 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону №1058-IV.

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено у Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 року (далі – Порядок №283), що був чинний у період чинності Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Суд зазначає, що спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990 року (далі – Закон №509-XII).

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону №509-XII, посадовою особою органу державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.

Статтею 6 Закону №509-XII визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-XII незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Виходячи з системного аналізу положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону № 3723-ХІІ, суд дійшов висновку, що із набранням чинності Законом №889-VIII, державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року.

Разом з цим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 року мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 року посади державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).

Аналіз положень пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України свідчить, що посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби у податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права вже була висловлена Верховним Судом у постановах по справі №465/7218/16-а від 19.06.2018 року, по справі №586/965/16-а від 03.07.2018 року та по справі №539/1855/17 від 13.12.2018 року.

Судом встановлено, що у період з 05.09.1990 року по 06.09.2012 року, ОСОБА_1 працювала у Татарбунарській державній податковій інспекції (а.с.58 зворотній бік - 60).

29.10.1992 року, ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання – інспектор податкової та митної справи І рангу (а.с. 58 зворотній бік).

02.09.1994 року, ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця (а.с.59).

Суд зазначає, що єдиною підставою для відмови позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ у рішенні №1661 від 23.12.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вказано те, що робота позивача на посадах Татарбунарськьої державної податкової інспекції не належить до посад віднесених до категорій посад державної служби.

Однак, з урахуванням вищевказаних норм законодавства, суд дійшов висновку, що станом на 01.05.2016 року, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах державної служби становив понад 20 років, а тому, позивач має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року та статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року.

Крім того, суд звертає увагу, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення саме про відмову у проведенні «перерахунку пенсії», що призначена на загальній підставі, на пенсію за віком з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII та статтею 37 Закону № 3723-XII.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні відповідач помилково ототожнив процедуру переведення з одного виду пенсії на інший з процедурою перерахунку пенсії.

Так, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.

У свою чергу, перерахунок пенсії, за своїм змістом, є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.

Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, а саме пенсії, призначеної на загальних підставах, на інший вид - пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-XII.

Вказані пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.

Враховуючи вищевикладене, оскільки станом на 01.05.2016 року, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах державної служби становив понад 20 років, суд дійшов висновку, що Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1661 від 23.12.2020 року «Про відмову у перерахунку пенсії з Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на Закон України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України цілком кореспондуються з положеннями частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Беручи до уваги, що інших підстав, окрім неможливості зарахування стажу роботи позивача у контролюючих органах та які виключали б можливість призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року та статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року відповідачем не зазначено, вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області перевести ОСОБА_1 на пенсію державного службовця з 17.12.2020 року (дата заяви позивача) є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з тим, оскільки позивачу відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ через відсутність підстав, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити та виплатити пенсію з урахуванням конкретних довідок про складові заробітної плати є передчасною.

Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що під час судового розгляду справи Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не доведено правомірності його рішення про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком згідно згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року (справа «РуїзТоріха проти Іспанії») Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується.

Судом встановлено, що під час подання позовної заяви ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень, який підлягає відшкодуванню.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1661 від 23 грудня 2020 року про відмову у перерахунку пенсії з Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на Закон України «Про державну службу»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» з 17.12.2020 року та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії, починаючи з 17.12.2020 року у розмірі 60% від усіх сум складових заробітної плати, з врахуванням довідки №373/Г/15-32-10-02-09 від 17.12.2020 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 01.12.2020 року видану Головним управлінням ДПС в Одеській області та довідки №372/Г/15-32-10-02-09 від 17.12.2020 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби видану Головним управлінням ДПС в Одеській області, з урахуванням вже отриманих сум пенсії – задовольнити частково.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1661 від 23 грудня 2020 року «Про відмову у перерахунку пенсії з Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на Закон України «Про державну службу» - визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) з 17 грудня 2020 року, перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року на пенсію за віком державного службовця, відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 року та статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.