Рішення № 95607741, 16.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 р. № 400/5746/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003

про:визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови в прийнятті митних декларацій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", звернувся до адміністративного суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA 508140/2020/0000051/2 від 17.09.2020, UA 508140/2020/0000056/2 від 19.10.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України : UA 508140/2020/00091 від 17.09.2020, UA 508140/2020/00096 від 19.10.2020.

Позивач обґрунтовує позов тим, що ним надано відповідачу вичерпний перелік наявних документів, що дозволяють використовувати основний метод визначення митної вартості імпортованих товарів - за ціною контракту відповідно до п. 1 ч.1 ст. 57 Митного Кодексу України. Відповідач мав право прийняти рішення про коригування митної вартості товару, імпортованого позивачем лише і виключно у випадку наявності обставин, передбачених у ч.6 ст.54 або чч.1,2 ст.58 МК України. Оскаржувані рішення про коригування митної вартості не містять посилань на невірно проведений позивачем розрахунок митної вартості, невідповідність умов для застосування основного методу визначення митної вартості умовам, передбаченим ст.58 МК України, надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації щодо недостовірності заявленої позивачем митної вартості. Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність в поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов не визнає, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки при виконанні митних формальностей за митними деклараціями спрацювала форма контролю системи управління ризиками. Встановлено, що подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме інформації щодо страхування товару. Декларантом не надані витребувані митницею документи, зазначені в електронному повідомленні та не надана можливість упевнитися в достовірності та точності розрахунку заявленої митної вартості, поданих для цілей визначення митної вартості. Числове значення митної вартості позивачем не підтверджено документально та не піддається обчисленню, не підтверджено сплачену вартість оцінюваного товару, тому позов є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішень митного органу.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що страхування товару не здійснювалось, тому такі документи надати неможливо. Умовами контракту п.2.2 визначена формула ціни товару, яка є результатами переговорів, вільного волевиявлення сторін та взаємовигідного співробітництва. Вартість оцінюваного товару згідно контракту, специфікаціям та інвойсам була визначена в доларах США та в цій же валюті була відображена позивачем в графах 22 та 42 імпортних митних декларацій. Стосовно ненадання платіжних доручень про оплату товару позивач зазначає, що ці доводи не були підставою для прийняття спірних рішень, пред`явлення вимоги про неустойку чи відшкодування збитків є правом контрагента, а не митниці. Позивач не порушував умов контакту в частині строків оплати товару, яка станом на дату прийняття митницею рішень не була здійснена та строк оплати ще не закінчився.

22.02.2021 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

ТОВ «МГЗ» відповідно до зовнішньоекономічного контракту № 27-Е-2019 від 27.12.2019 укладеного з ТОВ Торгівельний Будинок «ГалоПолімер» РФ, ввезено на митну територію України «натр їдкий» по специфікації № 9 за вересень 2020 за ціною 204,37дол. США в обсязі 333,33 тн, за специфікацією № 10 за жовтень 2020 за ціною 204,37 дол. США в обсязі 333,3 тн.

Відповідно до пп.2.1,3.1 Контракту, продавець зобов`язаний поставити товар на умовах СРТ ст. Жовтнева Одеської залізниці, згідно Інкотермс 2010, при цьому ціна на товар також визначається та приймається на умовах СРТ та включає в себе всі витрати по доставці товару до вказаного місця.

Пунктом 2.2 Контракту сторони визначили, що ціна на товар вказується в Специфікаціях. Специфікацією №9 та № 10 за вересень та жовтень 2020 визначена вартість товару 204,37 дол. США за тону.

З метою ввезення товару на митну територію України позивачем 17.09.2020 та 19.10. 2020 були надані електронні митні декларації, в яких митна вартість товару була визначена за основним методом оцінки-за ціною контракту щодо товарів, що імпортуються.

В якості основних документів для підтвердження митної вартості кожної з вказаних партій товару позивачем надані: контракт , специфікації, інвойси, накладні СМСГ, біржові котирування, експортні ВМД країни відправника, сертифікати якості товару.

При виконанні митних формальностей за митними деклараціями спрацювала форма контролю системи управління ризиками, тому у позивача були витребувані додаткові документи: договір із третіми особами, рахунки про здійснення платежів з третіми особами на користь продавця, бухгалтерські документи щодо страхування товару -страховий поліс.

Позивач надав митниці додатково: доручення № 7-2020 від 09.12.2019 на право підпису інвойсу, сертифікати якості відправника, інформацію біржових котирувань міжнародної агенції IHS за місяць, що пред-передує періоду відвантаження товару. Додатково повідомлено, що товар за контрактом не страхувався, а тому надати страховий поліс немає можливості, згідно п.2.1 контракту ціна на товар включає витрати по доставці товару до місця поставки. Щодо специфікації виробника та висновків про якісні та вартісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціям ТОВ надає інформацію біржових котирувань, а також надані сертифікати якості на товар. Договір із третіми особами, пов`язаних з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається-не укладалось, тому що ТОВ «МГЗ» є кінцевим споживачем продукту, а тому вони не можуть бути надані.

За результатами контролю правильності визначення митної вартості вищевказаних партій товару, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, яким визначив митну вартість задекларованого позивачем товару за ціною 410 дол. США/тону із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості- за резервним методом, за ціною товару ввезеного на митну територію України згідно з митною декларацією від 11.06.2020 № UA 807170/2029/29113. У рішеннях про коригування митної вартості товару зазначено, що метод за ціною договору щодо товарів, що імпортуються не застосовується в зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару(витрати на доставку товару, страхування), декларантом не надано документальне обґрунтування формування ціни з урахуванням її числових значень. На аркушах контракту 1-7 відсутній підпис керівника ТОВ МГЗ та печатки підприємства, на інвойсі від 30.09.2020 відсутній підпис керівника ТОВ ТД Галополимер, що ставить під сумнів дійсність інформації зазначеної в цих документах.

У зв`язку з відмовою відповідача прийняти митні декларації, з метою розмитнення товару, позивач подав нові митні декларації, у яких ціна ввезено товару визначена відповідно до прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості та сплачено усі обов`язкові платежі, на підставі яких відповідачем здійснено митне оформлення товару та товар випущено у вільний обіг.

Після прийнятті рішення про коригування митної вартості товару позивачем було доплачено мито та податок на додану вартість : по рішенню про коригування митної вартості UA 508140/2020/0000051/2 від 17.09.2020 мито в сумі - 108810,48грн., ПДВ- 417436,58грн., UA 508140/2020/0000056/2 від 19.10.2020 мито в сумі 110869,40грн., ПДВ-425335,32грн.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію , яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

-обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган тільки зазначив, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень.

Позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності. Щодо страхування зазначив, що товар не страхувався, тому неможливо надати страховий поліс. Ціна товару включає витрати по доставці товару до місця поставки.

Відповідно до ст. ст. 189,190 Господарського Кодексу ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Таким чином суб`єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору.

Відповідно до п.2.2 Контракту зазначено, що ціна товару і вартість кожної партії товару зазначається у Специфікаціях. Ціна на Товар розраховується по формулі: Ціна СРТ= 167,02 дол. США = 0,25(FOB MED Low- 17%), де FOB MED Low-нижня межа котирування FOB Mediterranean Black Sea, яке публікується агентством IНS у «Market caustic soda prises» за місяць, що пред-передує періоду відвантаження соди.

Відтак, ціна товару визначається в специфікації. Сторони контракту, як рівні сторони господарювання визначили в такий спосіб ціну товару за контрактом. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір цін за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін у інвойсах. Надані позивачем документи також не містять ознак підробки, тому правових підстав для коригування митної вартості у відповідача немає.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не довів суду наявність правових підстав для коригування митної вартості товару, не обґрунтував правомірність застосування другорядного методу за резервним методом, тому позов належить задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України та підлягають поверненню позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA 508140/2020/0000051/2 від 17.09.2020, UA 508140/2020/0000056/2 від 19.10.2020, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України UA 508140/2020/00091 від 17.09.2020, UA 508140/2020/00096 від 19.10.2020.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, ідентифікаційний код 33133003) судовий збір у сумі 15936,78 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять шість гривень 78 коп.), сплачений платіжним дорученням № 06519 від 10.12.2020 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко