Рішення № 95607499, 16.03.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року справа №380/1165/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства «КІР» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «КІР» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення зі сплати ПДВ № 0027185012 від 27.03.2019 в частині 4308,00 грн.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначив, що спірним податковим повідомлення-рішенням позивачу нараховано штраф у сумі 20 % у розмірі 5394, 94 грн за несплату грошового зобов`язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 26974, 70 грн. Однак, позивач вважає, що штраф у сумі 4308, 00 грн відповідачем застосовано безпідставно. Позивач зазначив, що актом перевірки від 24 січня 2019 року №812/50.12./22023208 встановлено прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання за податковими деклараціями з податку на додану вартість від 18.11.2016 № 922264805 та від 19.06.2018 № 9123546602. Однак, позивачем у строки сплачено відповідні податкові зобов`язання, що підтверджується платіжними дорученнями №8770604 від 30.11.2016 та № 16562519 від 25.06.2018. Проте, з інтегрованої картки платника податків з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт і послуг вбачається, що відповідачем донарахований податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями, скасованими судом та дані суми відображені як узгоджені. В свою чергу суми податку на додану вартість, визначені позивачем самостійно і своєчасно позивачу сплачені, податковим органом протиправно враховувалися в розрахунок погашення неіснуючої заборгованості, встановленої на підставі податкових повідомлень-рішень, які були скасовані в судовому порядку. Отже, на момент проведення камеральної перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення контролюючим органом протиправно не відображено у інтегрованій картці платника податку на додану вартість зменшення податкових зобов`язань позивача з податку на додану вартість, які були збільшені на підставі податкових повідомлень-рішень, які в подальшому були скасовані постановами Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №813/2762/17 та від 11.12.2018 у справі №1340/4868/18. При цьому вказав на те, що зменшення податкових зобов`язань зі сплати ПДВ на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №813/2762/17 було відображене відповідачем 13.02.2020, а постанови Львівського окружного адміністративного суду 11.12.2018 у справі №1340/4868/18 - 12.04.2019. З огляду на вищенаведені підстави вважає спірне податкове повідомлення-рішення в частині накладення штрафу на суму 4308,00 грн протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку ПП «КІР» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт №812/50.12/22023208 від 24.01.2019. На підставі акта було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.03.2019 № 0027185012, яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та на підставі ст. 57/126 ПК України за затримку на 677 631 618 611 553 511 375 208 208 208 208 208 208 97 54 календарних днів за несплату грошового зобов`язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 2697,7 грн і зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 5394 грн. 94 коп. Позивач не сплатив податкові зобов`язання, самостійно визначені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість, протягом визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Відтак, до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 20% від погашеної суми податкового боргу, передбачені п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. Таким чином, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу є самостійною підставою для проведення камеральної перевірки. Також, слід зазначити, що до матеріалів позовної заяви не долучені докази сплати по узгодженим сумам нарахованим відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість №9222646805 від 18.11.2016 (термін сплати до 28.11.2016); №9043962400 від 17.03.2017 (термін сплати до 27.03.2017); №9123546602 від 19.06.2018 (термін сплати до 29.07.2018). Також вказав на те, що позивачем не додано до позову докази скасування податкових повідомлень-рішень від 30.11.2016 №0016351200 (форми «Ш»); від 08.12.2016 №0016551200(форми «Н»); від 03.01.2017 №0000011200 (форми «Ш»); від 22.06.2017 №0006161201 (форми «ПС»); від 13.12.2017 №0173781221 (форми «Ш»); від 13.12.2017 №0173781221 (форми «Ш»); від 13.12.2017 №0173791221 (форми «Ш») або докази сплати. Щодо податкового повідомлення-рішення від 19.02.2018 №0051121221 (форми «Н») слід зазначити, що дане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося в частині, однак позивач не долучив жодного доказу своєчасності сплати. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони подали заяви про розгляд справи за їх відсутності у письмовому провадженні.

Керуючись ч.3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

01.02.2021 ухвалою судді залишено позовну заяву без руху.

05.02.2021 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25 лютого 2021 року о 09:15 год.

11.03.2021 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду прийнято відмову Приватного підприємства «КІР» від позову та закрито провадження у справі № 380/1165/21 за позовом Приватного підприємства «КІР» до Головного управління ДПС у Львівській області в частині позовних вимог:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Львівській області щодо нарахування пені з податку на додану вартість на загальну суму 3171,82 грн;

- зобов`язати Головного управління ДПС у Львівській області відкоригувати дані інтегрованої картки з податку на додану вартість шляхом скасування пені в сумі 3171,82 грн.

Того ж дня ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 закрито підготовче провадження у справі № 380/1165/21 та призначено справу до судового розгляду на 11 березня 2021 року о 12:20 год.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, заперечення відповідача та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Суд встановив, що 24.01.2019 ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ПП «КІР» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ.

За результатами перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну сплату ПП «КІР» узгодженої суми податкових зобов`язань, що є порушенням п. 203.2 ст. 203, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 126. ст. 126 ПК України, про що складено відповідний акт №812/50.12/22023208 від 24.01.2019.

27.03.2019 ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 0027185012, яким ПП «КІР» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 5394, 94 грн.

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, тому звернувся до суду із вказаним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час проведення перевірки, (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з положеннями статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Положеннями п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 126 Кодексу.

Так, згідно з приписами ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд встановив, що 24.01.2019 ГУ ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку ПП «КІР» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №812/50.12/22023208 від 24.01.2019, у якому встановлено порушенням п. 203.2 ст. 203, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 126. ст. 126 ПК України, зокрема несвоєчасну сплату ПП «КІР» узгодженої суми податкових зобов`язань, відповідно до:

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №12401200 від 04.10.2016; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 677; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 2166, 20 грн;

податкової декларації з ПДВ №9222646805 від 18.11.2016; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 631; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 2453, 00 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №16351200 від 30.11.2016; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 618; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 64, 85 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №16551200 від 08.12.2016; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 611; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 3573, 50 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') № 11200 від 03.01.2017; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 533; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 133, 65 грн;

податкової декларації з ПДВ № 9043962400 від 17.03.2017; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 511; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 185, 00 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №6161201 від 22.06.2017; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 375; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 170, 00 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №173791221 від 13.12.2017; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 208; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 82, 20 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №173791221 від 13.12.2017; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 208; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 47, 80 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №173781221 від 13.12.2017; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 208; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 6, 25 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №173781221 від 13.12.2017; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 208; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 30,75 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №173781221 від 13.12.2017; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 208; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 780, 00 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №173781221 від 13.12.2017; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 208; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 356, 95 грн;

податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №51121221 від 19.02.2018; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 97; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 12201, 85 грн;

податкової декларації з ПДВ №9123546602 від 19.06.2018; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 54; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 4722,70 грн.

27.03.2019 ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення рішення № 0027185012, яким ПП «КІР» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 5394, 94 грн.

Однак, як встановлено судом із наявної у матеріалах справи копії акта перевірки №812/50.12/22023208 від 24.01.2019 до спірного податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі цього акта включено штраф у розмірі 20 % за несвоєчасну сплату ПП «КІР» узгодженої суми податкових зобов`язань, відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №12401200 від 04.10.2016; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 677; сума боргу 2166, 20 грн та податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №51121221 від 19.02.2018; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 97; сума боргу 12201, 85 грн.

Як слідує із матеріалів справи, вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені ПП «КІР» в судовому порядку до Львівського окружного адміністративного суду.

Так, 12.10.2017 постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2762/17 адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0008991200-5511 від 09.09.2016, №0009001200-5513 від 09.09.2016, №000013526 від 10.06.2016, №0006931200 від 08.09.2016, №0012401200 від 04.10.2016, № 0012411200 від 04.10.2016. (13.11.2017 набрала законної сили).

11.12.2018 рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1340/4868/18 позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0051121221 від 19.02.2018 в частині нарахування штрафу у сумі 8751, 85 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних № 4 від 21.03.2017, № 5 від 23.03.2017, № 6 від 29.03.2017; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0051121221 від 19.02.2018 в частині нарахування штрафу у сумі 8751, 85 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних № 4 від 21.03.2017, № 5 від 23.03.2017, № 6 від 29.03.2017. (12.03.2019 набрало законної сили).

Вищезазначені судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до п. 57.3, п. 57.4 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем проведено камеральну перевірку 24.01.2019.

13.11.2017 постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2762/17 від 12.10.2017 набрала законної сили, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №0012401200 від 04.10.2016.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 1340/4868/18 від 11.12.2018 набрало законної сили 12.03.2019, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0051121221 від 19.02.2018 в частині нарахування штрафу у сумі 8751, 85 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних № 4 від 21.03.2017, № 5 від 23.03.2017, № 6 від 29.03.2017.

Отже, з наведеного слідує, що відповідачем не було враховано норми ПК України, оскільки під час проведення камеральної перевірки відповідач дійшов висновку про несплату позивачем узгоджених сум податкових зобов`язань відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №12401200 від 04.10.2016, яке на той час було скасоване у судовому порядку відповідно до постанова Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2762/17 від 12.10.2017, яка 13.11.2017 набрала законної сили.

Що стосується податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №51121221 від 19.02.2018, то суд також вважає, що таке податкове повідомлення-рішення включене відповідачем безпідставно, оскільки на час проведення перевірки 24.01.2019 податкові зобов`язання визначені у вказаному податковому повідомленні-рішенні були неузгодженими, оскільки оскаржувалися у судовому порядку у справі № 1340/4868/18, рішення у якій набрало законної сили лише 12.03.2019.

Таким чином, відповідач безпідставно дійшов висновку про порушенням ПП «КІР» п. 203.2 ст. 203, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 126. ст. 126 ПК України, зокрема в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов`язань, відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №12401200 від 04.10.2016; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 677; сума боргу 2166, 20 грн та податкового повідомлення-рішення (форма 'Н') №51121221 від 19.02.2018; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 97; сума боргу 12201, 85 грн.

Суд наголошує, що на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення у даній справі грошове зобов`язання визначене податковим повідомлення-рішенням №12401200 від 04.10.2016 було скасоване в судовому порядку (постанова у справі № 813/2762/17 від 12.10.2017), а грошове зобов`язання визначене податковим повідомлення-рішенням №51121221 від 19.02.2018 не було узгодженим, оскільки ПП «КІР» розпочало процедуру оскарження рішення контролюючого органу у судовому порядку (справа № 1340/4868/18, рішення прийняте 11.12.2018 та набрало законної сили 12.03.2019).

З огляду на вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов`язань визначених податковим повідомленням-рішенням (форма 'Н') №12401200 від 04.10.2016 на суму боргу 2166, 20 грн та податковим повідомленням-рішенням (форма 'Н') №51121221 від 19.02.2018 на сума боргу 12201, 85 грн. є протиправними та підлягають скасуванню в цій частині. (штраф 20% * сума грошового зобов`язання безпідставно включена відповідачем – 14368, 05 грн = 2873, 61 грн - сума штрафу).

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення на суму 2873, 61 грн.

Проте, як встановив суд, позивач вважає, що відповідачем також безпідставно встановлено порушенням п. 203.2 ст. 203, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 126. ст. 126 ПК України, зокрема несвоєчасну сплату ПП «КІР» узгодженої суми податкових зобов`язань, відповідно до податкової декларації з ПДВ №9222646805 від 18.11.2016; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 631; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 2453, 00 грн та податкової декларації з ПДВ №9123546602 від 19.06.2018; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 54; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 4722,70 грн.

Позивач стверджує, що самостійно визначені грошові зобов`язання у цих деклараціях ПП «КІР» сплачено у строки, визначенні ПК України, що підтверджується платіжними дорученнями №8770604 від 30.11.2016 та № 16562519 від 25.06.2018.

Проте, відповідач у відзиві на позов стверджує, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження сплати узгодженої суми у податкових деклараціях з податку на додану вартість №9222646805 від 18.11.2016 (термін сплати до 28.11.2016); №9043962400 від 17.03.2017 (термін сплати до 27.03.2017); №9123546602 від 19.06.2018 (термін сплати до 29.07.2018).

Суд дослідивши матеріали справи встановив, що відповідно до інтегрованої картки платника податків дійсно 30.11.2016 було зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку ПП «КІР» в системі електронного адміністрування ПДВ відповідно до платіжного доручення № 8770604.

Також, судом встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника податків 25.06.2018 також було зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку ПП «КІР» в системі електронного адміністрування ПДВ відповідно до платіжного доручення №16562519.

Суд встановив, що на час зарахування коштів 30.11.2016 та 25.06.2018 у ПП «КІР» був наявний податковий борг.

Так, відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З огляду на те, що станом на 30.11.2016, тобто на час зарахування коштів у ПП «КІР» був наявний податковий борг у розмірі 14704, 61 грн, а станом на 25.06.2018 у розмірі 25216, 38 грн, надходження коштів відповідно до платіжних доручень №8770604 від 30.11.2016 та № 16562519 від 25.06.2018 було зараховано відповідачем в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, тобто ПП «КІР».

Відтак, суд вважає, що відповідач дійшовши висновку про порушення ПП «КІР» п. 203.2 ст. 203, п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 126. ст. 126 ПК України, зокрема в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов`язань, відповідно до податкової декларації з ПДВ №9222646805 від 18.11.2016; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 631; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 2453, 00 грн та податкової декларації з ПДВ №9123546602 від 19.06.2018; дата операції – 23.08.2018; кількість днів 54; штраф у розмірі 20 %; сума боргу 4722,70 грн діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Окрім того, суд не приймає до уваги доводи позивача, що вказані суми не були зараховані відповідачем у зв`язку з тим, що контролюючим органом протиправно не відображено у інтегрованій картці платника податку на додану вартість зменшення податкових зобов`язань позивача з податку на додану вартість, які були збільшені на підставі податкових повідомлень-рішень, які в подальшому були скасовані постановами Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №813/2762/17 та від 11.12.2018 у справі №1340/4868/18.

Суд зазначає, що на час сплати 30.11.2016 позивачем грошових зобов`язань податкові повідомлення-рішення не були скасовані в судовому порядку.

Стосовно не відображення у інтегрованій картці платника податку на додану вартість зменшення податкових зобов`язань позивача з податку на додану вартість станом на час сплати позивачем 25.06.2018 грошового зобов`язання, то суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що наявний у нього податковий борг складає сума, яка не була відкоригована відповідачем відповідно до прийнятих судових рішень від 12.10.2017 у справі №813/2762/17 та від 11.12.2018 у справі №1340/4868/18.

Суд зазначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через не спростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Тому, перевіривши обґрунтованість наведених учасниками справи аргументів, змістом належних норм права та добутими у справі доказами, оціненими відповідно до вимог КАС України, суд констатує, що надані заявником докази об`єктивно не здатні підтвердити факту того, що сплачені позивачем суми грошових зобов`язань відповідно до платіжних доручень №8770604 від 30.11.2016 та № 16562519 від 25.06.2018 були не враховані відповідачем у зв`язку з не відображенням (не зменшенням) контролюючим органом в інтегрованій картці платника податку на додану вартість податкових зобов`язань позивача з податку на додану вартість відповідно до судових рішень, оскільки позивачем не надано доказів, що суми податкового боргу в порядку черговості, яких було зараховано кошти складали суми грошових зобов`язань, що були скасовані в порядку адміністративного чи судового оскарження.

Також, суд наголошує, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ним упродовж 2017-2019 оскаржувалася бездіяльність відповідача щодо не відображення (не зменшення) контролюючим органом в інтегрованій картці платника податку на додану вартість, податкових зобов`язань позивача з податку на додану вартість відповідно до судових рішень, що, на думку позивача, призвело до зарахування сплачених позивачем сум в погашення податкового боргу в порядку черговості.

Суд наголошує, що вищезазначена протиправність відповідача не є предметом дослідження у даній справі, тому суд вважає, що на час сплати ПП «КІР» грошових зобов`язань в останнього був податковий борг, тому відповідно до вимог ПК України контролюючий орган був зобов`язаний зарахувати такі кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного ПП «КІР».

Відтак, суд не бере до уваги доводи позивача, що самостійно визначені грошові зобов`язання у деклараціях №9222646805 від 18.11.2016 та №9123546602 від 19.06.2018 ПП «КІР» сплачено у строки визначенні ПК України, що підтверджується платіжними дорученнями №8770604 від 30.11.2016 та № 16562519 від 25.06.2018.

Суд погоджується з відповідачем, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження сплати узгоджених сум нарахованих відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість №9222646805 від 18.11.2016 (термін сплати до 28.11.2016) та №9043962400 від 17.03.2017 (термін сплати до 27.03.2017); №9123546602 від 19.06.2018 (Термін сплати до 29.07.2018р.), тому спірне податкове повідомлення-рішення у цій частині прийняте з дотриманням відповідачем вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Що стосується інших податкових повідомлень-рішень вказаних в акті перевірки, то суд зазначає, що такі не є спірними та судом не досліджувалися у зв`язку з відсутністю у сторін спору щодо правомірності їх включення.

Так, закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем під час розгляду справи не доведено, що оскаржене податкове повідомлення-рішення на суму 2873, 61 грн було прийнято законно та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх фактичних обставин.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є частково підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, 371 підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0027185012 від 27.03.2019 в частині сплати штрафу у розмірі 20% у сумі 2873 (дві тисячі вісімсот сімдесят три) грн 61 коп.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «КІР» (вул. Зелена, б. 97, кв. 12, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 22023208) судовий збір в розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) грн 09 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.М. Брильовський