Рішення № 95607346, 17.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/837/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла - садок) № 1 «Малятко» Сватівської міської ради Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сватівська міська рада Луганської області, про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 26 лютого 2020 року надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Луганській області) до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла - садок) № 1 «Малятко» Сватівської міської ради Луганської області (далі - відповідач, КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко»), в якій позивач просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення експлуатації будівель, приміщень, зареєстрованих за адресою: 92603, Луганська область, місто Сватове, вулиця Просіна, будинок 21, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 26.12.2019 № 44.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 24.12.2019 по 26.12.2019 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу Головного управління від 13.12.2019 № 405-НО «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)», на підставі посвідчення на проведення перевірки від 23.12.2019 № 176, здійснено позапланову перевірку відповідача, зареєстрованого за адресою: 92603, Луганська область, місто Сватове, вулиця Просіна, будинок 21 , з метою перевірки стану дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 26.12.2019 № 44, згідно з яким перевіркою виявлено порушення Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697, та інших діючих нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки.

Будь-яких скарг до проведеного позапланового заходу, зауважень чи заперечень до складеного акта перевірки з боку відповідача не надходило. Стосовно виконуючої обов`язки директора КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко» ОСОБА_1 складено протокол від 26.12.2019 № ЛГ 004410 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188-8 КУпАП. Зауважень до протоколу правопорушницею не заявлено.

Подальша експлуатація будівлі, споруд та приміщень відповідача з виявленими порушеннями створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров`ю людей. Їх невиконання та не усунення прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей.

Учні, співробітники та відвідувачі КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко» постійно перебувають під реальною загрозою втрати життя та отримання травм чи шкоди своєму здоров`ю через невиконання, та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки.

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою від 27 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; залучено Сватівську міську раду Луганської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (том 1 арк. спр. 29-30).

Від відповідача 12 березня 2020 року надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яке задоволено ухвалою від 13 березня 2020 року, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (том 1 арк. спр. 36-37, 39).

Відповідачем 23 березня 2020 року, 17 серпня 2020 року, 17 лютого 2021 року подано відзиви на позовну заяву, в яких відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (том 1 арк. спр. 46-51, 207-209, том 2 арк. спр. 130-131).

Відповідач зазначає, що вимоги позивача щодо вжиття судом заходів реагування суперечать законодавству та не підлягають задоволенню. Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, спору.

Захід реагування у вигляді повного зупинення роботи з експлуатації приміщень є виключним заходом, який застосовується лише за наявності таких порушень пожежної та техногенної безпеки, які безумовно створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (персоналу підприємства і особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

Відповідач є діючим закладом дошкільної освіти, в якому відбувається освітній процес, тому повна заборона експлуатації садочка обмежить право 130 дітей на дошкільну освіту.

З огляду на це, оцінюванню підлягає питання, чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і, що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та : інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

Від позивача 26 лютого 2021 року надійшла відповідь на відзив (том 2 арк. спр. 157-159).

Третьою особою 23 березня 2020 року подано пояснення щодо позову, в яких третя особа також вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають (том 1 арк. спр. 72-77).

Від позивача 26 березня 2020 року надійшло клопотання про зупинення провадження в справі, в задоволенні якого відмовлено ухвалою від 26 березня 2020 року (том 1 арк. спр. 103, 105).

За заявами сторін про надання їм часу для примирення та зупинення провадження в справі ухвалою від 22 квітня 2020 року зупинено провадження в справі, надано сторонам час для можливого примирення до травня 2020 року (том 1 арк. спр. 112-113, 117, 120).

За ухвалою від 04 червня 2020 року поновлено провадження в справі (том 1 арк. спр. 142).

Ухвалою від 04 червня 2020 року відмовлено задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі (том 1 арк. спр. 126-127, 145).

Ухвалою від 12 червня 2020 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті (том 1 арк. спр. 156).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 серпня 2020 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Секірської А.Г. у відпустці, адміністративну справу для подальшого розгляду передано судді Пляшковій К.О. (том 1 арк. спр. 193, 194).

Ухвалою від 04 серпня 2020 року прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд адміністративної справи розпочато з початку, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (том 1 арк. спр. 195-196).

Від відповідача 17 серпня 2020 року надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, про залучення до участі у справі третіх осіб (том 1 арк. спр. 203-204, 205-206).

Ухвалою від 08 вересня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено; визначено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; судове засідання, призначене на 08 вересня 2020 року визначено вважати підготовчим засіданням (том 1 арк. спр. 229).

За клопотаннями сторін про надання їм часу для можливого примирення та зупинення провадження в справі, ухвалою від 08 вересня 2020 року зупинено провадження в справі до 03 листопада 2020 року (том 1 арк. спр. 230, том 2 арк. спр. 1-2, 30).

За клопотаннями сторін про продовження строку зупинення провадження в справі ухвалою від 03 листопада 2020 року продовжено строк зупинення провадження по справі для можливого примирення сторін (том 2 арк. спр. 34, 53, 55).

Ухвалою від 21 грудня 2020 року поновлено провадження в справі (арк. спр. 59).

Ухвалою від 09 лютого 2021 року продовжено строк підготовчого провадження в справі (том 2 арк. спр. 110).

Від відповідача 15 січня 2021 року, 17 лютого 2021 року, 01 березня 2021 року електронною поштою надійшли клопотання про надання сторонам часу для можливого примирення та зупинення провадження в справі, продовження строку зупинення провадження у справі для примирення, які не підписані електронним цифровим підписом представника, у зв`язку з чим йому присвоєно статус документа «Інформаційний», які не враховані судом як заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань та письмові докази (том 2 арк. спр. 89, 148, 171-172).

Ухвалою від 02 березня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (том 2 арк. спр. 173-174).

У судове засідання сторони не прибули, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи (том 2 арк. спр. 178-179).

Керуючись положеннями частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко», код 35767234, місцезнаходження: 92602, Луганська область, місто Сватове, вулиця Просіна, будинок 21, у встановленому законом порядку зареєстрований юридичною особою, основним видом діяльності якого є 85.10 Дошкільна освіта про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.02.2020 № 1006396007 (том 1 арк. спр. 26-28).

Відповідно до інформації зазначеної в Єдиному державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУ ДСНС у Луганській області, код за ЄДРПОУ 38617137, місцезнаходження: 93400, Луганська області, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1-Б, є органом державної влади та у встановленому законом порядку зареєстроване юридичною особою.

На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказом Головного управління ДСНС України у Луганській області від 13 грудня 2019 року за № 405-НО наказано провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) стосовно об`єктів, установ, організацій щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту згідно з графіком проведення позапланових перевірок, що додається, до якого, серед інших, включений КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко» (том 1 арк. спр. 7-9).

На проведення позапланової перевірки КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко» у період з 24 грудня 2019 року по 26 грудня 2019 року головному інспектору Сватівського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області майору служби ЦЗ Коваленку Миколі Миколайовичу видано посвідчення від 23 грудня 2019 року № 176 (том 1 арк. спр. 6).

Згідно з актом від 26 грудня 2019 року № 44, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко», виявлено 26 порушення вимог законодавства (том 1 арк. спр. 10-20).

У період з 28 січня 2021 року по 29 січня 2021 року заступником головним інспектором Сватівського МРВ ГУ ДСНС України у Луганській області майору служби ЦЗ Коваленком Миколою Миколайовичем з метою перевірки усунення порушень, зазначених в акті від 28 грудня 2019 року № 41, проведено перевірку КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко», за наслідками якої складено акт від 29 січня 2021 року № 5 (том 2 арк. спр. 160 - 170).

Згідно з актом від 29 січня 2021 року № 5 виявлено 4 порушення вимог законодавства, а саме:

1. Пункту 1.21 розділу ІV ППБУ - не обладнано пристроєм від прямих попадань блискавки і вторинних її прояві відповідно до вимог ДСТУ Б.В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і спору. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

2. Пункту 2.18 розділу ІV ППБУ; ДБН Б.2.2-12:2019; ДБН Б.2.5-56:2014, ДБН Б.2.5-56:2014 - не розташована газова котельня відповідно до протипожежних відстаней.

3. Пункту 2.2 розділу V ППБУ - не облаштовано будівлю дитячого садка системою внутрішнього протипожежного водопроводу.

4. Пункт 2.15 розділу ІІІ ППБУ - не забезпечено евакуаційні виходи з другого поверху стаціонарними зовнішніми протипожежними сходами.

Акт позапланової перевірки від 29 січня 2021 року № 5 підписано директором КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко» ради без зауважень (том 2 арк. спр. 169 зворот).

З вищевикладеного слідує, що 4 порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, вказані в акті перевірки від 29 січня 2021 року № 5, залишилися не усунутими.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 4 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Надаючи оцінку вказаним в акті від 29 січня 2021 року № 5 порушенням та можливим наслідкам їх неусунення позивачем, суд зазначає таке.

Пунктом 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ визначено, захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд».

Відповідно до пункту 2.18 розділу ІV ППБУ визначено, що забороняється вносити зміни до елементів системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря, які перешкоджають поширенню пожежі.

Пунктом 2.2 розділу V ППБУ визначено, що система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: 1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей; 2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; 3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; 4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов`язаних з пожежогасінням, не допускається; 5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим; 6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»; 7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання; 8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання; 10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані;11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об`єкта; 12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.

Згідно з пунктом 2.15 розділу ІІІ ППБУ визначено, що стаціонарні зовнішні пожежні сходи, сходи на перепадах висот і огорожі на покриттях будівель та споруд необхідно утримувати справними, пофарбованими.

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Також згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Частиною третьою статті 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

Встановлені позивачем порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті від 29 січня 2020 року № 5, складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, можуть призвести до виникнення пожежі, як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що може спричинити загрозу життю та здоров`ю людей у випадку її виникнення.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до КЗДО (ясла - садок) № 1 «Малятко» захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки в закладі освіти. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі № 812/1296/18 (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 81759628).

Враховуючи приписи частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V, відновлення експлуатації будівлі, споруд та приміщень скаржника можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Суд зауважує, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель, споруд, приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, враховуючи встановлені судом під час розгляду справи порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, а також не надання відповідачем доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, зазначених в акті перевірки від 29 січня 2021 року № 55, суд дійшов висновку про застосування до КЗДО (ясла-садок) № 1 «Малятко» ради заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92602, Луганська область, місто Сватове, вулиця Просіна, будинок 21, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в акті перевірки від 29 січня 2021 року № 55.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1-Б, код за ЄДРПОУ 38617137) до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла - садок) № 1 «Малятко» Сватівської міської ради Луганської області (місцезнаходження: 92602, Луганська область, місто Сватове, вулиця Просіна, будинок 21, код за ЄДРПОУ 35767234), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Сватівська міська рада Луганської області (місцезнаходження: 92600, Луганська область, Сватівський район, місто Сватове, площа 50-річчя Перемоги, будинок 36, код за ЄДРПОУ 04051804), про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Комунального закладу дошкільної освіти (ясла - садок) № 1 «Малятко» Сватівської міської ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 92602, Луганська область, місто Сватове, вулиця Просіна, будинок 21, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в акті перевірки від 29 січня 2021 року № 5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова