Рішення № 95607281, 12.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року м. Кропивницький справа № 340/3724/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу

за позовомДержавного підприємства "Дослідне господарство "Червоний Землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (с. Чарівне, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27241, код ЄДРПОУ - 00729913) до таДержавної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393) Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м.Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ - 43142606)провизнання незаконною та скасування вимоги про сплату (недоїмки) №Ю-3166-11 від 03.07.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

Державне підприємство "Дослідне господарство "Червоний Землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 03.07.2020 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесення оскаржуваної вимоги під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів є порушенням норм Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Також, позивач зазначає про існування судових рішень, якими скасовані попередні вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Представником Головного управління ДПС у Кіровоградській області подано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що податкова вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 03.07.2020 р. сформована та направлена платнику ДП "ДГ "Червоний землероб" на суму заборгованості, яка виникла у зв`язку з порушенням строків сплати ЄСВ. А також, зазначив, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (а.с.39-41).

Представником Державної податкової служби України також подано до суду відзив на позовну заяву у якому він заперечив щодо задоволення позову. За своїм змістом поданий представником Державної податкової служби України відзив є ідентичним до відзиву, що подано представником Головного управління ДПС у Кіровоградській області (а.с.44-47).

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (а.с.32).

01.10.2020 року від представників Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України надійшли відзиви на позовну заяву (а.с.39-47).

Ухвалою від 27.10.2020 року суд перейшов до розгляду справи у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання (а.с.56).

Відповідно до ухвали від 13.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі, а подальший розгляд справи по суті здійснено у порядку письмового провадження (а.с.116).

V. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені відповідні обставини.

Державне підприємство "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України 19.03.1992 р. зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник єдиного внеску (а.с.28-29).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.11.2019 р. у справі №340/1762/19 за позовом Державного підприємства “Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування вимоги, визнання протиправним та скасування рішення визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11, винесену Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області від 11 травня 2019 року, а також, визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 05 липня 2019 року (а.с.20-24).

На підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів посадовою особою ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2020 р. №Ю-3166-11 (а.с.7).

Зі змісту вимоги від 03.07.2020 р. №Ю-3166-11 судом встановлено, що станом на 30.06.2020 р. за Державним підприємством "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України обліковується недоїмка з єдиного соціального внеску у розмірі 4 537 532,68 грн, у тому числі 3 319 949,00 грн. недоїмка та 1 217 853,68 грн. пеня (а.с.7).

ДП "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України подано до Державної податкової служби України скаргу від 30.07.2020 року на вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 03.07.2020 року (а.с.8-10).

Рішенням Державної податкової служби України №25848/6/99-00-06-03-01-06 від 19.08.2020 р. про результати розгляду скарги, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2020 р. №Ю-3166-11 ГУ ДПС у Кіровоградській області залишено без змін, а скаргу ДП "ДГ "Червоний землероб" КДСГДС НААН від 30.07.2020 р. – без задоволення (а.с.11-12).

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. №2464-VI (далі за текстом – Закон №2464).

У розумінні п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 Платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 4 статті 8 Закону №2464 встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч.ч.5, 8 ст.9 Закону №2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі – договір про добровільну участь).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

З огляду на ч.7 ст.9 Закону №2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Згідно з ч.ч.11, 12 ст.9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до ч.20 ст.25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.09.2016 р. у справі №912/2391/16 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії наук України та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника – Державного підприємства “Дослідне господарство “Червоний землероб” Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії наук України.

Відповідно до ч.ч.1-3, 5, 7 ст.19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 р. №2343-ХІІ, у редакції Закону України від 22.12.2011 р. №4212-VI, чинного на час порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Дослідне господарство “Червоний землероб” Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії наук України та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів – зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч.ч.1-3, 5, 8 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, чинного на час винесення оскаржуваної вимоги, мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, із набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства не змінилося правове регулювання щодо заборони нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Суд враховує, що заборона застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується невиконання чи неналежного виконання грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дати введення мораторію, і не поширюється на поточні зобов`язання боржника (зобов`язання, які виникли після цієї дати). Боржник, стосовно якого порушено провадження про визнання банкрутом і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, звільняється від відповідальності лише за невиконання зобов`язань щодо яких запроваджено мораторій. За поточними зобов`язаннями боржник відповідає на загальних підставах до прийняття господарським судом постанови про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.09.2020 р. у справі №826/3106/18 (провадження №11-1272апп19).

Зі змісту поданих відзивів судом встановлено, що сплачені позивачем поточні платежі єдиного внеску зараховувалися відповідачем в рахунок зменшення боргу з пені, нарахованої рішенням №0073505106 від 19.12.2018 р., внаслідок чого у ДП "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України утворилася недоїмка з єдиного соціального внеску та нараховувалася пеня.

Рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області №0073505106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.12.2018 р. ДП "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України нараховано штраф у розмірі 999 039,96 грн. за період з 21.04.2015 р. до 10.12.2018 р. та пеню у розмірі 2 495 583,29 грн.

Отже, рішенням ГУ ДФС у Кіровоградській області №0073505106 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.12.2018 р. застосовано штрафні санкції та пеню, у тому числі і за період, що передував введенню мораторію (до 13.09.2016 р.).

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість із недоїмки та пені, відображена у вимозі про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 03.07.2020 року на суму 4 537 532,68 грн., нараховані всупереч забороні застосування санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Кіровоградського окружного адміністративного суду, відповідачами не доведено правомірність винесення оскаржуваної вимоги, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21020,00 грн. (а.с.1).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний Землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України" (с. Чарівне, Бобринецький район, Кіровоградська область, 27241, код ЄДРПОУ - 00729913) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25005, код ЄДРПОУ - 43142606) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ-53, 04053, код ЄДРПОУ - 43005393) про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату (недоїмки) №Ю-3166-11 від 03.07.2020 року - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-3166-11 від 03 липня 2020 року.

Стягнути на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Червоний землероб" Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (код ЄДРПОУ 00729913, с. Чарівне, Бобринецький район, Кіровоградська область) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одну тисячу двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук