Рішення № 95607259, 11.03.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5870/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправними і скасування постанови та припису, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому з просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №1179-ДК/0296По/08/01/-20 від 11.12.2020 року, винесену старшим інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах Іщенком Віталієм Анатолійовичем, у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень;

- визнати протиправним та скасувати припис старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, начальника відділу контролю за використанням та охороною земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах Іщенка Віталія Анатолійовича від 10.12.2020 року №1179-ДК/0389Пр/03/01/-20.

Ухвалою судді від 11.01.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.31-32).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зі змісту акту обстеження акту обстеження земельної ділянки від 10.12.2020 №1179-ДК/951/АО/10/01/-20, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 10.12.2020 №1179-ДК/946/АП/09/01/-20 та протоколу про адміністративне правопорушення від 10.12.2020 №1179-ДК/0296П/07/01/-20, які були підставами прийняття відповідачем оскаржуваних постанови та припису, не вбачається інформації, та посилання на докази, які б чітко вказували на обставини скоєння адміністративного правопорушення саме позивачем, оскільки складені документи містять суперечливі відомості щодо об`єкту, а також не містять посилання на докази, які однозначно вказують на винні дії позивача. Також, посилався на відсутність чіткого визначення відповідачем в який спосіб, та коли ОСОБА_1 обробив і засіяв озимими культурами земельну ділянку, не зазначено точну дату, час та місце скоєння правопорушення.

Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.36-42), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що 10 грудня 2020 року державним інспектором було проведено перевірку земельних ділянок загальною площею 1,400 га в межах населеного пункту с. Новосавицьке на території Суходільської сільської ради Долинського району. Зазначав, що під час перевірки складено акт обстеження земельних ділянок за №1179-ДК/951/АО/10/01/-20 від 10 грудня 2020 року. В ході перевірки встановлено, що вищезазначені земельні ділянки, за цільовим призначенням є землі запасу та на час обстеження оброблено та використовується. За наданою інформацією Виконавчого комітету Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області від 10 грудня 2020 року №670, земельна ділянка використовується ОСОБА_1 без правовстановлюючих документів. Таким чином, на переконання відповідача, в результаті перевірки встановлено факт самовільного зайняття позивачем земельної ділянки (порушення статті 125 Земельного кодексу України), про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №1179-ДК/946/АП/09/01/-20 від 10 грудня 2020 року. Зазначав, що з метою усунення виявленого порушення старшим державним інспектором було видано припис від 10.12.2020 року №1179-ДК/0389Пр/03/01/-20 та зобов`язано позивача усунули порушення законодавства та припинити використання земельної ділянки та звільнити земельну ділянку у 30 денний термін. На переконання відповідача його дії при розгляді адміністративної справи були в межах чинного законодавства та наданих повноважень.

Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у позовній заяві, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що 25.11.2020 Суходільська сільська рада Долинського району Кіровоградської області звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із повідомленням про здійснення масового самовільного розорювання земель в селах Суходільське та Новосавицьке Долинського району Кіровоградської області (а.с.47). До даного повідомлення додано заяву депутата Суходільська сільська рада Долинського району Кіровоградської області, в якій зазначено про вчинення наведених дій, в тому числі, ОСОБА_1 (а.с.49).

10.12.2020 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, начальником відділу контролю за використанням та охоронною земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах, на виконання Наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04.12.2020 №1179-ДК (а.с.45-46), проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Новосавицьке, на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, за результатами якої складено акт обстеження земельної ділянки від 10.12.2020 №1179-ДК/951/АО/10/01/-20 (а.с.50).

Згідно даного акту під час обстеження інспектором встановлено, що земельна ділянка загальною площею 1, 400 га, кадастровий номер відсутній, яка розташована в межах села Новосавицьке, на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, на час перевірки оброблено та використовується.

10.12.2020 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, начальником відділу контролю за використанням та охоронною земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №1179-ДК/946/АП/09/01/-20 (а.с.53-54).

10.12.2020 старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, начальником відділу контролю за використанням та охоронною земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах складено протокол про адміністративне правопорушення №1179-ДК/0296П/07/01/-20 (а.с.56-57).

Згідно змісту вказаного протоколу при перевірці дотримання вимог земельного законодавства на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області ОСОБА_1 , встановлено, що останній використовує самовільно без оформлення належним чином документів на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області земельну ділянку, площею 1, 40 га, дана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, що є порушенням ч.1 ст.116, ст.125, 126 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". В даному протоколі зазначено, що правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду (збитки), на суму 5003,60 грн. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 КУпАП та п. б) ч. 1 ст.211 Земельного кодексу України.

Матеріали справи містять припис від 10.12.2020 реєстраційний №1179-ДК/0389Пр/03/01/-20, яким позивачу приписано, в термін 30 календарних днів, усунути порушення земельного законодавства України, а саме припинити право користування самовільно зайнятою земельною ділянкою (а.с.62-63).

Судом встановлено, що за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №1179-ДК/0296П/07/01/-20 від 10.12.2020, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель, начальником відділу контролю за використанням та охоронною земель у Петрівському, Долинському, Новгородківському районах прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення №1179-ДК/0296По/08/01/-20 від 11.12.2020, якою встановлено порушення ОСОБА_1 ч.1 ст.116, ст.125, 126 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у зв`язку з чим позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень (а.с.64-65).

Не погодившись із вказаними рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно із статтею 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV (далі Закон №963-IV).

Відповідно до статті 2 вказаного Закону, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Статтею 4 Закону №963-IV передбачено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі статтею 5 Закону №963-IV, органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Положеннями ст.6 Закону №963-IV визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15, передбачено, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтями 9, 10 Закону №963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Державні інспектори під час виконання службових обов`язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка та використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням і написом з емблемою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтями 125 та 126 ЗК України регламентовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В абзаці 7 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягають право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Згідно пункту "б" частини 1 статті 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до статті 1 Закону №963-IV самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №1179-ДК/0296П/07/01/-20 від 10.12.2020 (а.с.56-57) при перевірці дотримання вимог земельного законодавства на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області посадовою особою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області встановлено, що ОСОБА_1 використовує самовільно без оформлення належним чином документів на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області земельну ділянку, площею 1, 40 га, дана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, що є порушенням ч.1 ст.116, ст.125, 126 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Відповідно до ст.53-1 КУпАП самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Неодмінною умовою для кваліфікації дії чи бездіяльності як адміністративного правопорушення є наявність сукупності юридичних ознак, які визначають склад правопорушення, а саме: суб`єкт, суб`єктивну сторону (елементами якої є вина, мотив і мета), об`єкт та об`єктивну сторону. При цьому відсутність хоча б однієї з ознак правопорушення унеможливлює притягнення до адміністративної відповідальності.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Предметом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, є земельна ділянка.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Враховуючи наведені норми, суд звертає увагу на те, що винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути підтверджена зокрема: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.

Однак, доказів, які б свідчили про рік, місяць, день, місце та час вчинення позивачем порушення ч.1 ст.116, ст.125, 126 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", а також обставин, при яких позивачем було вчинено такі дії, матеріали справи не містять.

Також, суд звертає увагу, що у самій фабулі правопорушення, яке інкримінується позивачу, не було розкрито об`єктивної та суб`єктивної його сторони, не вказано в який спосіб та коли позивачем здійснено обробку та посів озимих культур, час та місце скоєння правопорушення.

Отже, жодним документом, зокрема і протоколом, покладеного в основу спірної постанови, не встановлено склад адміністративного правопорушення. Відповідачем не надано жодних доказів винності позивача у вчиненні правопорушення.

Таким чином, відповідачем, у ході розгляду справи, не надано належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про наявність в діях позивача адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту вчинення саме ОСОБА_1 самовільного зайняття земельної ділянки без оформлення належним чином документів на території Суходільської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, на земельну ділянку, площею 1,400 га.

З огляду на встановлені судом обставини, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, визначений у протоколу про адміністративне правопорушення №1179-ДК/0296П/07/01/-20 від 10.12.2020, а також оскаржуваних постанові та припису.

З огляду на з`ясовані у даній справі обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №1179-ДК/0389Пр/03/01/-20 від 10.12.2020 та постанова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, №1179-ДК/0296По/08/01/-20 від 11.12.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень прийнято відповідачем всупереч нормам діючого законодавства, необґрунтовано, недобросовісно, нерозсудливо, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2020 №1940/1655/18, судом не приймається до уваги, оскільки обставини, які досліджувались у вказаній справі різняться з обставинами, встановленими у даній справі.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у ході розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних припису та постанови. Що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, які підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, суд стягує на користь позивача здійснені документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1681,60 грн. (а.с.6) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, на підтвердження розміру яких надав суду такі документи: договір про надання правничої допомоги від 16.12.2020, укладений між адвокатом Чуприною С.П. та ОСОБА_1 (а.с.15), акт здачі-приймання виконаних робіт (правничої допомоги) від 21.12.2020 р. (а.с.16), квитанція №21/12/2020 від 21.12.2020 про сплату 1500 грн. (а.с.17).

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, а також відсутність клопотань відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, суд вважає обґрунтованими, співмірними, пов`язаними з розглядом даної справи та такими, що підтверджені належними доказами витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.

Керуючись ст.ст.9, 77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м.Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, ЄДРПОУ 39767636) про визнання протиправними і скасування постанови та припису - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №1179-ДК/0296По/08/01/-20 від 11 грудня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області №1179-ДК/0389Пр/03/01/-20 від 10 грудня 2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені нею судові витрати: на оплату судового збору в сумі 1681,60 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня 60 копійок); на професійну правничу допомогу в сумі 1500,00 (одна тисяча п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (ЄДРПОУ 39767636).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина