Ухвала суду № 95607133, 15.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 березня 2021 року м. Київ № 320/2327/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із позовною заявою

заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури

до Переяславської міської ради Київської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури із позовом до Переяславської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності Переяславської міської ради Київської області щодо неоформлення права власності на будівлю і споруди та державної реєстрації права власності на будівлю і споруди Переяславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 (вул. Пугачова, 2, м. Переяслав, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, 08400, код 24215662); зобов`язання Переяславської міської ради Київської області в межах компетенції вжити заходи щодо оформлення права власності на будівлю і споруди та державної реєстрації права власності на будівлю і споруди Переяславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 Київської області (вул. Пугачова, 2, м. Переяслав, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, 08400, код 24215662).

Пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як убачається з доданих до позовної заяви доказів, Переяславська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7 Переяславської міської ради, ідентифікаційний код 24215662, місцезнаходження: 08400, Київська область, м. Переяслав, вул. Пугачова, 2, зареєстрована як юридична особа 19.06.1996, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 15.02.2005 запис №13581200000000067. Засновником Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 є Переяславська міська рада.

Згідно додатку до рішення Переяслав-Хмельницької міської ради від 28.02.2019 №114-64-VII, за відділом освіти Переяслав-Хмельницької міської ради на праві оперативного управління закріплено будівлі Переяславської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7, які знаходяться за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Пугачова, 2.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 04.12.2020 №235439139, права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень щодо об`єкту нерухомого майна, який знаходиться за адресою: Київська область, м. Переяслав, вул. Пугачова, 2, не зареєстровано.

Листом Переяславської міської ради від 11.12.2020 №07-18/2426/2-20 повідомлено Переяслав-Хмельницький відділ Бориспільської місцевої прокуратури про відсутність у бюджеті 2020 року коштів для виготовлення технічних паспортів закладів освіти. Також, вказаним листом повідомлено, що при перегляді бюджету в 2021 році, а саме перерозподілі вільних залишків минулого року, в разі перевиконання дохідної частини, видатки буде враховано та заплановано головному розпоряднику, в першу чергу для виготовлення технічного паспорта будівель ЗОШ-І-ІІІ ступенів №7.

Вважаючи протиправною бездіяльність Переяславської міської ради Київської області щодо неоформлення права власності на будівлю і споруди та державної реєстрації права власності на будівлю і споруди Переяславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7, які знаходяться за адресою: вул. Пугачова, 2, м. Переяслав, Переяслав-Хмельницького району, Київської області, заступник керівника Бориспільської місцевої прокуратури звернувся з даним позовом до суду про зобов`язання Переяславської міської ради Київської області в межах компетенції вжити заходи щодо оформлення права власності та державної реєстрації права власності на зазначені будівлю і споруди.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно визначень пунктів 1, 2 та 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір – це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб`єкт владних повноважень – це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частинами третьою-п`ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

У контексті зазначених норм можна зробити висновок, що в адміністративному процесі прокурор набуває статусу позивача в разі, якщо певними діями, рішеннями чи бездіяльністю порушено інтерес держави у публічних правовідносинах, а орган, який уповноважений реалізовувати або захищати такий інтерес, відсутній або в силу закону не наділений повноваженнями самостійно звертатися до суду.

У такому випадку прокурор здійснює квазіпредставницьку функцію, виступаючи в інтересах певного органу державної влади, однак, в адміністративному судочинстві прокурор не може набувати статусу сторони у справі із самостійними інтересами, правами та обов`язками, крім випадків, коли це прямо передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.09.2020 у справі №815/6347/17.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, метою вирішення спору у сфері публічно-правових відносин є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Втім, у контексті даного адміністративного позову заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури до Переяславської міської ради Київської області прокурор не реалізовує публічно-владні управлінські функції стосовно відповідача та не здійснює представництво будь-якого державного органу, оскільки зі спору вбачається, що його предметом є питання зобов`язання Переяславської міської ради Київської області вжити заходи щодо оформлення права власності та державної реєстрації права власності на будівлю і споруди Переяславської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7, засновником якої є Переяславська міська рада, відтак, органом, уповноваженим на реалізацію цього питання, власне і є відповідач.

Таким чином, вирішення адміністративним судом спору, який виник між прокурором та Переяславською міською радою Київської області, не відповідатиме меті ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, оскільки зводитиметься до розгляду державою в особі уповноваженого нею органу (суду) спору між іншими її органами, тобто спору держави із самою собою.

Невідповідність меті вирішення публічно-правового спору та завданням адміністративного судочинства обумовлює потребу розв`язання такого спору в межах існуючих адміністративних процедур, а не в судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, справами у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, є, зокрема, спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Вирішення судом так спору між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у широкому розумінні спрямоване саме на захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, оскільки сприяє досягненню юридичної визначеності у відносинах між особами приватного права та органами державної влади.

Втім, спір між прокуратурою та Переяславської міської ради Київської області щодо примусу до виконання міською радою своїх функцій не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено.

При цьому у контексті спірних відносин поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому такий спір між державними органами не може бути вирішений у судах жодної юрисдикції.

Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Оскільки судом встановлено відсутність передбачених частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» виключних випадків можливості прокурора представляти інтереси держави в суді, суд дійшов висновку про повернення позивачу позовної заяви заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури до Переяславської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву заступника керівника Бориспільської місцевої прокуратури до Переяславської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, – повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

3. Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.