Постанова № 9560703, 11.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.05.10Справа №2а-4299/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіній Г.Л., при секретарі Налбандян Р.В., за участю представник прокуратури - Афанасенко К.В.,

представника позивача - Водневої Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №376"

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Прокурора Київського району м. Сімферополя, який дієв інтересах держави в особі Управління Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №376" про стягнення заборгованості по страхових внесках на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя в сумі 18823,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод №376" знаходиться на обліку в УПФУ в Київському районі м. Сімферополя як платник збору на обовязкове державне пенсійне страхування, зобовязаний сплачувати страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в ПФУ в термін встановлений законодавством, проте за листопад - грудень 2009 року відповідач не сплатив страхові внески, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в сумі 18823,00 гривень, яка не погашена до цього часу.

Ухвалою Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим від 01.04.2010 року судом відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного Автономної Республіки Крим від 01.04.2010 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просили стягнути з відповідача суму заборгованості по страхових внесках.

У судове засідання представник відповідача не зявився, про час, місце та дату розгляду був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцію, клопотання про розгляд справи у його відсутності до суду не надав.

На підставі статті 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача на підставі наявних в справі матеріалів, оскільки по справі достатньо доказів для вирішення її по суті.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон) всі відносини, які виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод №376" (ЄДРПОУ32100621) є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 29.08.2002 року згідно з Довідкою ГУС в АРК № 09/2-5-6/1771, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод №376”зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АРК (реєстраційний номер 14-04-8243), що підтверджується заявою платника страхових внесків.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод №376” являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону один календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад грудень 2009 року, Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод №376” зобовязалося сплатити 9496,48 гривень - за листопад 2009 року; 9326,52 гривень за грудень 2009 року, на загальну суму 18823,00 гривень.

Відповідно розрахунку суми позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод №376” суму у розмірі 18823,00 гривень не сплатило.

Таким чином, в порушення п.п. 4,6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно не сплатив зазначені ним в розрахунках суми страхових внесків в розмірі 18823,00 гривень.

Частиною 2 статті 106 Закону встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини 3 статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобовязаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

На загальну суму недоїмки зі сплати страхових внесків станом на 04.01.2010 року в розмірі 366544,85 гривень, до якої увійшла заборгованість за листопад грудень 2009 року в розмірі 18823,00 гривень, Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АРК відповідачу виставлена вимога від 04.01.2010 року № Ю-85, яка 11.01.2010 року була вручена відповідачу, що підтверджується поштовим повідомленням.

Судом встановлено, що в визначений абзацем 3 частини 3 ст. 106 Закону 10-денний строк відповідач встановлену в вимозі від 04.01.2010 року № Ю-85 суму недоїмки зі сплати страхових внесків за листопад грудень 2009 року в розмірі 18823,00 гривень не погасив, у передбаченому Законом порядку зазначену вимогу не оскаржував.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 18823,00 гривень розрахована позивачем вірно, являється погодженою відповідачем та підлягає стягненню з останнього.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи позивачем заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 18823,00 гривень не погашена, що зазначається у довідці про заборгованість від 11.05.2010 р. № 409, вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги Управління ПФУ Київському районі м. Сімферополь АРК підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод №376" (ЄДРПОУ 32100621) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим (ЄДРПОУ 20725930) заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 18823,00 гривень.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Тоскіна Г.Л.