Рішення № 95606976, 18.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 березня 2021 року Справа № 280/829/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158-6, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач), підписаний представником – адвокатом Вельможко Анною Ігорівною (далі - представник), до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідач), в якому представник позивача просить суд зобов`язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 26 листопада 2020 року із застосуванням при обчисленні пенсії за віком померлого ОСОБА_2 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки із урахуванням різниці, що вже була сплачена.

Ухвалою суду від 01 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 26 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а саме її чоловіка – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, при обчисленні розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника її розмір обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки у сумі 3764,40 грн. із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, перерахованого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (4404,35 грн. * 1,11 = 4888,83 грн.). Позивач вважає дії відповідача такими, що суперечать чинному законодавству, ґрунтуються на безпідставних мотивах і не відповідають критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), а тому є протиправними. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 19 лютого 2021 року надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№10268), в якому зазначає, що оскільки ОСОБА_2 була призначена пенсія за вислугу років з 08 грудня 1999 року, то при обчисленні його пенсії за віком, як базової величини для визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника позивача, застосовується показник середньої заробітної плати у розмірі 4888,83 грн. Пенсія за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки ОСОБА_2 не призначалась, а тому даний показник середньої заробітної плати не може бути застосований при перерахунку пенсії позивача. Також посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі №21-463а15, відповідно до якої колегія суддів дійшла висновків щодо відсутності правових підстав для застосування нового показника середньої заробітної плати при обчисленні позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки за основу для визначення розміру такої пенсії береться розрахунок пенсії годувальника. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

22 лютого 2021 року до суду від представника позивача за вх.№10630 надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV була обрахована ОСОБА_2 вперше, а тому при призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника мав бути застосований показник середнього доходу за 2017-2019 роки. Також зазначає про безпідставність посилання представника відповідача на постанову Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі №21-463а15, оскільки у вказаній справі померлим годувальникам за життя була призначена пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а у даній справі померлому годувальника за життя пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не призначалась.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , до 26 листопада 2020 року перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

26 листопада 2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перерахунок пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, а саме її чоловіка – ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Померлий ОСОБА_2 за життя отримував пенсію за вислугу років працівникам льотних екіпажів, яка була призначена йому 07 грудня 1999 року відповідно до статті 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пенсія обчислювалась з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, та складала 17120,00 грн.

При обчисленні розміру пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника, її розмір було обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки у сумі 3764,00 грн. із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, перерахованого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсії у 2019 році» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2020 року №251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» (4404,35 грн. * 1,11 = 4888,83 грн.).

На адвокатський запит представника позивача щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надано відповідь, викладену у листі від 19 січня 2021 року №0800-0205-8/3426, в якій посилається на норму частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно із якою при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватись заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, вказані в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначенні (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Позивач, не погодившись з правомірністю таких дій відповідача, звернувся через свого представника до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших передбачених джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058)

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (частина перша статті 10 Закону №1058).

Порядок та умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника визначено у статті 36 Закону №1058.

Так, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 36 Закону №1058, непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Як встановлено судом, позивач відповідно до статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є отримувачем пенсії за віком. Також, у розумінні цього ж Закону вона є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника, у зв`язку з чим має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1058 до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

З аналізу наведених норм права суд дійшов висновку, що особі надано право обирати вид пенсії, якщо вона має право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника).

Відповідно до статті 37 Закону Закон №1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.

Судом встановлено, що померлий ОСОБА_3 за життя отримував пенсію за вислугою років, розмір якої було обчислено у відсотках від заробітної плати без урахування середньої заробітної плати по Україні та він становив 17120,00 грн. Під час призначення померлому ОСОБА_3 пенсії за вислугою років згідно із статтею 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески взагалі не застосовувався. Розмір пенсії померлого ОСОБА_4 обчислювався з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, одержуваного перед її припиненням.

Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, вказані в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (перерахунку) попереднього виду пенсії.

Даною нормою передбачено переведення з одного виду пенсії на інший, які передбачені статтею 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника).

Суд зазначає, що пенсія, яку отримував померлий ОСОБА_3 - це спеціальний вид пенсії, який Законом №1058 не передбачений, а тому положення частини третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в даному випадку застосуванню не підлягають.

Враховуючи той факт, що померлий ОСОБА_3 жодним із видів загальнопередбаченої пенсії раніше не користувався, під час призначення ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника мала бути застосована середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника, яка призначається виходячи з розміру пенсії за віком померлого.

Тому, пенсія за віком померлого ОСОБА_4 (від якої і призначалася пенсія у зв`язку з втратою годувальника позивачу) мала бути обчислена у такому самому порядку як й іншим громадянам України, які звернулися за призначенням пенсії у 2020 році відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно із частиною другою статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск: К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що обчислюючи розмір пенсії за віком померлого ОСОБА_4 для призначення ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника, відповідач мав застосувати порядок та формули, які застосовуються при первинному призначенні пенсії у 2020 році, тобто обчислити розмір пенсії за віком померлого ОСОБА_4 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд відхиляє посилання представника відповідача на позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 27 жовтня 2015 року у справі №21-4636а15, оскільки у вказаній справі померлим годувальникам за життя була призначена пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а у даній справі померлому годувальнику за життя пенсія за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не призначалась.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1996603765.1 від 29 січня 2021 року.

Керуючись статтями 9, 77, 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (просп. Соборний, буд. 158-6, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012) про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України щодо відмови ОСОБА_5 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції», з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_5 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 26 листопада 2020 року із застосуванням при обчисленні пенсії за віком померлого ОСОБА_2 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки із урахуванням різниці, що вже була сплачена.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуваннями доповнень пункту 3 розділу VІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 березня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов