Рішення № 95606845, 17.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 березня 2021 року Справа № 280/6326/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Класичного приватного університету (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд.70-Б, код ЄДРПОУ 19278502)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107)

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Класичного приватного університету (надалі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі по тексту, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0135654907/826 від 24 жовтня 2019 року, яким до Класичного приватного університету застосовано штраф у сумі 378043 грн. 74 коп. (20% з 01 січня 2015 року) за період з 21 липня 2017 року до 17 жовтня 2019 року та нараховано пеню у розмірі 129351 грн. 42 коп. (0,1% від суми недоїмки).

Ухвалою суду від 23 грудня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху, в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 02 січня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 08 січня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 04 лютого 2020 року.

04 лютого 2020 року провадження у справі зупинено до 16 березня 2020 року, про що судом постановлена ухвала.

Однак, суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В. у період з 16 березня 2020 року по 23 березня 2020 року перебував на лікарняному (листок непрацездатності серія АДУ№683415).

23 березня 2020 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 23 березня 2020 року провадження у справі зупинено до 27 квітня 2020 року.

Ухвалою суду 27 квітня 2020 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

27 квітня 2020 року ухвалою суду провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі №280/4759/18.

Ухвалою суду від 28 січня 2021 року провадження у справі поновлено, а підготовче засідання призначено на 09 лютого 2021 року.

09 лютого 2021 року ухвалою суду підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 01 березня 2021 року.

Так, представники сторін 01 березня 2021 року скористалися правом визначеним частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України та подали відповідні клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у розрахунку штрафної санкції та пені включено період, який вже є предметом розгляду в адміністративній справі № 280/4759/18. Зазначає, що Класичним приватним університетом оскаржується рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0126054907/826 від 18 вересня 2018 року, яким застосовано штраф у сумі 445177 грн. 44 коп. (20% з 01 січня 2015 року) за період з 21 червня 2017 року до 06 вересня 2018 року та нараховано пеню у розмірі 85635 грн. 87 коп. (0,1% від суми недоїмки). Тобто, період з 21 червня 2017 року до 06 вересня 2018 року вже є предметом судового розгляду в іншій справі. Разом з тим, зазначає, що в розрахунку штрафної санкції відповідачем нараховано пеню за період з 21 липня 2017 року по 09 серпень 2017 року у розмірі 180 грн., за період з 21 липня 2017 року по 10 серпня 2017 року у розмірі 126 грн., за період з 21 липня 2017 року по 14 серпень 2017 року у розмірі 500 грн., за період з 21 липня 2017 року по 15 серпня 2017 року у розмірі 402,05 грн., за період з 21 липня 2017 року по 15 серпня 2017 року у розмірі 780 грн., за період з 21 липня 2017 року по 24 липень 2017 року у розмірі 2,07 грн. Тоді як в електронному кабінеті платника за 2017 року залишок несплаченого ЄСВ відсутній. Вказує, що позивачем було сплачено платіжними дорученнями в травні місяці 2019 року єдиного внеску на загальну суму 16000 грн. (платіжне доручення № 6037 від 07 травня 2019 року на суму 3000 грн.; платіжне доручення № 6065 від 20 травня 2019 року на суму 6000 грн.; платіжне доручення № 6086 від 22 травня 2019 року на суму 7000 грн.). Зазначає, що, відповідачем ці суми враховані лише з 29 травня 2019 року що призвело до безпідставного нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску. Також, позивачем сплачено у 2018 році єдиного внеску на загальну суму 2128 грн. 74 коп. (платіжне доручення № 4464 від 10 січня 2018 року на суму 20,90 грн., платіжне доручення № 4452 від 10 січня 2018 року на суму 77,16 грн., платіжне доручення № 4457 від 10 січня 2018 року на суму 83,79 грн., платіжне доручення № 4456 від 10 січня 2018 року на суму 91,36 грн., платіжне доручення №4455 від 10 січня 2018 року на суму 102,59 грн., платіжне доручення № 4453 від 10 січня 2018 року на суму 132,44 грн., платіжне доручення № 4458 від 10 січня 2018 року на суму 361,79 грн., платіжне доручення № 4450 від 10 січня 2018 року на суму 426,62 грн., платіжне доручення № 4451 від 10 січня 2018 року на суму 526,52 грн., платіжне доручення № 4470 від 15 січня 2018 року на суму 127,35 грн., платіжне доручення №5617 від 06 грудня 2018 року на суму 44,12 грн., платіжне доручення № 5618 від 06 грудня 2018 року на суму 64,46 грн., платіжне доручення № 5619 від 06 грудня 2018 року на суму 69,64 грн.).

Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх.№4640 від 29 січня 2020 року), відповідно до яких зазначає, що за порушення термінів сплати єдиного внеску винесено Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 24 жовтня 2019 року № 0135654907/826 за період з 21 липня 2017 року до 17 жовтня 2019 року на загальну суму 507395,16 грн., а саме: ШС у загальній сумі 378043,74 грн. та пеня в сумі 129351,42 грн., згідно вимог чинного законодавства.

У додаткових поясненнях вх.№11950 від 01 березня 2021 року зазначає, період з 21 червня 2017 року по 06 вересня 2018 року був вже предметом судового розгляду в іншій справі рішення якого вже набрало законної сили, а в рішенні з ЄСВ від 24 жовтня 2019 року № 0135654907/826, яке оскаржується по справі 280/6326/19 являється період з 21 липня 2017 року 17 жовтня 2019 року. Вказує, що у скасованому рішенні по справі № 280/4759/18 розглядалась лише пеня за звітом № 9132857559 за 6 місяць 2017 року на суму 1990,12 грн., що визнана протиправною. Вказує, що з 21 липня 2017 року по 17 жовтня 2019 року по рішенню з ЄСВ повідомляємо наступне, що до нього ввійшла тільки пеня, яка вже розглядалася по справі № 280/4759/18 по звіту № 9132857559 на суму 1990,12 грн., але інші суми є актуальними оскільки штрафні санкції та пеня нараховувалися на саме несвоєчасну сплату за самостійно нарахованими звітами.

Поросив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

24 жовтня 2019 року рішенням Головного управління ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0135654907/826 до Класичного приватного університету застосовано штраф у сумі 378043 грн. 74 коп. (20% з 01 січня 2015 року) за період з 21 липня 2017 року до 17 жовтня 2019 року та нараховано пеню у розмірі 129351 грн. 42 коп. (0,1% від суми недоїмки).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою в межах адміністративного оскарження.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 03 грудня 2019 року № 11656/6/99-00-08-06-01 залишено без змін рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0135654907/826 від 24 жовтня 2019 pоку, а скаргу Класичного приватного університету від 04 листопада 2019 року за № 9545/6 - без задоволення.

Не погодившись з такими рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” передбачено, що платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною 8 статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно частини 6 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 1 частини 12 статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” визначено, що органи доходів і зборів застосовують до банків такі фінансові санкції: за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на рахунки органів доходів і зборів сум єдиного внеску, фінансових санкцій, зазначених у частині одинадцятій цієї статті, нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (неперерахованих) сум.

У пункті 129.6 статті 129 Податкового кодексу України зазначено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу VІІ “Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, затвердженого 20 квітня 2015 року наказом Міністерства фінансів України №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року за №469), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953, згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах: (…) За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди. (…).

Так, відповідно до ухвали від 27 квітня 2020 року провадження у справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням по справі №280/4759/18.

Так у справі №280/4759/18, оскаржувалося рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 18 вересня 2018 року за №0126054907/826, яким до позивача застосовано штраф у сумі 445177 грн. 44 коп. (20% з 01 січня 2015 року) за період з 21 червня 2017 року по 06 вересня 2018 року та нараховано пеню у розмірі 85635 грн. 87 коп. (0,1% від суми недоїмки).

У справі що розглядається (№280/6326/19) рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 24 жовтня 2019 року № 0135654907/826 визначено період з 21 липня 2017 року по 17 жовтня 2019 року на загальну суму 507395,16 грн., а саме: штрафні санкції у загальній сумі 378043,74 грн. та пеня в сумі 129351,42 грн., згідно вимог чинного законодавства.

Таким чином, в оскаржуване рішення від 24 жовтня 2019 року № 0135654907/826 включено період з 21 липня 2017 року по 06 вересня 2018 року, який є предметом розгляду адміністративної справи №280/4759/18.

Рішення у справі №280/4759/18 набрало законної сили 30 вересня 2020 року.

За правилами частини 4 статті 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, відповідно до рішення суду по справі №280/4759/18 встановлено: «… За результатами вивчення розрахунку штрафної санкції та нарахованої пені, суд погоджується з позицією позивача та вважає, що у розрахунку містяться арифметичні помилки, які свідчать про необґрунтованість вирахуваної відповідачем суми штрафу – 445177 грн. 44 коп. та суми пені – 85635 грн. 87 коп.

Так, позивачем було сплачено платіжними дорученнями від 20.08.2018 єдиного внеску на загальну суму 18398 грн. 13 коп. (платіжне доручення №5162 від 20.08.2018 на суму 14100 грн. 00 коп.; платіжне доручення №5156 від 20.08.2018 на суму 831 грн. 60 коп.; платіжне доручення №5157 від 20.08.2018 на суму 831 грн. 60 коп.; платіжне доручення №5166 від 20.08.2018 на суму 1433 грн. 75 коп.; платіжне доручення №5167 від 20.08.2018 на суму 700 грн. 09 коп.; платіжне доручення №5168 від 20.08.2018 на суму 114 грн. 14 коп.; платіжне доручення №5172 від 20.08.2018 на суму 64 грн. 05 коп.; платіжне доручення №5171 від 20.08.2018 на суму 322 грн. 90 коп.).

При цьому, 20.08.2018 банком проведено платежі на суму 18011 грн. 18 коп., а 21.08.2018 банком проведені платежі на суму – 386 грн. 95 коп.

Також, позивачем було сплачено платіжними дорученнями від 08.08.2017 єдиного внеску на загальну суму 25000 грн. 00 коп. (платіжне доручення №535 від 08.08.2017 на суму 16000 грн. 00 коп.; платіжне доручення №5997 від 08.08.2017 на суму 9000 грн. 00 коп.).

При цьому, 08.08.2017 банком проведено платіж на суму 16000 грн. 00 коп., а 09.08.2017 банком проведено платіж на суму – 9000 грн. 00 коп.

Крім того, позивачем було сплачено платіжними дорученнями від 20.06.2017 єдиного внеску на загальну суму 73600 грн. 00 коп. (платіжне доручення №5945 від 20.06.2017 на суму 50000 грн. 00 коп.; платіжне доручення №3651 від 20.06.2017 на суму 3600 грн. 00 коп.; платіжне доручення №5946 від 20.06.2017 на суму 20000 грн. 00 коп.).

При цьому, 20.06.2017 банком проведено платіж на суму 53600 грн. 00 коп., а 21.06.2017 банком проведено платіж на суму – 20000 грн. 00 коп.

Відповідач не надав до суду нормативного та документального обґрунтування з приводу наведених ситуацій по зарахуванню сплачених позивачем коштів по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

На думку суду, контролюючим органом безпідставно не застосовано фінансові санкції, передбачені п.1 ч.12 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», до банку за несвоєчасне перерахування на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску, сплачених позивачем.

При цьому, відповідачем не доведено відсутність вини банку за несвоєчасне перерахування на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску, сплачених позивачем.

Таким чином, несвоєчасне перерахування банком на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску, сплачених позивачем, призвело до необґрунтованого збільшення днів затримки при нарахуванні пені, а, звідси, й до невірно вирахуваної суми пені.

За матеріалами справи, 23.08.2018 позивачем було сплачено єдиного внеску на загальну суму 63025 грн. 00 коп. (платіжне доручення №5180 від 23.08.2018 на суму 7025 грн. 00 коп.; платіжне доручення №623 від 23.08.2018 на суму 56000 грн. 00 коп.).

При цьому, контролюючим органом по даті операції 21.04.2018 (125 днів затримки) здійснено зарахування суми 61376 грн. 85 коп., а по даті операції 22.05.2018 (94 дні затримки) – суми 1648 грн. 15 коп.

Згідно з інформацією з електронного кабінету позивача про стан нарахування та сплати позивачем єдиного внеску не видно, що саме 23.08.2018 та саме сумою 61376 грн. 85 коп. було погашене зобов`язання позивача по сплаті єдиного внеску за березень 2018 року, оскільки станом на 22.08.2018 рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску у сумі 1027013 грн. 57 коп. без зазначення за який період.

Отже, розрахунок штрафної санкції та нарахованої пені по вказаним сумам (61376 грн. 85 коп. та 1648 грн. 15 коп.) здійснено відповідачем не обґрунтовано.

Відповідачем не обґрунтовано за який період та на яку суму відбувалось погашення заборгованості позивача після 23.08.2018. …».

На переконання суду відповідач повинен детально обґрунтувати механізм зарахування коштів, які надійшли у сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та розрахунку штрафу, пені, а також довести наявність вини лише платника єдиного внеску у несвоєчасній сплаті (несвоєчасному перерахуванні) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

При цьому, як свідчать матеріали справи, інформаційна система органу доходів і зборів на підставі якої здійснено розрахунок штрафу та пені позивачу не враховує елементи можливої наявності вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, стосовно несвоєчасного перерахування/зарахування на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року по справі 280/4759/18, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року, визначено, що з матеріалів справи вбачається несвоєчасне перерахування банком на рахунки контролюючого органу сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачених позивачем, що відповідачем не спростовано та залишено поза увагою.

Таким чином, суд при розгляді справи приходить до висновку про те, що рішення № 0135654907/826 про визначення податкового зобов`язання включає у себе період з 21 липня 2017 року по 06 вересня 2018 року, який був предметом розгляду адміністративної справи №280/4759/18, та в судовому порядку було визнано неправомірним нарахування пені за вказаний період.

Крім того суд звертає увагу, що твердження відповідача про те, що в скасованому судом рішенні від 18 вересня 2018 року за №0126054907/826 розглядалась лише пеня за звітом №9132857559 за 6 місяць 2017 року – є хибним, оскільки вищезазначеним судовим рішенням податкове рішення від 18 вересня 2018 року за №0126054907/826 скасоване в повному обсязі, а не в частині, тобто визнано протиправним та скасовано і всю суму штрафу – 445177 грн. 44 коп., і суму пені – 85635 грн. 87 коп., визначені таким податковим рішенням.

Щодо твердження відповідача, що інші суми є актуальними суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивачем сплачено платіжними дорученнями в травні місяці 2019 року єдиного внеску на загальну суму 16000 грн. (платіжне доручення № 6037 від 07 травня 2019 року на суму 3000 грн.; платіжне доручення № 6065 від 20 травня 2019 року на суму 6000 грн.; платіжне доручення № 6086 від 22 травня 2019 року на суму 7000 грн.). Проте, відповідачем ці суми враховані лише з 29 травня 2019 року що призвело до безпідставного нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Також, позивачем сплачено у 2018 році єдиного внеску на загальну суму 2128 грн. 74 коп. (платіжне доручення № 4464 від 10 січня 2018 року на суму 20,90 грн., платіжне доручення № 4452 від 10 січня 2018 року на суму 77,16 грн., платіжне доручення № 4457 від 10 січня 2018 року на суму 83,79 грн., платіжне доручення № 4456 від 10 січня 2018 року на суму 91,36 грн., платіжне доручення №4455 від 10 січня 2018 року на суму 102,59 грн., платіжне доручення № 4453 від 10 січня 2018 року на суму 132,44 грн., платіжне доручення № 4458 від 10 січня 2018 року на суму 361,79 грн., платіжне доручення № 4450 від 10 січня 2018 року на суму 426,62 грн., платіжне доручення № 4451 від 10 січня 2018 року на суму 526,52 грн., платіжне доручення № 4470 від 15 січня 2018 року на суму 127,35 грн., платіжне доручення №5617 від 06 грудня 2018 року на суму 44,12 грн., платіжне доручення № 5618 від 06 грудня 2018 року на суму 64,46 грн., платіжне доручення № 5619 від 06 грудня 2018 року на суму 69,64 грн.).

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні платіжні доручення на підтвердження вищезазначеного, та суд дійшов висновку, що позивачем своєчасно сплачувався єдиний внесок за спірний період.

Суд наголошує, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не взято до уваги, що у зв`язку з оскарженням позивачем попереднього рішення, суми, що перераховувались вказаними платіжними дорученнями на сплату поточних зобов`язань з єдиного внеску зараховувались податковим органом на погашення фактично неіснуючого боргу.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем доведено своєчасність сплати єдиного внеску у період з 06 вересня 2018 року по 17 жовтня 2019 року, отже відповідачем необґрунтовано та протиправно застосовано до позивача штрафні санкції за період з 21 липня 2017 року до 17 жовтня 2019 року та нараховано пеню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0135654907/826 від 24 жовтня 2019 року, яким до Класичного приватного університету застосовано штраф у сумі 378043 грн. 74 коп. (20% з 01 січня 2015 року) за період з 21 липня 2017 року до 17 жовтня 2019 року та нараховано пеню у розмірі 129351 грн. 42 коп. (0,1% від суми недоїмки), у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 78, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Класичного приватного університету (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд.70-Б, код ЄДРПОУ 19278502) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0135654907/826 від 24 жовтня 2019 року, яким до Класичного приватного університету застосовано штраф у сумі 378043 грн. 74 коп. (20% з 01 січня 2015 року) за період з 21 липня 2017 року до 17 жовтня 2019 року та нараховано пеню у розмірі 129351 грн. 42 коп. (0,1% від суми недоїмки).

Стягнути на користь Класичного приватного університету (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд.70-Б, код ЄДРПОУ 19278502) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 7610,94 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 березня 2021 року.

Суддя Д.В. Татаринов