Рішення № 95606800, 15.03.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Справа № 280/8770/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В. розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»

до ОСОБА_1

про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження навчання

ВСТАНОВИВ:

Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (далі - Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ», позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 16324,05 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його під час навчання.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ» у період з 27.08.2018 по 22.12.2018, проте 22 грудня 2018 року контракт про проходження військової служби був достроково розірваний через небажання подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу. Так, наказом від 22.10.2020 №230 відповідач звільнений з військової служби, у зв`язку з чим, на думку позивача, останній повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням під час навчання в загальному розмірі 16324,05. У зв`язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку зазначених витрат, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 07.12.2020 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.

На виконання приписів частини 3 статті 171 КАС України судом на адресу Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Берестівської сільської ради Бердянського району Запорізької області направлено запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на який 15 січня 2021 року отримано відповідь від 11.01.2021 №10-05/01-73/02.

Ухвалою судді від 18.01.2021 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою та поновлений йому строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив.

На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Частини 4 статті 229 КАС України визначено, що при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив навчання та військову службу у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ» у період з 27.08.2018 по 22.12.2018 на посаді курсанта.

Наказом начальника Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» (по навчальному процесу) від 17.08.2018 №139 відповідача зараховано на навчання, на перший курс інституту за спеціальністю: 255 «Озброєння та військова техніка».

27.08.2018 між Міністерством оборони України в особі Т.в.о. начальника Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» та ст. солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу.

Абзацом 6 пункту 1 вказаного контракту передбачено, що курсант зобов`язаний відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованості чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого навчального закладу у випадках, визначених частиною 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом начальника Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» від 27.08.2018 №201 (по стройовій частині) відповідача зараховано до списків особового складу Військового інституту на всі види забезпечення та на продовольче забезпечення - зі сніданку 28.08.2018.

Проте, 22 грудня 2018 року чинність контракту про проходження військової служби з ОСОБА_1 було достроково припинено через небажання останнього продовжувати навчання та на підставі наказу (про стройовій частині) від 22.12.2018 №307, наказу (по особовому складу) від 22.12.2018 №28-к. З 22 грудня 2018 року відповідача вирішено переведено на норми забезпечення військовослужбовців строкової військової служби та утримувати у батальйоні забезпечення навчального процесу.

Наказом начальника Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» від 22.10.2020 №230 старшого солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом начальника інституту (по особовому складу) від 22.10.2020 №35-РС з військової служби у запас відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за пп. «ж» (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) виключено зі списків особового складу інституту та усіх видів забезпечення.

Судом встановлено, що підставою прийняття наказу від 22.10.2020 №230 стали: наказ начальника інституту (по особовому складу) від 22.10.2020 №35-РС; рапорт старшого солдата ОСОБА_1 про здачу посади.

Як вбачається із довідок-розрахунків витрат, пов`язаних з навчанням ОСОБА_1 , загальна сума витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання складає 30724,05 грн., із яких залишок невідшкодованих у добровільному порядку сум складає 16324,05 грн.

30.10.2020 відповідач звернувся до Військового інституту із заявою, у якій зазначив, що відмовляється щодо добровільного відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження військової служби (навчання) та зобов`язується відшкодувати залишок суми боргу за рішенням суду, позов визнає у повному обсязі.

Зважаючи на несплату відповідачем у добровільному порядку відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його під час навчання в повному обсязі, Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ» звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 3 ч. 1, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) визначено, що початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Статтею 25 Закону № 2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Частиною 10 ст. 25 Закону № 2232-XII передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі - Порядок № 964).

Відповідно до п. 3 Порядку № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.

Згідно з п. 4 Порядку № 964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

В силу вимог п. 7 Порядку №964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

На виконання вказаного пункту 3 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 виданий спільний наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).

Згідно з п. 2.1 Порядку розрахунку витрат відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Пунктом 3 Наказу передбачено, що відшкодовані за утримання курсантів у ВНЗ кошти враховуються у кошторисних показниках спеціального фонду відповідних центральних органів виконавчої влади як власні надходження ВНЗ та витрати на утримання курсантів.

Перелік власних надходжень бюджетних установ Міноборони міститься у Додатку до Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.08.2016 №400.

Відповідно до пункту 1.1.1 вищезазначеного Переліку, надходження від плати за послуги, що надаються бюджетним установам згідно з їх основною діяльністю, а саме: відшкодовані курсантами та особами офіцерського складу витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також звільнення з військової служби протягом п`яти років після закінчення вищого військового навчального закладу - є власними надходженнями бюджетних установ Міноборони.

Системний аналіз вищевказаних норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, свідчить, що на курсантів вищого навчального закладу в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання лежить обов`язок відшкодувати Міністерству оборони України в особі відповідного вищого навчального закладу витрати, пов`язані з утриманням у закладі, в якому він проходив військову службу (навчання).

Подані позивачем довідки-розрахунки витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Військовому інституті, відповідають Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах та Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах.

Суд наголошує, що курсанти, які навчаються у Військовому інституті танкових військ НТУ «ХПІ» перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач на теперішній час зазначену вище суму коштів не відшкодував. Доказів сплати вказаної суми витрат, станом на час звернення позивача із даним позовом та на час розгляду справи, відповідачем до суду не надано. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума заборгованості відповідачем не сплачена та складає 16324,05 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка підстав та черговості погашення боргу, встановлених чинним законодавством України, тощо.

При цьому, питання правомірності визначення суми заборгованості не охоплюється предметом даного позову, оскільки розрахунки фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню відповідачем, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Наведене є однією із гарантій дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.08.2018 по справі №821/381/17 та від 22.08.2018 по справі №820/1878/16.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ» суму у розмірі 16324,05 грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (61098, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, буд. 192, код ЄДРПОУ 07905262) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час проходження навчання задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» 16324,05 (шістнадцять тисяч триста двадцять чотири гривні 05 копійок) грн. на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням його у вищому навчальному закладі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак