Рішення № 95606432, 17.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 р. Справа№200/10398/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради про стягнення заробітної плати,-

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради про стягнення частини незаконно утриманої заробітної плати за жовтень 2020 року у розмірі 33 927,72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у вересні 2020 року йому на підставі розпорядження міського голови від 31.08.2020 № 263-р «Про преміювання працівників до державного свята» виплачено разову премію до 24 серпня - Дня незалежності України в сумі 47 000,00 грн. З розрахункового листа за жовтень 2020 року позивач дізнався про те, що із заробітної плати за жовтень 2020 року в сумі 42 146,25грн проведено відрахування виплаченої премії в сумі 42 146,25 грн та зменшено до утримання податок на доходи фізичних осіб на 7586,33 та військовий збір на 632,20 грн, що призвело до невиплати заробітної плати в сумі 33 927,72 грн. Наведене утримання здійснено відповідачем через неврахування під час нарахування премії обмеження нарахування заробітної плати посадових осіб органів місцевого самоврядування розміром, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, запровадженого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік».

В наданому позові, позивач зауважив на протиправності та незаконності дій відповідача щодо проведення відрахувань та зазначив про порушення ними положень законодавства, якими врегульовано порядок та умови оплати праці працівників органів місцевого самоврядування.

Позивач наполягав на правомірності нарахування йому премії до Дня незалежності та безпідставності проведеного відрахування у жовтні 2020 року. За змістом викладеного в позові таке відрахування не відповідає положенням Закону України «Про оплату праці», Постанови КМУ № 268 від 09.03.2006, Колективного договору Костянтинівської міської ради та її виконавчих органів, інших нормативно-правових актів, якими передбачені умови оплати праці посадовців органів місцевого самоврядування. Крім цього, рішенням Конституційного суду України від 28.08.2020 у справі 10-р/2020 визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» в частині запровадженого обмеження нарахування заробітної плати, у тому числі, посадовцям органів місцевого самоврядування. До того ж, як зазначив позивач, премію виплачено йому у вересні 2020 року, коли будь-які обмеження нарахування йому заробітної плати вже були відсутні.

Відповідач в наданому до суду відзиві від 25.11.2020 року просив суд прийняти рішення за наслідком розгляду справи на власний розсуд.

На виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 18.01.2021, про надання пояснень з приводу прийняття розпорядження про преміювання до державного свята не напередодні, а після цього свята, підстав відрахувань і заробітної плати позивача у жовтні 2020 року відповідач надав письмові пояснення.

В наданих письмових поясненнях відповідач зазначив, що чинне законодавство не містить вказівки щодо преміювання працівників до державного свята напередодні такого свята, а тому, прийняття 31.08.2020 розпорядження про преміювання до 24 серпня, після свята є правомірним.

Підставою відрахування із заробітної плати позивача у жовтні 2020 рок суми премії відповідач визначив встановлення після виплати цієї премії недотримання під час її нарахування запроваджених ст. 29 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» обмежень щодо нарахування заробітної плати посадовцям органів місцевого самоврядування. У жовтні 2020 року відповідачем проведено перерахунок виплаченої премії із врахуванням рішення Конституційного суду України від 28.08.2020 року, та зменшено розмір разової премії на різницю між загальним розміром премії, належної до сплати відповідно до розпорядження міського голови № 263-р від 31.08.2020 та сумою премії, еквівалентної періоду, з якого наведені законодавчі обмеження визнані неконституційними – 3 дні серпня 2020 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні. 18.01.2021 судом постановлено ухвалу про перехід перейдено до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання по справі призначено на 16.02.2021. Ухвалою від 16.02.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.03.2021.

До судового засідання, призначеного на 04.03.2021 представники сторін не з`явилися, на підставі частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач, ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Рішенням Костянтинівської міської ради № 6/49-843 від 07.08.2014 позивача обрано на посаду секретаря міської ради згідно. Зазначеним рішенням позивачу встановлено надбавку за високі досягнення в праці в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням набавки за ранг та вислугу років та встановлено премію у розмірі 90 % середньомісячної заробітної плати.

Згідно з розпорядженням Костянтинівського міського голови № 126 лс від 27.08.2014 , прийнятого на підставі рішення Костянтинівської міської ради № 6/49-843 від 07.08.2014, позивач приступив до виконання обов`язків з 28.08.2014.

Розпорядженням від 31.08.2020 № 263-р на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення Костянтинівської міської ради № 6/97 ві-1906 від 19.12.2019 «Про встановлення надбавки до посадового окладу і преміювання», Колективного договору адміністрації та трудового колективу Костянтинівської міської ради та її виконавчих органів за 2016-2020 року, Положенням про преміювання працівників відділів, управлінь, служб Костянтинівської міської ради у зв`язку зі святкуванням 24 серпня Державного свята – Дня незалежності України премійовано 6 працівників апарату Костянтинівської ради та її виконавчого комітету, визначених в додатку до розпорядження, зокрема, позивача в розмірі премії 47 000,00 грн.

Згідно з наданими позивачем розрахунковими листами премію в розмірі 47 000,00 грн виплачено позивачу у вересні 2020 року. Відповідно до розрахункового листа за жовтень 2020 року з нарахованої позивачу заробітної плати за жовтень 2020 року утримано премію в сумі 42 146,25 грн та зменшено до утримання податок на доходи з фізичних осіб на 7 586,33 грн, військовий збір на 632,20 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначені Законом України від 07.06.2001 №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі Закон №2493-III).

Статтею 2 цього Закону передбачено, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 7 Закону №2493-IIІ правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України. На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Із врахуванням змісту цієї статті, питання оплати праці, що не врегульовані положеннями цього закону вирішуються із застосуванням законодавства про працю.

Згідно зі статтею 21 Закону №2493-III посадові особи одержують заробітну плату, розмір якої має забезпечувати достатній життєвий рівень.

Умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».

Згідно із статтею 26 Закону України «Про оплату праці» відрахування із заробітної плати можуть провадитися тільки у випадках, передбачених законодавством.

При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п`ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.

Відповідно до статті 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми;

2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за не відроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5 і 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв`язку з переходом на пенсію;

3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).

Статтею 129 Кодексу законів про працю України визначено, що не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення.

Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при вирішенні спорів, пов`язаних із застосуванням статті 127 Кодексу законів про працю України, суди мають враховувати, що: 1) вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення до іншої місцевості чи на господарські потреби, розглядаються судами в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв`язку з тим, що працівник оспорює підстави і розмір останнього, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин. До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору; 2) не утримані при звільненні суми за невідпрацьовані дні використаної працівником відпустки не можуть бути стягнені з нього судом у тому разі, коли трудовий договір припинено з підстав, зазначених у пунктах 3, 5, 6 статті 36, пунктах 1, 2, 5 статті 40 Кодексу законів про працю України, а також при направленні на навчання та у зв`язку з виходом на пенсію.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Звернення з цим позовом до суду зумовлено тим, що у жовтні 2020 року з суми нарахованої заробітної плати позивача утримано суму виплаченої йому у вересні 2020 року в сумі 421 146,25 грн, що із врахуванням зменшення утримань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору призвело до невиплати заробітної плати в сумі 33 927,72 грн. Суд зазначає, що спірним питанням в межах цієї справи є правомірність проведеного відповідачем відрахування та дотримання під час цього відрахування чинного законодавства. Правомірність нарахування позивачу премії до державного свята – Дня незалежності України та правомірність визначення її розміру не є спірними обставинами в межах цієї справи.

Оскільки Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» невизначено порядок проведення відрахувань із заробітної плати працівників органів місцевого самоврядування, до спірних правовідносин за вказівкою ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» застосовуються положення законодавства про працю, зокрема, положення Закону України «Про оплату праці» та Кодексу законів про працю України.

Положеннями ст. 127 Кодексу законів про працю України та ст. 26 Закону України «Про оплату праці» передбачено можливість відрахувань із заробітної плати на підставі відповідного наказу (розпорядження) та виключно у випадках передбачених законодавством України.

Відповідачем будь-який наказ чи розпорядження, який би містив припис стосовно утримання з позивача зайво виплаченої премії у вересні 2020 року в матеріалах справи відсутній та відповідачем не надавався, з огляду на що суд дійшов висновку про те, що уповноваженою особою рішення щодо відрахування із заробітної плати не приймалося.

При вирішенні питання про наявність визначених ст. 127 Кодексу законів про працю України для проведення відрахувань із заробітної плати позивача суд виходить із наступного.

18.04.2020 набрав чинності Закон № 553-IX, згідно з пунктом 10 розділу І якого Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX доповнено, зокрема, статтею 29 такого змісту (тут - в редакції, яка діяла до ухвалення Рішення Конституційного Суду України № 10-р/2020 від 28 серпня 2020 року): «установити, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки (частина перша).

Норми статті 29 Закону № 294-ІХ є нормами зобов`язального характеру, а тому для застосування запроваджених нею обмежень не потрібно встановлювати наявність будь-яких додаткових фактів, що мають юридичне значення. Тобто, під час дії цієї норми всі нарахування заробітної плати працівникам, у т.ч. органів місцевого самоврядування обмежувалися сумою 10 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума нарахованої позивачу заробітної плати за серпень 2020 року без врахування премії згідно розпорядження № 263-р від 31.08.2020 становить 49 087,03 грн суд вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що під час нарахування позивачу премії до 24 серпня – Дня незалежності порушено обмеження нарахування заробітної плати, що встановлене ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Доводи позивача про те, що премію виплачено у вересні 2020 року, а тому вона є складовою заробітної плати позивача за вересень 2020 року, коли обмеження нарахування заробітної плати не діяли, суд не приймає як необґрунтовані та зазначає, що зазначену премію нараховано на підставі розпорядження міського голови від 31.08.2020, а тому, зазначена сума премії є складовою доходу позивача у вигляді заробітної плати за серпень 2020 року.

Водночас, наведені обставини не підпадають під жодну з визначених ст. 127 Кодексу законів про працю України, підстав, які можуть бути передумовою проведення відрахувань із заробітної плати позивача. Виплата премії поза межами запровадженого ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» обмеження нарахування заробітної плати службовця органу місцевого самоврядування не може вважатися лічильною помилкою із врахуванням Роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про те, що під час проведення відрахування із заробітної плати позивача суми премії, виплаченої у вересні 2020 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Наведені дії відповідача призвели до невиплати позивачу частини заробітної плати за вересень 2020 року в сумі 33 927,72 грн, а тому позивач має право отримання недоотриманих коштів (заборгованості). Наведене є підставою для стягнення суми заборгованості.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, оскільки рішення суду по справі стосується присудження виплати частини заробітної плати за місяць у відносинах публічної служби, суд вважає за можливе допустити його негайне виконання.

Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

З огляду на наведене та керуючись ст.ст. 2, 5-10, 20, 22, 72-77, 90, 241-246, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради про стягнення частини незаконно утриманої заробітної плати за жовтень 2020 року у розмірі 33 927,72 грн, - задовольнити повністю.

Стягнути з Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату в сумі 33927 (тридцять три тисячі дев`ятсот двадцять сім) гривень 72 копійки.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: Виконавчий комітет Костянтинівської міської ради, місцезнаходження: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 260, код ЄДРПОУ 04052790

Суддя А.С. Михайлик