Рішення № 95606297, 18.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 р. Справа№200/1212/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

2 лютого 2021 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, щодо не проведення законного перерахунку та невиплати належним чином ОСОБА_1 , пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” №900 від 23 грудня 2015 року, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести позивачу ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” №900 від 23 грудня 2015 року, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", починаючи з 1 січня 2016 року, виходячи з грошового забезпечення, яке складається із суми його складових, згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 № 3994 лк, а саме: посадовий оклад - 2500,00 грн; оклад за спеціальне звання (майор міліції) - 2000,00 грн; надбавка за стаж служби (50 %) - 2250,00 грн; премія 0,74 % - 49,95 грн; в основному розмірі - 77 відсотків від усіх сум грошового забезпечення.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що з 17.12.1998 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

На підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон 2262-ХІІ), відповідно до ст. 13 Закону - 2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії, йому була призначена пенсія у розмірі 77 % від всієї суми грошового забезпечення.

У березні 2018 року відповідач здійснив перерахунок пенсії відносно позивача ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), Постанови КМУ від 13.02.2008 №45, якою затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно Закону №2262-ХІІ.

Основний розмір пенсії Пенсійний фонд встановив на рівні 70%, або в сумі 4 759,97грн.

26.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою встановити розмір пенсії 77 %, або в сумі 5 235,96 грн. (6799,95 х 77%) відповідних сум грошового забезпечення, який йому було призначено з 17 грудня 1998 року. Різницю 7% (77% -70%), а саме в сумі 475,99 грн., перерахувати з 1 січня 2016 року і сплатити йому негайно на розрахункову карту Ощадбанку однією сумою без граничного обмеження.

Відповідач відмовив у проведені перерахунку пенсії в розмірі 77%, про що йому повідомив листом від 20.01.2021.

Свої дії (бездіяльність) щодо відмови у проведені перерахунку пенсії відповідач пояснив, що підстав для перерахунку пенсії в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення немає.

Вважає, що у позивача ОСОБА_1 є повністю всі підстави для задоволення позивних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 4 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву та всі докази на його підтвердження, які наявні у відповідача/а.с.29/.

22 лютого 2021 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволені позову, мотивуючи тим, що Головне управління отримавши в березні 2018 року довідку нового зразка №3994лк від 13.03.2018 одразу її відпрацювало та зробило позивачу перерахунок та виплату пенсії. Перерахунок пенсії проведено 23 березня 2018 року. Перерахунок основної пенсії здійснено з 01.01.2016, основна пенсія після проведення перерахунку складає 4 759,97грн. Пенсія з 01.04.2018 виплачується в повному обсязі.

У зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а саме розмір основної пенсії до перерахунку складав 1 775,75 гривень, після перерахунку складає 4 759,97 гривень, змінився процент відповідних сум грошового забезпечення та на даний час складає 70% від грошового забезпечення.

Зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, що унеможливлює порушення прав позивача. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України №21-38а 14 від 18.06.2014 року

Висновком Верховного Суду України, викладеного в постанові від 05.11.2013 (справа № 21-293а13), який є обов`язковим для врахування в силу приписів ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що порядок та строки нарахування та виплати пенсій можуть бути змінені за умови іншого законодавчого регулювання.

Перерахунок пенсії позивачу Головним управлінням зроблено своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог /а.с.44-45/.

2 березня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що посилання відповідача на зміни ст.13 Закону України №2262-ХІІ, які були внесені Законами України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI) та від 27.03.2014 №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі Закон №1166-VІІ), якими передбачено максимальний розмір пенсії на рівні 80% та 70% відповідно, від усіх сум грошового забезпечення, є не правомірними. Ці обмеження не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія була призначена до набрання чинності цих Законів.

Позивач є одержувачем пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 02.03.2007, хоча він був звільнений з ОВС 17.12.1998. Проте, позивач вважає, що це не має принципового значення, оскільки все одно він пішов на пенсію до прийняття і набрання чинності Законів №№3668-VI, 1166-VII, які обмежили максимальний розмір пенсії.

Доводи відповідача стосовно того, що 23.03.2018 відбувся перерахунок пенсії відповідно до Постанови від 21.02.2018 КМУ №103 і вона виплачується в повному обсязі не відповідає дійсності, тому що дійсно був здійсненний перерахунок і збільшення розміру пенсії, але незаконно була знижена відсоткова складова на 7% від раніше призначеної пенсії.

Відповідач не зважає, що пенсія позивачеві була призначена згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992, № 2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294.

Підставою перерахунку його пенсії є Закон України №900-VІІІ від 23.12.2015 та Постанова КМУ від 11.11.2015 №988.

Тобто, до моменту настання права на перерахунок його пенсії з 01.01.2016 Постанова №103 не діяла і зворотної дії в часі не має.

Більш того, Постанова №103 незаконно, всупереч Закону України №2262-XII, передбачає регулювання Порядку перерахунку пенсій пенсіонерам органів внутрішніх справ та іншим особам, та встановлює незаконну розстрочку на виплату пенсії.

Відносно цього, окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні від 12.12.2018 по справі №826/3858/18 визнав противоправними та не чинними пункти 1, 2. Постанови №103, а Шостий апеляційний адміністративний суд м. Києва в постанові від 05.03.2019 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишив без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 без змін.

Аналогічна правова позиція висловлена і в постановах Верховного Суду України від 03.03.2018р. по справі №564/2288/16-а, від 03.04.2018 по справі №175/1665/17, та в рішенні Верховного Суду України від 24.04.2018 по справі №686/12623/17, а також в рішенні Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2019 по справі №240/5401/18 яке є зразковим для виконання судами України. Просить суд позов задовольнити/а.с.51-53/.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження/а.с.54/.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, відзиву проти нього та відповіді на відзив, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , та, відповідно до посвідчення серії № НОМЕР_2 від 20 липня 2004 року, є пенсіонером ОВС і отримує пенсію за вислугою років з 17 грудня 1998 року /а.с.8,9/.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача звільнено з органів внутрішніх справ 17.12.1998 згідно наказу від 11.12.1998 №358 л/с. З 17.12.1998 він знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області і йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у розмірі 77% суми грошового забезпечення.

23.03.2018 позивачеві здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 13.03.2018 №3994лк у розмірі 70% грошового забезпечення.

Предметом спору в даній справі є правомірність дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку позивачеві пенсії за вислугою років.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що перерахунок пенсії позивачеві проведено з 23.03.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 13.03.2018 №3994лк, відповідно до якої розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням усіх його складових, складається з:

- посадового окладу у розмірі 2500,00 грн.;

- окладу за військовим званням майор міліції - 2000 грн.;

- надбавки за стаж служби – 2250,00 грн.;

- премії 0,74% - 49,95 грн.

Відповідачем зазначено, що будь-яких інших довідок про розмір грошового забезпечення позивача після 23.03.2018 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не надходило.

Зазначена обставина позивачем не заперечується. Інших доказів, що спростовують встановлені судом обставини, учасниками справи до суду не надано.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії, гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на пенсійне забезпечення (в даному випадку це стосується можливості реалізації встановленої державою гарантії для військовослужбовців та деяких інших осіб на отримання пенсійного забезпечення, розмір якого визначається у певному порядку, відмінному від пенсій для решти категорій громадян) будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено позивачеві перерахунок пенсії з 01.01.2016.

При проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Суд критично оцінює такі доводи відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії - 17.12.1998 року) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Законом України від 08.07.2011 №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом №1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.

Так, стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ані Законом №3668-VI, ані Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII, не зазнала.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у справі №240/5401/18.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку. При цьому, суд зауважує, що при здійсненні перерахунку пенсії відповідачем були вчинені дії, а не бездіяльність, як зазначає позивач, які і мають бути визнані протиправними.

Отже, враховуючи те, що при призначенні пенсії позивачу її розмір був розрахований з 70% його грошового забезпечення, перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 повинен бути здійснений виходячи з 77% грошового забезпечення.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 280/1931/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду.

Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем у відношенні позивача було вчинено саме дії щодо не нездійснення належного перерахунку пенсії, що підтверджується матеріалами справи, тому суд, з метою повного захисту прав позивача, вважає доцільним вийти за межі позовних вимог і визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, щодо не проведення перерахунку та невиплати належним чином ОСОБА_1 , пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” №900 від 23 грудня 2015 року, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” №900 від 23 грудня 2015 року, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", починаючи з 1 січня 2016 року, виходячи з грошового забезпечення, яке складається із суми його складових, згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 №3994 лк, в основному розмірі - 77 відсотків від усіх сум грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

Частиною ч. 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд до ходить висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до квитанції №0.0.1995554947.1 від 28.01.2021 позивачем сплачено за подання даного позову 908грн.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, щодо не проведення перерахунку та невиплати належним чином ОСОБА_1 , пенсії з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” №900 від 23 грудня 2015 року, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести ОСОБА_1 , перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей” №900 від 23 грудня 2015 року, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", починаючи з 1 січня 2016 року, виходячи з грошового забезпечення, яке складається із суми його складових, згідно довідки ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 13.03.2018 №3994 лк в основному розмірі - 77 відсотків від усіх сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 18 березня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов