Ухвала суду № 95606257, 18.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 березня 2021 року Справа №160/5072/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Ількова В.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 160/5072/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Офісу Генерального прокурора, відповідача 2: Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, відповідача 3: Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення №304 від 09.04.2020 року, наказу №371к від 30.04.2020 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

12.03.2021 року Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою у порядку статті 378 КАС України про відстрочення виконання рішення суду від 28.07.2020 року у справі №160/5072/20 до вирішення справи у суді касаційної інстанції, але не більше одного року з дня ухвалення рішення.

Заявник в обґрунтування заяви зазначає, відповідно до ст. 90 Закону України «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №215 від 15.04.2015, визначено, що Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується, і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Статтею 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. При цьому, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. На виконання зазначених положень Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 затверджено «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників». Відповідно до п.п. 35-40 Порядку №845 у разі безспірного списання коштів Державного бюджету, стягувачі подають виконавчі документи за місцем знаходження органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Після встановлення органом казначейства відсутності підстав для зупинення безспірного списання, виконавчі документи надсилаються для виконання до Державної казначейської служби України. Виконання оскаржуваних судових рішень відбувається органами казначейства шляхом безспірного списання коштів юридичної особи - боржника, які виділені з Державного бюджету України на підставі затверджених кошторисів для відповідних цілей, зокрема, для здійснення прокуратурою конституційних функцій, визначених ст. 131-1 Конституції України. На думку прокуратури, зазначене може поставити під загрозу функціонування системи прокуратури та належного здійснення конституційних функцій. Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється виключно з Державного бюджету України. Вказують, що виплата на підставі рішення суду середнього заробітку за час вимушеного прогулу призведе до непередбачених кошторисом витрат бюджетних коштів, що може мати наслідком недостатність коштів для виплати заробітної плати працівникам органів прокуратури. Також заявник зазначає, що Дніпропетровською обласною прокуратурою подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі №160/5072/20, в якій, зокрема, поставлено питання щодо зупинення виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі. Таким чином, наразі питання зупинення дії вказаного рішення перебуває на розгляді Верховного Суду. З урахуванням викладеного, з метою недопущення використання бюджетних коштів до постановлення остаточного рішення у справі, на думку заявника, є доцільним відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі. Вказують, що виплата ОСОБА_1 коштів на виконання судового рішення у справі №160/5932/20 унеможливить їх повернення у разі задоволення касаційної скарги обласної прокуратури.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року призначено судове засідання для розгляду заяви на 18.03.2021 року.

18.03.2021 року позивачем до суду було подано відзив на заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, у якому ОСОБА_1 просить суд відмовити прокуратурі у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні цієї заяви, виходячи з такого.

08.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Офісу Генерального прокурора, відповідача 2: Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, відповідача 3: Прокуратури Дніпропетровської області, в якому позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 02.06.2020 року просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №304 від 09.04.2020 року другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (кадрової комісії №2) “Про неуспішне проходження начальником відділу забезпечення обвинувачення у регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації”, яке було винесене за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки;

- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 року за №371к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу забезпечення обвинувачення у регіоні та в апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу забезпечення обвинувачення у регіоні та в апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;

- стягнути з відповідача - Прокуратури Дніпропетровської області на користь позивача заробітну платню за час вимушеного прогулу за кожен місяці вимушеного прогулу пропорційно середньому заробітку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Офісу Генерального прокурора, відповідача 2: Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, відповідача 3: Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення №304 від 09.04.2020 року, наказу №371к від 30.04.2020 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення другої кадрової комісії №304 від 09.04.2020 року “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки” щодо начальника відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та в апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Прокуратури Дніпропетровської області від 30.04.2020 року №371к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та в апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України “Про прокуратуру” з 14.05.2020 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу забезпечення обвинувачення у регіоні та в апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 15.05.2020 року. Стягнуто з Прокуратури Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.05.2020 року по 28.07.2020 року в розмірі 79784,91 гривень. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.01.2021 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року по адміністративній справі №160/5072/20, залишено без змін.

Отже, рішення суду від 28.07.2020 року по справі №160/5072/20 набрало законної сили – 13.01.2021 року.

Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначає стаття 378 КАС України.

Відповідно до ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відповідно до ст.378 КАС України підставою відстрочення виконання рішення, повинні бути конкретні обставини, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення.

Таких конкретних обставин, які перешкоджають виконання судового рішення, відповідачем не наведено.

Як на підставу відстрочення виконання судового рішення, заявник посилається на те, що Дніпропетровською обласною прокуратурою подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі №160/5072/20, в якій, зокрема, поставлено питання щодо зупинення виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі. Таким чином, відповідач вказує, що наразі питання зупинення дії вказаного рішення перебуває на розгляді Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, з метою недопущення використання бюджетних коштів до постановлення остаточного рішення у справі, на думку заявника, є доцільним відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до закінчення касаційного провадження у справі.

На думку прокуратури, виплата ОСОБА_1 коштів на виконання судового рішення у справі №160/5072/20 унеможливить їх повернення у разі задоволення касаційної скарги обласної прокуратури.

Між тим, слід вказати, що Верховний Суд може самостійно, за клопотанням сторони, вирішити питання щодо відстрочення виконання рішення суду.

Відсутність коштів у державного органу не є підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення.

Окрім цього, заявником не надано суду належних доказів, які б свідчили про те, що ним вживалися будь-які заходи, направлені на виконання цього судового рішення.

Окрім цього, матеріли справи не місять доказів відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року по справі №160/5072/20.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 160/5072/20, слід відмовити за необґрунтованістю такої.

Додатково слід вказати, що наразі прокуратура Дніпропетровської області реорганізована, правонаступником є Дніпропетровської обласної прокуратури

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.243, 248, 378 КАС України, суд, -,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі № 160/5072/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Офісу Генерального прокурора, відповідача 2: Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, відповідача 3: Прокуратури Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення №304 від 09.04.2020 року, наказу №371к від 30.04.2020 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Офіс Генерального прокурора (01000, м.Київ, вул.Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051).

Відповідач 2: Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора (01011, м.Київ, вул.Різницька, 13/15).

Відповідач 3: Прокуратура Дніпропетровської області (49044, м.Дніпро, пр-т. Д.Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938).

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.

Суддя В.В Ільков