Рішення № 95606183, 18.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Справа № 160/16740/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2020р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та, з урахуванням уточненого адміністративного позову від 29.12.2020р., просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, та 01.02.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 та 01.02.2020 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, станом на 01.02.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII відповідно до положень Постанови №704 від 30.08.2017 з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 826/6453/18 та премії, для проведення з 01.04.2019 та 01.02.2020 (розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, визнано шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) перерахунку основного розміру пенсії позивача, копії довідок та супровідного листа направити позивачеві;

- зобов`язати відповідача подавати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 січня календарного року якщо законодавством України змінений прожитковий рівень для працездатної особі.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з жовтня 2004 року він є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262), яку було призначено у розмірі 53% від сум грошового забезпечення. 05.03.2019р. набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, окрім того, рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №103, у зв`язку з чим 10.09.2020р. позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 05.03.2019р. та довідку станом на 01.02.2020р. згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.», яка була до 21.02.2018р., а також обов`язково зазначити відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2020 року встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» і складає 4723 грн., 50% - це 2361,50 грн. Листом №7/13231/11 від 02.10.2020р. відповідач повідомив позивача, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, а тому згідно з постановою КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується, такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують норми Конституції України, пенсійне законодавство України, Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та гарантоване ст.1 Першого протоколу Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» право позивача мирно володіти своїм майном, оскільки з 05.03.2019р. набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018р. у справі №826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, а отже, з цієї дати скасовані всі раніше існуючі обмеження, встановлені постановами Кабінету Міністрів України №103 та №45, та вступили в дію правові акти вищої юридичної сили: Закон №2262-ХІІ та Закон №2011-ХІІ, які визначають перелік видів грошового забезпечення, що обов`язково повинні включатися до довідки про розмір грошового забезпечення позивача та які в подальшому повинні враховуватись пенсійним органом під час перерахунку пенсії, Постанова №103 (без врахування обмежень, які було скасовано 05.03.2019р. рішенням суду від 12.12.2018р. та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №826/6453/18 від 29.01.2020р.), Постанова №45 (без врахування обмежень, які було скасовано 05.03.2019р. рішенням суду від 12.12.2018р.) Постанова №704; у відношенні до позивача з боку відповідача протиправно застосовуються дії з ознаками дискримінації позивача «за іншими ознаками», тобто за ознаками, щодо періодів звільнення військовослужбовців з лав Збройних сил України. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини, Конституційного Суду України, постанови Верховного Суду, зокрема, у зразковій справі №160/8324/19.

Ухвалою суду від 19.01.2021р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.54).

12.02.2021р., на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позову позивача відмовити у повному обсязі посилаючись на те, що існуючий порядок проведення перерахунку пенсії не передбачає подання Дніпропетровським ОТЦК та СП довідки із зазначенням відомостей про розмір додаткових видів грошового забезпечення у зв`язку із скасуванням пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р.; судом під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення відповідних спірних правовідносин; чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» в силі нормативних актів Уряду, які у встановленому порядку втратили чинність; відповідач відповідно до вимог чинного законодавства надав довідку для перерахунку пенсії позивачеві, встановленого зразка до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та надання інших довідок з іншими даними, вимогами чинного законодавства не передбачено; застосування норми Закону України №2262-ХІІ щодо надання додаткових документів при розгляді цієї справи не доцільно, так як не відноситься до предмету спору; підставою для підготовки та надання відповідачем нової довідки про склад грошового забезпечення відповідно до ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ та Постанови №45 є лише рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України та списки подані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а тому, до цього часу, для Дніпропетровського ОТЦК та СП підстав стосовно складання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не виникає; постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 Постанови №103, проте, даним судовим рішенням не скасовувався пункт 3 Змін, затверджених Постановою №103, до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р.; з огляду на принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі, підстав для застосування з 29.01.2020р. до спірних правовідносин норми п.4 постанови КМУ №704 в попередній редакції, яка діяла до 24.02.2018р. немає; не можуть застосовуватися для регулювання спірних правовідносин тексти приміток до Додатків 1 та 14 до постанови КМУ №704, оскільки вони не містять норм права; згідно з постановою КМУ №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018р., а мінімальна заробітна плата для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується; скасування постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 п.6 Постанови №103 жодним чином не може слугувати підставою для проведення перерахунку пенсії; вимоги позивача проводити перерахунок пенсії кожного року у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб є передчасними; твердження позивача про дискримінацію не обґрунтовані, надумані та не відповідають дійсності; посилання позивача на статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є недоречним, адже його жодним чином не було позбавлено чи обмежено в його праві власності. За викладеного, відповідач вказує на те, що позивачем не доведено неправомірність дій відповідача, а тому позовні вимоги є безпідставними, незаконними та задоволенню не підлягають. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України, численні постанови Верховного Суду та постанови Третього апеляційного адміністративного суду (а.с.57-61).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За викладеного, рішення у цій справі приймається судом 18.03.2021р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

З жовтня 2004 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою №ФД-104635 від 01.01.2007р. (а.с.20).

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі – Постанова КМУ №103), пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Вказаний перерахунок позивачеві був здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі довідки відповідача з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад – 3950,00 грн.; оклад за військове звання – 1270,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 45% - 2349,00 грн., премія 0% - 0 грн., що підтверджується копією протоколу за пенсійною справою №ФД-104635 від 01.01.2018р., наявною у справі (а.с.21).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.0З.2019 у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Вказане судове рішення набрало законної сили 05.03.2019р.

У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 було, зокрема, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Вказане судове рішення набрало законної сили 29.01.2020р.

10.09.2020р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії станом на 05.03.2019р. та довідку станом на 01.02.2020р. згідно п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» у редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.», яка була до 21.02.2018р., а також обов`язково зазначити відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення), мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2020 року встановлена Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» і складає 4723 грн., 50% це 2361,50 грн., що підтверджується змістом копії відповідної заяви, наявної у справі (а.с.22).

Листом №7/13231/11 від 02.10.2020р. відповідач повідомив позивача, що пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016р. №1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, а тому згідно з постановою КМУ №704 (в редакції постанови КМУ №103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується, такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби (а.с.23).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, та 01.02.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 та 01.02.2020 основного розміру його пенсії, у зв`язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019, станом на 01.02.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII відповідно до положень Постанови №704 від 30.08.2017 з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 826/6453/18 та премії, для проведення з 01.04.2019 та 01.02.2020 (розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, визнано шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) перерахунку основного розміру пенсії позивача, копії довідок та супровідного листа направити позивачеві, а також зобов`язання відповідача подавати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 січня календарного року, якщо законодавством України змінений прожитковий рівень для працездатної особі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача у відмові підготувати та видати довідку станом на 05.03.2019р. та зобов`язання підготувати та видати таку довідку, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 9 Закону №2011 визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 43 Закону №2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262 встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 5 Порядку №45 у редакції Постанови №103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку №45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Оскільки зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач та відповідне територіальне управління Пенсійного фонду України, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

Зокрема, на час звернення ОСОБА_1 до відповідача (10.09.2020р.) із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної у списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Згідно з абзацами другим та четвертим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31 грудня 2014 року № 937, на обласні військові комісаріати покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей” (зі змінами) та Порядку № 45 і Порядку № 3-1. У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Тобто, на відповідача покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 45.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 - виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 та статті 9 Закону №2011.

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-VI “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16 грудня 1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, де ЄСПЛ установив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція ЄСПЛ була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року “Гайгузус проти Австрії”, у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відмова відповідача в наданні оновленої довідки порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

За викладеного, суд приходить до висновку, що дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови позивачеві у підготовці та надані до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії позивача, є протиправними.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у своєму рішенні від 17.12.2019р. у зразковій справі №160/8324/19 (Пз/9901/20/19), що набрало законної сили 24.06.2020р.

Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні Верховного Суду у справі №160/8324/19 (Пз/9901/20/19).

Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови позивачеві у підготовці та надані до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії позивача, з урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставин справи, встановлених судом та вищенаведеної позиції Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19.

Є безпідставними та відхиляються судом посилання відповідача на те, що існуючий порядок проведення перерахунку пенсії не передбачає подання Дніпропетровським ОТЦК та СП довідки із зазначенням відомостей про розмір додаткових видів грошового забезпечення у зв`язку із скасуванням пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018р.; відповідач відповідно до вимог чинного законодавства надав довідку для перерахунку пенсії позивачеві, встановленого зразка до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та надання інших довідок з іншими даними, вимогами чинного законодавства не передбачено; застосування норми Закону України №2262-ХІІ щодо надання додаткових документів при розгляді цієї справи не доцільно, так як не відноситься до предмету спору; підставою для підготовки та надання відповідачем нової довідки про склад грошового забезпечення відповідно до ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ та Постанови №45 є лише рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України та списки подані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а тому, до цього часу, для Дніпропетровського ОТЦК та СП підстав стосовно складання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не виникає; посилання позивача на статтю 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є недоречним, адже його жодним чином не було позбавлено чи обмежено в його праві власності, з огляду на те, що відмова відповідача в наданні оновленої довідки порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном.

Зазначена правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у його рішенні від 17.12.2019р. у зразковій справі №160/8324/19, що набрало законної сили 24.06.2020р. та підлягає застосуванню адміністративним судом відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом також критично надається оцінка та відхиляються аргументи відповідача, викладені у відзиві, про те, що 28.10.2020р. до Постанови №704 були внесені зміни Постановою Кабінету Міністрів України №1038, за якими внесені зміни безпосередньо в примітки до додатків та їх зміст викладено зовсім у новій редакції, з огляду на те, що зазначені зміни не мають зворотної сили до правовідносин, що виникли у даній справі станом на 05.03.2019р., а тому не можуть бути застосовані у даних правовідносинах, виходячи з вимог ст.58 Конституції України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо відмови позивачеві у підготовці та наданні до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії позивача, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовивши позивачеві у видачі оновленої довідки для перерахунку його пенсії, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що, відмовивши позивачеві у видачі оновленої довідки станом на 05.03.2019р. для перерахунку його пенсії відповідач порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачеві у підготовці та наданні до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Також і слід зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019р. перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови у видачі такої довідки, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі – провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019р. перерахунку основного розміру пенсії позивача, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру пенсії позивача та зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2020 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII відповідно до положень Постанови №704 від 30.08.2017 з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 826/6453/18 та премії, для проведення з 01.02.2020 (розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, визнано шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт), із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) перерахунку основного розміру пенсії позивача, виходячи з наступного.

Пунктом 4 Постанови №704 в редакції, чинній на момент її прийняття, було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

У відповідності до п.6 Постанови №103 до п.4 Постанови №704 були внесені зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 року, та вилучено умову, що такий розрахунок повинен проводиться виходячи із 50% розміру мінімальної зарплати, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Проте, у подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020р. у справі №826/6453/18 було, зокрема, визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до п.4 Постанови №704 та встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням лише від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Наведена постанова Шостого апеляційного адміністративного суду набрала чинності 29.01.2020р.

Оскільки зміни, внесені п.6 Постановою №103, зокрема, до п.4 Постанови №704, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18 діє редакція п.4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін, у такій редакції: «Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14».

Разом з тим, п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі - Закон №1774), який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що з 29.01.2020р. - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 – діє редакція п.4 Постанови №704, згідно якого розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.

Проте, за приписами Закону №1774 з 01.01.2017р. мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби.

Таким чином, можна дійти висновку, що у відповідача не було жодних правових підстав для надання позивачеві довідки із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання шляхом множення 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020р. станом на 01.02.2020р. за приписами п.4 Постанови №704 у редакції чинній з 30.01.2020р.

За викладеного, суд приходить до висновку, що за умови чинності положень Закону №1774, за якими мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, навіть після визнання протиправним та скасування п.6 Постанови №103 з 30.01.2020р., позовні вимоги позивача у вищенаведеній частині є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Наведена правова позиція узгоджується та відповідає правовій позиції Третього апеляційного адміністративного суду, викладеній у його постановах від 17.11.2020р. у справі №340/1350/20, від 15.12.2020р. у справі №160/5283/20 та від 16.12.2020р. у справі №160/4844/20.

При цьому, судом враховується, що як на момент виникнення спірних правовідносин (10.09.2020р.), так і на момент прийняття рішення у цій справі (18.03.2021р.) Закон №1774 є чинним та не визнаний неконституційним, а тому його положення підлягають застосуванню як норми права, які носять вищу юридичну силу, всіма органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами згідно до положень ст.19 Конституції України.

Також і вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з приписів частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти ухвалюються на основі законів та за своїм змістом не повинні їм суперечити, а отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону необхідно застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносинах слід керуватись Законом, який має вищу юридичну силу, а не підзаконними нормативно-правовими актами, які такому закону суперечать.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.02.2020р. у справі №200/3958/19-а, від 22.10.2020р. у справі №420/1234/19 та від 23.12.2020р. у справі №240/8156/19, які підлягають застосуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства.

Також і не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача подавати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 1 січня календарного року якщо законодавством України змінений прожитковий рівень для працездатної особі, оскільки такі вимоги направлені на захист прав позивача на майбутнє, що не відповідає вимогам ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як суд захищає порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.

При цьому, судом відхиляються доводи позивача про те, що дії відповідача щодо відмови у наданні нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача порушують вимоги ст.24 Конституції України та ст.6 Закону №5207-VІ щодо дискримінації позивача за ознаками періодів звільнення військовослужбовців з лав Збройних сил України, з огляду на те, що вищенаведена відмова не є достатньою підставою для встановлення факту дискримінації, зокрема, обумовленості відмінного ставлення за певними ознаками, оскільки таких доказів суду не надано.

Окрім того, судом враховується і те, що відповідно до статті 24 Конституції України, статей 2, 7 Загальної декларації прав людини, статей 2, 26 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, статті 2 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 14, стаття 1 Протоколу №12 до Конвенції) необхідною підставою для встановлення факту дискримінації є обумовленість відмінного ставлення за певними ознаками.

У рішеннях Європейського суду з прав людини зазначено, що лише розрізнення, яке базується на персональній ознаці, за якою особа чи групи осіб відрізняються один від одного, можна характеризувати як дискримінацію (рішення у справах «Карсон та інші проти Сполученого Королівства», «Кьєльдсен, Буск Мадсен і Педерсен проти Данії»). Суд деталізує вимоги до природи ознак, за якими забороняється дискримінація, та встановлює, що категорія «інші ознаки» поширюється винятково на такі ознаки, які за своєю природою є достатньо подібними до ознак, які вже перелічені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто відносяться до визначального для ідентичності особи вибору або є невід`ємними, вродженими та незмінними характеристиками (рішення у справі «Петерка проти Чеської Республіки»).

Отже, факт дискримінації може бути встановлений лише у випадку, коли розрізнення у ставленні до особи вмотивоване притаманною їй певною персональною ознакою.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції №25 від 15.12.2020р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог позивача у розмірі 336 грн. 32 коп., виходячи із розрахунку: (840,80 грн./5)*2 (а.с.26,28).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, 16, код ЄДРПОУ 08353525) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 05.03.2019р., у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-ХІІ та з врахуванням положень постанови КМУ №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019р. перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (49006, м. Дніпро, вул. Шмідта, 16, код ЄДРПОУ 08353525) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) – судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 336 грн. 32 коп. (триста тридцять шість грн. 32 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва