Рішення № 95606159, 17.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року Справа № 160/8243/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та їх скасування, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій позивач просив:

- податкову вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №14972-52 від 12.06.2019 р. та Рішення №14972-52 від 12.06.2019 р. «Про опис майна у податкову заставу» - скасувати як такі, що суперечать чинному законодавству України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року позов повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року, позивач оскаржив її до Третього апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2019 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року повернуто без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21.08.2020 у справі 160/8243/19 ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року у справі №160/8243/19 скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

06.01.2021 року справа №160/8243/19 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

На виконання розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 р. № 18д у зв`язку із перебуванням судді Серьогіної О.В. у днях відпочинку, під головуванням якої була розглянута адміністративна справа № 160/8243/19, проведений повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого справу передано на розгляд судді Рябчук О.С., про що складений протокол від 06.01.2021 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/8243/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 08.02.2021 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2021 р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішень та їх скасування залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду: копії позовної заяви з додатками для відповідача; оригіналу квитанції про сплату судового збору з урахуванням вимог майнового і немайнового характеру та встановленого з 1 січня 2019 року прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, тобто у загальному розмірі 3842грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 р. призначено адміністративну справу №160/8243/19 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення та податкової вимоги, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 12.03.2021 року.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено наступне. На теперішній час здійснюється процедура ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо». З 05.12.2014 р. банк не є суб`єктом оподаткування в розумінні Податкового кодексу України, що унеможливлює застосування до нього штрафних санкцій та опису майна у податкову заставу з боку фіскального органу. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем не надано відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

04.12.2014 р. Постановою Правління Національного банку України № 782 віднесено Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 140 від 04.12.2014 р. запроваджено в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» тимчасову адміністрацію з 05.12.2014 р. по 04.03.2015 р. включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 212 від 22.02.2016 р. продовжено строк процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та делегування повноважень ліквідатора.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 304 від 01.02.2017 р. продовжено строк процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та делегування повноважень ліквідатора до 01.03.2019 р.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 350 від 14.02.2019 р. продовжено строк процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та делегування повноважень ліквідатора до 01.03.2020 р.

Відповідно до п. 2 рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 387 від 18.01.2020 р. визначені Законом повноваження під час здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» здійснювати Фондом безпосередньо.

12.06.2019 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу №14972-52 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 5 682,23 грн., за основним платежем 5 682,23 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 0,00 грн., пеня 0,00 грн.

Крім того, цією вимогою позивача попереджено, що починаючи з 30.04.2019 р. на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності в майбутньому, розповсюджується право податкової застави, а на суму податкового боргу нараховується пеня та застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), визначені Податковим кодексом України. Контролюючим органом буде здійснено опис майна в податкову заставу. Відповідач вимагає сплатити суму податкового боргу. Також позивача попереджено, що в разі несплати суми податного боргу до платника податків будуть застосовані передбачені Податковим кодексом України заходи стягнення податкового боргу. Публічні торги з продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

12.06.2019 р. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено рішення про опис майна у податкову заставу №14972-52.

Вказані податкова вимога та рішення були оскаржені банком в порядку адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду скарги податкова вимога та рішення залишені без змін, а скарга – без задоволення.

Станом на день розгляду даної справи процедура ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» не завершена та триває.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся з відповідним позовом до суду.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп. 89.1.1, 89.1.2, 89.1.3 п. 89.1, п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Податкового кодексу України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

За правилами пункту 8 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Так, згідно з підпунктами 1, 2, 3 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку), нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

Таким чином, направлення на адресу позивача податкової вимоги не свідчить про провадження органом доходів і зборів заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу. Такі дії контролюючого органу лише формують та документально визначають податковий борг, при цьому останні об`єктивно передують процесу погашення податкових зобов`язань або стягненню податкового боргу. Власне, сама обставина прийняття/формування контролюючим органом податкової вимоги не порушує приписів частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки в даному випадку контролюючим органом не здійснювалось нарахування будь-яких санкцій (пені) за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), не накладався арешт на кошти чи майно банку, не здійснювалось примусове стягнення його коштів та майна.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.09.2018 по справі № 808/3046/16, від 02.04.2019 по справі № 815/6751/16, від 04.12.2018 по справі № 813/4158/16 та від 05.03.2020 по справі № 803/1408/16.

Рішення про опис майна у податкову заставу також не свідчить про провадження органом доходів і зборів заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу.

Прийняття рішень про опис майна у податкову заставу є правом податкового органу, передбаченим положеннями Податкового кодексу України.

При цьому, відповідно до п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Винесення рішення про опис майна у податкову заставу не порушує приписів частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними рішень та їх скасування – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук