Ухвала суду № 95605351, 16.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.03.2021Справа № 910/15589/20Господарський суд міста Києва у складі cудді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Буд Схід»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс»

про стягнення 248449,94 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Протас О.М.

ВСТАНОВИВ:

12.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Буд Схід» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс» про стягнення 248449,94 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 відкрито провадження у справі №910/15589/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.11.2020; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

11.11.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що він не отримував від позивача товар за спірними видатковими накладними, а підпис від імені керівника відповідача, який міститься на копіях видаткових накладних, долучених позивачем до позовної заяви, не належить директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс».

Крім того, відповідачем було подано клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи, в якому відповідач просив суд на вирішення експерта поставити питання: чи виконаний підпис на спірних видаткових накладних керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс» - Протасом О.М.?

У підготовчому засіданні 18.11.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 09.12.2020.

У підготовчому засіданні 09.12.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 29.12.2020.

Підготовче засідання, призначене на 29.12.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Спичака О.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 підготовче засідання у справі №910/15589/20 призначено на 16.02.2021.

16.02.2021 відповідачем подано доповнене клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

У підготовчому засіданні 16.02.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 10.03.2021.

У підготовчому засіданні 10.03.2021 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 16.03.2021.

11.03.2021 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

15.03.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовче засідання 16.03.2021 з`явився представник відповідача, надав усні пояснення по суті спору.

Представник позивача у підготовче засідання 16.03.2021 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 10.03.2021.

Розглянувши у підготовчому засіданні клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для його задоволення, зважаючи на наступні обставини.

10.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлант Буд Схід» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №13/10-01, відповідно до умов якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, продати покупцю будівельні/супутні матеріали (товар), а покупець зобов`язується в прядку та на умовах, визначних договором, прийняти та оплатити товар.

Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що є предметом за цим договором, визначаються Специфікацією №1, що є Додатком №1 до цього договору, та є його невід`ємною частиною (п. 1.2 Договору купівлі-продажу №13/10-01 від 10.01.2020).

Відповідно до п. 2.4 Договору купівлі-продажу №13/10-01 від 10.01.2020 за кожну партію товару покупець перераховує продавцю оплату згідно з наданим рахунком-фактурою у безготівковій формі на вказаний у договорі рахунок протягом 30 календарних днів з дня отримання товару.

Згідно з п. 3.1 Договору купівлі-продажу №13/10-01 від 10.01.2020 постава товару зі складу продавця здійснюється силами покупця та за його рахунок на складські приміщення покупця, або у інший спосіб, за попередньою домовленістю сторін. Умови поставки регулюються відповідно до міжнародних правил Інкотермс в редакції 2010 року.

Відповідно до п. 8.1 Договору купівлі-продажу №13/10-01 від 10.01.2020 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021.

В разі, якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати або змінити даний договір протягом 1 місяця до дати його закінчення, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, за умовами, які діяли на попередньо встановленому дату його закінчення.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що за період з 20.01.2020 по 01.04.2020 він поставив відповідачу товар на загальну суму 607441,54 грн, тоді як відповідач не у повному обсязі здійснив оплату за поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 248449,94 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на те, що він не отримував від позивача товар за спірними видатковими накладними (а саме за наступними видатковими накладними: №МОА-064254 від 07.02.2020 на суму 3639,01 грн, №МОА-066200 від 03.03.2020 на суму 43990,61 грн, №МОА-066201 від 03.03.2020 на суму 4440,00 грн, №МОА-066202 від 03.03.2020 на суму 787,92 грн, №МОА-066357 від 05.03.2020 на суму 106683,60 грн, №МОА-066358 від 05.03.2020 на суму 755,09 грн, №МОА-068879 від 01.04.2020 на суму 19906,40 грн, №МОА-068881 від 01.04.2020 на суму 67211,47 грн, №МОА-068882 від 01.04.2020 на суму 1035,84 грн), а підпис від імені керівника відповідача, який міститься на копіях видаткових накладних, долучених позивачем до позовної заяви, не належить директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс».

У п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Означена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 907/425/16 та від 24.01.2018 у справі № 917/50/17.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за товар, який, за твердженням позивача, було ним поставлено відповідачу за наступними видатковими накладними: №МОА-064254 від 07.02.2020 на суму 3639,01 грн, №МОА-066200 від 03.03.2020 на суму 43990,61 грн, №МОА-066201 від 03.03.2020 на суму 4440,00 грн, №МОА-066202 від 03.03.2020 на суму 787,92 грн, №МОА-066357 від 05.03.2020 на суму 106683,60 грн, №МОА-066358 від 05.03.2020 на суму 755,09 грн, №МОА-068879 від 01.04.2020 на суму 19906,40 грн, №МОА-068881 від 01.04.2020 на суму 67211,47 грн, №МОА-068882 від 01.04.2020 на суму 1035,84 грн.

Втім, відповідач зазначає, що підпис, який міститься на спірних видаткових накладних, не належить директору відповідача - Протасу О.М.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27.10.1993 (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (n. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень. Крім того, принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, "без якого змагальність як принцип не існує". Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява №61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та визначає строк для їх отримання.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність та допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Згідно з п.п.1,2 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Отже, керуючись наведеними принципами, суд дійшов висновку про необхідність для з`ясування дійсних обставин справи призначення у справі судової експертизи, яка поряд з іншими доказами надасть суду можливість повно, всебічно та об`єктивно перевірити всі обставини справи, на які посилаються учасники та вирішити визначені статтею 237 Господарського процесуального кодексу України питання, що є необхідним для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

За таких обставин, виходячи з наведеного вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку про наявність умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, для призначення у справі судової експертизи для встановлення всіх обставин, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

З урахуванням територіальної зони обслуговування та досвіду проведення експертних досліджень, суд дійшов висновку щодо доручення проведення експертизи по справі саме Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

У ч. 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

Враховуючи, що експертиза у даній справі призначається у зв`язку з задоволення клопотанням відповіідача, суд дійшов висновку, що доцільним є покладення витрат на попередню оплату судової експертизи саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені експертом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Враховуючи призначення судової експертизи у даній справі, для проведення якої матеріали справи надсилаються до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, господарський суд дійшов висновку зупинити провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс» про призначення у справі №910/15589/20 судової почеркознавчої експертизи.

2. Призначити у справі №910/15589/20 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (04119, м.Київ, вул.Сім`ї Хохлових, 5; 01601, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 15).

3. На вирішення експерту поставити питання:

3.1. Чи виконаний підпис на видаткових накладних №МОА-064254 від 07.02.2020 на суму 3639,01 грн, №МОА-066200 від 03.03.2020 на суму 43990,61 грн, №МОА-066201 від 03.03.2020 на суму 4440,00 грн, №МОА-066202 від 03.03.2020 на суму 787,92 грн, №МОА-066357 від 05.03.2020 на суму 106683,60 грн, №МОА-066358 від 05.03.2020 на суму 755,09 грн, №МОА-068879 від 01.04.2020 на суму 19906,40 грн, №МОА-068881 від 01.04.2020 на суму 67211,47 грн, №МОА-068882 від 01.04.2020 на суму 1035,84 грн Протасом Олександром Миколайовичем ?

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія А Плюс».

5. Зобов`язати експерта після проведення експертизи копію висновку направити на адресу сторін.

6. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України.

7. Провадження у справі №910/15589/20 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.

Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст складено та підписано 18.03.2021

Суддя О.М. Спичак