Рішення № 95604776, 18.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2021м. ДніпроСправа № 904/208/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАК СЕРВІС", смт. Васильківка, Васильківський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 6 235,08 грн. за договором № 17158-15/2020 від 09.06.2020 року.

ПРОЦЕДУРА

Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн КАРГО ПАРТС" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАК СЕРВІС" заборгованість у загальному розмірі 6 235,08 грн. за договором № 17158-15/2020 від 09.06.2020 року, з яких: 5 635,24 грн. - сума основного боргу; 209,37 грн. - сума пені за прострочення строку виконання зобов`язання за договором; 210,15 грн. - сума 12% річних від простроченої суми за порушення грошового зобов`язання; 180,32 грн. - втрат від інфляції, завдані внаслідок прострочення виконання грошового зобов`язання за договором.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч.1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (6 235,08 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк до 20.02.2021 року: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк до 10.02.2021 року: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду); заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію заперечень направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).

В зазначений строк відповідач відзив на позов не надав, але був належним чином повідомлений про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, що підтверджується поштовим повідомленням № 4930013742369 (4940500052144), яке повернулось до суду 08.02.2021 року з відміткою «вручено – 26.01.2021».

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати товару, поставленого на виконання умов договору поставки № 17158-15/2020 від 09.06.2020 року.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням договору, встановлення факту постачання товару, встановлення факту невиконання відповідачем умов договору в частині оплати поставленого товару та правомірності вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (далі – постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАК СЕРВІС" (далі – покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 17158-15/2020 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти покупцю визначені цим договором запчастини та експлуатаційні матеріали (далі - товар), а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги (далі – послуги), а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати товар і послуги та здійснити їх оплату.

За умовами пунктів 1,2., 1.3. та 1.4. Договору номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження Товару, загальна кількість, ціна за одиницю Товару, що передаються за цим Договором, термін та умови передачі визначаються у рахунках-фактурах (рахунках на оплату), товарних (видаткових) накладних, або інших передбачених чинним законодавством документах на Товар, які є невід`ємною частиною Договору та остаточно узгоджується Сторонами на кожну окрему партію Товару. Загальна сума договору складається із вартості переданого Товару, що відповідає сумі всіх товарних (видаткових) накладних, та сумарної вартості наданих послуг, зазначених в Актах виконаних робіт, здійснених протягом дії даного Договору.

Поставка Товару здійснюється за погодженням Сторін на умовах пункту 2.3. Договору:

1) EXW (франко завод; назва місця: склад Постачальника (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року) - Товар переходить у власність Покупця з моменту його передачі Покупцю на складі постачальника. Доказом передачі Товару Постачальником у власність Покупця є належним чином оформлена товарна (видаткова) накладна;

2) FCA (франко-перевізник) (правила «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010 року) - Товар переходить у власність покупця з моменту передачі Товару Постачальником перевізнику на складі Постачальника. Вибір перевізника здійснюється Покупцем на власний розсуд. З моменту передачі Товару перевізнику обов`язки Постачальника перед Покупцем вважаються виконаними у повному обсязі та належним чином, а ризики загибелі, втрати пошкодження або знищення Товару переходять до Покупця. Доказом передачі Товару Перевізнику є належним чином оформлених товарної (видаткової) накладної та товарно-транспортної накладної, що разом засвідчують факт передачі Постачальником Товару Покупцю.

Згідно з пунктом 2.4., 2.5. Договору, погодження Сторонами кількості, номенклатури, асортименту та ціни Товару відбувається за їх взаємною згодою шляхом переговорів та фіксується у товарних (видаткових) накладних і рахунках на оплату, що являються невід`ємними складовими даного Договору, без складання специфікацій. Покупець, підписуючи товарну (видаткову) накладну, виявляє згоду на прийняття Товару відповідно до попередньої домовленості із Постачальником та позбавляється права заявляти щодо невідповідності поставленого Товару за кількістю, номенклатурою, асортиментом та ціною. Сторони домовилися, що уповноважуючи певну особу на прийняття Товару від Постачальника, у тому числі Перевізника, Покупець тим самим уповноважує таку особу підписувати відповідні документи на Товар: товарні (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо.

За домовленістю Сторін датою поставки Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (видаткової) накладної, що засвідчує прийняття Товару Покупцем від Постачальника (пункт 2.6. Договору).

Розділом 3 Договору Сторони визначили порядок розрахунків. Так, за домовленістю Сторін Товар продається на умовах попередньої оплати або на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту. Кредитним лімітом вважається сума, на яку Постачальник може поставити Товар на умовах домовленого відтермінування. В залежності від загальної суми щомісячних замовлень Покупця, Постачальник визначає суму кредитного ліміту (пункт 3.2. Договору). У випадку продажу Товару на умовах попередньої оплати Постачальник одночасно з підтвердженням замовлення надає Покупцю рахунок на оплату (пункт 3.3. Договору). Якщо продаж Товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі Товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається Постачальником Покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання Покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття Товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (пункт 3.4. Договору). Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальнику (пункт 3.6. Договору). Зобов`язання Покупця за цим Договором щодо оплати поставленого Товару вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок Постачальника (пункт 3.7, Договору). Сторони домовились, що в разі прострочення платежу з боку Покупця постачальник має право припинити подальші відвантаження на його адресу до отримання повної оплати за відвантаженими, але не оплаченими в строк партіями Товару, а також перейти до роботи з Покупцем на умовах 100% попередньої оплати (пункт 3.8. Договору).

За умовами пункту 4.3. Договору Покупець зобов`язаний прийняти Товар та здійснити відповідні розрахунки згідно з розділом 3 даного Договору.

Відповідно до пунктів 5.2., 5.3. Договору за порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим Договором, винна Сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої Сторони за Договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.

Згідно з пунктами 8.2. та 8.4. Сторони домовились, що Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2020 року з можливістю його пролонгації, оскільки якщо протягом 1-го місяця до закінчення терміну дії даного Договору жодна зі сторін не заявить про намір змінити його умови або припинити його дію, Договір вважається продовженим на 1 календарний рік і так рік за роком.

Договір скріплений підписами уповноважених осіб та печатками обох Сторін.

На виконання зобов`язань за Договором Позивачем за видаткового накладною від 30.09.2020 №SI0002526806 Відповідачу був відвантажений товар на загальну суму 17 109,06 грн. на умовах відтермінування строку його оплати.

Як убачається із змісту вказаної накладної, строк відстрочення оплати Товару був визначений до 07.10.2020.

Разом з цією видатковою накладною Відповідачу був вручений рахунок на оплату отриманого товару від 30.09.2020 № S0005337061.

Відвантажений Позивачем товар був прийнятий Відповідачем без зауважень і заперечень, а первинні документи підписані уповноваженою особою, підпис якої скріплено печаткою Відповідача.

Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару 30.09.2020 на суму 8 000,00 грн., 13.10.2020 здійснено два платежі на загальну суму 3 473,82 грн.

Отже відповідач свої зобов`язання щодо здійснення розрахунків за товар у порядку та строки, визначені умовами договору, належним чином не виконав, що і стало причиною звернення з даним позовом до суду та нарахування штрафних санкцій.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи між позивачем та відповідачем виникли правовідносини поставки.

Щодо суми основного боргу

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України, - "Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, - Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарррозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Як встановлено судом вище, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Вартість товару, що отримана відповідачем, але не оплачена становить 5 635,24 грн.

Доказів оплати залишкової частини вартості поставленого товару сторонами суду не надано.

З огляду на вказане, позовна вимога про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 5 635,24 грн.

Щодо суми пені

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Позивач заявив до стягнення пеню за загальний період з 13.09.2018 року по 13.03.2019 року. Сума пені, заявлена до стягнення складає у розмірі 59 797,34 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом, або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.2. Договору за порушення грошового зобов`язання за цим Договором більше 3-х календарних днів, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу за весь період такого прострочення.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати отриманого товару, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 209,37 грн. за загальний період з 30.09.2020 по 12.01.2021.

Враховуючи що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати поставленого природного газу, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Перевіривши розрахунки пені господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв`язку з чим підлягає до стягнення.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач крім основного боргу заявив вимогу про стягнення з відповідача 12% річних у розмірі 210,15 грн. за загальний період з 30.09.2020 року по 12.01.2021 року та інфляційних втрат у розмірі 180,32 грн. за загальний період з жовтня 2020 року по грудень 2020 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 5.3. договору сторони домовились, що у разі просточення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, винна сторона несе відповідальність, встановленої статтею 625 ЦК України, а саме: той хто прострочив виконання грошового зобов`язання має сплатити на користь іншої сторони за договором суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12% річних від простроченої суми.

Перевіривши здійснене позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат є вірними.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення 12% річних у розмірі 210,15 грн. та інфляційних втрат у розмірі 180,32 грн. підлягають задоволенню.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Положеннями статті 123 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2021 року між Спиридоновим О.В.. (адвокат) та ТОВ-П «Автодистриб`юшн Карго Партс» (клієнт) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги №05/01/2021-1ПД (а.с. 27-29), відповідно до умов якого, Адвокат бере на себе зобов`язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати необхідну правову допомогу клієнту щодо захисту його прав та законних інтересів у Господарському суді Дніпропетровської області шляхом здійснення позовної роботи у відповідності до Господарського процесуального кодексу України відносно контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАК СЕРВІС" щодо стягнення з останнього на користь клієнта суму дебіторської заборгованості та штрафних санкцій у зв`язку з порушенням договірних зобов`язань, а клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар за надання такої правової допомоги (пункт 1.1 договору).

Правова допомога, відповідно до пункту 1.2 договору, включає:

- вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовано спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, а також підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області заяв по суті справи, передбачених Господарським процесуальним кодексом України;

- від імені клієнта здійснювати представництво його процесуальних прав та обов`язків в процесуальному статусі позивача, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України, у зв`язку із зверненням з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області за захистом порушених прав та інтересів клієнта.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Додаткової угоди від 05.01.2021 року до договору Сторони домовилися, що розмір за надання послуг за основним договором становить за вивчення та аналіз документів, що підтверджують наявність спору, чинного законодавства України, якими врегульовано спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, судової практики Верховного Суду, а також підготовка та подання до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви – 3 600,00 грн. (згідно опису наданих послуг, що додається).

Відповідно до п.1.2 Додаткової угоди за представництво клієнта та ведення справи у Господарському суді Миколаївської області в процесуальному статусі позивача, у тому числі участь у судових засіданнях - 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок за 1 годину витраченого часу адвоката.

Пунктом.2 Додаткової угоди передбачено, що винагорода, згідно з пунктом 1.1. Додаткової угоди сплачується клієнтом на умовах 100% попередньої оплати. А винагорода, що передбачена пунктом 1.2. Додаткової угоди, сплачується клієнтом після виконання всіх умов основного Договору на підставі акту приймання-передачі.

Відповідно до п.3 Додаткової угоди додатково до винагороди, зазначеної у пункті 1 Додаткової угоди, клієнт компенсує адвокату за його вимогою додаткові витрати, необхідні для виконання зобов`язань за основним Договором (вартість проведення експертиз та висновки фахівців, поштові, транспортні витрати, витрати, пов`язані із прибуттям у судове засідання, та інші витрати необхідні для виконання адвокатом зобов`язань за основним Договором). Облік всіх витрат по виконанню основного Договору покладається на адвоката.

Згідно п.4 Додаткової угоди за згодою сторін, у разі задоволення судом позову у справі, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 10-ти процентів від суми, присудженої судом на користь клієнта.

Відповідно до п.5 Додаткової угоди оплата передбаченого пунктом 4 Додаткової угоди «гонорару успіху» здійснюється протягом 3-х робочих днів з дня ухвалення судового рішення на користь клієнта.

Договір та додаткову угоду підписано сторонами та скріплено печаткою адвоката та клієнта.

На підтвердження оплати послуг адвоката позивачем надано платіжне доручення № 607 від 12.01.2021 року, всього на суму 3 600,00 грн.

Враховуючи зазначене, надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 600,00 грн.

Щодо судового збору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАК СЕРВІС" (52600, Дніпропетровська область, Василівський район, пров. Лісний, буд. 2А, код ЄДРПОУ 32713480) на користь "Автодистриб`юшн Карго Партс" (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд. 16, код ЄДРПОУ 37141112) 5 635,24 грн. – основний борг, 209,37 грн. – пеня, 210,15 грн. - 12% річних, 180,32 грн. – інфляційні втрати, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 18.03.2021 року.

Суддя В.Г. Бєлік