Ухвала суду № 95604585, 16.03.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

16.03.2021м. ДніпроСправа № 904/86/19

за позовом Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області , м. Дніпро

до Відповідача -1: Петропавлівської районної державної адміністрації, смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область

Відповідача -2: Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича, м. Першотравенськ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача1: Миколаївська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області, с. Миколаївка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область

про скасування розпорядження визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення

Головуючий суддя Назаренко Н.Г.

Суддя Рудь І.А.

Суддя Колісник І.І.

За участю секретаря судового засідання Головахи К.К.

Представники:

Від прокуратури не з`явився

Від позивача не з`явився

Від відповідача-1 не з`явився

Від відповідача-2 не з`явився

Від третьої особи не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача -1: Петропавлівської районної державної адміністрації Відповідача -2: Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" № Р-533/0/350-15 від 24.12.2015;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,0962 га кадастровий номер 1223881500:02:001:1012, розташованої на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.03.2016, номер запису - 13649229.

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428, адреса: пр. Олександра Поля, 2, м. Дніпро, 49004) земельну ділянку загальною площею 5,0962 га (кадастровий номер 1223881500:02:001:1012) орієнтованою ринковою вартістю 1 501 400 грн., на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому Фізична особа-підприємець Марков Дмитро Олександрович одержав її в оренду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оспорювані розпорядження Петропавлівської районної державної адміністрації прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, оскільки спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, належить до земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, а не до невитребуваних (невизначених) земельних часток (паїв), отже повноваження щодо розпорядження останньою, на підставі статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та на підставі частини 3 статті 122 Земельного кодексу України, у Петропавлівської районної державної адміністрації відсутні. Оспорюваний договір, укладений між ФОП Марковим Д.О. та Петропавлівською районною державною адміністрацією, має бути визнаний недійсним з підстав, встановлених в статтях 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки орендну плату за користування земельною ділянкою визначено без проведення їх нормативної грошової оцінки, що є порушенням вимог статей 6,15 Закону України "Про оренду землі", статей 13, 18 Закону України "Про оцінку земель". При цьому прокурор вважає, що позовна давність за його вимогами має обраховуватися з 22.12.2016, коли йому стало відомо про порушення інтересів держави, а відтак не є такою, що спливла.

Ухвалою суду від 10.01.19 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 29.01.2019.

29.01.2019 прокурор надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме державного акту на право постійного користування землею.

Позивач 29.01.2019 надав пояснення в яких зазначив, що перевіркою Управління з контролю за використання та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області встановлено, що розпорядження Петропавлівської райдержадміністрації стосовно визначених земельних ділянок видані з порушенням вимог статті 122 Земельного кодексу України та відповідні земельну ділянки не відносяться до не витребуваних паїв, про що складено акт від 31.08.2017 № 193-ДК/245/АП/09/01/-17 щодо перевірки дотриманням вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки. Спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення, однак має враховуватися в землях резервного фонду, а не в землях невизначених паїв.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2019, підготовче судове засідання відкладено до 18.02.2019.

31.01.2019 відповідач-2 надав відзив на позовну заяву, в яком проти позову заперечував, посилаючись на те, що прокуратурою не надано належних доказів, які б свідчили про те, що спірна земельна ділянка відноситься до резервного фонду.

Відносно вимог позивача про визнання недійсним договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, відповідач-2 зазначає, що не зважаючи на не проведення нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки, Петропавлівською РДА визначено розмір орендної плати, виходячи з вартості земельної ділянки та з урахуванням положень Податкового кодексу України, яким регламентовано визначення орендної плати з урахуванням нормативно грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь та коефіцієнта індексації, а тому з огляду на узгодження сторонами всіх істотних умов договору оренди ФОП Марков Д.О. не вбачає підстав для визнання спірного договору недійсним.

Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідачем-2 заявлено про застосування строку позовної давності.

14.02.2019 прокурор подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що спірна земельна ділянка належала до резервного фонду колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Чкалова», яке припинило свою діяльність та внаслідок чого спірна земельна ділянка повинна була перейти до земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району. Проте, прокуратура вважає, що Петропавліською районною державною адміністрацією безпідставно з перевищенням своїх повноважень віднесено спірну земельну ділянку до не витребуваних земельних паїв та відповідно передано її в оренду ФОП Маркову Д.О.

18.02.2019 прокурор подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 1223881500:02:001:1012, клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківки з офіційного сайту публічної кадастрової карти України, клопотання про долучення до матеріалів справи схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова від 2000 року. Копії відповіді на відзив та зазначених клопотань були вручені сторонам у судовому засіданні.

Відповідач-2 418.02.2019 надав до суду клопотання, в якому просив суд витребувати в ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області поземельну книгу №1223881500:02:001:1012 в паперовій формі з усіма додатками та дослідити доказ при розгляді справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 09.04.2019. Підготовче судове засідання відкладено до 19.03.2019.

28.02.2019 відповідач -2 надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що жодного доказу, щодо належності спірної земельної ділянки до резервного фонду позивачем не надано. Петропавлівська райдержадміністрація не перевищувала надані законом повноваження при прийнятті оскаржуваних розпоряджень, та жодним чином не порушила інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Також відповідач-2 вказує на те, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.12.2018 № 605 "Про внесення змін до додатка 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1471/32923, додаток 1 зазначеного Порядку викладено в новій редакції.

Відповідно до зазначеного Наказу, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки на час розгляду справи складає 123 337,35 грн., тобто орендна плата яку має сплачувати відповідач становить 4 933,49 грн., а відповідно до розрахунку вона складає 5 765,37 грн.

Крім того, відповідач-2 звертає увагу на те, що перебіг строку позовної давності має починатися з 08.02.2008 року, тобто з дня реєстрації земельної ділянки Держгеокадастром України.

14.03.2019 відповідач-1 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

У судовому засіданні 19.03.2019 оголошено перерву до 01.04.2019.

Ухвалою суду від 01.04.2019 залучено до розгляду справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 1: Дмитрівську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області. Призначено колегіальний розгляд справи № 904/86/19.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 02.04.2019 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Назаренко Н.Г., судді Бєлік В.Г., Бондарєв Е.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.04.2019, прийнято справу до розгляду в колегіальному складі суду. Призначено підготовче засідання на 25.04.2019.

24.04.2019 третя особа надала пояснення по суті позовних вимог.

25.04.2021 позивач надав до суду пояснення в яких просив позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою від 25.04.2019 оголошено перерву до 10.05.2019.

10.085.2019 Державним реєстратором надано для долучення о матеріалів справи копію поземної книги.

Ухвалою від 10.05.2019 оголошено перерву у судовому засіданні до 27.05.2019.

27.05.2019 прокурором надано пояснення щодо підстав представництва інтересів держави та додаткові пояснення .

У зв`язку з перебуванням членів колегії - суддів Бєлік В.Г., Бондарєва Е.М. 27.05.2019 у відпустці, судове засідання по справі № 904/86/19 призначене на цю дату не відбулося.

Ухвалою від 03.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 01.07.2019 та призначено підготовче засідання на 25.06.2019.

25.06.2019 відповідач -2 надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 904/93/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 587/430/16-ц.

Ухвалою суду від 25.06.2019 провадження у справі № 904/86/19 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 587/430/16-ц.

Ухвалою від 18.10.2019 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 31.10.2019.

Ухвалою від 31.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.11.2019.

Ухвалою суду 19.11.2019 провадження у справі № 904/86/19 зупинено до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 912/2385/18.

26.05.2020 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №912/2385/18, оприлюднену 20.07.2020, яка набрала законної сили і оскарженню не підлягає.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного визначення складу колегії суддів від 05.08.2020 у зв`язку з перебуванням членів колегії суддів Бєлік В.Г. та Бондарєва Е.М. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Назаренко Н.Г., судді Рудь І.А., Кармазіна Л.П.

Ухвалою суду від 07.08.2020 поновлено провадження у справі та призначено підготовче провадження спочатку на 03.09.2020.

26.08.2020 відповідач-1 надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

31.08.2020 третя особа надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

У зв`язку з перебуванням члена колегії - судді Рудь І.А 03.09.2020 у відпустці, засідання № 904/86/19 призначене на 03.09.2020 не відбулося.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 30.09.2020 у зв`язку з перебуванням члена колегії суддів Кармазіна Л.П. у відпустці, змінено склад колегії суддів: головуючий суддя Назаренко Н.Г., судді Рудь І.А., Колісник І.І.

Ухвалою від 30.09.2020 справу № 904/86/19 прийнято до розгляду в колегіальному складі суду та призначено підготовче провадження спочатку на 20.10.2020.

20.10.2020 третя особа надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Ухвалою суду від 20.10.2020 підготовче засідання відкладено до 19.11.2020. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 29.12.2020 року. Відкладено підготовче засідання до 10.12.2020.

Ухвалою від 19.11.2020 відкладено підготовче засідання на 10.12.2020.

Ухвалою від 10.12.2020 підготовче засідання відкладено до 14.01.2021.

14.01.2021 прокурор надав до суду додаткові пояснення.

Ухвалами від 14.01.2021 клопотання Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича про витребування у Державного Підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» належним чином завірені копії технічної документації за результатами проведення інвентаризації земель сільськогосподарського визначення державної власності у Петропавлівському районі Дніпропетровської області залишено без розгляду. Витребувано у Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області належним чином завірену копію книги реєстрації вхідної кореспонденції для долучення до матеріалів справи та оригінал зазначеного документу для огляду судом станом на 2018 року. Витребувано у Павлоградської місцевої прокуратури належним чином завірену копію книги реєстрації вихідної кореспонденції для долучення до матеріалів справи та зазначеного документу для огляду судом станом на грудень 2018 року. Витребувано у Господарському суді Дніпропетровської області справу № 904/9285/14.

29.01.2021 прокурор надав до суду пояснення щодо підстав представництва ним інтересів держави та витребування доказів.

Ухвалою від 14.01.2021 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 02.02.2021.

01.02.2021 від Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області надійшла заява, в якій останній просить змінити третю особу у справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1- Дмитрівську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області с. Дмитрівка, Петропавлівського району Дніпропетровської області на Миколаївську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області с. Миколаївка, Петропавлівський район, Дніпропетровська область у зв`язку з добровільним приєднанням Дмитрівської сільської ради до об`єднаної територіальної громади згідно рішення Миколаївської сільської ради № 853-34/VІІ від 19.08.2019 року та просить розглянути справу без участі представника, рішення у справі винести на розсуд суду.

У засіданні 02.02.2021 розгляд справи по суті не розпочато.

Ухвалою суду від 02.02.2021 задоволено заяву Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області та замінено Третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача1: Дмитрівську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області на Миколаївську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області. Судове засідання відкладено до 17.02.2021.

Однак, 17.02.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку із перебуванням члена колегії, судді Рудь І.А. на лікарняному.

Після виходу судді Рудь І.А. з лікарняного, колегія суддів ухвалою від 01.03.2021 призначила судове засідання на 16.03.2021.

Сторони у судове засідання 16.03.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про залишення позову без розгляду, на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи у 1997 році на замовлення Колективного сільськогосподарського колективу ім. Чкалова Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено науково-технічну документацію по роздержавленню земель та виготовленню державних актів на право колективної власності на землю та право постійного користування землею Колективному сільськогосподарському колективу ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 1.4.4 та пункту 1.5 зазначеної технічної документації за Колективним сільськогосподарським колективом ім. Чкалова закріплено на праві постійного користування 263,7 га земель з державного резервного фонду та зазначено, що землі резервного фонду є державною власністю та використовуються за цільовим призначенням.

Відповідно до виписки з протоколу № 2 зборів Колективного сільськогосподарського колективу ім. Чкалова від 30.04.1997 р. зазначеними зборами затверджено науково-технічну документацію по роздержавленню земель і виготовленню державних актів на колективну власність і постійне користування Колективного сільськогосподарського колективу ім. Чкалова від 1997 року, якою передбачено виділення та закріплення за господарством земель, у тому числі земель державного резервного фонду площею 263,7 га.

Рішенням VIII сесії Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 14.05.1997 р. XII скликання затверджено зазначену науково-технічну документацію згідно протоколу № 2 зборів КСП ім. Чкалова від 30.04.1997 р. та передано у колективну власність 5537,8 га земель; в постійне користування 616,2 га, із них за рахунок державного резервного фонду 263,7 га.

У подальшому на підставі вищевказаного рішення Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 14.05.1997 р. КСП ім. Чкалова виготовлено державний акт на право постійного користування на землю серії І-ДП № 004503 від 21.05.1997 р., відповідно до якого Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Чкалова надано у постійне користування 616,2 га, з них: державний резервний фонд 263,7 га. Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування, що містить зазначений державний акт, спірна земельна ділянка розташована в межах масиву земель державного резервного фонду, позначеного номером 2.

У 2002 році на замовлення КСП ім. Чкалова Дніпропетровською філією Інституту землеустрою виготовлено науково-технічну документацію по підготовці документів, що посвідчують право власності або користування землею, а також Схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до вказаної Схеми визначено місце розташування земель КСП ім. Чкалова, зокрема і земель резервного фонду, до складу яких входить і спірна земельна ділянка.

Листом № 01-07/553 від 15.05.2018 р. ДП "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" повідомило, що ним у 2000 році було розроблено Технічну документацію та схему поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Чкалова Петропавлівського району. Додані експлікації повністю відповідають картографічним матеріалам, які містяться у технічній документації, зокрема і за земельним ділянкам за номерами 57.3 та 26.8. Зміни та доповнення до технічної документації не вносились.

Прокурор стверджує, що у 2002 році КСП ім. Чкалова припинило свою діяльність.

Відповідно до листа Петропавлівської районної державної адміністрації № 462/0/349-18 від 19.03.2018 р. реєстраційна справа щодо КСП ім. Чкалова у відділі державної реєстрації Петропавлівської районної державної адміністрації відсутня, інформацією щодо дати та підстави припинення діяльності КСП ім. Чкалова Петропавлівська районна державна адміністрація не володіє.

Також прокурор стверджує, що земельна ділянка площею 102,672 га, до складу якої входить спірна земельна ділянка, була безпідставно без будь-яких документів поділена на 22 земельні ділянки, які потім, також безпідставно, обліковані як нерозподілені (не витребувані) земельні частки (паї), що надало можливість Петропавлівській районній державній адміністрації, не маючи на те повноважень, розпоряджатися ними протягом тривалого часу.

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 102,672 га передавалася в оренду Фізичній особі - підприємцю Маркову О.Я. на підставі договорів оренди землі від 15.05.2003 р. та від 03.03.2006 р.

Прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка була віднесена до земель колективної власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Чкалова, розподіл якої на частки не проводився.

Відповідно до листа Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів № 7/09-309 від 08.02.2008 р. згідно з даними державного земельного кадастру земельна ділянка площею 102,672 га ріллі, яка пропонується для надання в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва враховується в землях запасу Дмитрівської сільської ради. Шифр рядка згідно форми 6зем - 94 - землі запасу. Земельна ділянка правами третіх осіб не обтяжена, до цього часу нікому не була продана, не подарована, в спорі і під забороною відчуження не перебуває.

Відповідно до листа Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів № 7/09-310 від 08.02.2008 р. "Погодження технічної документації щодо відведення земельної ділянки площею 102,672 га в оренду ФОП Маркову О.Я. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва": розглянувши технічну документацію щодо надання земельної ділянки в оренду пп Маркову О.Я., Петропавлівський районний відділ земельних ресурсів погоджує її та вважає за можливе відвести в оренду ПП Маркову О.Я. земельну ділянку площею 102,672 га, в тому числі 102,672 га ріллі за рахунок земель запасу Дмитрівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також зазначене вище підтверджується документами, які містяться у реєстраційній справі від 2006 року щодо надання приватному підприємцю Маркову О.Я. земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, а саме: викопіюванням плану розташування земельної ділянки на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району, а також схемою розподілу спірної земельної ділянки, масштаб 1:25000, затвердженою головою Петропавлівської районної державної адміністрації, головою Дмитрівської сільської ради, начальником Петропавлівського районного відділу земельних ресурсів та приватним підприємцем Марковим О.Я.

Листом № 35/308-18 від 23.03.2018 відділ у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області надав до відома Павлоградській місцевій прокуратурі службовий лист спеціалістів відділу про доцільність віднесення земельної ділянки площею 102,672 га до земель резервного фонду, відповідно до якого працівники відділу у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області повідомили про наступне. Згідно з Державним актом на право постійного користування землею № 004503 від 21.05.1997 р. КСП ім. Чкалова було передано у постійне користування 263,7 га земель резервного фонду, в тому числі поконтурно: 106,7га, 72,9га, 26,8га. 57,3га. На кожному з етапів приватизації КСП ім. Чкалова проводились обміни земельними ділянками колективної власності та резервного фонду, уточнення кількості громадян, що мають право на одержання земельної частки (паю), та уточнення площ орних угідь, що підлягають паюванню. Так, зокрема, про здійснення обміну земель колективної власності КСП ім. Чкалова та земель резервного фонду Дмитрівської сільської ради свідчить рішення № 101 сільської ради від 19.04.2000 р. "Про надання дозволу на обмін земельними ділянками колективної власності КСП ім. Чкалова та резервного фонду". Цей обмін був врахований при розробці Схеми поділу - земельні ділянки РФ площами 106,7 га та 72,9 га були розпайовані. Але факт обміну земель колективної власності на земельні ділянки РФ площами 26,8га та 57,3га відсутній та в картографічних матеріалах (Схемах поділу, розроблених в 2000 році) ці земельні ділянки зазначені землями резервного фонду Дмитрівської сільської ради. Виходячи з вищенаведеного, відділ у Петропавлівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вважає, що земельні ділянки площами 26,8 га, 57,3 га (на даний момент враховуються в земельному масиві загальною площею 102,6720 га) станом на 20.03.2018 доцільно віднести до земель резервною фонду Дмитрівської сільської ради.

Розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" № Р-533/0/350-15 від 24.12.2015 ФОП Маркову Д.О. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки № 1012 площею 5,0962 га з не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Надано ФОП Маркову Д.О. в оренду строком на 30 років земельну ділянку, кадастровий номер 1223881500:02:001:1012, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради.

29.01.2016 між Петропавлівською районною державної адміністрацією Дніпропетровської області (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем (Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки.

Цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із переданням орендодавцем орендарю у строкове платне користування земельної ділянки (п. 1.1. договору).

Земельна ділянка надається в оренду на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної держаної адміністрації від 24.12.2015 р. № Р-533/0/350-15 "Про затвердження ФОП Маркову Д. О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" (п. 1.2. договору).

Орендодавець надає, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (землі не витребуваних паїв), яка знаходиться за на території Дмитрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (п. 2.1. договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею: 5,0962 га - ріллі (пункт 3.1. договору).

Кадастровий номер земельної ділянки: 1223881500:02:001:1012 (пункт 3.2. договору).

На земельній ділянці будинки, будівлі, споруди, лінійні споруди, інші об`єкти інфраструктури, в тому числі дороги, майданчики із твердим покриттям, меліоративні системи відсутні (пункт 3.3. договору).

Договір укладено на строк 30 (тридцять) років (пункт 4.1. договору).

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі (в національній валюті України - гривна). Орендна плата на рік встановлюється відповідно до статей 272, 288 Податкового кодексу України та становить 4% від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі Петропавлівському районі. Розмір орендної плати становить 5 765,37 гривні за рік (пункт 5.1. договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 5.2. договору).

Земельна ділянка передається в оренду із земель не витребуваних паїв на території Дмитрівської сільської ради (пункт 6.1. договору).

Цільове призначення земельної ділянки: за КВЦПЗ - код 01.01.: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 6.2. договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється на підставі розпорядження голови Петропавлівської районної держаної адміністрації 24.12.2015 р. № Р-533/0/350-15 "Про затвердження ФОП Маркову Д. О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" (пункт 7.1. договору).

06.07.2017 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42017041880000033 та розпочато досудове розслідування за фактом внесення службовими особами Петропавлівської районної державної адміністрації недостовірних відомостей щодо приналежності земель до категорії нерозподілених (не витребуваних) паїв до офіційних документів, а саме: до розпоряджень голови Петропавліської РДА та договорів оренди землі, що стало підставою для незаконної, за межами конкурентних засад, передачі в оренду ФОП Маркову Д.О. земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України.

Під час досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні Павлоградською місцевою прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було направлено лист № 101/1942-17 від 13.07.2017 р. з приводу надання інформації, щодо земельної ділянки загальною площею 102,672 га.

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області направило лист від 04.09.2017 № 10-4-0.4-1148/2-17 від 04.09.2017 з копією акту перевірки.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої було складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки № 193-ДК/245/АП/09/01/-17 від 31.08.2017 (далі - Акт). Відповідно до зазначеного Акту Петропавлівською районною державною адміністрацією не підтверджено факт віднесення земельної ділянки кадастровий №1223881500:02:001:1012 до не витребуваних паїв. У зв`язку із чим розпорядження Петропавлівської РДА № 533/0/350-15 від 24.12.2015 прийнято з порушеннями вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії. картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів

Згідно пункту 31 вказаного Положення, Держгеокадастр, відповідно до покладених на нього завдань, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Відповідно до п.1, п.п.13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення у порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Посилаючись на те, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наділене повноваженнями розпорядника земельною ділянкою, у тому числі, і на захист права власності, Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Петропавлівської районної державної адміністрації та Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петропавлівської районної державної адміністрації "Про затвердження ФОП Маркову Д.О. технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дмитрівської сільської ради" № Р-533/0/350-15 від 24.12.2015; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 29.01.2016 між Петропавлівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Марковим Дмитром Олександровичем; зобов`язати фізичну особу-підприємця Маркова Дмитра Олександровича повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області спірну земельну ділянку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

При цьому обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.

Частинами 1, 3 статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

З огляду на викладене, враховуючи роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідність дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Таким чином, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Враховуючи зазначене, наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18.

Разом з тим, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 53 ГПК України, частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Сама по собі обставина не звернення позивача/позивачів з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом/органами своїх функцій із захисту інтересів держави.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві права" передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

При цьому, на сьогодні однозначною є практика ЄСПЛ, яка відстоює позицію про можливість участі прокурора у справі тільки за наявності на це підстав.

Отже, з урахуванням вище викладеного, у розумінні положень статей 73, 76, 77 ГПК України прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Суд звертає увагу на те, що саме лише посилання Прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзаца 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва (відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 911/1497/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки: "Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту ( зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави ), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтування.

Верховний Суд констатує, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах.

При цьому, з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18, випливає, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Дотримання порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" надає можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/82/19, від 19.01.2021 у справі № 904/71/19, від 02.02.2021 у справі № 904/75/19 між тими ж сторонами у ідентичних спорах, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від вказаних висновків у даній справі, оскільки рішення суду першої інстанції не містить обґрунтованих висновків щодо дотримання Прокурором передбаченої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор обґрунтовує необхідність захисту інтересів держави шляхом звернення з цим позовом до суду, яке спрямоване, насамперед, на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке проведено з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому, Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області ще з 31.08.2017 було відомо про факт незаконного розпорядження спірними земельними ділянками, а отже останнє мало всі підстави для звернення до суду на захист власних інтересів та інтересів держави шляхом пред`явлення до Петропалівської районної державної адміністрації та ФОП Маркова Д.О. про скасування розпорядження визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення. Проте, зазначених дій з боку Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вжито не було. Отже, зазначений орган не здійснив захист інтересів держави, шляхом звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування оспорюваного розпорядження та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, що призводить до перебування землі у розпорядженні Відповідача-2 поза встановленою чинним законодавством процедурою. Крім того, факт не здійснення захисту інтересів держави органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та відсутність у нього можливості здійснити такий захист у майбутньому підтверджується тим, що вказаний позов подано Прокурором 21.12.2018, тобто за три дні до закінчення строку позовної давності для оскарження оспорюваного розпорядження від 24.12.2015, якщо цей строк рахувати з дня коли уповноважений орган міг дізнатися про порушення інтересів держави.

Суд вважає, що прокурором на час звернення з відповідним позовом не доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді.

Як зазначалося раніше - достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва Прокурора є встановлення факту не звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави, протягом розумного строку після отримання повідомлення Прокурора надісланого в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

В якості доказу дотримання Прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", суду наданий лист № 04-03-19 від 17.12.2018 надісланий Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про наявність підстав для представництва інтересів у суді.

Разом з тим, не дочекавшись відповіді зазначеного органу на звернення Прокурора протягом розумного строку, Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області 21.12.2018 звертається до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

При цьому, судом критично оцінюється твердження Прокурора, відносно того, що Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області ще з 31.08.2017 було відомо про факт незаконного розпорядження спірними земельними ділянками, а отже останнє мало всі підстави для звернення до суду на захист власних інтересів та інтересів держави, оскільки направлення Прокурором Головному управлінню листа № 101/1942-17 від 13.07.2017 з приводу надання інформації, під час досудового розслідування у певному кримінальному провадженні та відповідна відповідь Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 04.09.2017 р. № 10-4-04-11148/2-17, якою на адресу Павлоградської місцевої прокуратури направлено копію відповідного акту перевірки - не є підставою, передбаченою ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", якою Прокурор фактично надає відповідному органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову або аргументованого повідомлення Прокурора про відсутність такого порушення.

Недотримання Прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно висновків Великої Палати Верховного Суду викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 - не підтверджує наявність підстав для представництва Прокурора інтересів держави в суді, а також не здійснення або неналежним чином здійснення компетентний орган захисту інтересів держави в суді.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої ст. 226 ГПК України (висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у п. 83 постанови від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 ).

Також зазначена позиція викладена в постанові Центрального апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2021 у справі № 904/81/19, від 25.02.2021 у справі № 904/72/19. від 22.02.2021 у справі № 904/83/19 в аналогічних справах за позовом заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Відповідача -1: Петропавлівської районної державної адміністрації, Відповідача -2: Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича про скасування розпорядження визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення.

Крім того, слід зазначити, що в судове засідання призначене для розгулу справи по суті не з`явились ні прокурор ні позивач. При цьому вони були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується підписами представників на поштових повідомленнях.

Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.1, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналізуючи зміст наведених норм процесуального закону, можливо дійти висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки Позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви Позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого Позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У даному випадку у разі відсутності у Позивача наміру брати участь у судовому засіданні, ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання Позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право Позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому, у разі подання Позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо Позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Частина 4 ст. 202 ГПК України, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі 910/16978/19).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених ч. 4 ст. 202 ГПК України, п.п. 2 та 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно з ч.4 ст.226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 226, 234- 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до Відповідача -1: Петропавлівської районної державної адміністрації та Відповідача -2: Фізичної особи-підприємця Маркова Дмитра Олександровича, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача1: Миколаївська сільська рада Петропавлівського району Дніпропетровської області про скасування розпорядження визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 18.03.2021.

Головуючий суддя Суддя Суддя Н.Г. Назаренко І.А. Рудь І.І. Колісник